Ухвала

від 18.04.2019 по справі 804/1159/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 квітня 2019 р. Справа № 804/1159/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Чорній М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК до Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Дочірнє підприємство Край Проперті , Компанія Артпрогруп ЛТД , Товариство з обмеженою відповідальністю Етик про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ СБЕРБАНК звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39097966 від 04.01.2018 року;

- скасувати запис про право власності Компанії Артпрогруп ЛТД (код ЄДРПОУ відсутній, оскільки особа не є резидентом України, країна реєстрації: Республіка Кіпр) №24313699 від 03.01.2018 року та відновити вилучений та погашений Державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на майно за ПАТ СБЕРБАНК , а саме: запис про право власності номер 24034900 від 19.12.2017 року, внесений державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Центр реєстраційних послуг ОСОБА_3.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 19.12.2017 року державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Центр реєстраційних послуг ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на нежилий будинок (літ.А), загальною площею 28 539,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Глушкова Академіка, буд.13-Б, реєстраційний номер 629128080000 за ПАТ СБЕРБАНК на підставі іпотечного застереження, що містилося в Іпотечному договорі, у позасудовому порядку. Відповідно, єдиним законим власником вищезазначеного нерухомого майна є ПАТ СБЕРБАНК .

Правовою підставою для проведення спірних реєстраційних дій відповідачем щодо реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно є рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 р. по справі №911/3095/17 за позовом Компанії Артпрогруп ЛТД до ДП Край Проперті , ТОВ Етик про стягнення боргу, зобов'язання виконати умови договору та визнання права власності. Вказаним рішенням суду було серед іншого скасовано запис про право власності ДП Край Проперті на нерухоме майно та визнано право власності на вказане нерухоме майно за Компанією Артпрогруп ЛТД . Вищезазначене судове рішення не набрало законної сили, оскільки ПАТ СБЕРБАНК було подано апеляційну скаргу на нього до Київського апеляційного господарського суду в межах строку на апеляційне оскарження. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2017 р. апеляційна скарга ПАТ СБЕРБАНК прийнята до провадження. Однак, в порушення вимог Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2 були вчинені реєстраційні дії щодо переходу права власності на нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 р. по справі №911/3095/17, яке не набрало законної сили.

На обговорення учасників процесу було поставлено питання щодо закриття провадження у даній справі, оскільки наявний спір про право.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на розгляді даної справи саме в порядку адміністративного судочинства, відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в даному випадку, на її погляд, відсутній спір про право. Зазначила, що в рамках цієї справи оскаржується рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії. Звернула увагу на те, що даний спір належить до компетенції адміністративного суду, що підтверджується постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2018 року по даній справі. Крім того, надала суду копію постанови Верховного Суду від 27.02.2019 року по справі №820/3936/16 (провадження №11-803апп18), що свідчить також про публічно-правовий характер цього спору.

Відповідач та треті особи в черговий раз в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце його проведення повідомлялися належним чином. До теперішнього часу відповідачем не подано до суду письмового відзиву на позов, третіми особами пояснень щодо позовної заяви також суду не надано.

Судом під час з'ясування обставин, на які посилається позивач у позові, як на підставу своїх позовних вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.

Вимогами у цій справі є визнання протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності Компанії Артпрогруп ЛТД №24313699 від 03.01.2018 року, відновлення вилученого та погашеного відповідачем запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на майно за ПАТ СБЕРБАНК .

Звертаючись із даним позовом до адміністративного суду, позивач виходив з того, що між сторонами наявний публічно-правовий спір, тому позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За правилами п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Проте, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Проте, позовні вимоги не відповідають ознакам та характеристикам публічно-правового спору.

Матеріалами справи підтверджується, що спір у даній адміністративній справі, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач - Державний реєстратор ОСОБА_2, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (реєстрацію права приватної власності), не мала публічно-правових відносин саме з позивачем - ПАТ СБЕРБАНК .

Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень стосувалось реєстрації переходу прав іншого суб'єкта господарювання, а саме, третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Компанії Артпрогруп ЛТД від ще іншого суб'єкта господарювання - ДП Край Проперті , на підставі рішення Господарського суду Київської області від 09.11.2017 року по справі №911/3095/17, тобто, не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним та скасування рішення відповідача щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень за третьою особою, є захистом прав позивача на право власності на об'єкт нерухомого майна від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтовує позовні вимоги наявністю у нього права власності і відсутністю такого права у третіх осіб і, як наслідок, відсутністю в останніх правомірного інтересу щодо фіксації свого права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У зв'язку з чим, суд вважає, що звернення позивача до суду з даним позовом спрямоване на відновлення його майнового стану (порушеного права власності на нежилий будинок (літ.А), загальною площею 28 539,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Глушкова Академіка, буд.13-Б, реєстраційний номер 629128080000), на захист якого спрямовані засоби та норми, визначені саме цивільним та господарським законодавством.

Отже, суд доходить висновку, що спір про скасування запису про право власності, відновлення вилученого та погашеного запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на майно є спором про право цивільне, тобто має приватноправовий характер, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на об'єкт нерухомого майна іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того самого об'єкту нерухомого майна. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також, суд вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, скасування запису в державному реєстрі права власності, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Частиною 1 ст.20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; інші справи у спорах між суб'єктами господарювання.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права власності безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо об'єкту нерухомого майна. Такий спір має приватноправовий характер, та з огляду на суб'єктний склад сторін спору, справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Суд також зазначає, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами, отже не виконується основне завдання судочинства, тому в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Аналогічний правовий висновок сформулювала ОСОБА_4 Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі № 823/2042/16, яке було оприлюднено 21.11.2018 року, відступивши від своїх попередніх висновків щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно із ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Отже, спір у цій справі щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим, вирішення такого спору враховуючи суб'єктний склад сторін, здійснюється за правилами господарського судочинства, в порядку передбаченому ГПК України, тому суд закриває провадження у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.239, 243, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі №804/1159/18 за позовом Публічного акціонерного товариства СБЕРБАНК до Державного реєстратора Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Дочірнє підприємство Край Проперті , Компанія Артпрогруп ЛТД , Товариство з обмеженою відповідальністю Етик про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування запису про право власності та зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали відповідно до вимог ст.295 КАС України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст.256 КАС України.

Повний текст ухвали складено 23.04.2019 року.

Суддя ОСОБА_5