Постанова

від 18.04.2019 по справі 908/1616/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1616/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;

за участю представників сторін:

позивача - адвокат Олійник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 17.12.2018

та на рішення Господарського суду Запорізької області

від 16.08.2018

у справі № 908/1616/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Лисака Віталія Леонідовича

про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

ВСТАНОВИВ:

1. До Господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. Позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд в рахунок погашення заборгованості ФОП Лисака В.Л. перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором від 19.06.2006 № 11011121000 в розмірі 277 216,58 грн., з яких: 50 836,25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 114 783,68 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами, 5 114,57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 302,19 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 7 000,00 грн. прострочена комісія за кредитом, 5 000,00 грн. - сума штрафу відповідно до п.7.6. за порушення п. 4.3.КД, 94 179,89 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів нарахованих за порушення п. 1.1.2, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.06.2006 №11011121000-З-2, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., а саме шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, що належить на праві власності СТОВ "Ерко-Восток".

3. Справа розглядалася судами неодноразово.

Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у справі №908/1616/16 у задоволенні позову відмовлено.

5. Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у даній справі, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

6. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 у даній справі апеляційну скаргу задоволено частково, а оскаржуване рішення скасовано частково та прийнято нове рішення яким позов задоволено частково та звернуто стягнення на предмет іпотеки.

7. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

7.1 19.06.2006 між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Банк) відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 змінив своє повне іменування на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк") та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Лисак В.Л. (далі Позичальник) укладено кредитний договір № 11011121000 (далі кредитний договір, т. 1, арк.с. 16-26) з додатком № 1 (Графік погашення кредиту, т.1, арк. с. 26а-27), відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в ліміті кредиту в сумі 500 000,00 грн. у порядку і на умовах, зазначених у даному договорі. Кредитні кошти надаються траншами в ліміті кредиту. Сума першого траншу становить 350 000,00 грн. Наступний транш надається по мірі оформлення додаткового забезпечення майном, що оформлюється додатковою угодою до кредитного договору. Сума наданих траншів не повинна перевищувати ліміт кредиту в сумі 500 000,00 грн.

7.2 Додатковими угодами від 21.06.2006 та від 14.02.2007 сторонами вносились зміни до кредитного договору (т.1, арк. с. 28-33), зокрема до Графіку погашення кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору).

7.3 Пунктами 1.2.1, 1.21. кредитного договору визначено: надання кредиту здійснюється у наступний термін з 19.06.2006 по 18.06.2013; позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по наданому кредиту згідно з графіком погашення заборгованості (додаток № 1). Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у певному обсязі - в термін, не пізніше 18.06.2013, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5., 5.6, 5.9.,5.10, 5.11., 7.4. договору. Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов Договору на рахунок в АКІБ "УкрСиббанк". Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у кредитному договорі рахунок Банку. Згідно з п. 1.3. кредитного договору, плата за кредит (під терміном "плата за кредит" в цьому Договорі розуміються як проценти, так і комісії): за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 18 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору (п.п. 1.3.); за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 27 % річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором. Нараховування та облік процентів Банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативний актів НБУ; сторони домовились, що за умови цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин. Передбачених підпунктом А , та/або Б п. 9.2. договору (п.п. 1.3.3.); нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України (далі - НБУ) та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2, 1.3.3.,9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому, проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п.1.3.2. та/або пп. 1.3.3., 9.2. Договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (п.п. 1.3.4.); Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за договором у строк - протягом перших 5 робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти за користування кредитом. При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата остаточного повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочій день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (п.п. 1.3.5); позичальник сплачує Банку комісію за надання кредиту у розмірі 0,7 процентів від суми кредиту за договором. Комісія нараховується у гривні і сплачується на протязі трьох днів згідно умов договору (п.п. 1.3.6); Позичальник сплачує Банку комісію за управління кредитом в розмірі 0,7% від суми кредиту. Дана комісія сплачується щорічно, починаючи з 20.06.2007. Комісія нараховується у гривні і сплачується згідно умов договору (п.п. 1.3.7).

7.4 Пунктом 1.4. кредитного договору визначено, що цільове призначення (мета) кредиту: забезпечення поточної діяльності.

7.5 За умовами п. 1.5. кредитного договору, кредит надається шляхом зарахування Банком коштів на поточний рахунок Позичальника у Банку для подальшого використання за цільовим призначенням; або коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі.

7.6 У п. 1.6. кредитного договору сторонами узгоджено черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за цим договором.

7.7 Розділом 4 кредитного договору передбачено обов'язки Позичальника. Так, зокрема, Позичальник за кредитним договором зобов'язався: використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредиту, сплату нарахованих процентів, комісій та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором (п. 4.1. розділу 4); самостійно надавати Банку, протягом дії цього договору щоквартально до 30 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом, баланс позичальника …, звіт про прибутки та збитки Позичальника, банківську довідку про рух грошових коштів за поточними рахунками Позичальника в інших банках за звітній період; довідку про відсутність/наявність заборгованості Позичальника за кредитами в інших банках, де у позичальник відкриті поточні рахунки; довідку з інформацією про реквізити усіх рахунків, відкритих Позичальником в інших банках (п. 4.3 розділу 4).

7.8 У відповідності з п. 7.1. кредитного договору, за порушення Позичальником термінів повернення та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених Договором, Банк має право вимагати від Позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 17 % річних від суми зазначеної простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 , але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

7.9 У п. 7.6. кредитного договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статті 611 Цивільного кодексу України, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов'язань (в т. ч. й за порушення термінів виконання зобов'язань), встановлених пп. 4.3, 4.4, 4.5, 4.7 цього договору. Розмір цієї неустойки встановлюється рівним 5 000 грн.

7.10 Пунктом 9.1. кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, відшкодування заборгованості перед Банком за Договором проводиться шляхом стягнення з поручителя (гаранта) та/або шляхом звернення стягнення на заставлене майно, що є забезпеченням за даним Договором та/або активи (кошти і майно) Позичальника на вибір Банку.

7.11 Строк дії даного Договору встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування (п.9.5 кредитного договору).

7.12 Вбачається, що для забезпечення вимог акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000, між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" (Іпотекодавець) та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № 11011121000-3-2 від 19.06.2006 (далі - Договір іпотеки, т. 1, арк.с. 42-49), який 19.06.2006 посвідчено приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області та зареєстровано у реєстрі за № 836.

7.13 За умовами п. 1.1. договору іпотеки, Іпотекодавець з метою забезпечення зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Лисак В.Л. (Боржник) передав в Іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно (надалі предмет іпотеки), а саме: зерносховище, яке знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 4 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області; вісову, яка знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 6 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області; комплекс будівель, який знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 8 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області. Предмет Іпотеки є власністю Іпотекодавця. За домовленістю сторін загальна вартість предмету іпотеки складає 217 150,00 грн.

7.14 Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Лугівською сільською радою Василівського району Запорізької області 02.07.2004, зареєстрованого Державним комунальним підприємством Василівське районне бюро технічної інвентаризації Василівської районної ради 03.07.2004, реєстраційний номер 6467046. За домовленістю сторін загальна вартість Предмету іпотеки, складає 217 150,00 грн. Предмет іпотеки, залишається у володінні та користуванні Іпотекодавця.

7.15 У відповідності з п. 1.2 договору іпотеки, іпотека майна (п.1.1. Договору) розповсюджується на всі його складові частини та додатки. Іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, які виникають з кредитного договору № 11011121000 від 19.06.06.

7.16 Пунктом 1.4. договору іпотеки визначено, що у випадку невиконання Боржником положень кредитного договору Іпотекодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, відсотки за користуванням кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, включаючи пеню та інші штрафні санкції, а також видатки, по зверненню стягнення на Предмет іпотеки та його реалізацію.

7.17 Іпотека розповсюджується на всі невіддільні від майна: поліпшення складові частини та внутрішні системи, що існують на момент укладання цього договору та виникнуть в майбутньому (1.8. договору іпотеки).

7.18 Іпотекодержатель має право (п.2.1.1. договору іпотеки): у разі невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором задовольнити за рахунок Предмету іпотеки свої вимоги у порядку зазначеному в розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, відсотки за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання, або простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання Предмету іпотеки, та його реалізацію (п.2.1.1); … передати права кредитора за цим договором третім особам (п. 2.1.8.).

7.19 Іпотека виникає з моменту нотаріального посвідчення цього договору (п.п.3.1 договору іпотеки).

7.20 Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором …, яке виникає у Іпотекодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) Боржником та/або Іпотекодавцем своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, в т.ч. при простроченні належного платежу та згідно з розділом 4 цього договору (п. 5.1. договору).

7.21 Відповідно до п.п.5.2., 5.4. договору іпотеки, задоволення вимог Іпотекодержателя здійснюється: шляхом добровільної передачі Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателя; шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду чи на підставі виконавчого напису нотаріуса після не виконання боржником та/чи іпотекодавцем у 30-денний строк вимоги згідно з повідомленням надісланим в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку".

7.22 Реалізація Предмету іпотеки, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не буде встановлено договором (п. 5.4.1 договору).

7.23 Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п. 8.1. договору).

7.24 08.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (Покупець) та Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (Продавець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (т. 1, арк. с. 50-68).

7.25 Умовами вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами визначено, що: право вимоги за кредитами означає всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи, в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця за такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними договорами забезпечення. Сторони домовилися, що ринкова вартість прав вимоги за кредитами, які є предметом купівлі-продажу за цим договором, дорівнює ціні купівлі; "Акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами" означає акт у письмовій формі, який документально підтверджує фактичну передачу прав вимоги за кредитами від Продавця до покупця, який буде підписаний між Продавцем та Покупцем, в цілому за формою, наведеною в Додатку ІІІ (Форма Акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами) до цього Договору; "Акт приймання-передачі документів стосовно кредиту" означає акт у письмовій формі, який повинен бути укладений між Продавцем та Покупцем після передачі Покупцю Основний документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів відповідно до умов цього договору в цілому за формою наведеною у Додатку IV (Форма Акту приймання передачі документів стосовно кредитів) до цього Договору (п. 1); з урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі (пп. (а) п. 2.1.); права вимоги за кредитами переходять від продавця до покупця (далі - передача), та з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття (пп. (а) п. 2.3); кожне право вимоги за кредитами підтверджується Основними документами стосовно кредитів та, за наявності, іншими документами стосовно кредитів (пп. (а) п. 4.2.); продавець зобов'язується передати покупцеві основні документи стосовно кредитів та інші документи стосовно кредитів відповідно до та протягом періоду зазначено у додатку 5 до цього договору. Одночасно з врученням покупцеві основних документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів, продавець і покупець підписують акт приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами. Покупець має право відмовити у підписанні акту приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами лише тоді, якщо покупцеві не було надано будь-яких основних документів стосовно кредитів щодо таких прав вимоги за кредитами (пп. (b) п. 4.2); з урахуванням положень параграфу вказаного нижче, покупець зобов'язується: протягом 30 календарних днів з дати закриття, надіслати кожному позичальнику повідомлення про передачу, підписане сторонами, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник рекомендованим листом з повідомленням про отримання та протягом 30 календарних днів (якщо інший строк не передбачено українським законодавством), з дати закриття, надіслати кожній особі, яка надає забезпечення, повідомлення про передачу, підписане сторонами, рекомендованим листом з повідомленням про отримання (пп. (а) п. 4.6.); цей договір набирає чинність негайно після того, як цей договір буде підписаний уповноваженими представниками Сторін, скріплений корпоративними печатками сторін та нотаріально посвідчений, та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 13.11).

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

8. 22.01.2019 Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 22.01.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у справі № 908/1616/16, підтвердженням чого є відтиск календарного штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 908/1616/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.01.2019.

10. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 908/1616/16 за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" від 22.01.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 та призначено її розгляд на 03.04.2019 об 11 год. 30 хв.

11. 20.03.2019 від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21.03.2019 задоволено клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" про участь в судовому засіданні 03.04.2019 об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. Доручено Василівському районному суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 03.04.2019 об 11 год. 30 хв. у справі № 908/1616/16 в приміщенні Василівського районного суду Запорізької області.

13. Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2019 призначено розгляд касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у справі № 908/1616/16 на 18.04.2019 о 10 год. 30 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в залі судових засідань № 330. Доручено Василівському районному суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 18.04.2019 о 10 год. 30 хв.

Розгляд клопотань Верховним Судом

14. 17.04.2019 від СТОВ "Ерко-Восток" до суду надійшла заява про відкладення розгляду касаційної скарги.

15. Вказана заява мотивована тим, що постановою ЦВК № 733 від 10.04.2019 було призначено склади окружних виборчих комісій для проведення голосування 21.04.2019 у чергових виборах Президента України 31.03.2019, якою представника СТОВ "Ерко-Восток" ОСОБА_8 було обрано головою ОВК ТВО № 79. Постановою № 1 ОВК ТВО № 70 від 11.04.2019 ОСОБА_8 також було призначено на роботу в цій комісії на платній основі в період часу з 12.04.2019 на весь період існування комісії.

16. Представник позивача в судовому засіданні 18.04.2019 проти вказаної заяви заперечила.

17. Розглянувши вказану заяву, колегія суддів Касаційного господарського суду прийшла до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на таке.

17.1 Частиною 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

17.2 Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

17.3 Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, в редакції чинній з 15.12.2017, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

17.4 Скаржник не обмежений законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів в тому рахунку і в суді касаційної інстанції.

17.5 Причини неможливості участі у розгляді касаційної скарги 18.04.2019 які зазначені в заяві в даному конкретному випадку не можуть вважатися поважними, оскільки скаржник був повідомлений про відкриття касаційного провадження та призначення його касаційної скарги до розгляду завчасно та належним чином.

17.6 З наведеного вбачається, що скаржник мав достатньо часу для забезпечення представництва своїх інтересів в суді касаційної інстанції.

17.7 Тому, суд касаційної інстанції в даному випадку визнає неповажними причини неявки в судове засідання 18.04.2019 з розгляду касаційної скарги у справі № 908/1616/16 уповноваженого представника скаржника.

17.8 З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вказаної заяви про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.

18. Не погоджуючись з прийнятою постановою, СТОВ "Ерко-Восток" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції змінити в частині зміни його мотивувальної частини.

19. Касаційну скаргу мотивовано наступним.

19.1 Суди попередніх інстанцій не врахували факт погашення третьою особою 1 заборгованості вже після укладення договору купівлі - продажу прав вимоги за кредитами між двома банками 08.12.2011 в період часу 19.12.2011 - 19.06.2013 новому кредитору.

19.2 Оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції суд скасував рішення частково, хоча суд першої інстанції повністю відмовив у задоволенні позову і в чому підлягає частковість не зрозуміло та не обґрунтовано судом.

19.3 Суд апеляційної інстанції помилково розрахував пропорційність стягнення з відповідача судового збору.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

20. ПАТ "Дельта Банк" подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

21. Представник ПАТ "Дельта Банк" в судовому засіданні 18.04.2019 заперечиа проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.

Позиція Верховного Суду

22. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника ПАТ "Дельта Банк", обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

23. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Згідно частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

26. Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

27. Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

28. Верховний Суд направляючи справу №908/1616/16 на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області у свої постанові від 27.02.18 зазначив наступне: За змістом постанови апеляційного суду вбачається, що встановлюючи факт наявності заборгованості позичальника ФОП Лисак В.Л. за кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 на суму 50 836, 25 грн. апеляційний суд в загальному зазначив на те, що він "підтверджується матеріалами справи" (т. 4 а.с. 20). Однак, встановлюючи даний факт апеляційним судом не зазначено конкретно які саме докази приймаються до уваги в обґрунтування наявності заборгованості ФОП Лисак В.Л. за кредитним договором, в той час як у матеріалах справи наявні виписки по особовому рахунку № 20635200823801 відкритому ФОП Лисак В.Л. новим кредитором ПАТ "Дельта Банк", з яких вбачається погашення заборгованості за кредитом на суму 50 836, 25 грн. за період 19.12.2011 - 19.06.2013 вже перед новим кредитором, якому були відступлені права вимоги (т. 3, а.с. 13 - 16). Зазначеним доказам апеляційним судом не дано жодної оцінки, що свідчить про порушення правил статей 34, 43, 101 ГПК України на предмет повноти оцінки доказів у справі. За змістом постанови апеляційного суду вбачається встановлення фактичних обставин відступлення ПАТ "УкрСиббанк" позивачу в порядку статті 512 ЦК України прав вимоги за рядом кредитних договорів та встановлення відступлення прав вимоги до ФОП Лисак В.Л. (третьої особи у справі, одержувача кредиту) та відповідача (як майнового поручителя) відповідно до Додатка №1 до Договору від 08.12.2011 та акта приймання-передачі документів (т. 4 а.с. 20). Разом з тим, приймаючи до уваги Додаток №1 та акт прийому-передачі документації від 19.08.2015, апеляційний суд не дослідив їх на предмет належності (чи посвідчений Додаток №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами нотаріально, оскільки основний договір від 08.12.2011 посвідчувався нотаріально). З матеріалів справи вбачається подання фотокопії документа "Додаток 1 Перелік прав вимоги за кредитами", однак дані про те, що це саме додаток 1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 в матеріалах справи відсутні, в порушення вимог статей 512-513 ЦК України (т. 3, а.с. 2-10). Суд зазначає, що належне дослідження доказів та встановлення обставин дійсності заборгованості за спірним кредитним договором має першочергове значення для вирішення питання про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки. З огляду на порушення норм процесуального права при встановленні обставин розміру заборгованості за кредитним договором ФОП Лисак В.Л. №11011121000 від 19.06.2006, всі подальші висновки апеляційного суду про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки, належний відповідачу, за такою кредитною заборгованістю не можуть бути обґрунтованими. Суд вважає прийнятими з порушенням вимог статей 34, 43 ГПК України висновки суду першої інстанції про неможливість встановлення розміру заборгованості за кредитним договором з посиланням на виписку за кредитним договором, надану ФОП Лисак В.Л. попередником позивача ПАТ "УкрСиббанк", як таку, копія якої неналежно засвідчена, оскільки ухвалою суду від 10.08.2016 ПАТ "УкрСиббанк" був залучений до участі у справі третьою особою на стороні позивача та його представник міг засвідчити подані раніше докази або надати належно засвідчені докази відповідно до вимог зазначеної ухвали (т. 1, а.с. 151-152, т. 2 а.с. 15). Суд зазначає, що ненадання судом жодної оцінки наявним у матеріалах справи документам (випискам за особовим рахунком боржника) про погашення кредиторської заборгованості ФОП Лисак В.Л. перед новим кредитором (позивачем у справі) за період 19.12.2011 - 19.06.2013 на суму 50 836, 25 грн., колегія суддів касаційного суду вважає таким процесуальним порушенням, яке виключає справедливість постановленого судового рішення в розумінні ст. 6 Конвенції".

29. Приписами частини 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

30. В ході нового розгляду справи по суті спору, господарським судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору від 19.06.06 № 11011121000 ПАТ "УкрСиббанк" на відповідний рахунок ФОП Лисак В.Л. 20.06.06 та 23.06.06 були перераховані кошти у сумі 350 000,00 грн. та у сумі 150 000,00 грн. відповідно, що підтверджується меморіальними ордерами від 20.06.2016 № НОМЕР_1 та від 23.06.2006 № НОМЕР_2 (т. 2, арк. с. 37), а також випискою ПАТ "УкрСиббанк" по клієнту Лисак В.Л. за кредитним договором 0011011121000 з 19.06.2006 по 26.12.2011 (т.2, арк. с. 18-36).

31. Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане не заперечувалось Лисак В.Л. (позичальником за кредитним договором) в судовому засіданні 16.08.2018. Поряд з цим, Лисак В.Л. заперечив наявність боргу перед позивачем за спірним кредитним договором, посилаючись на погашення ПАТ "УкрСиббанк" кредитної заборгованості (дати погашення Лисак В.Л. не пам'ятає за спливом часу). Крім того, Лисак В.Л. вказав, що платіжні документи на підтвердження повної або часткової сплати суми боргу за кредитом він не може надати через їх втрату у пожежі, яка згідно з довідкою Василівського районного відділу Головного управління Держтехногенбезпеки у Запорізькій області від 21.02.2013 за вих. №34/31 відбулась 04.01.2013 в господарчій споруді, що належить Лисак В.Л., за адресою: АДРЕСА_1 (довідка міститься в матеріалах справи).

32. Судом апеляційної інстанції встановлено, що як свідчить зміст виписки ПАТ "УкрСиббанк" по клієнту Лисак В.Л. за кредитним договором №0011011121000 з 19.06.2006 по 26.12.2011 (т.2, арк. с. 18-36), в якій відображено суми і дати погашення Лисак В.Л. кредиту, сплату відсотків за користування кредитом, комісій, винесення на прострочку сум, що не сплачені у строк позичальником, тощо, останній платіж з погашення кредиту Лисак В.Л. здійснено - 16.05.08, останній платіж по відсоткам - 05.01.2010, загальна сума погашеного кредиту становить 449 163,75 грн.

33. Враховуючи зазначене вище, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що станом на час укладення між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" (Покупець) вказаного вище договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.11, сума заборгованості ФОП Лисак В.Л. за простроченим кредитом за кредитним договором від 19.06.2006. № 1101121000 становила суму 50 836,25 грн.

34. Поряд з цим, судом прийняті до уваги поясненнями позивача, які викладені у відзиві на позовну заяву (т.5, арк. с. 28-30) про те, що виписка по особовому рахунку № 20635200823801 з 19.12.2011 по 16.03.2017, який відкритий ПАТ "Дельта Банк", як новим кредитором за спірним кредитним договором, ФОП Лисак В.Л. (т. 3, арк. с. 13 - 16) не підтверджує погашення ФОП Лисак В.Л. кредитної заборгованості 50 836,25 грн., так як у виписці відсутнє призначення платежу - погашення заборгованості за кредитом.

35. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач у відповіді на відзив вказав, що у виписках можна зустріти суму 50 836,25 грн. лише у день прийняття заборгованості за кредитним договором від 19.06.06 № 11011121000 на баланс АТ "Дельта Банк" після укладення договору купівлі-продажу права вимоги за кредитом.

36. Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказані доводи позивача узгоджуються з тією обставиною, що саме у день підписання між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укрсиббанк" Акту приймання-передачі від 19.12.2011 до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. 08.12.2011, реєстровий № 2949) АТ "Дельта Банк", як новий Кредитор, прийняло на свій баланс заборгованість ФОП Лисак В.Л. за кредитним договором від 19.06.2006 № 11011121000 в сумі 50 836,25 грн.

37. Судом апеляційної інстанції також встановлено, що належних доказів погашення заборгованості за кредитним договором від 19.06.2006 № 11011121000 в сумі 50 836,25 грн. матеріали справи № 908/1616/16 не містять.

38. З підстав викладених вище, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що дійсна заборгованість за простроченим кредитом за кредитним договором від 19.06.2006 № 11011121000 станом на час ухвалення рішення у цій справі по суті спору складає 50 836,25 грн.

39. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункт 19.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.

40. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження переходу права вимоги до AT "Дельта Банк" за Кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006, укладеним з ФОП Лисак В.Л. та договорами забезпечення до нього, в матеріалах справи містяться копії наступних документів:

- Копія Додатку І до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 (витяг).

- Копія Додатку X до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

- Копія Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

- Копія Додатку до Додаткової угоди №1 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

- Копія акту приймання-передачі від 19.12.2011 до Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011.

41. Відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. І лише якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).

42. Судом апеляційної встановлено наступне.

42.1 Колегія суддів констатує, що протягом усього розгляду справи у суді першої інстанції ані жоден з учасників справи, ані суд не ставили під сумнів відповідність наявних в матеріалах справи копій вищезазначених письмових доказів їх оригіналам.

У жодній з ухвал господарського суду від 27.04.2018, 23.05.2018, 14.06.2018, 16.07.2018, 07.08.2018, 14.08.2018 суд не зобов'язував позивача надати оригінали договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 з усіма додатками, доповненнями та додатковими угодами до нього (за наявності), а також Акт приймання-передачі від 19.12.2011 з додатком № 1 до цього Акту (т. 4 а.с. 117-118, 128-129, т. 5 а.с. 35-36, 51-52, 65, т. 6 а.с. 3-4).

42.2 Отже, оригінал Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 додатками та додатковими договорами до нього не надавалися суду першої інстанції з причини відсутності у суду сумнівів у відповідності наявних в матеріалах справи копій письмових доказів їх оригіналам, а не з причини відсутності оригіналів документів, як таких.

43. Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України саме у підготовчому засіданні суд з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

44. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на протязі всього розгляду справи (майже чотирьох місяців) судом першої інстанції оригінали зазначених доказів не витребовувались через відсутність сумнівів у суду стосовно набуття AT "Дельта Банк" права вимоги за Кредитним договором. Лише в останньому судовому засіданні 16.08.2018, в ході дослідження доказів, судом першої інстанції було запропоновано представнику позивача надати оригінали для огляду (про що зазначено в оскаржуваному рішенні). Представник позивача надав суду пояснення про те, що він неспроможний мати при собі оригінал Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 на кожному судовому засіданні, так як останній перебуває в сховищі AT "Дельта Банк" та видається на вимогу суду заздалегідь.

45. Також судом апеляційної інстанції встановлено, що представник позивача просив суд першої інстанції відкласти розгляд справи для надання суду в наступне судове засідання оригіналів документів для огляду. Проте, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні даного клопотання та в подальшому зроблено висновок про недоведеність позивачем переходу права вимоги за Кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006, укладеним між з ФОП Лисак В.Л. та договорами забезпечення до нього.

46. Оскільки, як вже було зазначено вище, протягом усього розгляду справи у суді першої інстанції жоден з учасників справи, ні суд не ставили під сумнів відповідність наявних в матеріалах справи копій вищезазначених письмових доказів їх оригіналам, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що у суду першої інстанції не було підстав не брати до уваги наявні в матеріалах справи копії Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 з додатками та додатковими договорами до нього.

47. Якщо ж в останньому судовому засіданні 16.08.2018, в ході дослідження доказів, у суду першої інстанції виникли сумніви у відповідності поданих копій оригіналам, на думку колегії суддів, господарський суд з метою дотримання прав позивача мав забезпечити представнику позивача можливість надати оригінали відповідних доказів для огляду у судовому засіданні.

48. При цьому, надання оригіналів відповідних письмових доказів, які вже подані стороною, за своїм змістом не є поданням нових доказів.

49. У судовому засіданні апеляційного господарського суду оглянуто нотаріально засвідчену виписку з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011, укладеного між ПАТ "Укрсиббанк" та ПAT "Дельта Банк". Відповідно до Додатку 1 - Перелік прав вимоги за кредитами, до позивача перейшло право вимоги за Кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006, укладеним між з ФОП Лисак В.Л. та договорами забезпечення до нього. Відповідно до нотаріального надпису за № 2725 28.11.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондра Л.В. засвідчено вірність цієї виписки з Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, посвідченого Шевченко Д.Г. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.12.2011 за № 2949, 2950 викладеному на 19 аркушах та з Додатком 1; в останньому підчисток, дописок, закреслених слів, незастережних виправлень або інших особливостей не виявлено.

50. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

51. Згідно частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

52. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи та в порушення статті 86 Господарського процесуального кодексу України, не надано оцінку вище переліченим доказам, що підтверджують набуття AT "Дельта Банк" прав нового кредитора за кредитним договором та відповідно не наведено мотивів відхилення даних доказів. Також, Господарським судом Запорізької області в порушення пункту 7 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України не було вирішено питання про огляд оригіналів Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 з додатками та додатковими договорами до нього, що призвело до помилкового висновку про недоведеність переходу до AT "Дельта Банк" права вимоги за Кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006, укладеним між з ФОП Лисак В.Л. та договорами забезпечення до нього.

53. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" та статті 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

54. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (стаття 3 Закону України "Про іпотеку").

55. За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору (стаття 7 Закону "Про іпотеку").

56. Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (стаття 11 Закону України "Про іпотеку").

57. Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням (стаття 24 Закону України "Про іпотеку").

58. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 33 Закону України "Про іпотеку").

59. За приписами статті 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

60.Судом апеляційної інстанції встановлено, що Позичальником та Відповідачем не надано доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006 стосовно повернення в повному обсязі суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, пені.

61. Забезпечуючи виконання ФОП Лисак В.Л. своїх зобов'язань за Кредитним договором шляхом укладення з СТОВ "Ерко-Восток" договору іпотеки, предметом якого є спірне нерухоме майно, ПАТ "УкрСиббанк", яким передано право вимоги ПАТ "Дельта Банк" за договором купівлі-продажу, мав законне сподівання на отримання, у разі порушення ФОП Лисак В.Л. зобов'язань за Кредитним договором, компенсації за передані в кредит та неповернуті боржником кошти шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, та відповідно, можливості його реалізації в порядку, встановленому Законом України "Про іпотеку".

62. Судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що матеріалами справи підтверджується порушення позичальником, ФОП Лисак В.Л., зобов'язань за кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006, тому позивач набув право звернення стягнення на предмети іпотеки згідно договору іпотеки № 11011121000-З-2 від 19.06.2006, на зерносховище, яке знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 4 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області; вісову, яка знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 6 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області; комплекс будівель, який знаходиться у с. Луговому Василівського району Запорізької області по вул. Степова, 8 на земельній ділянці Лугівської сільської ради Василівського району Запорізької області, що належать СТОВ "Ерко-Восток", для задоволення вимог за кредитним договором № 11011121000 від 19.06.2006, з яких 50 836,25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 74 246,17 грн. - сума заборгованості по простроченим процентам, 3 500,00 грн. прострочена комісія за кредитом, 2 962,52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 180,23 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів.

63. За змістом статті 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, окрім іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

64. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою визначення початкової ціни реалізації Предмета іпотеки, позивачем проведено його оцінку суб'єктом оціночної діяльності, про що свідчить Звіт про незалежну оцінку майна комплексу (будівель та споруд), загальною площею 913,3 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. Степова, 4, 6, 8 у с. Луговому Василівського району Запорізької області та є власністю СТОВ "Ерко-Восток", з якого вбачається, що ринкова вартість нерухомого майна, станом на 01.06.2017 становить 1 301 831,00 грн. (без ПДВ).

65. Враховуючи приписи статті 39 Закону України "Про іпотеку", обов'язковість зазначення в судовому рішенні початкової ціни предмета іпотеки для подальшої реалізації, суд апеляційної інстанції, з метою виключення необхідності призначення судової експертизи для вирішення питання щодо початкової ціни предмета іпотеки, дійшов висновку про прийняття в якості додаткового доказу Звіту про незалежну оцінку майна комплексу (будівель та споруд) та Рецензії на звіт про оцінку майна.

66. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині звернення стягнення, в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Лисак В.Л. перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за Кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 в розмірі 131 725,17 грн., з яких: 50 836,25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 74 246,17 грн. - сума заборгованості по простроченим процентам, 2 962,52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 180,23 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 3 500,00 грн. прострочена комісія за управління кредитом, - на предмет іпотеки за Договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.2006, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", початковою вартістю 1 301 831,00грн.

67. Згідно з приписами статті 42 Закону України "Про іпотеку" боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

68. Доводи скаржника (пункти 19.2, 19.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

68.1 Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач у прохальній частині позовної заяви просив суд в рахунок погашення заборгованості ФОП Лисака В.Л. перед ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором від 19.06.2006 № 11011121000 в розмірі 277 216,58 грн. , з яких: 50 836,25 грн. сума заборгованості за простроченим кредитом, 114 783,68 грн. - сума заборгованості за простроченими процентами, 5 114,57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 302,19 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 7 000,00 грн. прострочена комісія за кредитом, 5 000,00 грн. - сума штрафу відповідно до п.7.6. за порушення п. 4.3.КД, 94 179,89 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів нарахованих за порушення п. 1.1.2, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.06.2006 №11011121000-З-2, посвідченим приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Харченко Ю.Г., а саме шляхом продажу предмету іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження, що належить на праві власності СТОВ "Ерко-Восток".

68.2 Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у справі №908/1616/16 у задоволенні позову відмовлено.

68.3 Разом з тим, дослідивши обставини справи та здійснивши перевірку нарахованих позивачем сум, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та оскаржуваною постановою звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Лисака Віталія Леонідовича перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за Кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 в розмірі 131 725,17 грн. , з яких: 50 836,25 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом, 74 246,17 грн. - сума заборгованості по простроченим процентам, 2 962,52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 180,23 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів, 3 500,00 грн. прострочена комісія за управління кредитом, - на предмет іпотеки за Договором іпотеки №11011121000-З-2 від 19.06.2006.

68.4 Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що задоволенню підлягають вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця Лисака Віталія Леонідовича перед Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" за Кредитним договором №11011121000 від 19.06.2006 в розмірі 131 725,17 грн. а не в розмірі 277 216,58 грн., що в даному випадку і є частковим задоволенням позовних вимог і частковим скасуванням рішення суду першої інстанції.

68.5 Відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

68.6 Згідно частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

68.6 Скаржник не позбавлений права звернутися із відповідною заявою до суду апеляційної інстанції за наявності підстав вважати, що судом апеляційної інстанції в даному випадку при винесенні оскаржуваної постанови було невірно розподілено судові витрати між сторонами.

69. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

70. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".

71. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

72. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

73. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

74. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

75. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції таким вимогам закону відповідає.

76. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

77. Вказані вимоги судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови були дотримані.

78. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ерко-Восток" від 22.01.2019 на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у справі № 908/1616/16 залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.12.2018 щодо рішення Господарського суду Запорізької області від 16.08.2018 у справі № 908/1616/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді С. В. Жуков

Н. Г. Ткаченко