Рішення

від 25.04.2019 по справі 400/2952/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2019 р. № 400/2952/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:фермерського господарства "КВАТ", вул. Радянська, 39, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57545

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 № 00083011401,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Кват" звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 р. № 00083011401.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що до перевірки надано всі необхідні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам із ТОВ "Нік-Ойл", а відповідачем не наведено переконливих доводів на спростування фактів господарської діяльності, засвідчених поданими позивачем документами. Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації про контрагента, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, що не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів.

13.12.2018 р. відповідач подав відзив на позовну заяву (т. 3 а. с. 1-4), в якому вказав, що реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Нік-Ойл" перевіркою не підтверджено. Дати завантаження в ТТН не відповідають датам у видаткових накладних. Також у ТТН не зазначено чіткої адреси пунктів навантаження. Фактично неможливо було здійснити перевезення товару в один день, одним і тим самим автомобілем та водієм. Не були надані сертифікати якості, журнал обліку довіреностей. У ТОВ "Нік-Ойл" відсутні основні засоби та трудові ресурси, на його адресу виписувались податкові накладні з іншою номенклатурою.

09.01.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив (т. 3 а. с. 14-16), де вказано, що товарно-транспортні накладні є лише доказом факту перевезення товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватися видатковою накладною. ТТН, на які звернув увагу відповідач, виписані в день переходу права власності на товар, а вивозився він зі складу постачальника декілька днів декількома циклами транспортного процесу, що оформлювалось внутрішніми актами приймання-передачі товару. Посилання відповідача на податкову інформацію про контрагента з огляду на наявність первинних документів, які спростовують такі доводи, не є підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій. В обґрунтування висновку про завищення позивачем податкового кредиту на суму 1395549,00 грн відповідач на с. 15 акту перевірки наводить таблицю, в якій номери накладних і суми не відповідають дійсності. Також вказано період вересень і жовтень 2016 р., а далі по тексту зазначено ще й листопад і грудень.

15.01.2019 р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (т. 3 а. с. 36-38), в яких вказав, що позивач використовував лише документальне оформлення господарських операцій без фактичного їх виконання. Використання податкової інформації, яка отримана з податкової звітності та наявних баз даних контролюючого органу, передбачено Податковим кодексом України та не є порушенням прав позивача. Інформація, зазначена в таблиці на с. 15 акту перевірки не була підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту на суму 1395549,00 грн.

Ухвалою від 30.01.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У серпні 2018 р. відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 27.08.2018 р. № 2056/14-29-14-01/20903968 (т. 1 а. с. 18-42). Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ скороченої декларації на загальну суму 1395549,00 грн.

07.09.2018 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00083011401 (т. 1 а. с. 60-61), яким збільшено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 1395549,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 348887,25 грн.

Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Для здійснення господарської діяльності позивач має у власності нежитлову будівлю по вул. Молодіжній, 4 с. Дмитрівка (т. 1 а. с. 62-63), орендує земельні ділянки (т. 1 а. с. 64-68). Також позивач має у власності сільськогосподарську техніку та безоплатно використовує автомобілі, надані учасником фермерського господарства ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 109-125).

01.09.2016 р. позивач уклав з ТОВ "Нік-Ойл" договір поставки № 09/16, за умовами якого придбав у постачальника металовироби, техніку та автозапчастини, асортимент, кількість і ціна яких вказуються в рахунках на оплату (т. 1 а. с. 163-165). Покупець забирає товар окремими партіями власним транспортом зі складу продавця. Право власності на поставлену партію товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням видаткової накладної. Датою отримання товару є дата видаткової накладної (п. 2 договору).

До договору поставки сторони підписали додаткову угоду № 1, в якій уточнили пункт завантаження - м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, пункт вивантаження - с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, строки перевезення - з 01.09.2016 р. по 31.12.2016 р. (т. 1 а. с. 166).

До перевірки та суду надано видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, рахунки на оплату, картки складського обліку матеріалів, наказ та договір на відповідальне зберігання, бухгалтерські довідки, оборотно-сальдові відомості, акти списання (т. 1 а. с. 167-187, т. 2 а. с. 1-90).

02.09.2016 р. позивач уклав з ТОВ "Нік-Ойл" договір поставки № 09/16/2, за умовами якого придбав у постачальника будматеріали, асортимент, кількість і ціна яких вказуються в рахунках на оплату (т. 2 а. с. 91-93). Покупець забирає товар окремими партіями власним транспортом зі складу продавця. Право власності на поставлену партію товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням видаткової накладної. Датою отримання товару є дата видаткової накладної (п. 2 договору).

До договору поставки сторони підписали додаткову угоду № 2, в якій уточнили пункт завантаження - м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, пункт вивантаження - с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, строки перевезення - з 02.09.2016 р. по 31.12.2016 р. (т. 2 а. с. 94).

До перевірки та суду надано видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі, рахунки на оплату, картки складського обліку матеріалів, оборотно-сальдові відомості, акти списання, виписка з рахунку, кошториси (т. 2 а. с. 95-216).

02.09.2016 р. позивач уклав з ТОВ "Нік-Ойл" договір поставки № 09/16/3, за умовами якого придбав у постачальника мінеральні добрива, асортимент, кількість і ціна яких вказуються в рахунках на оплату (т. 2 а. с. 217-219). Покупець забирає товар окремими партіями власним транспортом зі складу продавця. Право власності на поставлену партію товару переходить від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням видаткової накладної. Датою отримання товару є дата видаткової накладної (п. 2 договору).

До договору поставки сторони підписали додаткову угоду № 3, в якій уточнили пункт завантаження - м. Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, пункт вивантаження - с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, строки перевезення - з 02.09.2016 р. по 31.12.2016 р. (т. 2 а. с. 220).

До перевірки та суду надано видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, акти списання (т. 2 а. с. 221-261).

Висновки акту перевірки мотивовані неможливістю підтвердити реальність здійснення господарських операцій з придбання позивачем товару у ТОВ "Нік-Ойл" з таких підстав:

- не надано журнал реєстрації довіреностей за 2016 р.;

- дати завантаження в ТТН не відповідають датам у видаткових накладних, наданих до перевірки. Документів, які б свідчили про зберігання товару від дати видаткових накладних до дати ТТН не надано;

- в наданих ТТН не зазначено чіткої адреси пунктів навантаження, в результаті чого неможливо встановити місце навантаження товару;

- не надані сертифікати якості, журнали обліку довіреностей, у зв'язку з чим неможливо встановити походження товару та підтвердити факт поставки;

- на адресу ТОВ "Нік-Ойл" контрагентами виписувались податкові накладні з номенклатурою товарів, що не відповідають номенклатурі товарів, зазначеній у податкових накладних, виписаних ТОВ "Нік-Ойл" на адресу позивача;

- 31.10.2016 р. (шість ТТН) в один день відображено перевезення сівалки, шин, запчастин, аммонофоску, кукурудзи, шиферу, труб, піску, культиватора, а 21.10.2016 р. (три ТТН) в один день відображено перевезення автозапчастин, сівалки, каміння. Всі перевезення були здійснені в один день, одним і тим самим автомобілем та водієм, що фактично неможливо з урахуванням часу та відстані між пунктами навантаження та розвантаження;

- за податковою інформацією по ТОВ "Нік-Ойл" у нього відсутні основні засоби та трудові ресурси.

З приводу недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних суд зазначає, що вони є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку їх на шляху переміщення, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Проте, наявність належних первинних документів свідчить про здійснення самих господарських операцій. Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних може вказувати лише на дотримання чи порушення правил перевезення, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій.

Згідно з позицією Верхового Суду, викладеною в постанові від 20.06.2018 р. по справі № 813/1879/13-а, відсутність певних документів, зокрема на підтвердження факту транспортування товару, не можуть бути беззаперечним доказом відсутності реального характеру поставки, тоді як інші докази, оцінені судами у судовому процесі підтверджують фактичне виконання поставки, а контролюючим органом не надано достовірних доказів на спростування цього факту.

Щодо неможливості здійснити перевезення товару в один день згідно з ТТН від 21.10.2016 р. і від 31.10.2016 р., суд виходить з того, що недоліки в товарно-транспортних накладних не можуть бути доказом безтоварності господарських операцій, якщо факт переходу товару від подавця до покупця підтверджено іншими належними доказами. У даному випадку, видатковими накладними.

Як пояснив позивач, фактичною датою переходу права власності та одержання ним товару є дата складення видаткової накладної (наприклад, вечірній час). Дата товарно-транспортної накладної є датою фактичного складення такої накладної та передачі постачальником вантажу перевізнику (наприклад, вранці наступного дня). Тому вантаж насіння озимої австрійської пшениці оформлено видатковими накладними від 21.10.2016 р. № 7 і від 26.10.2016 р. № 10 за результатами зважування, а товарно-транспортні накладні виписані 22.10.2016 р. і 27.10.2016 р. по факту передачі товару перевізнику.

Товарно-транспортні накладні від 31.10.2016 р. виписані в день переходу до позивача права власності на товар, який вивозився зі складу постачальника протягом декількох днів, що оформлювалось внутрішніми актами приймання-передачі товару.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що є членом ФГ "Кват", а також працює в господарстві водієм, що підтверджується статутом ФГ "Кват", наказом від 31.07.2016 р. № 6 і копією трудової книжки (т. 1 а. с. 154, т. 3 а. с. 64-65). Свідок підтвердив факт перевезення вантажу 31.10.2016 р. у три заходи вантажним автомобілем Камаз з причепом. Відстань між пунктами навантаження (м. Миколаїв) та розвантаження (с. Дмитрівка Очаківського району) становила близько 50 км, а відтак, враховуючи відстань та вантажопідйомність транспортного засобу, ОСОБА_2 мав можливість перевезти вантаж за один день.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 зазначеного вище Закону визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Позивачем та ТОВ "Нік-Ойл" на виконання договорів поставки складено та підписано видаткові та податкові накладні, останні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідач не зазначив про будь-які недоліки в їх оформленні. Товарно-транспортні накладні, сертифікати якості, журнал реєстрації довіреностей в межах даної господарської операції не є первинними документами, а їх відсутність не може бути підставою для висновку про нереальність операції. Придбання у ТОВ "Нік-Ойл" товарів повністю узгоджуються з видом діяльності позивача та очевидно переслідувало ділову мету, до того ж, позивачем надано докази використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності.

Зазначення в акті перевірки про невідповідність номенклатури придбаного ТОВ "Нік-Ойл" товару поставленому позивачу є необґрунтованим. До того ж, ст. 61 Конституції України задекларовано індивідуальний характер юридичної відповідальності. Тобто, позивач відповідає лише за господарські операції, безпосереднім учасником яких він є, та не зобов'язаний відслідковувати повний ланцюг походження та реалізації придбаного у ТОВ "Нік-Ойл" товару.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.п. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.п. 198.6 цієї статті).

При цьому законодавцем передбачається реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Норми ПК України не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту від фактичної сплати сум податків до бюджету постачальником товарів по ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів, призначених для використання у його господарській діяльності, сплатив ПДВ в ціні придбаних товарів, а реальність операцій з придбання ним товарів у судовому процесі контролюючим органом не спростована. Порушення платником податку - постачальником податкового законодавства може бути підставою для позбавлення іншого платника податку - покупця права на отримання податкової вигоди у вигляді збільшення суми витрат та/чи податкового кредиту лише за встановленого факту їхніх сумісних дій щодо незаконної мінімізації податкових зобов'язань. Обставини, які б достовірно свідчили про наявність таких фактів, у справі не встановлені.

Суд також відхиляє посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента, оскільки така носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 29.03.2019 р. по справі № 808/3412/16.

Будь-яких інших підстав, які б доводити обґрунтованість висновків акту перевірки щодо нереальності операції позивача з ТОВ "Нік-Ойл", відповідач не навів.

Судом встановлено, що господарські відносини між позивачем і ТОВ "Нік-Ойл" мали реальний характер, придбані товари були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача та були належним чином відображені у податковій звітності.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 26166,55 грн (т. 1 а. с. 4), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов фермерського господарства "Кват" (вул. Радянська, 39, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57545, ідентифікаційний код 20903968) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 р. № 00083011401 - задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.09.2018 р. № 00083011401.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) судовий збір у сумі 26166,55 грн (двадцять шість тисяч сто шістдесят шість грн 55 коп.) на користь фермерського господарства "Кват" (вул. Радянська, 39, с. Дмитрівка, Очаківський район, Миколаївська область, 57545, ідентифікаційний код 20903968).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 25.04.2019 р.

Суддя Н.В. Лісовська