Окрема ухвала

від 04.04.2019 по справі 1/2-09

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

Судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

ОлійникА. С.

04 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 1/2-09 (провадження № 22ск/772/2/2018)

провадження № 61-45547ав18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С. , Усика Г. І. , розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 07 вересня 2018 року у складі судді Медяного В. М. у справі за заявою ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Правовий центр підприємництва від 28 лютого 2009 року у справі 1/2-09.

Відповідно до змісту частини третьої статті 34 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку; про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні.

Обставини справи

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Правовий центр підприємництва від 28 лютого 2009 року у справі 1/2-09 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 визнано дійсним договір купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку розташованого по вулиці Маяковського, 201 у місті Вінниці та визнано за останнім право власності на 1/2 частини житлового будинку розташованого по вулиці Маяковського, 201 у місті Вінниці

У вересні 2018 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації Правовий центр підприємництва від 28 лютого 2009 року у справі 1/2-09. Заява мотивована тим, що 06 червня 2018 року нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки на момент смерті спадкове майно не належало ОСОБА_8, а належить іншій особі.

Аргументуючи пропуск строку подачі заяви про скасування вказаного рішення, заявник посилався на те, що про існування рішення третейського суду йому стало відомо лише 06 червня 2018 року, після того, як нотаріус відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 07 вересня 2018 року заяву ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5, про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Правовий центр підприємництва від 28 лютого 2009 року у справі № 1/2-09 повернуто заявникові.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що посилання заявника у заяві на те, що йому стало відомо про існування зазначеного рішення третейського суду лише 06 червня 2018 року не заслуговують на увагу.

Апеляційний суд повернув заяву про скасування рішення третейського суду через пропуск заявником строку, визначеного пунктом 2 частини п'ятої статті 454 ЦПК України.

Висновок Верховного Суду

Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 залишено без задоволення. Ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 07 вересня 2018 року залишено без змін.

Зміст окремої думки

Не погоджуюся з висновком Верховного Суду про те, що визначений частиною п'ятою статті 454 ЦПК України строк є преклюзивним, з огляду на таке.

Питання щодо можливості поновлення строку на оскарження рішення третейського суду у разі подання заяви про його скасування, поданої з пропуском строку, визначеного частиною п'ятою статті 454 ЦПК України, на мою думку, необхідно вирішувати через системне тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, практики Європейського суду з прав людини та відповідних положень цивільного процесуального закону.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У статті 8 Конституції Українизакріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно із пунктом 8 частини другої статі 129 Конституції України основними засадами судочинства є: забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні норми містяться в статті 14 Закону України Про судоустрій та статус суддів .

Право на оскарження судових рішень в апеляційному порядку є складовою конституційного права особи на судовий захист.

Зазначене конституційне правило щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку є загальним для всіх справ, незалежно від юрисдикції спору.

Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції. Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті статей 55, 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у справі Volovic v. Ukraine від 06 грудня 2007 року зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (справа "Podbielski and PPU Polpure v. Poland від 26 липня 2005 року).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

ЦПК України у статті 2 закріплює, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, п'ятої, сьомої статті 454 ЦПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду.

Заява про скасування рішення третейського суду подається протягом дев'яноста днів особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, з дня, коли вони дізналися або могли дізнатися про прийняття рішення третейським судом.

За змістом частини сьомої статті 454 ЦПК України заява, подана після закінчення строку, встановленого частинами п'ятою або шостою цієї статті, повертається.

Відповідно до частини шостої статті 454 ЦПК України заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу не може бути подана після закінчення трьох місяців, рахуючи з дня, коли сторона, що заявляє це клопотання, отримала арбітражне рішення, а у разі подання такою стороною клопотання до міжнародного комерційного арбітражу про виправлення або роз'яснення рішення чи ухвалення додаткового рішення, - з дня винесення міжнародним комерційним арбітражем рішення з цього прохання.

Отже, у частині шостій статті 454 ЦПК України є застереження про те, що заява не може бути подана після закінчення відповідних строків, що дає підстави тлумачити відповідне положення про не можливість поновлення строку у разі подання з пропуском строку заяви про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу.

Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частина третя статті 389-1 ЦПК України в редакції 2004 року у порівнянні з статтею 454 ЦПК України в чинній редакції передбачала право учасників процесу на поновлення строку на оскарження рішення третейського суду.

ЦПК України містить положення, якими визначено неможливість поновлення процесуального строку, зокрема частина третя статті 424, частина друга статті 358, частина третя статті 393 ЦПК України.

Повернення заяви, поданої після закінчення строку, встановленого частиною п'ятою статті 454 ЦПК України не містить прямої заборони на поновлення строку за заявою про скасування рішення третейського суду, оскільки цей строк є процесуальним та на нього поширюються вимоги статті 127 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 364 ГПК України сторони, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їхні права та (або) обов'язки, мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення третейського суду. Заява про скасування рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом стороною, третьою особою протягом дев'яноста днів з дня ухвалення рішення третейським судом, а особою, яка не брала участі у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про її права та (або) обов'язки, - протягом дев'яноста днів з дня, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про ухвалення рішення третейського суду. Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною другою цієї статті, повертається. Суд за клопотанням заявника може поновити пропущений строк на подання заяви про скасування рішення третейського суду, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У порівнянні з ЦПК України ГПК України містить положення про поновлення строку на оскарження рішення третейського суду.

Відсутність такої прямої вказівки у ЦПК України з огляду на викладене не свідчить про те, що строк на оскарження рішення третейського суду, яке переглядається в порядку цивільного сдочинства , є преклюзивним.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (справа Пономарьов проти України від 29 жовтня 2015 року).

Поновлення процесуального строку на подання заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків має на меті виправлення судової помилки.

З огляду на викладене, строк, передбачений частиною п 'ятою статті 454 ЦПК України, може бути поновлений. Такий строк не є преклюзивним, а є процесуальним.

Суддя А. С. Олійник