Постанова

від 17.04.2019 по справі 240/4947/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/4947/18

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович І.Е.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

17 квітня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомир-Авто" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року (повне судове рішення складене 24 січня 2019 року) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Житомир-Авто" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2018 №001812-1401,

В С Т А Н О В И В :

в жовтні 2018 року позивач, ПрАТ "Житомир-Авто", звернулося в Житомирський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 в частині зменшення від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства за 2013-2014 р.р. на суму від'ємного значення 2549258,00 гривень, а тому він звернувся з даним позовом до суду.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 19 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовив в повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що позивачем не було виконано вимогу щодо надання документів, зазначених в запиті Головного управління ДФС у Житомирській області від 02.07.2018 № 39. Зазначений в акті перевірки висновок про те, що копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують витрати підприємства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки до перевірки та на запит від 02.07.2018 ПрАТ "Житомир-Авто" не було надано, у зв'язку з цим перевіряючі не змоги підтвердити від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень, є обґрунтованим.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема, у запиті про надання копій документів від 02.07.2018 відповідачем не було зазначено конкретного переліку документів, які потрібно надати, чим порушено п. 16.1.5. ст. 16 ПК України, а також не складено акту про відмову позивача надати ті чи інші документи, чим порушено п.85.6 ст.85 ПК України. Зазначає, що при здійсненні перевірки посадовим особам ДФС надавалися оригінали всіх необхідних первинних документів, що підтверджують збитки, а також в запереченнях на ОСОБА_2 перевірки № 187 від 18.07.2018 були викладені додаткові пояснення та детально розписано склад витрат, які призвели до від'ємного значення об'єкта оподаткування за вказаний період. Також, в порушення ст. 85.7 ПК України посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області не було складено опису отриманих документів від ПрАТ "Житомир-Авто".

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що за результатами перевірки відповідачем було встановлено суму завищення відвЂ�ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі - 2705731,00 грн. за 1кв. 2018 року. Звертає увагу на те, що посилання позивача на надання ним для перевірки в повному обсязі всіх первинних документів, які підтверджують факт від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових років за період 2013-2018 роки не відповідає дійсності, оскільки перелік всіх документів, які надавались для перевірки, було відображено в Додатку №4 до акту перевірки, який підписаний керівником та головним бухгалтером підприємства. Натомість, жодного первинного документа у відповідь на запит від 02.07.2018, який підтверджував би від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових років та відображено у декларації за 2015 рік позивачем надано не було. У зв'язку з цим перевіряючі не змоги підтвердити від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень,

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 01.01.2015 по 31.03.2018 посадовими особами Головного управлінням ДФС у Житомирській області, на підставі наказу від 08.06.2018 №1119 та направлення від 20.06.2018 № 1302, 1303, 1304, 1305, 1306 було проведено планову документальну перевірку щодо дотримання ПрАТ "Житомир-Авто" щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 31.03.2018 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 31.03.2018, за результатами якої було складено акт від 12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857.

Зі змісту вищезазначеного акту від 12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857 встановлено, що ПрАТ "Житомир-Авто" відповідно до Додатку РІ до Декларації рядок 3.2.4 "Різниці, на які зменшується фінансовий результат сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років" задекларувало від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 5210756,00 грн. за 2015 рік. При цьому остання планова документальна перевірка ПрАТ "Житомир-Авто" була проведена за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 (акт від 09.08.2013 № 98/22-2/03112857), за результатами якої було підтверджено від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2661498, 00 грн., натомість перевірка за 2013- 2014 роки на підприємстві не проводилась, від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258, 00 грн. підтверджено не було.

У зв'язку з цим, на підприємство було направлено запит від 02.07.2018 про надання письмових пояснень та належним чином завірених копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують факт декларування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів.

На виконання запиту позивачем було надано Головному управління ДФС у Житомирській області відповідь за № 175 від 04.07.2018 року, а також копії наступних документів: за 2013 рік: оборотно - сальдову відомість за 2013, аналіз рахунку рах.23, оборотно - сальдову відомість по рах.23 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.92, оборотно - сальдову відомість по рах.92 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.93; оборотно - сальдову відомість по рах.93 по видам діяльності; аналіз рахунку рах.949; оборотно - сальдову відомість по рах.949 по видам діяльності; податкову декларація за 2013 рік з додатками, баланс, звіт про фінансові результати за 2013 рік, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал; за 2014 рік: оборотно - сальдову відомість за 2014, аналіз рахунку рах.23, оборотно - сальдову відомість по рах.23 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.92, оборотно - сальдову відомість по рах.92 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.93; оборотно - сальдову відомість по рах.93 по видам діяльності; аналіз рахунку рах.949; оборотно - сальдову відомість по рах.949 по видам діяльності; податкову декларація за 2014 рік з додатками, баланс, звіт про фінансові результати за 2014 рік, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Розглянувши зазначені документи відповідачем було зроблено висновок, що копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують витрати підприємства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки до перевірки та на запит від 02.07.2018 ПрАТ "Житомир-Авто" не надало, що не дає змоги підтвердити від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень.

За результатами перевірки було встановлено порушення ПрАТ "Житомир - Авто" пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 ПК України, у результаті чого підприємством завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових років у сумі 2 549 258 грн. за 2015 рік.

Не погоджуючись із вищезазначеним висновком перевірки, позивач подав до Головного управління ДФС у Житомирській області заперечення на акт документальної планової виїзної перевірки від 12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857. За наслідками розгляду зазначеного заперечення, Головне управління ДФС у Житомирській області листом від 27.07.2018 №6552/6/06-30-14-01 повідомила позивача, що висновки відображені в акті перевірки від12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857, здійсненні перевіряючими правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства.

В подальшому, ПрАТ "Житомир-Авто" звернулося зі скаргою до Державної фіскальної служби України. Розглянувши скаргу позивача, Державна фіскальна служба України листом від 29.08.2018 № 27836/6/99-99-14-03-02-15 повідомила позивачу, що висновки акта перевірки залишено без змін.

На підставі вищезазначеного акту документальної планової виїзної перевірки від 12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857 Головним управлінням ДФС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 про зменшення ПрАТ "Житомир-Авто" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2705731,00 гривень.

На зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було подано скаргу до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби від 04.10.2018 №32374/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 було залишено без змін, а скаргу ПрАТ "Житомир-Авто" без задоволення.

Не погоджуючись із вищезазначеним повідомленням-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 позивач подав позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 83.1. статті 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п. 85.1. ст. 83 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України визначений обов'язок платника надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 ПК України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.6. ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідно до п. 85.7. ст. 85 ПК України отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Згідно з п. 85.8. ст. 85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Підпунктом 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання;

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-XIV).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №996-XIV цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 статті 9 Закону №996-XIV).

Як встановлено судом першої інстанції, у запиті Головного управління ДФС у Житомирській області від 02.07.2018 № 39 відповідач просив надати письмові пояснення та належним чином завірені копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують факт декларування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів (а.с.57).

Отже, у запиті було вказано конкретний перелік документів, які необхідно надати, тобто документи, які підтверджують факт декларування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів (в тому числі й первинні документи).

Однак, на виконання вимог запиту позивачем було надано Головному управління ДФС у Житомирській області копії наступних документів: за 2013 рік: оборотно - сальдову відомість за 2013, аналіз рахунку рах.23, оборотно - сальдову відомість по рах.23 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.92, оборотно - сальдову відомість по рах.92 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.93; оборотно - сальдову відомість по рах.93 по видам діяльності; аналіз рахунку рах.949; оборотно - сальдову відомість по рах.949 по видам діяльності; податкову декларація за 2013 рік з додатками, баланс, звіт про фінансові результати за 2013 рік, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал; за 2014 рік: оборотно - сальдову відомість за 2014, аналіз рахунку рах.23, оборотно - сальдову відомість по рах.23 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.92, оборотно - сальдову відомість по рах.92 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.93; оборотно - сальдову відомість по рах.93 по видам діяльності; аналіз рахунку рах.949; оборотно - сальдову відомість по рах.949 по видам діяльності; податкову декларація за 2014 рік з додатками, баланс, звіт про фінансові результати за 2014 рік, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що направляючи позивачу запит від 02.07.2018 про надання належним чином завірених копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують факт декларування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів відповідач діяв у межах повноважень, наданих йому законом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, оборотно-сальдова відомість, аналіз рахунку, аналіз рахунку по видам діяльності, податкова декларація, баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал не є первинними бухгалтерськими документами, а тому, позивачем не було виконано вимогу щодо надання документів, зазначених в запиті Головного управління ДФС у Житомирській області від 02.07.2018 № 39.

Враховуючи вищезазначене, копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують витрати підприємства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки до перевірки та на запит від 02.07.2018 ПрАТ "Житомир-Авто" не було надано, у зв'язку з цим перевіряючі не змоги підтвердити від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень, є обґрунтованим.

Також, зазначені документи, які б підтвердили від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень не були надані позивачем, а ні під час розгляду скарги, а ні під час розгляду справи в суді першої інстанції.

З наведеного слідує, що доводи позивача щодо надання відповідачу в повному обсязі оригіналів первинних документів, які підтверджують факт від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових років за період 2013-2018 роки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Отже, доводи позивача зазначені в апеляційній скарзі про порушення відповідачем п.п. 16.1.5. ст. 16 ПК України у зв'язку з не зазначенням у запиті конкретного переліку документів, які потрібно надати, чим порушено п. 16.1.5. ст. 16 ПК України, не відповідають дійсності.

Колегія суддів вважає правомірним спростування судом першої інстанції доводів позивача в частинні порушення відповідачем п.85.6 ст.85 ПК України у зв'язку з не складенням ним акту про відмову позивача надати ті чи інші документи, оскільки законодавством передбачено обов'язок контролюючого органу скласти акти у випадку відмови платника податків надати копії документів.

Однак, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що позивач не відмовлявся надати документи, зазначені у запиті контролюючого органу, на виконання зазначеного запиту ним були надані деякі документи, перелік яких зафіксовано в акті.

Натомість, серед наданих документів були відсутні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують витрати підприємства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки, у зв'язку з чим перевіряючі не змоги підтвердити від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для складання, передбаченого пунктом 85.6. ст. 85 ПК України акту, оскільки ПрАТ "Житомир-Авто" не відмовлявся надати документи у відповідь на запит Головного управління ДФС у Житомирській області.

Щодо доводів апеляційної скарги, що в порушення ст. 85.7 ПК України посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області не було складено опису отриманих документів від ПрАТ "Житомир-Авто" документів, колегія суддів зазначає наступне.

З наявного у матеріалах справи акту перевірки №832/06-30-14-01/3112857 від 12.07.2018 встановлено, що на 14 сторінці акту (а.с.29) відповідачем було зазначено повний перелік документів, які було надано платником - ПрАТ "Житомир-Авто" у відповідь на запит контролюючого органу. Крім того, в якості додатку № 4 до акту перевірки №832/06-30-14-01/3112857 від 12.07.2018 (а.с.135) міститься узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ПрАТ "Житомир-Авто". Зазначений перелік підписано генеральним директором ПрАТ "Житомир-Авто" - ОСОБА_5 та головним бухгалтером - ОСОБА_6 без зауважень (а.с. 135, зворотній бік). У зв'язку з цим, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що вимоги п. 85.7. ст. 85 ПК України відповідачем порушені не були.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції спростовано доводи позивача, що відповідачем вимагались документи за минулі роки, які не входять в період перевірки, оскільки від'ємне значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років за 2013- 2014 роки в сумі 2549258,00 грн. було відображено позивачем у в декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, яка відповідно до наказу від 08.06.2018 №1119 (а.с.56) охоплювалася предметом перевірки.

Підсумовуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про правомірність прийнятого Головним управлінням ДФС у Житомирській області податкового повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 в частині зменшення від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства за 2013-2014 роки на суму 2549258,00 гривень.

Тобто, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції доведено, а також підтверджено наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 в частині зменшення від'ємного значення об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства за 2013-2014 роки на суму від'ємного значення 2549258,00 гривень, а тому позов ПрАТ "Житомир-Авто" не підлягав задоволенню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомир-Авто" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 квітня 2019 року.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8