Постанова

від 26.04.2019 по справі 490/6920/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.04.19

22-ц/812/710/19

Справа 490/6920/18

Провадження № 22-ц/812/710/19

Провадження № 22-ц/812/717/19

Категорія 53 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого - Крамаренко Т.В.,

суддів - Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання - Біляєвою В.М.,

за участю: позивача - ОСОБА_2, представника відповідача - Іванович Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами

ОСОБА_2,

Товариства з обмеженою відповідальністю Яндекс.Україна , подану в його інтересах Іванович Тетяною Василівною

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2019 року, ухваленого під головуванням судді - Черенкової Н.П. об 11 год 51 хв в приміщенні того ж суду у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю Яндекс.Україна (надалі - ТОВ Яндекс.Україна) про стягнення компенсації за невикористану відпустку,

в с т а н о в и л а :

21 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ Яндекс.Україна про стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Позивач зазначав, що 02 вересня 2013 року його було прийнято на роботу до ТОВ Яндекс.Україна на посаду спеціаліста по управлінню проектами та програмами групи транспортних сервісів ТОВ Яндекс.Україна . Наказом №151Р/091 від 31 травня 2017 року його було звільнено із займаної посади на підставі ч.1 ст. 36 КЗпП України та укладено угоду про припинення трудового договору. Після припинення трудових відносин ТОВ Яндекс.Україна з ним не було проведено остаточного розрахунку при звільнені у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 57 689,38 грн., яка складається з компенсації за невикористану відпустку - 52 019,28 грн. та компенсації у зв'язку з втратою частини доходів - 5 670,10 грн., яку він просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ Яндекс.Україна на користь ОСОБА_2 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 40 095, 49 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ТОВ Яндекс Україна на користь держави 768,40 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі, представник ТОВ Яндекс.Україна - Іванович Т.В. посилаючись на те, що рішення суду прийняте без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач отримав від компанії Яндекс. Н.В. (материнської компанії) добровільну виплату, розмір якої охоплює суму компенсації за невикористану відпустку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просив рішення суду скасувати частково та ухвалити нове, яким його позовні вимоги про стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 52 019,28 грн. задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не вірно розраховано суму компенсації за невикористану відпустку у розмірі 40 095,49 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Яндекс.Україна , ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За положеннями статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин ( ст. 264 ЦПК України).

Рішення суду зазначеним вимогам закону в цілому відповідає.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, порушення, невизнання, оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення кожної особи до суду за захистом свого особистого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, підтвердивши їх доказами (фактичними даними) з дотриманням вимог ст.ст.76-80 ЦПК України.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є угода сторін.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки (ч.1 ст. 83 КЗпП України).

Згідно статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 02 вересня 2013 року ОСОБА_2 прийнято на посаду спеціаліста по управлінню проектами та програмами групи транспортних сервісів ТОВ Яндекс.Україна (т.1 а.с.6).

Наказом від 01 грудня 2016 року ОСОБА_2 переведено на посаду спеціаліста по управлінню проектами та програмами групи транспортних сервісів в службу сервісів розкладів ТОВ Яндекс.Україна (т.1 а.с. 7).

17 травня 2017 року набув чинності Указ Президента України №133/2017 від 15 травня 2017 року Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) .

Відповідно додатку №2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) ТОВ Яндекс.Україна було включене до переліку юридичних осіб, щодо яких застосовуються обмежувальні заходи (санкції).

Зі змісту Указу Президента України №133/2017 від 15 травня 2017 року та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) убачається, що до відповідача були застосовані санкції у вигляді тимчасового обмеження права користування та розпорядження належним йому майном, обмеження торгівельних операцій та зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.

Постановою правління НБУ від 01 жовтня 2015 року №654 Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) банки України зобов'язані відмовити у виконанні розрахункового документа клієнту, зазначеного в санкційних списках, що є ініціатором переказу та до якого застосовані санкції блокування активів та/або зупинення фінансових операцій , та/або зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань .

Як убачається із сертифікату №7890 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 21 листопада 2017 року №684/05-4 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів - санкцій ТОВ Яндекс.Україна щодо обов'язку (зобов'язання) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за травень 2017 року з 17 травня 2017 року які тривають станом на 21 листопада 2017 року.

31 травня 2017 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено угоду про припинення трудового договору та наказом ТОВ Яндекс Україна №151Р/091в цей же день позивача звільнено із займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, в якому зазначено про необхідність провести відповідний розрахунок з ОСОБА_2 у встановленому законом порядку і розмірі та виплатити компенсацію за невикористану щорічну відпустку у кількості 76 днів (т.1 а.с.8).

Пунктом 2.2 Угоди про припинення трудового договору передбачено, що роботодавець докладає всіх розумних і законних зусиль для сплати працівникові вихідної допомоги /додаткової виплати у розмірі 71 940,00 грн. При цьому, роботодавець не сплачуватиме (і не буде зобов'язаний сплачувати) зазначену суму, якщо протягом 21 календарного дня з дати угоди роботодавець не в змозі здійснити даний платіж через блокування банківських рахунків роботодавця і при цьому працівник отримує грошову суму у відповідному розмірі від компанії Yandex N.V. (материнської компанії відповідача).

Підстави та виплата вихідної допомоги передбачені статтею 44 КЗпП України.

Виплата вихідної допомоги при припиненні трудового договору з підстави п. 1 ч.1 ст. 36 КЗпП України - угода сторін, вказаною вище нормою не передбачена.

Разом з тим, у колективному договорі, як що такий укладається, сторони можуть встановити гарантії, в тому числі, й до виплати вихідної допомоги при припиненні трудового договору (ст. 13 КЗпП України).

Як пояснила в суді апеляційній інстанції представник відповідача, виплата вихідної допомоги працівникам при припиненні трудового договору ТОВ Яндекс.Україна не передбачена.

Отже, наведене свідчить про те, що в договорі про припинення трудового договору від 31 травня 2017 року ТОВ Яндекс.Україна та ОСОБА_2 встановлено умови щодо виплати саме вихідної допомоги у сумі 71 940 грн., яка була виплачена позивачу компанію Yandex N.V 01 червня 2017 року (т.1 а.с.52).

Посилання представника відповідача на те, що у розмір вихідної допомоги - 71 940 грн. увійшла сума компенсації за невикористану відпустку у кількості 76 дній не заслуговують на увагу, оскільки в самому договорі про таке сторони не зазначали, а належних та допустимих доказів щодо розрахунку складових вихідної допомоги матеріали справи не містять.

У зв'язку з неможливістю отримання довідки про заробітну плату від ТОВ Яндекс.Україна на неодноразові звернення ОСОБА_2 до компетентних органів врахуванню підлягають дані відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 3900 від 07 травня 2018 року, станом на 31 травня 2017 року (день звільнення ОСОБА_2 ), нарахована заробітна плата в сумі 132 699,37 грн., сума податків з даної суми становить - 23 885,88 грн., виплачено позивачу - 68 718,00 грн. (т. 1 а.с.16).

За такого, сума компенсації за невикористану щорічну відпустку становить 40 095,49 грн. (132 699, 37 грн. - 23 885,88 грн. - 68 718 грн.).

З урахуванням встановленого та положень вказаних вище норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не в повному обсязі здійснено остаточний розрахунок з ОСОБА_2 при звільненні, а відтак обґрунтовано стягнув з ТОВ Яндекс.Україна 40 095,49 грн. компенсації за невикористану відпустку.

Посилання в апеляційної скарги ТОВ Яндекс.України на те, що працівник визнає та підтверджує, що (і) роботодавець належним чином виконав усі свої зобов'язанні перед працівником, передбачені законодавством України та цим договором, та (і) працівник не має до роботодавця жодних майнових претензій, пов'язаних із трудовими відносинами та трудовим договором, що перебачено пунктом 5.2 угоди про припинення трудового договору не можуть бути прийняті до уваги, оскільки як встановлено, що роботодавець не усі зобов'язання виконав належним чином. Крім того, сторонами не було обумовлено про заборону звернення до суду у зв'язку із порушенням трудових прав.

Доводи ТОВ Яндекс.Україна щодо неможливості надати докази на підтвердження нарахування суми вихідної допомоги куди й увійшла сума за невикористану відпустку не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження вказаних обставин належних доказів не надано.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання ТОВ Яндекс.Україна на те, що судом першої інстанції не враховано доречний і важливий аргумент, а саме добровільну виплату, розмір якої охоплює суму компенсації за невикористану відпустку, оскільки обґрунтовуючи висновки в своєму рішенні суд виходив з принципу справедливості, а крім того, під час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження розрахунку складових суми виплаченої допомоги.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про не врахування судом при розрахунку суми компенсації сплаченого податку - 11 923,79 грн. є безпідставні з огляду на те, що обов'язок сплати податку покладено на роботодавця, а не на працівника.

Рішення суду в частині відмови у стягненні компенсації у зв'язку з втратою частини доходів не оскаржувалося, а тому не було предметом апеляційного розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до підстав позову та заперечень, яким суд надав належну оцінку, а тому не впливають на висновки суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а відтак, апеляційна скарга на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення.

ЄСПЛ зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

Таким чином, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанцій правильно визначився із характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

За таких обставин, рішення суду на підставі ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Яндекс.Україна , подану в його інтересах Іванович Тетяною Василівною залишити без задоволення.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного її тексту до Верховного Суду у порядку та випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

В.І. Темнікова

Повний текст постанови складено 26 квітня 2019 року.