Ухвала

від 17.04.2019 по справі 320/777/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

17 квітня 2019 року м. Київ Справа № 320/777/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши заяву Дочірнього підприємства Рітейл Іст про забезпечення адміністративного

позову доДочірнього підприємства Рітейл Іст Управління Держпраці у Черкаській області провизнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 320/777/19 за позовом Дочірнього підприємства Рітейл Іст до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправними та скасування постанов відповідача від 17.01.2019 № ЧК-1185/374/АВ/П/ПТ/МГ/ІП-ФС-033 та 17.01.2019 № ЧК-1185/374/АВ/П/ПТ/МГ/ІП-ФС-032.

15.04.2019 до суду надійшла заява Дочірнього підприємства Рітейл Іст про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов.

В обґрунтування наведеної вище заяви позивач посилається на те, що 09.04.2019 Ірпінським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області відкрито виконавчі провадження № 58839125 та № 58839014 з примусового виконання постанов відповідача від 17.01.2019 № ЧК-1185/374/АВ/П/ПТ/МГ/ІП-ФС-033 та 17.01.2019 № ЧК-1185/374/АВ/П/ПТ/МГ/ІП-ФС-032, які, на його думку, є очевидно протиправними.

Крім того, позивач зазначає, що подальше здійснення виконавчою службою виконавчих дій, зокрема, накладення арешту на рахунки та майно підприємства, призведе до фактичного зупинення господарської діяльності, що у свою чергу завдасть фінансових збитків Дочірньому підприємству Рітейл Іст через невчасне виконання своїх зобов'язань перед контрагентами, а також вплине на своєчасність виплати заробітної плати працівникам.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка у разі невжиття судом заходів забезпечення позову в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводять до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

При цьому заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Суд також наголошує, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, оскільки вживається судом з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних рішень, дій та бездіяльності з боку відповідача, щоб забезпечити в подальшому реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вбачається з матеріалів заяви, постановами Ірпінського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 09.04.2019 відкрито виконавчі провадження № 58839125 та № 58839014 з примусового виконання оскаржуваних постанов, а також зобов'язано боржника - Дочірнє підприємство Рітейл Іст - подати декларацію про доходи та майно.

В силу приписів пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509), штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 10 цього ж Порядку постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України) (пункт 11 Порядку № 509).

У свою чергу в силу положень частини першої статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, розумності строків виконавчого провадження.

Статтею 13 цього Закону визначено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

Так, арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

У свою чергу Кодексом адміністративного судочинства України для справ, що розглядаються за правилами загального позовного провадження, передбачено трьохмісячний строк розгляду.

При цьому ні Порядком № 509, ні статтею 34 наведеного вище Закону не передбачено зупинення виконавчих дії та примусового виконання постанов територіальних органів Держпраці про накладення штрафів у разі оскарження останніх у судовому порядку.

Суд також враховує, що відповідно до Рекомендації про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах № R (89) 8 від 13.09.1989, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

У справі Каіч та інші проти Хорватії Європейський Суд з прав людини зазначив, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

За наведених обставин, вчинення територіальним органом державної виконавчої служби України примусових дій в рамках наведених вище виконавчих провадженнях до винесення рішення у даній справі призведе до порушення законних прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, а повне та ефективне відновлення їх в майбутньому потребуватиме докладання значних зусиль та додаткових витрат з боку позивача.

Крім того, суд враховує, що заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову, а їх вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору, а спрямовані лише на тимчасове збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

За наведених обставин, беручи до уваги існування очевидної небезпеки заподіяння правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення у даній справі, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваних постанов.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Дочірнього підприємства Рітейл Іст (ідентифікаційний код: 38903507, місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 6-Г, м. Ірпінь, Київська область, 08205) про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу на користь Управління Держпраці у Черкаській області (ідентифікаційний код: 39881228; місцезнаходження: бульвар Шевченка, 205, м. Черкаси, Черкаська область, 18000) у виконавчих провадженнях № 58839125 та № 58839014 на підставі постанов від 17.01.2019 № ЧК-1185/374/АВ/П/ПТ/МГ/ІП-ФС-033 та 17.01.2019 № ЧК-1185/374/АВ/П/ПТ/МГ/ІП-ФС-032 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 320/777/19.

3. Копію ухвали про забезпечення позову надіслати сторонам (їх представникам) та Ірпінському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Строк пред'явлення ухвали про забезпечення позову до виконання: 18.04.2022.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд .

Суддя Харченко С.В.