Рішення

від 24.04.2019 по справі 160/2760/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Справа № 160/2760/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представник відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Продукт Агро-Плюс» до відповідача 1: Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідача2 : Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс до відповідача 1: Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, відповідача 2: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Продукт Агро-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 675 від 10 серпня 2018 року;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Продукт Агро-Плюс (ЄДРПОУ 41831663) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначено, що на виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України ТОВ Продукт Агро-Плюс виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН наступні податкові накладні: № 6 від 27.07.2018 року, №7 від 27.07.2018 року, №3 від 27.07.2018 року. Проте, на адресу позивача надіслано квитанції, відповідно до якихна підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація цих податкових накладних зупинена та зазначено, що ПН/РК відповідає пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків. ТОВ Продукт Агро-Плюс включено до переліку ризикових згідно Протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 675 від 10.08.22018 року, як такого, що відповідає п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Витяг з протоколу було отримано 25 березня 2019 року. Позивач зазначає, що вказане Рішення порушує його права та інтереси, з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/2760/19. Судове засідання у справі призначено на 24.04.2019 року.

Також, ухвалою суду від 05.04.2019 року від відповідача 1 витребувалось рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ «Продукт Агро-Плюс» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 675 від 10 серпня 2018 року та інші документи по суті спору.

23.04.2019 року на електронну адресу суду від Головного управління ДФС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що протиправних дій з боку ГУ ДФС у м. Києві щодо включення позивача до переліку ризикових - немає, так як правомірність та законність дій контролюючого органу підтверджується нормами чинного законодавства, зокрема положеннями Порядку зупинення та пункту 1.6 Критеріїв ризиковості, на який здійснено посилання в Квитанціях №1, Комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків в разі, якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків, проте податкове законодавство, зокрема Постанова № 117 надає можливість платнику податків передати на розгляд комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та копії документів по зупиненим ПН/РК, що будуть достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

23.04.2019 року представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що дії Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації щодо внесення ТОВ Продукт Агро-Плюс з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє в ЄРПН, позивача автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

24.04.2019 року представник Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, зазначивши, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути включена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно такий протокол не порушує право останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень ТОВ Продукт Агро-Плюс до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ТОВ Продукт Агро-Плюс , є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позові.

У судовому засідання представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, надав пояснення аналогічні доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс є юридичною особою та зареєстроване як платник податку з 26.12.2017 року, ідентифікаційний код юридичної особи 41831663. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур;код КВЕД 01.12 Вирощування рису; код КВЕД 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; код КВЕД 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; код КВЕД 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; код КВЕД 01.63 Післяурожайна діяльність; код КВЕД 01.64 Оброблення насіння для відтворення; код КВЕД 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; код КВЕД 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; код КВЕД 46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами; код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); код КВЕД 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту, консультування з питань оподаткування; код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; код КВЕД 73.20 Дослідження кон'юктури ринку та виявлення громадської думки; код КВЕД 74.10 Спеціалізована діяльність із дизайну; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад.

Відповідно до довідки АТ Сбербанк від 02.08.2018 року вих. № 214/5/50-7 ТОВ Продукт Агро-Плюс відкрито поточні рахунки № 26003013068769, № 26002000168769, №26058013068769.

Товариством з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс було направлено на реєстрацію податкові накладні № 6 від 27.07.2018 року, № 7 від 27.07.2018 року, № 3 від 27.07.2018 року. 10.08.2018 року податкові накладні № 6 від 27.07.2018 року, № 7 від 27.07.2018 року, № 3 від 27.07.2018 року прийнято Державною фіскальною службою України, але реєстрацію зупинено, що підтверджується Квитанціями №1.

У квитанції № 1 зазначено такі підстави для зупинення реєстрації вищевказаних податкових накладних: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Також, позивачем було подано до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, цей документ отриманий контролюючим органом 11.02.2019 року.

Крім того, позивачем, відповідно до норм чинного законодавства було складено та подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2018 року, яку було прийнято 18.01.2019 року відповідно до Квитанції №2 та податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року, яку було прийнято 19.02.2019 року відповідно до Квитанції №2.

Листом від 25.03.2019 року № 79/87/ЗПІ/04-36-007-04-13 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ Продукт Агро-Плюс , що згідно ІС Податковий блок за рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ Продукт Агро-Плюс включено до переліку ризикових протоколом № 675 від 10.08.2018 року.

Фактично зазначеним протокольним рішенням визначено суб'єкта господарювання - Товариство з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс таким, що відповідає п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Вищезазначене рішення позивач вважає протиправним та таким, що порушує його права та інтереси.

Вирішуючи цей спір, суд враховує такі обставини.

Відповідно до ст.71 ПК України, визначається інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів як комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до змісту ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, звітах про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово - господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України, зокрема інформація: про об'єкти оподаткування, що надаються та/або реєструються такими органами. Зазначена інформація повинна містити, зокрема, вид, характеристики, індивідуальні ознаки об'єкта оподаткування (в разі наявності), за якими його можна ідентифікувати; про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків; що міститься у звітних документах (крім персоніфікованої статистичної інформації), які подаються платником податків органам виконавчої влади та/або органам місцевого самоврядування; про встановлені органами місцевого самоврядування ставки місцевих податків, зборів та надані такими органами податкові пільги; про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності, яка повинна містити, зокрема: найменування платника податків, якому видані такі дозволи, ліцензії, патенти; податковий номер або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи; вид дозвільного документа; вид діяльності, на провадження якої видано дозвільний документ; дату видачі дозвільного документа; строк дії дозвільного документа, інформацію про припинення (зупинення) дії дозвільного документа із зазначенням підстав такого припинення (зупинення); сплату належних платежів за видачу дозвільного документа; перелік місць провадження діяльності, на яку видано дозвільний документ; про експортні та імпортні операції платників податків; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю; для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.73 ПК України, визначається порядок отримання податкової інформації контролюючими органами.

Відповідно до ст.74 ПК України, визначається порядок обробки та використання податкової інформації.

Пунктом 187.1 ст.187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Судом встановлено, що позивачем на виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН податкові накладні № 6 від 27.07.2018 року, № 7 від 27.07.2018 року, №3 від 27.07.2018 року.

Проте, позивачу було надіслано Квитанції №1 від 10.08.2018 року, відповідно до яких на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація вищезазначених податкових накладних зупинена та зазначено такі підстави для зупинення: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 р. постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом від 21.03.2018 р. №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

У вказаному Порядку зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".

У листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (пункт 1.6.), перелічені критерії, за умови відповідності яким, платник податків може бути віднесений до ризикових, та вказано, що головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно наданих Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 № 5476-0-33-12/10.1 роз'яснень, листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз'яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Листом від 25.03.2019 року № 79/87/ЗПІ/04-36-007-04-13 Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомило ТОВ Продукт Агро-Плюс , що згідно ІС Податковий блок за рішенням Комісії ГУ ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ТОВ Продукт Агро-Плюс включено до переліку ризикових протоколом № 675 від 10.08.2018 року.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 10.08.2018 року №675, створює негативні наслідки для позивача, в контексті п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України воно є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке суду належить перевірити на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості (пункт 1.6.), якщо:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як встановлено судом, ТОВ Продукт Агро-Плюс зареєстровано за адресою: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд. 17.

Позивач зареєстрований як платник податків 26.12.2017 року.

Керівником позивача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є ОСОБА_3, доказів того, що зазначена особа була засновником чи директором суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років податковим органом суду не надано.

У матеріалах справи містяться податкові декларації з ПДВ ТОВ Продукт Агро-Плюс за грудень 2018 року та січень 2019 року, отримання яких податковим органом підтверджується квитанціями №2 від 18.01.2019 року та від 19.02.2019 року, та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого ) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 4 квартал 2018 року, отримання якої податковим органом підтверджується квитанцією №2 від 11.02.2019 року.

Інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ Продукт Агро-Плюс , в матеріалах справи відсутня.

За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надано доказів, які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Документів, які визначені абзацем 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Продукт Агро-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 10.08.2018 року № 675, не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.

Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування Рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Продукт Агро-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 675 від 10 серпня 2018 року, є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи ТОВ Продукт Агро-Плюс перебуває на податковому обліку у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Продукт Агро-Плюс (ЄДРПОУ 41831663) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс до відповідача 1: Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, відповідача 2: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, підлягає задоволенню та визнанню протиправним та скасування Рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Продукт Агро-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 675 від 10 серпня 2018 року та зобов'язанню Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Продукт Агро-Плюс (ЄДРПОУ 41831663) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Продукт Агро-Плюс» , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі по 1921,00 грн., з кожного окремо відповідача.

Керуючись ст. ст.139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс до відповідача 1: Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, відповідача 2: Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення ТОВ Продукт Агро-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом № 675 від 10 серпня 2018 року.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити ТОВ Продукт Агро-Плюс (ЄДРПОУ 41831663) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс частину судових витрат у розмірі 1921,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс частину судових витрат у розмірі 1921,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Продукт Агро-Плюс (49005, м.Дніпро, пр. Гагаріна, 17, код ЄДРПОУ 41831663).

Відповідач 1: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Відповідач 2: Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26.04.2019 року.

Суддя В.В Ільков