Постанова

від 02.04.2019 по справі 811/1814/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 811/1814/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

                     суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року (головуючий суддя Хилько Л.І.)

у справі № 811/1814/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Т-М-С»,

до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби,

про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т-М-С» звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 про коригування митної вартості товарів в частині коригування митної вартості товарів з артикулом 787241 та 787203;

- повернути митні платежі, які додатково сплачені за рішенням № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 в частині підвищення митної вартості на товари 787241 та 787203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство з 2014 року закуповує товари за контрактами, що укладаються з «ROBERT THOMAS METALL UND ELEKTROWERKE GMBH&CO.KG» (Німеччина). Всі ці контракти майже однакового змісту з однаковими цінами, зазначеними у специфікаціях та інвойсах. 13.06.2018 відповідачем прийнято спірне рішення № UA901030/2018/000045/2 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено митну вартість товарів позивача, внаслідок чого надлишково нараховані платежі склали 32717,60 грн. (за курсом Євро на дату розмитнення 30,75193300 грн/євро = 1063,92 євро). Позивач вважає, що відповідачем безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів, замість основного – за ціною договору, оскільки на момент пред'явлення цього товару до митного оформлення його вартість була сплачена в повному обсязі, що підтверджено відповідними платіжними документами та інвойсами.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення Кіровоградської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13 червня 2018 року.

В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що подані декларантом документи, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору. Здійснюючи коригування митної вартості, відповідачем не враховано ряд чинників, які вплинули на ціну товару задекларовану позивачем, зокрема, довго тривалість взаємовідносин позивача з постачальником, на підтвердження чого позивачем надано контракти за період 2014-2016 роки, інвойси та специфікації за період 2014-2018 роки.

Щодо повернення митних платежів, додатково сплачених за рішенням № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018, суд зазначив, що поверненню надміру сплачених сум митних платежів передує звернення платника податків до митного органу з відповідною заявою та документами, за результатами розгляду якої митний орган має скласти висновок про повернення таких коштів, який в подальшому передається до органу Казначейства. Тому в цій частині вимоги позивача є передчасними.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі. Відповідач зазначає, що під час здійснення митного оформлення товару торгової марки «THOMAS», який надійшов на адресу товариства, шляхом співставлення митної вартості ідентичних товарів даної торгової марки, митне оформлення яких вже здійснено, встановлено, що заявлена фактурна вартість та як наслідок, митна вартість товарів значно нижча, ніж вартість ідентичних товарів, оформлених митними органами України в митному режимі «імпорт». Крім того, за результатами проведення контролю поданих документів, що підтверджують митну вартість товарів встановлено, що подані до митного оформлення документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема, відсутні числові дані про вартість навантаження товару на транспортний засіб, витрати пов'язані з митними формальностями в країні експорту у відповідності до умов поставки FCA – Burbach-Wahlback. Отже, вказані обставини викликали сумніви стосовно заявленої декларантом митної вартості, що і зумовило прийняття спірного рішення про її коригування.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає винесене судом першої інстанції рішення законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду від 31.07.2018 без змін. У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не мають правових підстав та не заслуговують на увагу з огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 01.01.2018 між ТОВ «Т-М-С» (покупець) та фірмою «ROBERT THOMAS METALL UND ELEKTROWERKE GMBH&CO.KG» (Німеччина) (постачальник) укладено контракт за № 2018-01/01 на поставку товару, згідно якого постачальник зобов'язався поставляти електропобутові товари, комплектуючі (фурнітуру) до неї та інші товари торгової марки «THOMAS» (т.1 а.с.37-43).

13.06.2018 до Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби подана митна декларація № UA901030/2018/000665, якою до митного оформлення заявлено товари - частини до побутових пилососів торгівельної марки «THOMAS», а саме: артикул 787203 – набір фільтрів THOMAS TWIN/GENIUS в кількості 200 шт. по ціні 5,03 євро за шт. на загальну суму 1006 євро; артикул 787241 – набір фільтрів THOMAS 99 в кількості 1000 шт. по ціні 6,01 євро на загальну суму 6010 євро. Загальна митна вартість товару по арт.787203 та 787241 склала 7016 євро, визначена позивачем за основним методом - за ціною Контракту.

На підтвердження митної вартості позивачем були надані документи, перелік яких наведено у графі 44 вищевказаної декларації.

Відповідач не визнав заявлену позивачем митну вартість товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 (т.1 а.с.10-12), в якому визначено вартість товару: артикул 787203 – 9,64 євро за шт. на загальну суму 1928 євро; артикул 787241 – 9,18 євро за шт. на загальну суму 9180 євро. Отже, загальна митна вартість товару після коригування по арт.787203 та 787241 склала 11108 євро.

Митну вартість товарів № 3 (артикули: 787203, 787241) скориговано за другорядним методом – за ціною угоди щодо ідентичних товарів (ст. 59 МК України).

Приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості, митний орган виходив з того, що під час аналізу товаросупровідних документів встановлено: подані до митного оформлення документи не містять всіх необхідних даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості; наявні розбіжності в поданих до митного оформлення документах; неподання запропонованих додаткових документів; заявлена митна вартість товарів артикулів 787203, 787241 значно нижча, ніж митна вартість всіх ідентичних товарів, оформлених митницями України в митний режим «імпорт» (інформація про які міститься в ПІК «Інформаційно пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначені митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України»), виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності відомостей по заявлену митну вартість товару, в зв'язку з чим метод визначення митної вартості за ціною договору, не може бути застосований. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інформаційно пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначені митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України» бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи, митну вартість товарів № 3 (артикули: 787203, 787241) визначено згідно статті 59 МК України за ціною угоди, щодо ідентичних товарів.

Відповідачем використано інформацію про митну вартість товару з МД від 04.06.2018 № UA209200/2018/006964, ідентичні товари артикули 787203, 787241, торгова марка THOMAS, країна виробництва Китай, продавець ROBERT THOMAS METALL UND ELEKTROWERKE GMBH&CO.KG, прямий контракт, умови поставки FCA Burbach-Wahlback, Німеччина. Загальна вартість товару артикул 787203 – 9,64 Євро/шт. х 200 шт. = 1928,00 Євро, загальна вартість товару артикул 787241 – 9,18 Євро/шт. х 1000 шт. = 9180,00 Євро. Загальна вартість товарів артикули 787203, 787241 – 11108,00 Євро. Витрати на транспортно-експедиційні послуги 101,37 Євро. Загальна мита вартість 11209,37 Євро.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані декларантом документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому рішення про коригування митної вартості товарів № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки було винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, але не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають важливе значення для прийняття такого рішення.

Апеляційний суд з означеними висновками суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

За правилами ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених ч.1 ст.53 МК України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Вказаний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 цього Кодексу.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 цього Кодексу, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.ч.2, 3 ст.54 МК України).

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.1 ч.4 ст.54 МК України).

При цьому відповідно до ч.5 ст.54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що підставою для коригування митної вартості є встановлена в ході здійснення митного контролю неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом.

В статті 57 МК України наведені методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Згідно даної статті такими методами є:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В спірному випадку підставою для коригування заявленої митної вартості товарів стала встановлена невідповідність задекларованого позивачем рівня митної вартості товарів відомостям щодо рівня митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також відсутність у поданих до митного оформлення документів всіх необхідних даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та наявність розбіжностей в поданих до митного оформлення документах.

За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч.4 ст.58 глави 9 МК України вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З наведених норм випливає, що митною вартістю товарів являється по суті загальна сума всіх платежів, здійснених покупцем товарів, що імпортуються, продавцю таких товарів за контрактом.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).

Отже орган доходів і зборів наділений законодавцем повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вказаній нормі.

Судом встановлено, що в спірному випадку декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

При цьому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору.

Стосовно твердження відповідача про відсутність числових даних про вартість навантаження товару на транспортний засіб, витрати, пов'язані з митними формальностями в країні експорту у відповідності до умов поставки, слід зазначити, що відповідачем не враховано обумовлені зовнішньоекономічним контрактом від 01.01.2018 № 2018-01/01 умови поставки FCA-57290, Нойнкірхен, Німеччина. Відповідно до Інкотермс-2000 термін FCA (франко-перевізник) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеного покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання з навантаження й розвантаження товару в такому місці. Якщо ж поставка здійснюється на площах продавця, то продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Тобто у вартість товару входить вартість завантаження та митне оформлення, тому доводи відповідача з цього приводу є помилковими.

Також не може бути прийнято посилання відповідача на сумніви щодо достовірності наданої копії прайс-листа від продавця «ROBERT THOMAS METALL UND ELEKTROWERKE GMBH&CO.KG» щодо цін на товари, оскільки відповідачем не наведено, в чому полягають такі сумніви, а також не вказано жодну правову норму, яка б регламентувала форму та зміст прас-листа продавця.

При цьому слід також враховувати, що зовнішньоекономічним контрактом від 01.01.2018 № 2018-01/01 передбачено, що ціна товару визначається постачальником та покупцем з урахуванням системи знижок, яка заснована на стані ринку товарів, кількості товару, що купується, стабільності закупівель, країни зборки товару, закупівлі, в тому числі, модельних рядів товару попередніх років, сезонних й святкових розпродажах, рекламних знижках, а також інших знижках. Постачальник у специфікаціях указує кінцеву вартість товару до оплати з урахуванням вище перерахованих знижок.

Що стосується посилання апелянта про те, що заявлена митна вартість товарів нижча, ніж митна вартість всіх ідентичних товарів, оформлених митницями України в митний режим «імпорт» (інформація про які міститься в ПІК «Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначені митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України»), апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.59 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів полягає в наступному.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5– 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що, здійснюючи коригування митної вартості, відповідачем не було враховано ряд чинників, які вплинули на ціну товару, задекларовану позивачем, зокрема, довго тривалість взаємовідносин позивача з постачальником, на підтвердження чого позивачем надано контракти за період 2014-2016 рр. (т.1 а.с.37-75), інвойси та специфікації за період 2014-2018 рр. (т.1 а.с.77-187).

Також застосовуючи метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідачем не дотримано приписів ч. 4 ст. 59 Митного кодексу України, оскільки використовуючи інформацію про митну вартість товару, артикули 787203, 787241, порівняльний аналіз проведено невідомо з якими показниками інших імпортерів, в рішенні про коригування митної вартості № UA901030/2018/000045/2 від 13.06.2018 не зазначено кількості співставних ідентичних товарів та комерційних умов, що може бути суттєвою відмінністю при визначенні митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

За таких обставин формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару в порівнянні з митною вартістю ідентичного товару за іншими митними оформленнями не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, обраного позивачем.

Приймаючи до уваги, що позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товару.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 липня 2018 року у справі № 811/1814/18 залишити без змін.

                    Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя                                                                      І.Ю. Добродняк

                     суддя                                                                      Н.А. Бишевська

                     суддя                                                                      Я.В. Семененко