Рішення

від 17.07.2007 по справі 5/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.07                                                                                 Справа № 5/236.

Суддя  Шеліхіна Р.М., розглянув матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміст-Максим", м. Луганськ

до  Міського комунального підприємства "Жизнь Луганська", м. Луганськ

про стягнення 29003 грн. 01 коп.

при секретарі судового засідання Монастирському Д.Д.

за участю представників сторін:

від позивача –Прохоров Ю.Г., дов. від 13.06.07.;          

від відповідача –не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення заборгованості за договором від 15.08.06. № 10 в сумі 29003,01 грн.

Відповідач у судове засідання не прибув. Згідно довідки головного управління ста стати у Луганській області від 11.05.07. №13-48/2008 юридична адреса відповідача –м. Луганськ., вул. ім. Коцюбинського, 14, ід. код 20180978, а позивач направив копію позову на адресу –м. Луганськ, перевулок “Натальєвський, 9.

Представник позивача надав до матеріалів справи поштовий опис від 26.04.07., згідно якого відповідач отримав копію позову 05.04.07. від позивача, отриману особистим врученням, про що у вказаному опису міститься підпис посадової особи та печатка підприємства.

Таким чином, в матеріалах справи є належні докази вручення відповідачу копії позову та доданих документів.

Заявою від 11.07.07. позивач повідомив суд про часткову оплату відповідачем суми позову: оплачено 2644,97грн. 04.04.07.; оплачено 5674грн. 20.04.07.; оплачено 6472грн. 05.04.07. Даною заявою позивач просить стягнути з відповідача 14312,04грн. боргу.

Сторони підписали акт звірення взаємних розрахунків від 02.07.07., яким узгодили суму боргу на користь позивача в розмірі 14312,04грн. Акт звірення долучено до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Між сторонами у справі укладено договір на виробництво поліграфічної продукції від 15.08.06. №10, на підставі якого позивач (виконавець поліграфічних послуг) зобов'язався на замовлення замовника (відповідача) виконати поліграфічну продукції на користь відповідача на умовах вказаного договору, а відповідач зобов'язався прийняти продукцію і оплатити поліграфічні послуги на підставі підписаних актів прийому виконаних робіт.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає нормам правового інституту глави 63 Цивільного кодексу України –послуги (ст.901).

На виконання умов вказаного договору позивач надав поліграфічні послуги відповідачу на суму 37003,01грн., про що сторони підписали акт прийому виконаних робіт, але відповідач не у повній мірі розрахувався з позивачем, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути з відповідача борг в сумі 14312,04грн.      

Відповідно до норми ст.19 Основного закону держави –Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським  визнається  зобов'язання,  що  виникає  між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  Господарським  кодексом,  в силу  якого  один  суб'єкт  (зобов'язана  сторона,  у  тому  числі боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну дію господарського   чи управлінсько-господарського  характеру  на користь іншого суб'єкта (виконати  роботу,  передати   майно,   сплатити гроші, надати інформацію тощо),  або утриматися від певних дій,  а інший суб'єкт (управнена сторона,  у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських   договорів застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених Господарським  кодексом України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідач спожив послуги, надані позивачем і не сплатив вартість наданих послуг у повному обсязі, чим порушив свої зобов'язання за вказаним договором і вимоги закону. За таких підстав, слід стягнути з відповідача борг в сумі 14312,04грн. на користь позивача.

Провадження у справі в частині боргу на суму 12146грн. слід припинити на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позов в частині 2644,97грн. слід залишити без задоволення у зв'язку з тим, що відповідач сплатив цей борг до звернення позивача з даним позовом до суду.

Судові витрати слід покласти на позивача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст.901-903 ЦК України,  керуючись ст.ст.22,33,34,43,44-49,75,п.1.1ст.80, ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Міського комунального підприємства "Жизнь Луганська", м. Луганськ, вул. ім. Коцюбинського, 14, ід. код 20180978 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміст-Максим", м. Луганськ, вул. «Челюскінців», 16 «а», ід. код 33620208 борг в сумі 14312,04грн., витрати на сплату державного мита в сумі 264,60грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 107,60грн. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в часті боргу на суму 2644,97грн. припинити.

4.          В решті позову відмовити.

Рішення підписане 19.07.07.

Суддя                                                                        Р.М. Шеліхіна