Рішення

від 09.04.2019 по справі 826/13360/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 квітня 2019 року № 826/13360/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

за участю секретаря судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Газенергія доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії за участю представників:

- від позивача - Голинський О.О.;

- від відповідача - Сметанюк Р.М.;

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка полягає у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1052992,00 грн.;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1052992,00 грн.

В якості підстав позову позивач посилається на те, що бездіяльність відповідача порушує права та охоронювані інтереси позивача, у зв'язку з тим, що позивач, як платник податків, має всі правові підстави та умови для повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2013, 2014 та 2015 роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, виходячи з того, що станом на 06 жовтня 2015 року відбулось об'єднання інтегрованих карток з податку на прибуток та авансових внесків, та інтегрованій картці платника по коду платежу 11021000 податок на прибуток приватних підприємств та частково сплачено борг за рахунок переплати в сумі 739256,00 грн.

Станом на 08 жовтня 2015 року відбулось відображення уточнюючої декларації за 2013 рік від 15 вересня 2015 року №9091588346 в сумі - 1822452,00 грн., що призвело до повного погашення податкового боргу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 січня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія є учасником договору про спільну діяльність 17/07 від 17 липня 2006 року. Відповідно до пункту 6.9 договору (в редакції додаткової угоди №7 від 11 квітня 2011 року до договору про спільну діяльність №17/07) поточне ведення спільних справ учасників спільної діяльності покладається на оператора. Відповідно до умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія є оператором спільної діяльності.

Відповідно до статті 1135 Цивільного кодексу України інший учасник спільної діяльності видав оператору - Товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія довіреність на ведення спільних справ та представлення спільної діяльності у відносинах з третіми особами.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 аз ПрАТ Укргазвидобування .

Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія 19 червня 2015 року в порядку статті 43 Податкового кодексу України звернулось до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві із заявою на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, у якій зазначено, що станом на 15 червня 2015 року наявна переплата з податку на прибуток у розмірі 1052900,00 грн., зокрема: 229868,00 грн - за 2013 рік, 449253,00 грн. - за 2014 рік, 303871,00 грн. - за 2015 рік.

Переплата за 2013 рік з податку на прибуток сформована наступним чином:

- за рахунок переплати у розмірі 10000,00 грн. станом на 31 грудня 2012 року, що підтверджується контролюючим органом;

- за рахунок позитивної різниці між фактично сплаченими протягом 2013 року авансових внесків з податку на прибуток (код бюджетної класифікації 11024000) у розмірі 2112320,00 грн. та фактично задекларованими зобов'язаннями за податковою декларацією з податку на прибуток за 2013 рік (код бюджетної класифікації 11021000) у сумі 1822452,00 грн.

Своєчасність та повнота сплати підтверджується платіжними дорученням від 17 січня 2013 року №39, від 15 лютого 2013 року №42, від 26 березня 2013 року №47, від 25 квітня 2013 року №55, від 18 травня 2013 року №58, від 20 червня 2013 року №63, від 11 липня 2013 року №66, від 26 липня 2013 року №67, від 15 серпня 2013 року №70, від 26 вересня 2013 року №72, від 24 жовтня 2013 року №74, від 26 листопада 2013 року №78, від 24 грудня 2013 року №81.

У зв'язку з вищенаведеним, сформувалась переплата з податку на прибуток за 2013 рік у сумі 299868,00 грн.

Переплата за 2014 рік з податку на прибуток сформована наступним чином:

- за рахунок позитивної різниці між фактично сплачених авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 1870950,00 грн. та фактично задекларованих податкових зобов'язань з податку на прибуток від спільної діяльності у сумі 1421697,00 грн.

Своєчасність та повнота сплати підтверджується платіжними дорученнями від 28 січня 2014 року №84, від 19 лютого 2014 року №87, від 25 березня 2014 року №89, від 24 квітня 2014 року №93, від 27 травня 2014 року №96, від 26 червня 2014 року №99, від 24 липня 2014 року №101, від 26 серпня 2014 року №106, від 25 вересня 2014 року №108, від 28 жовтня 2014 року №111, від 20 листопада 2014 року №116, від 25 грудня 2014 року №121.

Таким чином, у 2014 році сформувалась переплата з податку на додану вартість у сумі 449253,00 грн.

Переплата за 2015 рік сформована, у зв'язку з тим, що з 01 січня 2015 року внесенні зміни до розділу ІІІ Податкового кодексу України, договори управління майном та договори про спільну діяльність виключено з переліку окремих платників податку на прибуток та не передбачено особливостей оподаткування діяльності за такими договорами, при цьому щомісячні авансові внески, сплачені у січні - лютому 2015 року мали бути зараховані у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2014 рік.

Не зважаючи на зазначені зміни, позивач у січні - лютому 2015 року перерахував щомісячні авансові внески з податку на прибуток у розмірі 303871,00 грн., які були визначені у податковій декларації про результати спільної діяльності без створення юридичної особи за 2013 рік, а саме:

- платіжним дорученням №124 від 27 січня 2015 року - 151871,00 грн.;

- платіжним дорученням №128 від 25 лютого 2015 року - 152000,00 грн.

Проте, авансовий внесок в розмірі 303871,00 грн., який сплачено у січні -лютому 2015 року платником податків не зарахований у зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток у податковій декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за 2014 рік.

В той же час, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відмовила позивачу у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з наявністю у останнього податкового боргу в розмірі 1812452,00 грн. та направило позивачу податкову вимогу від 27 липня 2014 року №1433-23.

Крім цього, податковим органом нараховано пеню за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 752714,03 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року у справі №826/23342/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 27 липня 2015 року №1423-33 про сплату податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1812452,00 грн. Зазначена постанова суду набрала законної сили 29 червня 2016 року.

Крім цього, в судовому рішенні від 03 червня 2016 року визнано неправомірним нарахування пені у розмірі 752714,03 грн., що була нараховано на суму податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та автоматично списана, оскільки, як встановлено судом, платником податків не порушувались строки сплати узгоджених податкових зобов'язань, контролюючий орган, неправомірно здійснив нарахування пені на спірні суми узгоджених податкових зобов'язань за період з 12 березня 2014 року по 31 січня 2015 року.

Проте, контролюючий орган не виконав рішення суду провів коригування даних в інтегрованій картці позивача шляхом виключення з останньої відомостей про нарахування пені у розмірі 752712,03 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія 13 грудня 2016 року повторно звернулось до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві із заявою на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Однак, контролюючий орган повторно відмовив позивачу у поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток, мотивуючи своє рішення наявністю у позивача податкового боргу у розмірі 362490,40 грн. у зв'язку з нарахуванням штрафу у розмірі 20% за порушення строку сплати суми зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1812452,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2016 року у справі №826/15535/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07 червня 2016 року №0000711205, яким нараховано штраф у розмірі 362490,40 грн. за порушення строку сплати суми зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1812452,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що платник податків не мав податкового боргу, оскільки платником податків своєчасно та в повному обсязі сплачено авансові внески, які податковий орган повинен врахувати при внесенні даних до облікової картки платника при нарахуванні сум податку на прибуток підприємств за 2013 рік, та не порушувались строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, а отже нарахування штрафу є протиправним.

Позивач 14 лютого 2017 року втретє звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.

Однак, контролюючий орган у своїй відповіді від 22 лютого 2017 року №5523/10 повідомив платника податків, що станом на 15 лютого 2017 року згідно інформаційної бази ДФС України, в ІКПП по податку на прибуток договір про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 - уповноважена особа Газенергія 34479793 обліковується переплата у сумі 3,97 грн.

Крім того, платник податків звернувся до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві зі скаргою. Надаючи відповідь на дану скаргу Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підтвердило наявність переплати, за рахунок якої було списано нараховану пеню у розмірі 752712,03 грн.

Позивачем 04 січня 2018 року подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2014 рік разом з поясненнями.

За результатами звіряння стану розрахунків за податком на прибуток за допомогою електронного кабінету платника податків, станом на 31 січня 2018 року обраховується позитивне сальдо розрахунків у розмірі 303874,97 грн., що свідчить про те, що ця сума не є спірною.

У зв'язку з цим, 21 лютого 2018 року позивач подав заяву на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань у зазначеному розмірі. Однак відповідач у відповіді на дану заяву вказав про неправомірне збільшення переплати у розмірі 129,00 грн., при цьому визнаючи переплату у вказаному розмірі, тобто в сумі 303874,97 грн.

Надаючи відповідь на заяву позивача від 04 травня 2018 року №09/ДСД щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань відповідач жодним чином не обґрунтував відмову, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Газенергія вважає, що на сьогоднішній день має всі правові підстави та умови для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2013, 2014 та 2015 роки.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно з підпунктом 17.1.10 частини 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені положенням статті 43 Податкового кодексу України.

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

На виконання положень статті 43 Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

Аналіз вказаних норм дає підстави вважати, що у разі дотримання платником податків умов повернення надміру сплачених сум податку, контролюючий орган зобов'язаний не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Отже, строк повернення надміру сплачених сум податку складає 20 днів з дня подання платником податків заяви, а строк підготовки висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подання його для виконання органам ДКС України - 15 днів.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.06.2014 у справі №21-161а14.

Як встановлено судом, позивач в межах статті 43 Податкового кодексу України звернувся до контролюючого органу із заявою від 19 червня 2015 року №104 про повернення переплати з податку на прибуток у сумі 1052992,00 грн. за 2013, 2014 та 2015 роки.

Факти, що свідчать про наявність переплати та відсутність податкового боргу підтверджуються письмовими доказами.

Крім того, факт відсутності податкового боргу підтверджується рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2016 року та від 08 грудня 2016 року, які набрали законної сили 29 червня 2016 року та 16 березня 2017 року, відповідно.

Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з пав людини від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі Рисовський проти України підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський Суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджуються протиправна бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість власної бездіяльності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, яка полягає у ненаданні до органу казначейства висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток надмірно сплаченого податку на прибуток у сумі 1052992,00 грн.

3. Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві підготувати та надати до органу казначейства висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю Газенергія відповідальне за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 17 липня 2006 року №17/07 із ПрАТ Укргазвидобуток суму надмірно сплаченого податку на прибуток у розмірі 1052992,00 грн.

4. Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газенергія (03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28, код ЄДРПОУ 34479793) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 24 квітня 2019 року.