Постанова

від 12.08.2021 по справі 240/4947/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 240/4947/18

адміністративне провадження № К/9901/15289/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Житомир-Авто на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року (суддя Черняхович І.Е.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року (судді: Смілянець Е. С. (головуючий), Залімський І. Г., Сушко О.О.) у справі №240/4947/18 за позовом Приватного акціонерного товариства Житомир-Авто до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство Житомир-Авто (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за 2013-2014 роки на суму від`ємного значення 2549258,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення в частині контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Товариством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість позивач має документи, які підтверджують здійснення господарських операцій та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Зокрема позивач вказував, що при здійсненні перевірки посадовим особам контролюючого органу надавалися оригінали всіх необхідних первинних документів, що підтверджують збитки, а також в запереченнях на Акт перевірки № 187 від 18.07.2018 були викладені додаткові пояснення та детально розписано склад витрат, які призвели до від`ємного значення об`єкта оподаткування за період 2013-2014 роки. Однак, в порушення ст. 85.7 Податкового кодексу України фахівцями контролюючого органу не було складено опису отриманих документів. Крім того, у запиті про надання копій документів від 02.07.2018 відповідачем не було зазначено конкретного переліку документів, які потрібно надати, чим порушено п. 16.1.5. ст. 16 Податкового кодексу України, а також не складено акту про відмову позивача надати ті чи інші документи, що є порушенням п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України.

Також позивач вказував, що предметом документальної перевірки Товариства було дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 31.03.2018, натомість в акті перевірки зазначено, що на запит від 02.07.2018 позивачем не було надано документів, що підтверджують витрати підприємства за 2013-2014 роки. Відтак, позивач вважає, що відповідачем вимагались документи за минулі роки, які охоплюють період поза межами перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року, у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Товариства суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність прийнятого Головним управлінням ДФС у Житомирській області податкового повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 в частині зменшення від`ємного значення об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства за 2013-2014 роки на суму 2549258,00 гривень.

Суди вказали, що копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують витрати Товариства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки до перевірки та на запит контролюючого органу від 02.07.2018 позивачем надано не було, як не було надано таких документів і під час розгляду скарги та справи в суді. Також суди виходили з того, що від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років за 2013 - 2014 роки в сумі 2549258,00 грн було відображено позивачем у в декларації з податку на прибуток підприємства за 2015 рік, яка відповідно до наказу від 08.06.2018 №1119 охоплювалася предметом перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення від`ємного значення об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємства за 2013-2014 роки на суму від`ємного значення 2549258,00 грн, згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857, оформленого за результатами проведеної планової документальної перевірки щодо дотримання ПАТ Житомир-Авто щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2015 по 31.03.2018 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 31.03.2018.

Зі змісту вищезазначеного акту від 12.07.2018 №832/06-30-14-01/3112857 встановлено, що ПАТ Житомир-Авто відповідно до Додатку РІ до Декларації рядок 3.2.4 Різниці, на які зменшується фінансовий результат сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років задекларувало від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 5210756,00 грн за 2015 рік. При цьому остання планова документальна перевірка позивача була проведена за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 (акт від 09.08.2013 №98/22-2/03112857), за результатами якої було підтверджено від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2661498, 00 грн, натомість перевірка за 2013 - 2014 роки на підприємстві не проводилась, від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 грн підтверджено не було.

У зв`язку з цим, Товариству було направлено запит від 02.07.2018 про надання письмових пояснень та належним чином завірених копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують факт декларування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів.

На виконання запиту позивачем було надано Головному управління ДФС у Житомирській області відповідь за № 175 від 04.07.2018, а також копії наступних документів: за 2013 рік: оборотно - сальдову відомість за 2013, аналіз рахунку рах.23, оборотно - сальдову відомість по рах.23 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.92, оборотно - сальдову відомість по рах.92 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.93; оборотно - сальдову відомість по рах.93 по видам діяльності; аналіз рахунку рах.949; оборотно - сальдову відомість по рах.949 по видам діяльності; податкову декларація за 2013 рік з додатками, баланс, звіт про фінансові результати за 2013 рік, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал; за 2014 рік: оборотно - сальдову відомість за 2014, аналіз рахунку рах.23, оборотно - сальдову відомість по рах.23 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.92, оборотно - сальдову відомість по рах.92 по видам діяльності, аналіз рахунку рах.93; оборотно - сальдову відомість по рах.93 по видам діяльності; аналіз рахунку рах.949; оборотно - сальдову відомість по рах.949 по видам діяльності; податкову декларація за 2014 рік з додатками, баланс, звіт про фінансові результати за 2014 рік, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал.

Розглянувши зазначені документи відповідачем було зроблено висновок, що копії первинних бухгалтерських документів, що підтверджують витрати підприємства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки до перевірки та на запит від 02.07.2018 ПАТ Житомир-Авто не надало, що не дає змоги підтвердити від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 грн.

За результатами перевірки було встановлено порушення позивачем вимог пп. 140.4.2 п. 140.4 ст.140 Податкового кодексу України, у результаті чого Товариством завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових років у сумі 2 549 258 грн за 2015 рік.

На підставі вищезазначеного акту перевірки та результатів адміністративного оскарження контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.07.2018 № 001812-1401 про зменшення ПАТ Житомир-Авто суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2705731,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги Товариство посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи. В касаційній скарзі позивач посилається на те, що в запиті про надання копій документів від 02.07.2018 відповідачем не було зазначено конкретного переліку документів, які потрібно надати, також не складено акту про відмову позивача надати ті чи інші документи, не було складено й опису отриманих документів від ПАТ Житомир-Авто , при цьому позивачем під час проведення перевірки посадовим особам контролюючого органу надавалися оригінали всіх необхідних первинних документів, що підтверджують збитки, крім того, в запереченнях на Акт перевірки № 187 від 18.07.2018 були викладені додаткові пояснення та детально розписано склад витрат, які призвели до від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2013 - 2014 роки.

9. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому відповідач вказує на правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій та просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 16.1.5 пункту 16.1 статті 16.

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

10.2. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.3. Пункт 44.3 статті 44.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

10.4. Пункт 44.6 статті 44.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

10.5. Абзац другий пункту 44.7 статті 44.

Протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

10.6. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

10.6. Підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

10.7. Пункт 85.1 статті 85.

Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

10.8. Пункт 85.2 статті 85.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

10.9. Пункт 85.4 статті 85.

При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

10.9. Пункт 85.6 статті 85.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

10.10. Пункт 85.7 статті 85.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

10.11. Пункт 85.8 статті 85.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

11. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності не підтверджених відповідними первинними документами.

Таким чином на підтвердження правомірності формування даних податкового обліку Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.

Для контролю та впорядкування оброблення даних можуть складатися і зведені облікові документи, при цьому зведені облікові документи формуються виключно на підставі первинних документів.

13. Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів.

Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

14. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом відповідних доказів про порушення платником податків норм податкового законодавства останній має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, враховуючи в сукупності встановлені як контролюючим органом під час проведення перевірки так і судами під час розгляду справи обставини щодо ненадання позивачем як до перевірки так і до суду первинних документів, які підтверджують формування від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів, надали належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 72-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та дійшли обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на 2549258 грн.

17. Колегія суддів зазначає, що позивачем в касаційній скарзі не наведено доводів, які б спростовували встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи, які свідчать про правомірність зменшення позивачу від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на 2549258,00 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом Товариству було направлено запит від 02.07.2018 про надання письмових пояснень та належним чином завірених копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують факт декларування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів в декларації за 2015 рік (т.1 а.с.57).

На виконання запиту позивачем було надано копії документів, зокрема оборотно - сальдові відомості за 2013 та 2014 роки по рахунках 23, 92, 93, 949, аналіз рахунків 23, 92, 93, 949, податкові декларації за 2013 та 2014 роки з додатками, баланси, звіти про фінансові результати за 2013 та 2014 роки, звіт про рух грошових коштів, звіти про власний капітал.

Вказаний перелік наданих документів вказаний контролюючим органом в акті перевірки, а позивачем підтверджено в запереченні на акт документальної перевірки (т.1 а.с.61-64), скарзі на податкове повідомлення - рішення (т.1 ас. 75-86), позовній заяві (т. 1 а.с. 5 - 9).

Колегія суддів зазначає, що вказані документи, а саме оборотно-сальдова відомість, аналіз рахунку, аналіз рахунку по видам діяльності, податкова декларація, баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал не є первинними бухгалтерськими документами в розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , вказані документи є зведеними обліковими документами, які фактично формуються на підставі первинних документів з метою контролю, узагальнення та впорядкування оброблення даних.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що надані позивачем документи в підтвердження правомірності декларування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів в декларації за 2015 рік не є первинними бухгалтерськими документами.

При цьому як вже зазначалось вище, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Тобто правомірність декларування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток може бути підтверджено виключно на підставі первинних документів.

Проте таких документів позивачем, а ні на запит контролюючого органу, а ні до суду надано не було.

Посилання позивача, зокрема в касаційній скарзі, на те, що до перевірки надавались в повному обсязі оригінали первинних документів за період 2013 - 2018 років не підтверджено жодним доказом, та фактично спростовуються ж самим позивачем, зокрема у скарзі на акт перевірки, позовній заяві, в яких зазначає, що ним надавались виключно оборотно - сальдові відомості, аналіз рахунків, податкові декларації, баланси, звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про власний капітал.

Щодо посилань Товариства на те, що в запиті про надання копій документів від 02.07.2018 контролюючим органом не було зазначено конкретного переліку документів, які потрібно надати, суди попередніх інстанцій також правильно виходили з того, що у запиті відповідач просив надати письмові пояснення та належним чином завірені копій фінансово-господарських документів податкової та бухгалтерської звітності, первинних документів, які підтверджують факт декларування суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових періодів (а.с.57). Тобто контролюючий орган вказував про необхідність надати, зокрема первинні документи, проте жодного з первинних документів позивачем надано не було.

Отже, доводи позивача про порушення відповідачем пп. 16.1.5 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України у зв`язку з не зазначенням у запиті конкретного переліку документів, які потрібно надати, не відповідають дійсності.

Колегія суддів вважає обгрунтованим судами попередніх інстанцій доводів позивача в частинні порушення відповідачем п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України у зв`язку з не складенням акту про відмову позивача надати ті чи інші документи, оскільки законодавством передбачено обов`язок контролюючого органу скласти акти у випадку відмови платника податків надати копії документів.

Однак, під час розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач не відмовлявся надати документи, зазначені у запиті контролюючого органу, на виконання зазначеного запиту ним були надані деякі документи, перелік яких зафіксовано в акті. Проте, серед наданих документів були відсутні саме первинні бухгалтерські документи, що підтверджують витрати Товариства по рахункам 23, 92, 93, 949 за 2013-2014 роки, що не дало змоги фахівцям контролюючого органу підтвердити задеклароване позивачем від`ємне значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років в сумі 2549258,00 гривень.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для складання, передбаченого п.85.6. ст. 85 Податкового кодексу України акту, оскільки Товариство не відмовлявся надати документи у відповідь на запит Головного управління ДФС у Житомирській області та частково їх надало.

Безпідставними є і доводи позивача щодо порушення посадовими особами ГУ ДФС у Житомирській області п. 85.7 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме не було складено опису отриманих документів від ПАТ Житомир-Авто документів, оскільки з наявного у матеріалах справи акту перевірки №832/06-30-14-01/3112857 від 12.07.2018 вбачається, що на 14 сторінці акту (т.1 а.с.29) відповідачем зазначено повний перелік документів, які було надано ПАТ Житомир-Авто у відповідь на запит контролюючого органу, а в додатку № 4 до вказаного акту перевірки міститься узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки Товариства (а.с.135).

18. Колегія суддів зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що з огляду на ненадання (відсутність) у позивача первинних документів неможливо підтвердити задеклароване позивачем від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2549258,00 грн, а відтак прийняте контролюючим органом оскаржуване податкове повідомлення - рішення в зазначеному розмірі є правомірним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

19. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як позивачем так і контролюючим органом, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно.

20. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності на підставі оцінених доказів, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком судів першої апеляційної інстанцій, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів щодо завищення Товариством суми від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів в розмірі 2549258,00 грн з огляду на ненадання позивачем первинних документів, що підтверджують його витрати.

21. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Житомир-Авто на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року слід залишити без задоволення.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

23. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства Житомир-Авто залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 240/4947/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Житомир-Авто" залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 240/4947/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова