Постанова

від 16.04.2019 по справі 826/5662/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5662/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Антоненко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року

у справі № 826/5662/18 (розглянутої у порядку спрощеного провадження)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф"

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Альфа-Проф в квітні 2018 року звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2017р. № 0007881401, № 0007871401, № 0007851401, № 0007861401, № 0007891401.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що податковим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 28.08.2017 року № 368/26-15-14-01-05/37164192 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток та застосовано штрафні санкції.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю Альфа-Проф задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.09.2017 р. № 0007851401 та № 0007861401, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Проф подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у визнанні протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2017 р. №

В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та неповного з'ясування обставин справи, що є підставою для скасування судового рішення.

Відповідачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу не надано.

В судовому засіданні представниками позивача доводи апеляційної скарги підтримано, просили скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права.

Представником відповідача, в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечено, просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відмови у скасуванні податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2017 року № 0007891401, № 0007881401 та №0007871404

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням Державної фіскальної служби у мсті Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Альфа-Проф (код ЄДРПОУ 37164192) щодо дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., валютного законодавства за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. За результатом перевірки складено акт за № 368/26-15-14-01-05/37164192 (надалі - акт перевірки)

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, а саме:

-пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138 .1, п. 138.2, 138.8, пп. 138.10.2, 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податку на прибуток підприємств на загальну суму 318 785,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств на загальну суму 42 313,00 грн.;

- п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 236 869,00 грн.;

- п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за грудень 2016 року;

- п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, що призвело до порушення термінів сплати податку на додану вартість за грудень 2014 року та за квітень 2016 року.

У зв'язку із встановленням допущення товариством вказаних порушень податкового законодавства Головним управлінням Державної фіскальної служби міста Києв винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 27.09.2017 р. № 0007851401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 398 481,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 318 785,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 79 696,00 грн.

від 27.09.2017 р. № 0007861401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 236 556,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 157 704,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 78 852,00 грн.;

від 27.09.2017 р. № 0007891401, яким позивачу позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % на суму 20 664,19 грн.;

від 27.09.2017 р. № 0007871401, яким позивачу позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 11,02 грн.;

від 27.09.2017 р. № 0007881401, яким позивачу позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % на суму 2 327,80 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні адміністративний позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2017 року № 0007891401, № 0007881401 та №0007871404, виходив з того, що в межах спірних правовідносин контролюючий орган діяв відповідно до приписів чинного законодавства, а підстав для звільнення Товариства від відповідальності за податкове порушення не передбачено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Відповідно до матеріалів справи, Головним управлінням державної фіскальної служби податковими повідомленнями-рішеннями від 27 вересня 2017 року № 0007891401 та № 0007881401 накладено на апелянта штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, проведеною перевіркою встановлено порушення термінів сплати визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті протягом строків визначених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, перевіркою встановлено допущення позивачем несвоєчасної сплати зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 103 320,95 грн. із пропуском граних строків сплати понад 30 днів , та на суму 23278,00грн. із пропуском граних строків сплати менше 30 днів.

Відповідно до змісту апеляційної скарги, позивачем заперечується можливість накладення на нього штрафних санкцій за не своєчасну сплату узгодженого зобов'язання, в силу недопущення таких порушень. Апелянтом зазначено, що судом першої інстанції не враховано період, протягом якого податкове повідомлення-рішення оскаржувалось.

Суд не погоджується із викладеними доводами апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Конституційний обов'язок сплати податку найшов свій розвиток та своє закріплення в нормах Податкового Кодексу України, зокрема в положеннях пп.14.1.156 п.14.1 ст.14, абз.1 п.57.1 ст.57 цього Кодексу, особливості обчислення та перерахування коштів до Державного бюджету України податку на додану вартість також врегульовані нормами пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 203.1 та 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, про що зазначено пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу:

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

Колегією суддів встановлено, що порушення апелянтом граничних строків узгодженого зобов'язання виникло у зв'язку із несвоєчасною сплатою сум визначених податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями, а саме:

- № 0006622201 від 30.12.2014 року в сумі 13089,00грн. сплачено 25.08.2016року, і пропуском строку на 148 днів;

- № 0006622201 від 30.12.2014 року в сумі 19872,00грн. сплачено 23.05.2016року, і пропуском строку на 54 дня;

- № 0006622201 від 30.12.2014 року в сумі 15019,00грн. сплачено 30.06.2016року, і пропуском строку на 92 дні;

- № 0006622201 від 30.12.2014 року в сумі 18782,00грн. сплачено 26.07.2016року, і пропуском строку на 118 днів;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9059275174 від 19.04.2016 року, суму 19035,65 грн. сплачено 25.11.2016 року, з пропуском строку на 209 днів;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9059275174 від 19.04.2016 року, суму 4242,35грн. сплачено 26.12.2016 року, з пропуском строку на 240 днів;

- згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 9081522366 від 20.05.2016 року, суму 13280,95грн. сплачено 26.12.2016 року, з пропуском строку на 210 днів;

- № 0006622201 від 30.12.2014 року в сумі 23278,00грн. сплачено 23.05.2016року, і пропуском строку на 26 днів.

Поряд з цим, судом встановлено, що несвоєчасна сплата узгоджених зобов'язань виникла в результаті проведеного 30.03.2016 року донарахування грошового зобов'язання в сумі 103076,00грн. (на підставі податкового повідомлення-рішення від № 0006622201 від 30.12.2014 року), та подальшим зарахуванням грошових коштів, в рахунок існуючого боргу.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що такі є безпідставними та надуманими.

Зокрема, апелянтом вказується, що приймаючи рішення судом першої інстанції не враховано, що штрафні санкції нараховані спірними податковими повідомленнями-рішеннями нараховано податковим органом на неузгоджені зобов'язання.

Колегією суддів встановлено, що дійсно податкове повідомлення-рішення № 0006622201 від 30.12.2014 року оскаржено товариством як у досудовому порядку так і суді.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2014 року №000662201 відмолено.

Частиною 3 статті 254 КАС України ( в редакції чинній а час винесення рішення) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2016 року постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2015 року залишено без змін.

При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України не ставиться час набрання рішення суду законної сили від подання до суду касаційної інстанції скарги чи клопотання про зупинення виконання рішення суду.

З огляду на викладене, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва набрала законної сили 24 лютого 2016 року.

Отже, збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість 30.03.2016 року на підставі зазначеного податкового-повідомлення є правомірним, оскільки сума зобов'язання визначена податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2014 року №000662201 є узгодженою.

З огляду на викладені обставини колегія суддів приходить до переконання, що податковим органом вірно встановлено факт порушення товариством граничних строків сплати узгоджених зобов'язань, а тому податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2017 року № 0007891401 та № 0007881401 є правомірними, а рішення суду таким, що не підлягає скасуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Проф допущено порушення строків реєстрації податкової накладної, зокрема, податкову накладну № 10 від 01.12.2015 зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних 30.12.2015 року.

Відповідальність за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок, при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 120-1.1 цієї статті Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Не заперечуючи факту несвоєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних поза межами встановленого статтею 201 Податкового Кодексу України строку, позивач оскаржує законність прийнятого повідомлення-рішення при цьому не наводить жодних доводів в підтвердження непрвомарності податкового повідомлення-рішення № 0007871401 від 27 вересня 2017 року.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 242, 243, 246, 250, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Проф" - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 грудня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови буде складено протягом п'яти днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови складено 22.04.2019року.