Постанова

від 18.04.2019 по справі 917/875/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 917/875/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.

за участю: представник відповідача (представник Консорціум "Алві Род") - Лисич Ю.В. (ордер КС №482673 від 18.03.2019); скаржник (представник Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово - комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації) - Ірбанський М.В. (ордер ПТ №111175); прокурор (ГПУ) - Біньковська А.В. (посв №041525 від 18.02.2016).

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018

(Головуючий суддя - Радіонова О.О.; судді - Пушай В.І., Чернота Л.Ф.)

у справі за позовом Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово - комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, м. Полтава

до Консорціуму "Алві Род", м. Київ

за участю Прокуратури Полтавської області, м. Полтава

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

1. Позивач, Департамент будівництва містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації 18.07.2018 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Консорціуму АЛВІ РОД , м. Київ про розірвання договору про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області від 16.02.2018р. № 03-18/32, укладеного між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Консорціумом АЛВІ РОД .

1.1. Із заявою про вступ у справу 30.08.2018 звернувся прокурор з метою здійснення захисту інтересів держави на стороні позивача - Департаменту будівництва містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації.

2. Позивач просить суд розірвати договір про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області від 16.02.2018 № 03-18/32, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором а саме: незадовільний експлуатаційний стан покриття, обумовлений наявністю прогресуючої ямковості сітки тріщин, зруйнованої кромки дорожнього покриття та посилався на те, що з 17.07.2018 правові підстави виконання функцій у Департаменту (замовника) і у Консорціуму АЛВІ РОД (підрядника) -відсутні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2018 у справі №917/875/18 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Розірвано договір про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області від 16.02.2018 № 03-18/32, укладеного між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово - комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації та Консорціумом "Алві Род". Стягнуто з Консорціума "Алві Род" (пров. Руслана Лужевського, 14, офіс 1/2, м. Київ, 03039, код ЄДРПОУ 40611574) на користь Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово - комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації(вул. Зигіна,1, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 04013991) судовий збір у сумі 1 762,00 грн.

4. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що позивачем належними доказами, а саме, до справи додано плани-завдання на аварійний ремонт автомобільних доріг, підтверджено неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що призвело до незадовільного стану автомобільних доріг, що є загрозою безпеки руху та виникнення аварійних ситуацій на дорогах, доказів проведення ремонтних робіт відповідачем суду не надано, окрім цього, посилання відповідача у своєму відзиві на наявність заборгованості по оплаті послуг спростовано наданими позивачем розрахунками, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, актами приймання виконаних будівельних робіт.

4.1. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, як замовник, на момент укладення договору не міг знати, що розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації №155 від 02.03.2018 буде створено Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області", якого в подальшому, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 386 від 02.05.2018 буде визначено балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

4.2. На момент укладення договору саме позивач був балансоутримувачем вказаних автомобільних доріг і розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на експлуатацію та утримання, договір укладався з метою забезпечення їх належного експлуатаційного утримання. Після створення Державного підприємства "Агентство місцевих доріг Полтавської області" Департамент був позбавленим того, на що він розраховував при укладенні договору, тобто взагалі з його розпорядження вибув предмет договору. В Статуті Державного підприємства "Агентство місцевих доріг Полтавської області" зазначено, що підприємство є юридичною особою публічного права, засноване на державній власності, підпорядковане та підзвітне Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації. В даному випадку не відбулося правонаступництво прав та обов'язків сторони договору, оскільки Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області" є самостійною новоствореною юридичною особою і створилося не в процесі реорганізації позивача.

4.3. Місцевий господарський суд при цьому застосував до спірних правовідносин положення ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України (Далі - ЦК України).

5. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 апеляційну скаргу Консорціуму "АЛВІ РОД", м. Київ на рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2018р. у справі № 917/875/18 задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2018 у справі № 917/875/18 - скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволені позовних вимог Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації про розірвання договору про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області від 16.02.2018 №03-18/32 - відмовлено.

Стягнуто з Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації на користь Консорціуму "АЛВІ РОД", м. Київ судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2643,00 грн.

6. Постанова апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що послуги відповідачем були надані у квітні і травні 2018, що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, підписані сторонами без зауважень та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2018 у розмірі 194 211,60 грн та за травень 2018 у розмірі 191 406,00 грн, підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін.

6.1. Більш того, за виконані роботи позивачем на підставі договору від 16.02.2018 №03-18/32 були перераховані відповідачу кошти за виконані роботи у сумі 194 211,60 грн та 191 406,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №18 від 03.05.2018 та № 23 від 23.05.2018.

6.2. Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд, не надавши належної оцінки зазначеним документам, дійшов помилкового висновку про те, що плани-завдання на аварійний ремонт автомобільних доріг підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що є наслідком незадовільного стану автомобільних доріг, які призводять до загрози безпеки руху та виникнення аварійних ситуацій на дорогах, доказів проведення ремонтних робіт відповідачем суду не надано. Даний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

6.3. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що створення Державного підприємства "Агентства місцевих доріг Полтавської області", яке згідно із Статутом передано в функціональне управління Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації, не може бути підставою для розірвання договору в порядку, визначеному ст. 651 ЦК України.

6.4. Доводи відповідача щодо залучення Державного підприємства "Агентства місцевих доріг Полтавської області" до участі у справі суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки, виходячи з предмету спору, права створеного підприємства жодним чином не порушені умовами даного договору.

6.5. На переконання колегії апеляційного господарського суду стаття 652 ЦК України, яка передбачає зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, не регулює спірні правовідносини.

6.6. У підсумку, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підстав для задоволення позовних вимог про розірвання договору про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області від 16.02.2018р. №03-18/32 не має, а висновок суду першої інстанції про задоволення позову є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

7. Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 з проханням її скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Полтавської області від 21.09.2018 у даній справі .

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Підставою для скасування скаржник вважає порушення та невірне застосування судом апеляційної інстанції ст. 651, 907 Цивільного кодексу України.

8.1. Скаржник доводить, що сторони спірного договору узгодили у п. 9.4. розірвання договору з ініціативи Замовника у разі неодноразового невиконання Підрядником взятих ним зобов'язань, що у даному разі є підставою для розірвання договору, з огляду на не проведення відповідачем ремонтних робіт, що призводить до загрози безпеки руху та виникнення аварійних ситуацій на дорогах;

8.2. Крім того, вважає підставою для розірвання договору той факт, що станом на 17.07.2018 правові підстави щодо виконання функцій Замовника у позивача та Підрядника у відповідача, відсутні через обставини, що змінились, а саме, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації №155 від 02.03.2018 було створено Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області", яке, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 386 від 02.05.2018 визначено балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

8.3. Крім того, до Суду касаційної інстанції позивачем надано пояснення до яких долучено додаткові докази.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

9. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу позивача.

10.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2019 відкрито касаційне провадження у справі №917/875/18 за касаційною скаргою Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації на постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у вказаній справі.

Призначено до розгляду касаційну скаргу Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації на 10 квітня 2019 року о 15 год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.

10.2. У судовому засіданні, що відбулось 10.04.2019 оголошено перерву до 18.04.2019 до 12-00.

11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

13. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено таке:

13.1. Між Департаментом будівництва, містобудування і архітектури та житлово - комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації (Замовник) та Консорціумом "АЛВІ РОД" (Підрядник) 16.02.2018 укладено Договір про експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області від 16.02.2018 № 03-18/32 .

13.2. У п. п. 1.1.-1.2. Розділу І Договору підрядник взяв на себе зобов'язання у порядку та на умовах, визначених цим Договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги. Замовник зобов'язується прийняти надані згідно із цим договором та чинним законодавством України належним чином послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

13.3. Відповідно до п. 1.3. Договору Підрядник приймає від Замовника право на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування у Полтавській області, технічних засобів організації дорожнього руху, об'єктів дорожнього сервісу, інженерних споруд та придорожніх насаджень на них, що знаходяться на балансі Замовника, відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про дорожній рух".

13.4. Пунктами 1.4.-1.5. даного Договору встановлено, що на період дії договору та протягом гарантійного періоду Підрядник відповідно до Закону України "Про дорожній рух" та норм Глави 82 Цивільного кодексу України в повній мірі відповідає за належне утримання доріг, забезпечення умов безпеки руху і несе повну безумовну майнову та іншу юридичну відповідальність у частині відшкодування майнової (матеріальної) і нематеріальної (у т.ч. моральної) шкоди та компенсації витрат власникам транспортних засобів, іншим учасникам дорожнього руху якщо дорожньо-транспортна пригода сталася з причини незадовільного експлуатаційного утримання, допущеного з вини Підрядника, а також забезпечує повне майнове відшкодування Замовнику у разі заподіяння збитків користувачами доріг, та/або в процесі використання смуги відведення юридичними чи фізичними особами на мережі автомобільних доріг, якщо такі збитки завдані з вини Підрядника.

Передбачена відповідальність Підрядника настає виключно під час надання послуг (виконання робіт) та протягом гарантійного терміну при наявності відповідних плану - завдань та/або акту дефектів Замовника.

Крім послуг передбачених вище, Підрядник за письмовим розпорядженням (завданням) Замовника надає послуги (виконує роботи) у межах фінансування Замовника:

- з усунення загрози безпечного проїзду автотранспорту;

- з виконання звернень (приписів) уповноважених органів Національної поліції за завданням Замовника;

- з ліквідації наслідків дорожньо-транспортних пригод;

- з ліквідації наслідків стихійного лиха, надзвичайних та аварійних ситуацій;

- у разі надходження конкретних письмових розпоряджень (заявок) про усунення загрози безпечного руху автотранспорту.

13.5. Відповідно до п. 6.3. Договору підрядник взяв на себе зобов'язання забезпечувати надання послуг в порядку та у строки, встановлені цим Договором, а також якість яких відповідає умовам, установленим цим Договором та нормативними актами.

До того ж, підрядник зобов'язується:

а) виконувати послуги в порядку встановленому договором згідно з діючими нормативними документами, забезпечувати безперервний безпечний рух транспорту, цілісність доріг та споруд на них в межах фінансування;

б) якісно та своєчасно виконати послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг відповідно до вимог нормативних актів визначених у цьому договорі та інших актів, виконання яких є обов'язковим;

в) інформувати Замовника про всі випадки виявлення недоліків в експлуатаційному утриманні автодоріг, які впливають на безпеку дорожнього руху та потребують першочергового усунення;

г) вживати заходи щодо запобігання аварій на інженерних спорудах, загрози виникнення сезонних деформаціях і ліквідації наслідків стихійного лиха з визначенням обсягів послуг спільно з представником Замовника і місцевих органів самоврядування;

д) у разі виникнення умов, що створюють загрозу безпеці руху транспортних засобів та пішоходів невідкладно з моменту отримання відповідного повідомлення або фактичного виявлення обставин, вживати заходи для відновлення безпечних умов для їх пересування, відповідно до вимог нормативних актів попередньо погодивши виконання видів робіт із представником Замовника в межах фінансування, з подальшим наданням Замовником відповідного акту дефектів до кінця поточного місяця;

є) відповідно до нормативних актів забезпечувати безпечні умови руху транспортних засобів в складних кліматичних умовах в порядку встановленому договором;

ж) нести відповідальність за дотримання всіх необхідних природоохоронних заходів, безпечну експлуатацію будівельної техніки, складування будівельних матеріалів і конструкцій та інше, передбачене п.п. 6.3.3. Договору.

13.6. У п. 9.4. сторонами погоджено, що договір може бути розірваний з ініціативи Замовника у разі неодноразового невиконання Підрядником взятих ним зобов'язань.

13.7. Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Договір підписаний сторонами у встановленому порядку та скріплений печатками підприємств.

13.8. Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації №155 від 02.03.2018 створено Державне підприємство "Агентство місцевих доріг Полтавської області", якого в подальшому, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 386 від 02.05.2018 визначено балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

13.9. Позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.06.2018 №03-09/3-2662 щодо неналежного виконання умов договору № 03-18/32 від 16.02.2018 та з повідомленням про намір розірвати даний договір. Дана претензія була повернута Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово - комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації 02.07.2018 за закінченням терміну зберігання

14. Здійснюючи повторний розгляд справи, Східний апеляційний господарський суд встановив таке:

14.1. Позивач зазначав у позові про те, що на момент звернення з позовом до суду ремонтні роботи по автомобільних дорогах не проведено, що призводить до загрози безпеки руху та виникнення аварійних ситуацій на дорогах.

14.2. Позивач на стадії підготовчого провадження, а саме, 21.09.2018 звернувся до суду із клопотанням про залучення до матеріалів справи копій документів, завірених належним чином в якості доказів обставин та фактів, викладених у позовній заяві.

14.3. Із зазначеного клопотання вбачається, що позивачем були подані плани-завдання, підписані обома сторонами та затверджені замовником, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та Акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень - травень 2018 року, підписані обома сторонами разом із документами, що підтверджують оплату виконаних робіт за даний період, тобто такі докази є у відповідача, що було підтверджено його представником у судовому засіданні.

14.4. Надані плани-завдання містять найменування робіт і витрат, одиниця виміру, кількість та примітка, були підписані обома сторонами та затверджені Замовником. Зазначені документи датовані 25.04.2018, 02.05.2018, 03.05.2018, термін же виконання послуг встановлений договором - лютий 2018 - 31.12.2018 (п.5.1 договору). 14.5. Крім того, сторони договору домовились про те, що строк виконання зобов'язань щодо надання послуг може продовжувались у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі (п.5.2 договору).

14.6. Послуги відповідачем були надані у квітні і травні 2018, що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в, підписаними сторонами без зауважень та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2018 у розмірі 194 211,60 грн та за травень 2018 у розмірі 191 406,00 грн, підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін. За виконані роботи позивачем на підставі договору від 16.02.2018 №03-18/32 були перераховані відповідачу кошти за виконані роботи у сумі 194 211,60 грн та 191 406,00 грн, що підтверджено платіжними дорученнями №18 від 03.05.2018 та № 23 від 23.05.2018.

15. Суд касаційної інстанції погоджується із висновком, який зробив апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові щодо ненадання місцевим господарським судом належної оцінки зазначеним вище документам, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про те, що надані позивачем плани-завдання на аварійний ремонт автомобільних доріг підтверджують неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що є наслідком незадовільного стану автомобільних доріг, які призводять до загрози безпеки руху та виникнення аварійних ситуацій на дорогах.

16. Разом з тим, Касаційний господарський суд вважає передчасним і висновок суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

17. Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

18. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

19. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

20. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

21. Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

22. Зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

23. Порядок розірвання господарських договорів визначене ст. 188 Господарського кодексу України, зокрема сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягай згоди щодо розірвання договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

24. Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України зміна або розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

25. Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

26. Для прийняття судом рішення про зміну договору відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України у справі має бути встановлена наявність одночасно наступних умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

27. Тобто, на Позивача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі наявність підстав, передбачених ст. 652 ЦК України, у даному випадку, істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

28. При цьому, істотні обставини в розумінні ст. 652 ЦК України повинні мати місце або стати відомими сторонам після укладення договору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 11.12.2012 №3-63гс12).

29. Проте суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові, обмежившись посиланням на те, що ст. 652 ЦК України, яка передбачає зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, не регулює спірні правовідносини не надав відповідної юридичної оцінки у контексті наведеної норми тому, що позивач, як замовник на момент укладення договору не міг знати, що розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації №155 від 02.03.2018 буде створено Державне підприємство Агентство місцевих доріг Полтавської області , якого в подальшому, розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації № 386 від 02.05.2018 буде визначено балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

А також тому, що на момент укладення договору саме позивач був балансоутримувачем вказаних автомобільних доріг і розпорядником бюджетних коштів, спрямованих на експлуатацію та утримання, договір укладався з метою забезпечення їх належного експлуатаційного утримання, а після створення Державного підприємства Агентство місцевих доріг Полтавської області Департамент був позбавленим того, на що він розраховував при укладенні договору, тобто взагалі з його розпорядження вибув предмет договору.

30. За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

31. Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

32. У даному випадку, суди фактично ухилилися від виконання покладеного на них обов'язку - здійснення правосуддя та не досягли кінцевої мети судового процесу.

33. Наведені у цій постанові висновки суду ставлять під сумнів аргументи попередніх судових інстанцій, оскільки судами фактично не встановлено чи було після створення Державного підприємства Агентство місцевих доріг Полтавської області , передано останньому частину повноважень позивача, у тому числі щодо виконання функцій замовника та технічного нагляду з будівництва, реконструкції, ремонту доріг.

34. Крім того, судами не встановлено, чи уповноважене на даний час Державне підприємство Агентство місцевих доріг Полтавської області на вчинення відповідних дій, що пов'язані з виконанням договору № 03-18/32 від 16.02.2018.

35. Також апеляційний господарський суд відхилив доводи відповідача щодо залучення Державного підприємства "Агентства місцевих доріг Полтавської області" до участі у справі, проте, такий висновок має бути мотивованим.

36. У оскаржуваній постанові суд другої інстанції своє рішення щодо незалучення до участі у справі нового балансоутримувача майна, яке є предметом спірного договору, жодним чином не мотивував.

37. З огляду на вищевикладене, оскаржувані рішення не можна вважати законними та обґрунтованими та такими що винесені з повним дотриманням вимог процесуального та матеріального права.

38. Водночас, Суд касаційної інстанції зазначає, про обмеження, які встановлює ст. 300 ГПК України, стосовно дослідження наданих позивачем у поясненнях додаткових доказів.

39. Оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази, не надали вичерпної відповіді щодо наявності або відсутності правових підстав для залучення до розгляду у даній справі Державного підприємства "Агентства місцевих доріг Полтавської області", вказані порушення норм процесуального права призвели до унеможливлення встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. На виконання приписів частини 3 статті 310 ГПК України, такі рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

40. При новому розгляді справи судам необхідно врахувати викладене у цій постанові, зокрема у п. 30 - п. 37 та п. 39 цієї постанови, надати обставинам справи належну юридичну оцінку та, в залежності від зроблених висновків, винести рішення у справі стосовно кола осіб, визначених судом сторонами у справі.

41. Оскільки справа підлягає передачі на новий розгляд до місцевого суду, то відповідно до вимог ч. 14 ст. 129 ГПК України суд касаційної інстанції не здійснює розподіл судового збору.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної державної адміністрації задовольнити частково

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 та рішення господарського суду Полтавської області від 21.09.2018 у справі № 917/875/18 скасувати.

3. Справу №917/875/18 направити на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко