Постанова

від 22.04.2019 по справі 921/48/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2019 р. Справа №921/48/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого - судді О.В. Зварич

суддів Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1,

секретар судового засідання М.С. Кіра,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства ІЛК АВЕРС-ТРАНС (надалі ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС ) б/н від 13.12.2018р. (вх. № 01-05/239/19 від 15.01.2019р.)

на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2018р.

(суддя А.М. Сидорук; повний текст рішення складено 03.12.2018р.)

у справі № 921/48/18

за позовом: ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС

до відповідача: Приватного підприємства СЛ ЛОГІСТИКА (надалі ПП СЛ ЛОГІСТИКА )

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

АО «Объединенные стекольные заводы» ;

Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (надалі ПрАТ СГ ТАС )

про стягнення збитків, завданих порушенням умов договору (ушкодження вантажу) в сумі 680340,12 грн.,

та за зустрічним позовом: ПП СЛ ЛОГІСТИКА

до відповідача: ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС

про стягнення 50930,86 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу,

за участю:

від позивача (за первісним позовом в режимі відеоконференції): ОСОБА_2 - адвокат (договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 15.01.2018р.);

від відповідача (за первісним позовом): не з'явився;

від третіх осіб: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

06.02.2018р. ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до ПП СЛ ЛОГІСТИКА за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АО «Объединенные стекольные заводы» та ПрАТ СГ ТАС про стягнення збитків, завданих порушенням умов договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р. (ушкодження вантажу) в сумі 680340,12 грн. (з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору №666-11-69-п від 20.11.2017р. ПП «СЛ ЛОГІСТИКА» зобов'язалось здійснити перевезення вантажу в міжнародному сполученні автомобільним транспортом з Німеччини в м.Полтаву на 05.12.2017р. на 08 год. 00 хв. ранку. Відповідно до повідомлення ПП «СЛ ЛОГІСТИКА» , водій авто потяга DAF BO 1742 АХ та напівпричепа ВО 1793 ХТ, який перевозив вантаж, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду на ділянці дороги біля м. Олькуш, Польща. Внаслідок фізичного огляду встановлено пошкодження вантажу та непридатність його для подальшого використання. Відповідно до п.5.2 договору перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту його здачі в межах відповідальності СМR.

06.03.2018р. до господарського суду Тернопільської області звернулось ПП СЛ ЛОГІСТИКА із зустрічним позовом до ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС про стягнення 50930,86грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що на виконання умов договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р. та заявок-додатків до нього ПП «СЛ ЛОГІСТИКА» в період з 29.11.2017р. по 11.12.2017 р. виконало перевезення вантажу з Німеччини в м. Полтаву. Вантаж було видано уповноваженій на його одержання особі - вантажоодержувачу, що підтверджується міжнародною транспортною накладною серії А № 012969 від 29.11.2017 (СМР), рахунками-фактурами № 93921242 від 29.11.2017р. та № 89288421 від 10.11.2017р. Вивантаження автомобіля відбулося 11.12.2017р. Згідно офіційного курсу валют НБУ станом на 11.12.2017р. 1600 євро становило 50930,86 грн., які Підприємство вважало належними до сплати відповідно до ст. 509 ЦК України.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.11.2018р. у справі №921/48/18 (суддя А.М. Сидорук) задоволено первісний позов. Стягнуто з ПП СЛ ЛОГІСТИКА на користь ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС 680340,12 грн. збитків, завданих порушенням умов договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р. (ушкодження вантажу); 10445,10 грн. в повернення сплаченого судового збору та 24068,46 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи. Задоволено зустрічний позов. Стягнуто з ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС на користь ПП СЛ ЛОГІСТИКА 50930,86 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу та 1762,00 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позовні вимоги (за первісним позовом) доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню. Суд встановив, що внаслідок дій відповідача (водій не впорався з керуванням та потрапив в дорожньо-транспортну пригоду), ввірений йому вантаж був пошкоджений та перевантажений на інший транспортний засіб, та як наслідок спричинено позивачу збитки в сумі 680340,12 грн.

Задовільняючи вимоги зустрічного позову, суд констатував наявність у відповідача (за зустрічним позовом) обов'язку щодо оплати наданих позивачем (за зустрічним позовом) послуг перевезення загальною вартістю 50930,86 грн. Також, суд з урахуванням співрозмірності винагороди за послуги, надані за договором про надання правової допомоги, складність справи, ціну позову, задоволив вимоги ПП «ІЛК АВЕРС -ТРАНС» про стягнення з ПП СЛ ЛОГІСТИКА витрат на послуги адвоката в розмірі 16000,00 грн. та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2018р. у справі №921/48/18, в якій просить зазначене судове рішення скасувати в частині зустрічного позову, прийняти нове рішення у відповідній частині, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову. В іншій частині оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Скаржник вважає, що місцевий господарський суд невірно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права. Стверджує, що реалізація права перевізника на оплату його послуг зумовлена належним виконанням ним своїх обов'язків за договором перевезення. Звертає увагу на те, що ПП СЛ ЛОГІСТИКА не виконало належним чином своїх договірних зобов'язань (допустило ушкодження вантажу під час доставки), що, на переконання скаржника, звільняє його від обов'язку щодо оплати неналежним чином наданих послуг з перевезення вантажу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Третя особа АО «Объединенные стекольные заводы» в листі за № 24 від 21.02.2019р. (вх. № 01-04/1773/19 від 19.03.2019р.) вказує, що в повному обсязі підтримує апеляційну скаргу.

Відповідач (за первісним позовом) та третя особа ПрАТ СГ ТАС не надавали письмових відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги і доводи, наведені у апеляційній скарзі.

Відповідач (за первісним позовом) та треті особи не з'явились в судове засідання. Згідно повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень від 28.03.2019р., вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Третя особа АО «Объединенные стекольные заводы» в листі за № 24 від 21.02.2019р. (вх.№ 01-04/1773/19 від 19.03.2019р.) просить розглядати справу без участі її представника.

Явка учасників судового процесу в судове засідання не визнавалась обов'язковою. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача (за первісним позовом) та третіх осіб.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

01.04.2017р. між ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» (експедитор) та АО «Объединенные стекольные заводы» (замовник) укладено контракт на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 104/17 (з урахуванням додаткового договору №2 від 11.05.2017р.), предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів, наданих експедитору замовником для транспортування в міжнародному сполученні автомобільним транспортом. Перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (СМR), Європейської угоди про режим праці водіїв (а.с.19-21, т.1).

Відповідно до підпунктів 5.2.1, 5.2.5 пункту 5.2 контракту експедитор несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту його здачі в межах відповідальності СМR. Відповідальність експедитора за збитки, викликані повною або частковою втратою, або пошкодженням вантажу регулюється та визначається Конвенцією про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956р. Розмір суми, що підлягає відшкодуванню, визначається на підставі вартості вантажу в місці та під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі поточної ринкової ціни, або при відсутності такої, на підставі звичайної вартості вантажу також роду і якості.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами. Даний Контракт вважається дійсним до 31.12.2018р., а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. (п.п. 9.1 ,9.3 контракту).

З метою виконання своїх договірних зобов'язань ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» залучило для здійснення перевезення перевізника ПП СЛ ЛОГІСТИКА .

Так, 20.11.2017р. між ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» (експедитор) та ПП СЛ ЛОГІСТИКА (перевізник) укладено договір на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 666-11-69-п, предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів, які надаються перевізнику експедитором для транспортування в міжнародному сполученні автомобільним транспортом. Кількість та вид вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоотримувачі, графік подачі транспорту, суми фрахту обумовлюються разовими заявками, які є невід'ємною частиною даного договору, додатково перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Заявка на перевезення, яка є невід'ємною частиною даного договору, має бути складена в письмовій формі та завірена як круглою печаткою експедитора так і круглою печаткою перевізника, який підтверджує виконання даної заявки на перевезення. Сторони визнають юридичну силу заявки на перевезення експедитора та підтвердження перевізника, які передаються по факсимільному зв'язку. Перевезення виконуються відповідно до умов Конвенції про Договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (СМR), Європейської угоди про режим праці водіїв (ESTR) (а.с.13-14, т.1).

Відповідно до підпункту 2.2.10 пункту 2.2 договору перевізник зобов'язаний доставити ввірений йому вантаж в пункт призначення та передати його повноваженому представнику вантажоодержувача в погоджений термін, в належному стані та в кількості, визначених в товарно-супровідних документах.

В розділі 4 договору передбачено, що платежі за виконані послуги відповідно до умов даного договору здійснюються шляхом банківського переказу на рахунок перевізника за узгоджену кількість перевезень. Оплата здійснюється за комплектом документів перевізника (оригіналу рахунку, оригіналу податкової накладної, оригіналу СМR, оригіналу акта виконаних робіт). Термін оплати - 14 банківських днів після отримання повного комплекту документів, якщо інше не обумовлено в заявці (часткова передоплата, повна передоплата), банківські витрати по переводу банку-відправника - за рахунок експедитора, банківські витрати по переводу банку-отримувача - за рахунок перевізника. Датою отримання експедитором комплекту документів є дата, вказана на штемпелі поштового повідомлення. При отриманні неповного комплекту документів від перевізника або помилки в них, строк оплати вираховується датою отримання відсутнього або виправленого документа. Приватне підприємство «ОСОБА_3 Транс» є платником податку на прибуток на загальних підставах. Перевізник є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Згідно підпункту 2.2.11 пункту 2.2 договору перевізник зобов'язаний забезпечити наявність діючого договору страхування відповідальності перевізника, з достатніми лімітами для покриття можливих збитків при виконанні перевезень по даному договору.

У відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 договору перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту його здачі в межах відповідальності СМR.

27.11.2017р. між АО «Объединенные стекольные заводы» та ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» оформлено заявку № 33 до договору № 104/17 від 01.04.2017р. на перевезення вантажу - склотрубки; дата завантаження - 29.11.2017р. до 12:00; строк доставки - до 05.12.2017р.; сума фрахту - 1800 євро; маршрут: Німеччина - м. Полтава, Україна; номер транспортного засобу та водій: ВО1742АХ, ВО1793ХТ, ОСОБА_4 (а.с.62, т.1).

На виконання вказаної заявки, між позивачем та відповідачем (за первісним позовом) оформлено заявку-додаток 1 № 281117 від 28.11.2017р., відповідно до якої ПП «СЛ ЛОГІСТИКА» зобов'язалося здійснити перевезення вантажу (склотрубки, загальна вага 21000кг) в міжнародному сполученні автомобільним транспортом з Mitterteich Germany в м.Полтаву, вул.Фрунзе,158 на 05.12.2017р. на 08 год. 00 хв. ранку. Також в заявці-додатку 2 №281117 від 28.11.2017р. сторони обумовили умови оплати: валюта платежу - гривневий безнал.; ставка фрахту з врахуванням ПДВ - 1600 євро в гривнях по курсу НБУ на дату вивантаження автомобіля; термін оплати - відповідно до оригіналів документів 5 днів; умови оплати - ВО1742АХ/ВО1793ХТ, ОСОБА_4, Краковець (а.с.32, т.1).

Наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу №СХМ 929675 та №СХМ 818946) підтверджено, що власником транспортних засобів ВО1742АХ/ВО1793ХТ є ПП «СЛ Логістика» (а.с.67-68, т.1).

Вантаж перевозився за міжнародною товаротранспортною накладною №012969 від 29.11.2017р. (а.с.45 на звороті, 238, т.1).

В повідомленні ПП «СЛ Логістика» зазначено про те, що трапилася дорожньо-транспортна пригода з водієм автопотяга DAF ВО1743АХ та напівпричіпу ВО1793ХТ ОСОБА_4, який здійснює переміщення товару із м. Мітертейч Німеччина в м.Полтаву Україна. Дорожньо-транспортна пригода сталася в зв'язку з поганими погодними умовами, водій не впорався з керуванням вантажного автомобіля і з'їхав в кювет, в результаті чого авто потяг упав на бік на ділянці дороги біля м.Олькуш Польща. З 04.12.2017р. по 05.12.2017р. планується перевантаження вантажу на інший автопотяг. При перевантаженні причіпу ВО1793ХТ будуть знаходитись представники страхової компанії (а.с.41, т.14).

Як вбачається із заяви Фірми Auto Оbsluga про перегрузку товару від 05.12.2017р., представником фірми виконано вилучення аварійного транспортного засобу із рову та перезавантажено товар (скло медичне 18 паллетів - 30% пошкодженого скла) із аварійного транспортного засобу DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та причіп реєстраційний номер НОМЕР_2 на транспортний засіб марки Renault реєстраційний номер НОМЕР_3 та причіп реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.47, т.1 на звороті).

Міжнародною товаротранспортною накладною №012969 від 29.11.2017р. підтверджено, що одержувач товару ПАТ Полтавський завод медичного скла отримав товар пошкодженим без оригінальної упаковки заводу виробника (а.с.45, т.1 на звороті; а.с.238, т.1).

Відповідно до акта про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів №3609/10/16-70-62 від 11.12.2017р. під час митного огляду (Полтавська митниця ДФС м/п «Лтава» ) транспортного засобу ВО1136ВК/ВО9142ХТ виявлено ушкодження цілісності упаковки, при цьому товар пошкоджений і не може використовуватися для подальшої переробки. Товар після ДТП був переупакований вручну (без механізму), піднятий із землі, складений на дерев'яні піддони та обмотаний стрейч-плівкою. В результаті цього склотрубка ушкоджена, має скляний пил, мікроподряпини, видимий бій товару та забруднення іншого походження (а.с.16, т.1).

Згідно з Експертним висновком Полтавської торгово-промислової палати № В-2290 від 11.12.2017р. при візуальному огляді виявлено пошкодження товару, який знаходився в транспортному засобі ВО1136ВК/ВО9142ХТ. Пошкодження відбулось в результаті ДТП, перепакування товару та його перевантаження (а.с.17, т.1; а.с.133, т.2).

Відповідно до наявної у справі копії Експертного висновку Полтавської торгово-промислової палати № В 2290 від 21.12.2017 року зафіксовано пошкодження трубки скляної FIOLAX (clear) в кількості 1026 кг та трубки скляної FIOLAX (amber) в кількості 10401,6 кг (а.с.18, т1).

В подальшому замовник міжнародного автомобільного перевезення - АО «Объединенные стекольные заводы» звернувся до експедитора ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» з претензією № 154 від 29.12.2017р. про відшкодування збитків за пошкоджений (втрачений) товар (трубку скляну) в розмірі 19460,53 євро (а.с.154-155, т.1).

В листі-відповіді ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» повідомило АО «Объединенные стекольные заводы» про те, що Підприємством вживаються всі необхідні заходи для стягнення збитків з перевізника ПП «СЛ Логістика» шляхом звернення до господарського суду з позовом (а.с.71, т.1).

Згідно проведеного ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» розрахунку суми збитків, який не спростований перевізником ПП «СЛ Логістика» , вартість пошкодженого товару - трубки скляної FIOLAX (clear) становить 1569 євро 78 євроцентів, що в еквіваленті складає 54879,50 грн.; вартість частково пошкодженого товару - трубки скляної FIOLAX (amber) становить 17890 євро 75 євроцентів, що в еквіваленті складає 625460,62 грн.; разом загальна сума збитків в гривнях - 680340,12 грн. (а.с.107-108, т.1).

05.01.2018р. ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» надіслало ПП «СЛ Логістика» претензію №25 від 05.01.2018р., в якій просило відшкодувати збитки, заподіяних порушенням умов договору №666-11-69-п від 20.11.2017р. на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом в розмірі 19460,53 євро (а.с.63-66, т.1).

ПП «СЛ Логістика» залишило без задоволення вказану претензію ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» , що слугувало підставою заявлення первісного позову у даній справі.

В свою чергу, перевізник ПП «СЛ ЛОГІСТИКА» 16.02.2018р. надіслав експедитору ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» вимогу про оплату за надані послуги з перевезення вантажу в розмірі 50930,86 грн. з наступними додатками: підписаний примірник договору № 666-11-69-п на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом; підписаний примірник заявок-додатків 1 і 2 № 281117 від 28.11.2017р. до договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р.; оригінал СМR (Міжнародної транспортної накладної серії А № 012969 від 29.11.2017р.; оригінал податкової накладної № 38 від 12.12.2017р.; оригінал рахунку на оплату № 45 від 11.12.2017р. та оригінали акта надання послуг № 46 від 12.12.2017р. (а.с.243-246, т.1).

У відповіді на вказану вимогу від 23.02.2018р. ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» зазначило, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вантаж був пошкоджений та відповідно до п.5.2. договору перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його пошкодження, яке виникло з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту його передавання в межах відповідальності СМR. Загальна вартість пошкодженого (втраченого) вантажу становить 645894,99 грн. відповідну претензію було надіслано на адресу Підприємства, відповіді не отримано (а.с.248-249, т.1).

Невиконання ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» вимоги ПП «СЛ ЛОГІСТИКА» про оплату за надані послуги з перевезення вантажу в розмірі 50930,86 грн. слугувало підставою заявлення зустрічного позову у даній справі.

Норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В статті 610 Цивільного кодексу України вказано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 316 Господарського кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно з частинами 1, 3 статті 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Стаття 909 Цивільного кодексу України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до положень статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу (ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

01 серпня 2006 року Верховною Радою України прийнятий Закон України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажу" від 19.05.1956р., якою врегульовані правовідносини, що випливають з договору міжнародного перевезення вантажу.

У статті 3 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів вказується, що перевізник відповідає за дії і недогляди своїх агентів, службовців та всіх інших осіб, до послуг яких він звертається для виконання перевезення, коли такі агенти, службовці чи інші особи виконують покладені на них обов'язки, як за власні дії і недогляди.

Згідно з частинами 1, 2 статті 17 Конвенції перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Однак, перевізник звільняється від відповідальності, якщо втрата вантажу, його ушкодження чи затримка його доставки стались внаслідок дій або недогляду позивача, внаслідок інструкцій позивача, не викликаних діями або недоглядом з боку перевізника, внаслідок дефекту вантажу чи внаслідок обставин, уникнути яких перевізник не міг і наслідки яких він не міг відвернути.

За змістом статті 9 Конвенції вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

В ході розгляду апеляційної скарги ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС суд встановив, що товар завантажено на автомобіль відповідача (за первісним позовом) як перевізника без зауважень щодо якості та цілісності вантажу, що підтверджено міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №012969 від 29.11.2017р.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 договору на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом за № 666-11-69-п від 20.11.2017р. передбачено, що перевізник несе відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталося з моменту прийняття вантажу до перевезення до моменту його здачі в межах відповідальності СМR.

В силу положень статті 25 Конвенції у випадку пошкодження вантажу перевізник сплачує суму, що відповідає знеціненню вантажу, яке обчислюється з вартості вантажу, яка встановлена відповідно до пунктів 1, 2 і 4 статті 23.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 статті 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов'язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Вартість вантажу визначається на підставі біржового котирування чи, за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи, за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов'язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Згідно із статтею 25 Конвенції розмір компенсації не може, однак, перевищувати: a) у випадку пошкодження всієї відправки, суми компенсації, яка підлягала б сплаті при втраті всього вантажу; b) у випадку пошкодження лише частини відправки, суми, яка підлягала б сплаті при втраті тієї частини вантажу, яка виявилася пошкодженою.

Відповідач (за первісним позовом) як перевізник не заперечує, що з водієм автопотяга DAF ВО1743АХ та напівпричіпу ВО1793ХТ ОСОБА_4 трапилася дорожньо-транспортна пригода на ділянці дороги біля м.Олькуш, Польща, в наслідок якої перезавантажено товар (скло медичне 18 паллетів - 30% пошкодженого скла) із аварійного транспортного засобу на транспортний засіб марки Renault реєстраційний номер НОМЕР_3 та причіп реєстраційний номер НОМЕР_4.

Відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної № 012969 від 29.11.2017р., завіреної печатками та підписами відправника, перевізника та отримувача, ПАТ Полтавський завод медичного скла отримало товар (17 паллетів скляних трубок) пошкодженим без оригінальної упаковки заводу виробника.

Як зазначалось вище, пошкодження товару відбулось в результаті ДТП, перепакування товару та його перевантаження, що встановлено експертним висновком Полтавської торгово-промислової палати № В-2290 від 11.12.2017р.

З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що внаслідок дій відповідача (за первісним позовом), ввірений йому вантаж був пошкоджений, що спричинило збитки позивачу (за первісним позвом).

В силу вимог пункту1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно задоволив позовні вимоги (за первісним позовом), встановивши, що до складу збитків, нанесених відповідачем позивачу внаслідок пошкодження товару, відноситься вартість ушкодженого вантажу, а саме трубки скляної FIOLAX (clear) в кількості 1026 кг - 1569,78 євро, що становить 54879,50 грн. та трубки скляної FIOLAX (amber) в кількості 10401,6 кг - 17890,75 євро, що становить 625460,62 грн., разом загальна сума збитків - 680340,12 грн.

При цьому, рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2018р. у даній справі в частині задоволення первісного позову та стягнення з ПП СЛ ЛОГІСТИКА на користь ПП ІЛК АВЕРС-ТРАНС 680340,12 грн. збитків, завданих порушенням умов договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р. (ушкодження вантажу) ніким не було оскаржене.

Стосовно зустрічного позову необхідно зазначити, що за змістом підпунктів 2.2.10, 2.2.11 пункту 2.2 укладеного між ПП «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» та ПП СЛ ЛОГІСТИКА договору на міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом № 666-11-69-п від 20.11.2017р., перевізник зобов'язаний доставити ввірений йому вантаж в пункт призначення та передати його повноваженому представнику вантажоодержувача в погоджений термін, в належному стані та в кількості, визначених в товарно-супровідних документах, та забезпечити наявність діючого договору страхування відповідальності перевізника, з достатніми лімітами для покриття можливих збитків при виконанні перевезень по даному договору.

Міжнародна транспортна накладна (СМR) серії А № 012969 від 29.11.2017р. містить усі необхідні реквізити та відмітки, у тому числі відбиток печатки та підпис одержувача вантажу - Полтавського заводу медичного скла, а тому є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу, вартість яких погоджена сторонами в заявці-додатку 2 №281117 від 28.11.2017р. до договору в розмірі 1600 євро, що в гривнях по курсу НБУ на дату вивантаження автомобіля складає 50930,86 грн. з ПДВ.

Згідно з розділом 4 договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р. підставою для здійснення оплати послуг перевізника є отримання експедитором наступних документів: оригіналу рахунку, оригіналу податкової накладної, оригіналу СМR, оригіналу виконаних робіт. Термін оплати - 14 банківських днів після отримання повного комплекту документів, якщо інше не обумовлено в заявці.

Позивач (за зустрічним позовом) 16.02.2018р. надіслав відповідачу (за зустрічним позовом) вимогу про оплату за надані послуги з перевезення вантажу в розмірі 50930,86грн. з наступними додатками: підписаний примірник договору № 666-11-69-п на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом; підписаний примірник заявок-додатків 1 і 2 № 281117 від 28.11.2017р. до договору № 666-11-69-п від 20.11.2017р.; оригінал СМR (Міжнародної транспортної накладної серії А № 012969 від 29.11.2017р.; оригінал податкової накладної № 38 від 12.12.2017р.; оригінал рахунку на оплату № 45 від 11.12.2017р. та оригінали акта надання послуг № 46 від 12.12.2017р., про що свідчить опис вкладення у цінний лист № 4650100384514 та фіскальний чек ТД ПАТ Укрпошта від 16.02.2018р., а отже останній отримав увесь пакет документів, які у сукупності є підставою для проведення оплати послуг перевізника.

При цьому договором не передбачено оформлення актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) із боку експедитора, а лише зазначено про необхідність отримання їх оригіналів як підстави для оплати.

Варто зауважити, що згідно з копією експертного висновку Полтавської торгово-промислової палати № В 2290 від 21.12.2017 року та розрахунком суми збитків, проведеним позивачем, було пошкоджено не весь вантаж (зокрема, трубки скляної FIOLAX (amber), а лише його частина. Іншу частину вантажу Перевізник передав вантажоодержувачу у належному стані.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт наявності боргу у ПП "ІЛК Авер-Транс" перед ПП СЛ ЛОГІСТИКА за договором № 666-11-69-п від 20.11.2017р. у сумі 50930,86 грн. належним чином доведено, документально підтверджено і відповідачем (за зустрічним позовом) не спростовано, строк виконання зобов'язання відповідно до статті 530 ЦК України настав, тому позовні вимоги у частині зустрічного позову про стягнення цього боргу є обґрунтованими і такими, що підставно задоволені судом.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження скаржника про відсутність обов'язку щодо оплати послуг перевізника у зв'язку з тим, що при здійсненні перевезення вантаж було пошкоджено (втрачено) з вини позивача (за зустрічним позовом), оскільки ні чинним законодавством, ні положеннями укладеного між сторонами договору на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом не передбачено відповідної підстави для звільнення від оплати наданих перевізником послуг.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному судовому рішенні.

Також, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд правомірно задоволив вимогу позивача (за первісним позовом) про стягнення з відповідача судових витрат, враховуючи таке.

В позовній заяві (з урахуванням уточнень позовних вимог в частині стягнення судових витрат за вх.№8341 від 27.03.2018р. Приватне підприємство «ІЛК АВЕРС-ТРАНС» просить суд стягнути з відповідача (за первісним позовом) судові витрати, а саме: сплачений судовий збір в розмірі 10445,10грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16000,00 грн., витрати, пов'язані із залученням перекладача в розмірі 1200,00 грн., витрати, пов'язані з оцінкою розміру збитків в розмірі 3200,00 грн., поштові витрати в розмірі 1100,00 грн. (а.с.3-9, т.1; 44-45, т.2).

Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши зміст договору про надання правової (правничої) допомоги від 15.01.2018р.(з наступними змінами та доповненнями), акт виконаних робіт від 31.01.2018р. по договору від 15.01.2018р., платіжне доручення №4 від 31.01.2018р на суму 16000,00 грн. (а.с. 46-51, т.2) та надані суду документи, підтверджуючі понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням перекладача, з оцінкою розміру збитків та з наданням поштових послуг (а.с.15-27, т.3), вважає, що понесені позивачем (за первісним позовом) судові витрати підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідач (за первісним позовом) не оскаржував рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2018р. у даній справі в частині стягнення з Підприємства 10445,10 грн. в повернення сплаченого судового збору та 24068,46 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.78 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» , no. 4241/03, від 28.10.2010 року).

З огляду на вищевказане, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника відповідно до положень ст.129 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства ІЛК АВЕРС-ТРАНС б/н від 13.12.2018р. (вх. № 01-05/239/19 від 15.01.2019р.) залишити без задоволення, рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2018р. у справі № 921/48/18 - без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Тернопільської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Г.Т. Кордюк

Суддя Б.Д. Плотніцький