Постанова

від 25.04.2019 по справі 1640/2540/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 р. Справа № 1640/2540/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. (ухвалене суддею Сич С.С., повний текст якого складено 26.11.2018 р.) у по справі № 1640/2540/18

за позовом ОСОБА_1 до Начальника Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 , Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа Приватне підприємство "Медіа-центр "Візит",

про визнання протиправними дій та бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до начальника Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, в якому просила: визнати протиправним дії та бездіяльність відповідача щодо надання позивачці відповіді № П-160 від 15.02.2018 р. на запит від 25.01.2018 р. в частині не повідомлення позивачці письмово про продовження терміну розгляду заяви про доступ до публічної інформації від 25.01.2018 р.; наданні неперевіреної інформації у листі № П-160 від 15.02.2018 р. з порушенням вимог статті 14 частини 1 пункту 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації", якою було протиправно рекомендовано позивачці звернутися до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області за інформацією про накладення дисциплінарних стягнень відносно ОСОБА_3, за період служби в ОВС, а також те, що місцевими прокурорами не скасовуються постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотань сторін кримінального провадження, постанов про відмову в визнанні потерпілою стороною; порушення вимог частин 3, 4 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо не направлення запиту від 25.01.2018 р. до належного розпорядника інформацією з одночасним повідомленням ОСОБА_1 та надання позивачці часткової відмови у задоволенні запиту з порушенням правил оформлення такої відмови, а саме без зазначення прізвища, ім'я, по батькові та посади особи, відповідальної за розгляд запиту позивачки розпорядником інформації, та без роз'яснення їй порядку оскарження часткової відмови у дачі інформації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 р. до участі у справі, в якості другого відповідача залучено Головне управління Національної поліції в Полтавській області (в подальшому - ГУНП Полтавській області).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність начальника Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 щодо не направлення заяви позивачки про надання публічної інформації від 25.01.2018 р. належному розпоряднику ГУНП в Полтавській області з одночасним повідомленням про це запитувача; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ГУНП в Полтавській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. та ухвалити нове судове рішення, яким позов залишити без задоволення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України «Про доступ до публічної інформації» , Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи, оскільки відповідачем права позивачки не порушені та у Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області є повноваження на розгляд запиту позивачки про інформацію.

Позивачка надала до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що головний редактор ПП «Медіа-ЦЕНТР» «Візит» ОСОБА_1 звернулася до начальника Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, з заявою про надання публічної інформації, в якій просила повідомити їй письмово наступну інформацію: 1) скільки за 2016-2017-2018 роки скасовано ухвалами слідчих суддів будь-яких постанов слідчих СВ Кременчуцького ВП, в тому числі, постанов про закриття кримінальних проваджень, постанов про відмову (або часткову відмову) у задоволенні клопотань сторін кримінального провадження, а також постанов про відмову у визначенні потерпілою стороною; 2) скільки за 2016-2017-2018 роки зобов'язано слідчих (начальника СВ) ухвалами слідчих суддів внести відомості до ЄРДР; 3) скільки за 2016-2017-2018 роки скасовано місцевими прокурорами будь-яких постанов слідчих СВ кременчуцького ВП в тому числі, постанов про закриття кримінальних проваджень, постанов про відмову (або часткову відмову) у задоволенні клопотань сторін кримінального провадження, а також постанов про відмову у визнанні потерпілою стороною; 4) скільки за 2016-2017-2018 роки оголошено (прийнято) судами будь-яких інстанцій виправдувальних вироків та направлено кримінальних проваджень (обвинувальних актів) на доопрацювання; 5) скільки за 2016-2017-2018 роки притягнуто до дисциплінарної відповідальності з накладенням конкретних дисциплінарних стягнень на слідчих та начальника слідчого відділу (разом із його заступниками) за вищевказані порушення законів; 6) з якого періоду, згідно з яким наказом призначена на посаду начальника слідчого відділу Кременчуцького ВП ОСОБА_3; 7) чи мають дисциплінарні стягнення начальник СВ ОСОБА_3, за весь період проходження нею служби в ОВС, якщо такі є, то зазначити номер наказу, дату та вид стягнення.

За результатами розгляду вищевказаної заяви, начальником Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 листом № П-160 від 15.02.2018 р. "Про надання інформації", позивачці повідомлено, що Кременчуцький відділ поліції ГУНП в Полтавській області не володіє та, відповідно до чинного законодавства, не зобов'язаний володіти інформацією, яка запитана заявницею під номерами 1, 2, 3 за окремими критеріями, та для отримання вказаної інформації необхідно провести додатковий змістовний аналіз документів. Крім того, заявниці повідомлено, що протягом запитуваного періоду часу, судами оголошено 7 виправдувальних вироків до 9 осіб (2016 р. - 6, 2017р. - 1) по кримінальним провадженням, направленими до суду слідчими Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області. Щодо кількості притягнутих до дисциплінарної відповідальності слідчих та начальника слідчого відділу Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області роз'яснено, що власником даної інформації є ГУНП в Полтавській області. Повідомлено, що підполковника поліції ОСОБА_3 з 08.12.2016 р. призначено на посаду заступника начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області - начальника слідчого відділу (наказ ГУНП в Полтавській області № 445 о/с від 09.12.2016 р.). За період проходження служби в Національній поліції України підполковник поліції ОСОБА_3 притягувалась до дисциплінарної відповідальності двічі, а саме: догана (наказ ГУНП в Полтавській області від 03.03.2017 р. № 305); зауваження (наказ ГУНП в Полтавській області № 1770 від 19.12.2017 р.). Щодо накладення дисциплінарного стягнення відносно ОСОБА_3 за період служби в ОВС, позивачці рекомендовано звернутися із відповідним запитом до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, так як Кременчуцький ВП ГУНП не є розпорядником зазначеної інформації. Зазначено, що ряд питань у вказаному запиті сформовано некоректно, а саме: запитуваний ОСОБА_1 період "2016-2017-2018 роки", оскільки 2018 рік тільки розпочався; те, що місцевими прокурорами не скасовуються постанови слідчого про відмову (або часткову відмову) у задоволенні клопотань сторін виконавчого провадження, а також постанов про відмову у визнанні потерпілою стороною; те, що нормами чинного Кримінального процесуального кодексу України не передбачено процедури "направлення кримінальних проваджень (обвинувальних актів) на доопрацювання".

Не погоджуючись з такою відповіддю відповідача, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що начальник Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2, в порушення вимог чинного законодавства, не направив заяву позивачки належному розпоряднику публічної інформації, а щодо іншої частини позовних вимог не є належним відповідачем, оскільки не є розпорядником інформації.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 1 закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє (п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачів інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядників інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону та 3) структурні підрозділи або відповідальні особи з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про Національну поліції» встановлено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , розпорядники інформації зобов'язані мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про Національну поліцію").

Наказом Національної поліції № 33 від 06.11.2015 р. затверджено Положення про ГУНП в Полтавській області (в подальшому - Положення).

Відповідно до п.п. 38 п. 6 Положення, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні та організує діяльність своїх відокремлених структурних підрозділів в районах, містах, районах у містах (далі - відокремлені структурні підрозділи) та здійснює контроль за їх діяльністю (п.п. 52 п. 6 Положення).

Судовим розглядом встановлено, що Кременчуцький відділ поліції ГУПН в Полтавській області не є юридичної особою, а входить до складу Головного управління Національної поліції в Полтавській області, який є територіальним органом поліції.

Пунктом 6 Положення встановлено, що Кременчуцький відділ поліції очолює начальник, який має заступників. Начальника Кременчуцького відділу поліції та його заступників призначає на посади та звільняє з посад начальник ГУНП в установленому порядку.

Згідно посадової інструкції начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, яка затверджена начальником ГУНП України в Полтавській області ОСОБА_4 від 07.11.2017 р., у відповідача - начальника Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 відсутні обов'язки та повноваження щодо забезпечення доступу до публічної інформації, яка перебуває у володінні розпорядника інформації Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Кременчуцький відділ поліції ГУНП в Полтавській області не є спеціальним структурним підрозділом у розумінні п. 5 ч. 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації", який уповноважений забезпечити доступ запитувачів до інформації, розпорядником якої є ГУНП в Полтавській області.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

ОСОБА_3, начальником Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області ОСОБА_2, в порушення вимог ч. 3 ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не направлено заяву ОСОБА_1 про надання публічної інформації належному розпоряднику ГУНП в Полтавській області з одночасним повідомленням про це заявниці.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною бездіяльності начальника Кременчуцького відділу поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_2 щодо не направлення заяви позивачки про надання публічної інформації від 25.01.2018 р. належному розпоряднику Головному управлінню Національної поліції в Полтавській області з одночасним повідомленням про це заявниці обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 311, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 по справі № 1640/2540/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя ОСОБА_5 Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7