Постанова

від 26.04.2019 по справі 573/1997/18

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року

м.Суми

Справа №573/1997/18

Номер провадження 22-ц/816/2380/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенко В. І.

учасники справи:

позивач - Кредитна спілка "Сумський кредит плюс",

відповідач - ОСОБА_3,

відповідач - ОСОБА_4

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 08 січня 2019 року у складі судді Замченко А.О., ухвалене у м. Білопілля, повний текст якого складено 08 січня 2019 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Кредитна спілка Сумський кредит плюс , у жовтні 2018 року звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути в солідарному порядку на користь КС Сумський кредит плюс з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 суму боргу по кредиту 3461грн. 53коп., відсотки за користування кредитом за період з 22.05.2018 р. по 24.10.2018 р. - 961,64грн., згідно з п. 7.4 кредитного договору - подвійну облікову ставку НБУ від суми простроченого платежу - 52,93; згідно з п. 7.5 кредитного договору - штраф у розмірі - 2500,00грн., що в сумі складає - 6976,10грн. Також, позивач просив суд вирішити питання розподілу судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що 21.02.2018 р. між Кс Сумський кредит плюс та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 0000021, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 5 000грн. на умовах строковості, платності та повернення. В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, ОСОБА_4 та КС Сумський кредит плюс було укладено договір поруки від 21 лютого 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_4 несе з позичальником солідарну відповідальність перед Сумський кредит плюс за невиконання позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, позичальник зобов'язався в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 65 % річних, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та графіком погашення кредиту. В порушення умов договору позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого на день подання позовної заяви має заборгованість перед позивачем: по кредиту 3461грн. 53коп., відсоткам за користування кредитом за період з 22.05.2018 р. по 24.10.2018 р. - 961,64грн., згідно з п. 7.4 кредитного договору - подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу - 52,93; штрафу у розмірі - 2500,00грн., що в сумі складає - 6976,10грн.

Крім того, позивач зазначив, що у разі порушення позичальником обов'язків встановлених кредитним договором, він має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором та сплати відповідачами належних йому відсотків.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 08.01.2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь Кредитної спілки Сумський кредит плюс 4423 грн. 17 коп. боргу по кредитному договору. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповного встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог на користь позивача та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги поважність причин її неявки в судове засідання при розгляді справи і розглянув справу за її відсутності, посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував належним чином всіх фактичних обставин справи, зокрема, не перевірив докази, якими позивач підтвердив наявність заборгованості з тіла кредиту та відсотків.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2018 року: 1762 грн. х 100 = 176200 грн.), розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем та другим відповідачем до суду надано не було, що відповідно до ч. 3 ст. 360 не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем - ОСОБА_3 було укладено договір кредиту на умовах строковості, платності та повернення. В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, відповідачем - ОСОБА_4 та КС Сумський кредит плюс було укладено договір поруки від 21 лютого 2018 року, відповідно до якого відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання позичальником умов кредитного договору. В зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору утворилась заборгованість, а тому наявні всі підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту та відсотків за користування кредитом.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, 21.02.2018 року між відповідачем ОСОБА_3 та КС Сумський кредит плюс укладено договір споживчого кредиту, за умовами якого, остання отримала кредит в розмірі 5 000грн. зі сплатою коштів за користування кредитом у розмірі 65 % річних від суми залишку кредиту за кожний день користування кредитом. Строк повернення кредитних коштів встановлено до 21.02.2019 року. Відповідно до умов вищевказаного договору позичальник зобов'язувався вчасно здійснювати платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, відповідно до графіку повернення платежів. У випадку прострочення сплати частини або всієї суми кредиту сплатити нараховані проценти за користування кредитом виходячи з фактичного строку користування кредитом, включаючи день погашення.

В якості забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за вказаним договором, між ОСОБА_4 та КС Сумський кредит плюс було укладено договір поруки від 21 лютого 2018 року, відповідно до якого відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем за невиконання позичальником умов кредитного договору

З матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання по договору, в частині своєчасності сплати платежів не виконала.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Ст. 526 цього Кодексу визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. (ст. 527 ЦК України).

Статтею 536 цього Кодексу встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Із наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором (а.с. 16) вбачається, що 21.02.2018 року відповідачем ОСОБА_3 було отримано кредит в розмірі 5000,00грн. На виконання умов договору остання 22.03.2018 року сплатила 866,00 грн, з яких: 607,78грн. по тілу кредиту та 258,22грн. по відсотках за користування кредитними коштами. Сума заборгованості доведена представленим розрахунком.

Крім того, відповідачем ОСОБА_3 21.05.2018 року, тобто з порушенням графіку погашення заборгованості було сплачено 1400,00 грн., з яких: 930,69грн. по тілу кредиту та 469,31грн. по відсотках за користування кредитними коштами. Таким чином, сума заборгованості склала 4423,17 грн., в т.ч. по тілу кредиту 3461,53грн. та по відсотках за користування кредитними коштами 961,64грн.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. (ст. 543 ЦК України) Згідно з ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

За правилами ч. 1ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1. 2. ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З огляду на вищевказані правові норми, а також враховуючи те, що відповідач не надала доказів помилковості наведеного позивачем розрахунку, а також не спростувала його у своїй апеляційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено всі фактичні обставини справи та застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів визнає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував, обставини, що мають значення для справи і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-382, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 08 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - С.С. Ткачук

Судді: О.Ю. Кононенко

В.І. Криворотенко