Постанова

від 25.04.2019 по справі 640/4438/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/4438/19

н/п 3/640/1072/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Шаренко С. Л.,

при секретарі - Школі В. В.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення направлену з Департаменту патрульної поліції УПП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

15.02.2019 року о 04:45 год, в м. Харкові по вул. Академіка Павлова, 303, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD GALAXY, д.н.з. LOP 23116, з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагували на світло, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, тобто скоїв правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП .

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавав, а тому, у відповідності до положень ст. 268 КУпАП , суд вважає за можливе розгляд даного матеріалу провести у його відсутність.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247 , 280 КУпАП . Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 , 284 КУпАП . У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251 , 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина водія ОСОБА_1 повністю доведена та підтверджується матеріалами справи, а саме відомості, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №212066 від 15.02.2019; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3; рапортом інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 3, що залучені до матеріалів справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 2. 5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 №1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного сп'яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

У рішенні по справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем, розуміючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку з метою уникнення адміністративної відповідальності.

У справі Ізмайлов проти Росії (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Також, як у справі Бакланов проти Росії (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі Фрізен проти Росії (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Відповідно до вимог ст. 8 КУпАП , особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.

Таким чином провина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , доведена у повному обсязі, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності судом не порушені.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, тому на нього необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Окрім того, з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 384 грн 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 130, ст. ст. 13, 16, 401, 283, 284 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті , суд, -

постановив:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп. (код бюджетної класифікації: 21081100, одержувач: УК Київськ/мХаркова/Київський/21081100, код ЄДРПОУ одержувача: 37999675, Казначейство України (ЕАП), МФО банку: 899998, номер рахунку: 31115106020004, призначення платежу: штраф) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в дохід держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 коп. (УК у Київському районі м. Харкова, Київський/22030101, код отримувача: 37999675, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 31219206020004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - Шаренко С.Л.