Постанова

від 23.04.2019 по справі 917/804/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2019 р. Справа № 917/804/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Тимошенко А.А.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1, довіреність, ордер, адвокат

від відповідача : ОСОБА_2, довіреність, ордер, адвокат

від третьої особи - 1: не з'явився

від третьої особи - 2: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» ОСОБА_4, м. Київ (вх. № 70 П/1)

на рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р., повний текст складено 05.12.2018р. (суддя Ореховська О.О.)

у справі № 917/804/18,

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» ОСОБА_4, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Ворскла» , м.Полтава

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача :

1. Національний банк України, м.Київ;

2. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м.Київ

про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого заявою ТОВ «Футбольний клуб «Ворскла» про зарахування зустрічних однорідних вимог №546 від 24.12.2015р.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" ОСОБА_4 звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" про визнання недійсним одностороннього правочину, оформленого заявою ТОВ "Футбольний клуб "Ворскла " про зарахування зустрічних однорідних вимог № 546 від 24.12.2015р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на заборону здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог з початку процедури ліквідації банку, зазначаючи також, що відповідач є особою, пов'язаною з банком.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.08.2018р. до участі у справі №917/804/18 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Національний банк України, м. Київ та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 27.11.2018 р. у справі №917/804/18 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано недоведеністю заявлених вимог; наявністю судових рішень у справах №917/1634/16, № 910/19670/17 в межах розгляду яких суди дійшли висновку щодо наявності правових підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ТОВ "ФК "Ворскла" від 24.12.2015р., визнання припиненими зобов'язань ТОВ "ФК "Ворскла" перед ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" за договором про відновлювану кредитну лінію №1516v-14 від 06.08.2014, у зв'язку з їх виконанням, визнання припиненими зобов'язань ТОВ "ФК "Ворскла" перед ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" за договором застави транспортних засобів №3625ТС/0814 від 28.08.2014, у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою.

Судом зазначено, що обставини, покладені позивачем в обґрунтування позову у справі № 917/804/18 були предметом дослідження у справі № 917/1634/16, в межах розгляду якої їм надана оцінка судами в контексті спірних правовідносин сторін стосовно наявності обумовлених законом підстав для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» ОСОБА_4 звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018 р. у справі №917/804/18 та визнати недійсним односторонній правочин, оформлений заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Ворскла» про зарахування зустрічних однорідних вимог №546 від 24.12.2015р.

Апелянт вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи.

Зауважив, що посилаючись на судові рішення в інших справах, місцевим господарським судом не враховано, що правомірність одностороннього правочину судами не досліджувалась, а здійснено лише посилання на факт зарахування зустрічних однорідних вимог; господарським судом не встановлено та не зазначено про наявність або відсутність фактичних обставин, з якими пов'язано визнання правочинів недійсними та настання відповідних наслідків, не досліджено докази, на які посилався позивач. Судом не спростовано доводи позивача, щодо встановлення прямої заборони імперативними нормами ст.46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вважає, що станом на 24.12.2015року (дата надсилання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог), Відповідач не набув статусу кредитора ОСОБА_5, порушивши порядок передбачений Законом, вимоги не були акцептовані в реєстрі вимог кредиторів ОСОБА_5, що ліквідується, а отже зазначені вимоги не були безспірними та такими строк виконання яких настав в силу ст.601 ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2019 р. сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: ОСОБА_6 - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» на рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р. у справі № 917/804/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2019р. у справі №917/804/18 призначено розгляд апеляційної скарги ПАТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» на рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р. у справі №917/804/18 на 21.02.2019 об 11:30 год.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.03.2019року, про що повідомлено сторін та третіх осіб ухвалою суду.

У зв'язку з перебуванням члена колегії-судді ОСОБА_7І у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2019року сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Слободін М.М.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 09.04.2019року та до 23.04.2019року.

У зв'язку з перебуванням члена колегії-судді ОСОБА_8 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2019року сформовано колегію у складі: головуючий суддя Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

Представник позивача в судових засіданнях наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.04.2019року проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив. Просив рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р. у справі №917/804/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Треті особи не скористалися правом участі представників в судових засіданнях апеляційної інстанції, про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином. Явка представників в судові засідання судом обов'язковою не визнавалася.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

06.08.2014р. між АТ Банк "ОСОБА_3 та Кредит" (надалі-банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" (надалі-позичальник) був укладений договір про відновлювану кредитну лінію №1516v-14 (надалі- кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди від 06.08.2015р.) банк відкриває позичальникові відновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування, який встановлюється згідно Графіку встановлення ліміту кредитної лінії (Додаток №2 до цього Договору), а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з кінцевим строком погашення, зазначеним в п.2.4 цього Договору та сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору.

За змістом додатку №2 до договору, погашення кредиту, без урахування процентів, здійснюється позичальником в сумі та в строки згідно з графіком встановлення ліміту кредитної лінії на загальну суму ліміту кредитування 161 000,00 доларів США, до 05.11.15 (включно).

Відповідно до пункту 2.4 кредитного договору, в редакції додаткової угоди від 06.08.2015р., позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти банку згідно з Графіком встановлення ліміту кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 05.11.2015р. (включно), шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Пунктом 2.6. кредитного договору сторони погодили, що позичальник уповноважує ОСОБА_3 при настанні термінів повернення кредитних коштів, сплати процентів, комісійної винагороди, а також при виникненні зобов'язання позичальника достроково повернути кредитні кошти і сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, списувати необхідні суми з поточного й інших рахунків позичальника і зараховувати їх в рахунок погашення заборгованості за кредитом та доходу банку (при списанні процентів, комісійної винагороди).

Відповідно до пункту 2.7. кредитного договору, позичальник безвідзивно та безумовно доручає банку та уповноважує банк у разі несвоєчасного повернення кредиту (його частини) або несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, або комісійної винагороди, як у разі настання терміну повернення кредиту (його частини) і терміну сплати процентів, комісійної винагороди, так і у разі виникнення відповідно до умов цього договору зобов'язання позичальника достроково повернути кредит і сплатити проценти, комісійну винагороду, здійснювати договірне списання грошових коштів з будь-яких рахунків позичальника на всю суму заборгованості за цим договором.

Договірне списання заборгованості за цим договором здійснюється шляхом списання на підставі меморіальних ордерів банку з поточних та інших рахунків позичальника, що відкриті в банку, грошових коштів і зарахування їх в рахунок погашення заборгованості за кредитом: або доходу банку (при списанні процентів, комісійної винагороди), а у разі списання з поточних та інших рахунків позичальника, відкритих в інших банках - шляхом направлення банком платіжних вимог про списання грошових коштів.

Також, як зазначає позивач, 02.08.2008року між позивачем та відповідачем був укладений Договір №3570-KRLV на розрахунково-касове обслуговування, за яким позивачем відкрито відповідачу поточні рахунки у національній валюті, доларах США та євро (копія договору у справі відсутня). На рахунках ТОВ ФК Ворскла знаходилися грошові кошти у розмірі 2 014 351,85 грн., 1 678,41 доларів США, 500,00 доларів США та 40,00 євро.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015р. №612 Про віднесення Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 та Кредит до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ Банк ОСОБА_3 та Кредит та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку .

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.12.2015р. №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", призначено уповноважену особу Фонду.

Як свідчать матеріали справи, листом від 10.11.2015р. №509 відповідач звернувся до позивача про перерахування залишку коштів на рахунках на погашення заборгованості шляхом здійснення договірного списання у відповідності до умов укладених між сторонами договору про відновлювану кредитну лінію № 1516V-14 від 06.08.2014р. та договору на розрахунково-касове обслуговування № 3570-KRLV від 02.06.2008р.

11.12.2015р. вимогою про повернення грошових коштів відповідач просив позивача в термін до 17.12.2015р., повернути грошові кошти в сумі 2 066 280,51грн., розміщені на рахунках відкритих в АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит", шляхом перерахування на поточний рахунок № 26009500147859, відкритий в ПАТ "Креді Агріколь", МФО 300614.

Строк повернення кредиту за умовами пункту 2.4 договору про невідновлювану кредитну лінію та додатку № 2 до договору визначений сторонами до 05.11.2015року.

Як зазначає позивач у позові, станом на 15.11.2015року сума, яка підлягала поверненню відповідачем, відповідно до укладеного договору кредитної лінії, становила 114 000,00 дол. США.

24.12.2015р. відповідач звернувся на адресу позивача з заявою, в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, про зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 2 065 453,52 грн., в т.ч. сум - 2 014 351,85 грн., 1 678,41 доларів США, 500,00 доларів США та 40,00 євро, що знаходяться на рахунках ТОВ ФК Ворскла згідно з договором №3570-KRLV на розрахунково-касове обслуговування (що разом становить 2 065 453,52 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 24.12.2015 р.) та підлягають поверненню Банком Товариству, в рахунок часткового зарахування шляхом заліку зустрічних однорідних вимог заборгованості ТОВ ФК Ворскла за договором про відновлювану кредитну лінію № 1516V-14 від 06.08.2014р. перед позивачем в сумі 114 000,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.12.2015р. становила 2 621 690,95 грн.

Крім того, відповідачем було повідомлено позивача, що після припинення зобов'язання між сторонами на суму 2 065 453, 52 грн., що становить за офіційним курсом НБУ станом на 24.12.2015р - 89 812,91 доларів США, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором про відновлювану кредитну лінію № 1516v-14 від 06.08.2014р. буде становити 24 187,09 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 24.12.2015р. становить 556 237,50 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість Позивача (Банку) перед Відповідачем обґрунтована зобов'язанням Банку повернути грошові кошти, які знаходилися на поточних рахунках відповідача по Договору від 02.08.2008року №3570-KRLV на розрахунково-касове обслуговування в сумах 2 014 351,85 грн., 1 678,41 доларів США, 500,00 доларів США та 40,00 євро, що разом становило за курсом НБУ на 24.12.2015 року, 2 065 453,52 грн., та у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації були заблоковані.

Повідомляє (але документово не підтверджує), що поточні рахунки на яких знаходились кошти, належні ТОВ "ФК "Ворскла" були закриті, а кошти перенесені на рахунок призначений для задоволення вимог кредиторів; та що 05.02.2016року відповідачу було надано відповідь на заяву, щодо неможливості зарахування вимог з посиланням на п.8 ч.2 ст.46 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (копія вказаного листа в матеріалах справи відсутня).

Наголошує, що на момент надсилання заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (24.12.2015р.), відповідач не набув статусу кредитора ОСОБА_5, чим порушив порядок, визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а отже зазначені вимоги не були безспірними та такими строк виконання яких настав, в силу підстав ст.601 ЦК України.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач є пов'язаною з Банком особою, у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що тягне за собою заборону зарахування зустрічних однорідних вимог.

На підтвердження зазначеного, позивачем надано до справи не завірену копію протоколу засідання правління ПАТ Банк ОСОБА_3 та Кредит від 01.09.2015р. яким, у зв'язку з набранням чинності Положення про визначення пов'язаних із Банком осіб, затвердженого Постановою Правління НБУ від 12.05.2015р. №315 та ст.52 Закону України Про банки та банківську діяльність , ухвалено затвердити перелік пов'язаних з банком осіб згідно додатку; а також надано документ (без номера та без дати) під назвою Перелік пов'язаних із банком осіб станом на 01.09.2015р. (незавірену копію), до якого включено, у тому числі, ТОВ ФК Ворскла код ЄДРПОУ 21043232 (в Переліку відсутнє зазначення про його відносність до протоколу засідання Правління від 01.09.2015року).

Позивач, не погоджуючись з одностороннім правочином, оформленим заявою ТОВ "ФК "Ворскла" від 24.12.2015р. про зарахування зустрічних однорідних вимог № 546 від 24.12.2015 р., вважаючи його таким, що вчинений з порушенням ст.601 Цивільного кодексу України, Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", звернувся до суду з цим позовом про визнання правочину недійсним.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст.202 Цивільного кодексу України).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно з приписами ст.601 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст.203 Господарського кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними; строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В свою чергу характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, 2) про стягнення аліментів, 3) щодо довічного утримання (догляду), 4) у разі спливу позовної давності, 4-1) за зобов'язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом, 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015р. № 612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.09.2015року № 171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.12.2015р. №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "ОСОБА_3 та Кредит» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.12.2015 р. № 230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", призначено уповноважену особу Фонду.

Згідно з приписами ст.1 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 вказаного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов'язань; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Статтею 46 Закону визначено наслідки початку процедури ліквідації банку, згідно з п. 8 ч. 2 якої з дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов'язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов'язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

- за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

- кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов'язаними з банком особами.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2017р. по справі №917/1634/16, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017, позовні вимоги ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" ОСОБА_9 до ТОВ "ФК "Ворскла" про стягнення грошових коштів у сумі 4 115 884,21 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" на користь ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" ОСОБА_9 заборгованість за договором про відновлювану кредитну лінію №1516v-14 від 06.08.2014р. в розмірі 805 297,15 грн. з яких: 24 187,09 доларів США боргу по кредиту, що за офіційним курсом НБУ на 05.09.2016 становить 644 174,19 грн., сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами 1 715,82 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 05.09.2016 становить 45 697, 40 грн., 111 762,75 грн. - пеня за прострочення заборгованості по основному боргу, 3 662,00 грн. - пеня за прострочення повернення відсотків, а також витрати на сплату судового збору 12 079,46 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судовими рішеннями у справі №917/1634/16 встановлено, що 02.08.2008р. між Відкритим акціонерним товариством Банк ОСОБА_3 та Кредит (надалі - банк) та ТОВ Футбольний клуб Ворскла (надалі - сторона) було укладено договір № 3570-KRLV на розрахунково-касове обслуговування (надалі договір), відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті №260041189502, і поточні рахунки в іноземній валюті: № 260041189502; в доларах США (840) № 260041189502; в євро (978) (надалі-рахунок) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку, згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором (пункт 1 договору). Банк здійснює розрахунково - касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами; списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України(п. п. 2.1.,2.2.договору).

Відповідно до пункту 4.3. договору, клієнт доручає, а банк самостійно здійснює списання грошових коштів з рахунку клієнта на оплату його розрахунково-касового обслуговування згідно з діючими тарифами Банку та відповідно до чинного законодавства України і банківських правил (договірне списання).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку (пункт 8.17 договору).

Судами встановлено, що на момент введення тимчасової адміністрації банку, та на дату запровадження процедури ліквідації банку відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2015р. №230, грошові кошти належні відповідачу - в сумі 2 014 351,85грн., 1 678,41 доларів США, 500 доларів США та 40 ОСОБА_2 перебували на рахунках ТОВ ФК Ворскла , відкритих в Публічному акціонерному товаристві "Банк "ОСОБА_3 та Кредит", що підтверджується банківською випискою по рахункам відповідача.

Отже, зобов'язальні правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору на розрахунково-касове обслуговування № 3570-KRLV від 02.06.2008р., мають майново-грошовий характер, а тому в даному випадку, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла" має статус кредитора банку (позивача) за майновою вимогою щодо розпорядження належними йому коштами.

У зв'язку з підтвердженням матеріалами справи (№917/1634/16), що відповідач є боржником позивача за договором про відновлювану кредитну лінію № 1516V-14 від 06.08.2014р. та одночасно є кредитором банку за договором на розрахунково-касове обслуговування № 3570-KRLV від 02.06.2008р., умовами яких сторонами було погоджено договірне списання грошових коштів з рахунків відповідача, за кредитним договором не було здійснено заміни предмета застави, кошти відповідно до заліку спрямовані на погашення зобов'язань за кредитним договором відповідача перед позивачем, суди дійшли висновку щодо наявності правових підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви ТОВ ФК Ворскла від 24.12.2015р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 065 453,52 грн., що і стало підставою для задоволення заяви відповідача від 24.12.2015р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 065 453,52 грн. та для часткового задоволення позовних вимог.

У постанові Харківського апеляційного господарського суду у справі №917/1634/16, з чим погодився і суд касаційної інстанції, окрім іншого зазначено про надання судом першої інстанції належної правової оцінки поданим позивачем доказам щодо наявності у відповідача статусу пов'язаної з банком особи, у розумінні статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Так, на підтвердження обставин, що відповідач є пов'язаною з банком особою у розумінні статі 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що тягне за собою у відповідності до вимог чинного законодавства заборону здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог, позивачем було подано до господарського суду копію протоколу засідання правління АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" "Про затвердження переліку пов`язаних з банком осіб" від 15.06.2015 р. та копію витягу з протоколу засідання правління АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" "Про затвердження переліку пов`язаних з банком осіб" від 01.09.2015р., в яких зазначено, що затверджений перелік пов'язаних з банком осіб визначено в додатках до протоколів.

У зв'язку з тим, що надані позивачем додатки до вказаних протоколів підписані Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в АТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит", проте самі протоколи складені та підписані за участі інших осіб, ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.12.2016р. у справі № 917/1634/16 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського НДІ судових експертиз імені заслуженого професора Бокаріуса (щодо підписів на Протоколі засідання правління ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та кредит" від 15.06.2015р. та Протоколі засідання правління ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та кредит" від 01.09.2015р.), якою також витребувано оригінали зазначених протоколів для залучення їх до справи на час проведення експертного дослідження, та ухвалено забезпечити явку відповідних осіб для відбирання експериментальних зразків підпису.

Вимоги ухвали місцевого господарського суду від 21.12.2016р. Банком не виконано, витребуваних судом документів не надано. Листом від 11.01.2017р. позивачем повідомлено суд, що оригінали Протоколів засідань правління ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" від 15.06.2015р. та від 01.09.2015р. були вилучені слідчим відділу фінансових розслідувань ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві в рамках кримінального провадження. Також, повідомлено про неможливість забезпечення явки до суду для відбирання експериментальних зразків підпису, оскільки вказана особа відповідно до наказу про звільнення не є працівником банку з 25.12.2015р.

Судовими інстанціями по справі №917/1634/16 встановлено, що банком не доведено належними та допустимими доказами, тих обставин, що відповідач є пов'язаною з банком особою, у розумінні статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", не надано також жодних доказів на підтвердження того, що позивачем вчинялись будь-які процесуальні дії шляхом звернення до правоохоронних органів для отримання вилучених Протоколів засідання правління банку від 15.06.2015р. та від 01.09.2015р. для проведення судової почеркознавчої експертизи.

Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України» , а також рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою №28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є пріоритетним джерелом права для національного суду, тому суд апеляційної інстанції вважає безсумнівними факти, встановлені судом при розгляді справи №917/1634/16.

В подальшому, за результатами розгляду позовної заяви ТОВ "ФК "Ворскла", рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2018р. у справі №910/19670/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2018р. та постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 15.08.2018р., позовні вимоги ТОВ "ФК "Ворскла" задоволено.

Визнано припиненими зобов'язання ТОВ "ФК "Ворскла" перед ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" за договором про відновлювану кредитну лінію №1516v-14 від 06.08.2014 у зв'язку з їх виконанням.

Визнано припиненими зобов'язання ТОВ "ФК "Ворскла" перед ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" за договором застави транспортних засобів №3625ТС/0814 від 28.08.2014 у зв'язку з припиненням основного зобов'язання, забезпеченого заставою.

Зобов'язано ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "ОСОБА_3 та Кредит" вчинити дії, направлені на припинення обтяження та виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису №14511432 від 28.08.2014 про обтяження об'єкта рухомого майна - автобуса пасажирського, марки "NEOPLAN", модель - N1216-HD, 2007 року випуску, номер шасі WAGP14ZZ774001718, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що є предметом застави за договором застави транспортних засобів №3625ТС/0814 від 28.08.2014.

Приймаючи рішення у справі №910/19670/17, суди дійшли висновків про повне погашення ТОВ ФК Ворскла заборгованості за договором про відновлювану кредитну лінію №1516v-14 від 06.08.2014, оскільки рішенням господарського суду Полтавської області від 16.02.2017 у справі №917/1634/16, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017, встановлено факт зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України на суму 2 065 453,52 грн., а також платіжними дорученнями №977 та №978 від 04.07.2017 відповідач сплатив залишок боргу за кредитним договором.

Судами враховано, що у справі № 917/1634/16 судами трьох інстанцій в контексті спірних правовідносин зроблено висновки про те, що АТ Банк ОСОБА_3 та Кредит не подано належних та допустимих доказів в підставу своїх заперечень щодо неможливості та не проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 2 065 453,52 грн. згідно поданої ТОВ ФК Ворскла заяви від 24.12.2015. Отже, виходячи із змісту виниклих спірних правовідносин, так і з урахуванням п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суди не вважали, що таке зарахування є неможливим. Крім того, належні докази в підтвердження пов'язаності АТ Банк ОСОБА_3 та Кредит та ТОВ ФК Ворскла - надані позивачем не були.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, що звернувшись до суду з розглядуваним позовом про визнання правочину недійсним, позивачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження заявлених вимог.

Надані позивачем до справи не завірена копія протоколу засідання правління ПАТ Банк ОСОБА_3 та Кредит від 01.09.2015р., а також незавірена копія документу (без номера та без дати) під назвою Перелік пов'язаних із банком осіб станом на 01.09.2015р. , в якому відсутнє зазначення про його відносність до протоколу засідання Правління від 01.09.2015року, не спростовують висновків суду у справі № 917/1634/16 про недоведеність факту пов'язаності, оскільки а ні в протоколі, а ні в переліку не зазначено обґрунтувань правомірності та правових підстав для включення осіб до переліку та визнання їх пов'язаними з банком особами, також не відображено розгляду питань про включення кожної з осіб до переліку; до того ж з копій документів вбачається підписання їх різними особами.

Згідно з приписами ст.ст.78, 91 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Твердження апелянта (позивача) про ненастання строку виконання зобов'язань сторін, для здійснення зарахування, спростовуються положеннями договору про відновлювану кредитну лінію №1516v-14 від 06.08.2014, щодо визначення кінцевого строку повернення кредиту, приписами ст. 1074 Цивільного кодексу України щодо встановлення заборони на обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, а також висновками суду по справі 917/1634/16.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008 зазначено, що принцип правової визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини.

Як зазначено у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004р. № 15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про недоведеність позивачем заявлених вимог, правомірно відмовивши позивачеві у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р. у справі № 917/804/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р. у справі № 917/804/18 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «ОСОБА_3 та Кредит» ОСОБА_4, м. Київ на рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р. у справі № 917/804/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 27.11.2018р.( повний текст складено 05.12.2018р.) у справі №917/804/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 23.04.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 26.04.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук