Ухвала

від 12.02.2020 по справі 400/2952/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/2952/18

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Димерлія О.О.,

судді - Єщенка О.В.,

розглянувши питання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі за позовом Фермерського господарства "КВАТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 № 00083011401,-

В С Т А Н О В И В:

До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі за позовом Фермерського господарства "КВАТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 № 00083011401.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2020 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення.

Враховуючи перебування судді-доповідача у відпустці, питання щодо наявності правових підстав для відкриття апеляційного провадження вирішується після виходу з відпустки, 12.02.2020 року.

20.01.2020 року до канцелярії П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника Головного управління ДФС в Миколаївській області, Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначеного клопотання представник апелянта вказує, що що в межах строку на апеляційне оскарження, ГУ ДФС у Миколаївській області було подано апеляційну скаргу, яку було повернуто П'ятим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 17.07.2019 з підстав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України, а саме: у зв'язку з відсутністю сплати судового збору. Апелянт вказує, що починаючи з 25.04.2019, в тому числі після отримання ухвали про повернення апеляційної скарги 25.07.2019 року, ГУ ДФС не мало змоги подати апеляційну скаргу внаслідок відсутності коштів для сплати судового збору, через блокування операцій на реєстраційному рахунку. Повторне звернення із такою апеляційною скаргою пояснюється фінансовою можливістю (як установи, яка утримується виключно за рахунок Державного бюджету України та у відповідності до затвердженого кошторису та плану асигнувань за напрямами видатків), усунути недоліки попередньої скарги, сплативши суму судового збору у порядку та розмірі визначеному законодавством, оскільки на теперішній час питання щодо сплати судового збору вирішено та наявне платіжне доручення.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку, що зазначені в обґрунтування пропуску апелянтом строку апеляційного оскарження причини не є поважними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2019 року ГУ ДФС в Миколаївській області було подано апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі №400/2952/18 через суд першої інстанції.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2019 апеляційну скаргу Головного управління у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 39249,81 грн.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2019 року задоволено клопотання Головного управління ДФС у Миколаївській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та з метою забезпечення реалізації права апелянта на доступ до правосуддя продовжено строк для усунення недоліків його апеляційної скарги на десять днів з дня отримання зазначеної ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 39249,81 грн.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі №400/2952/18 повернуто апелянту у зв'язку з неусуненням недоліків поданої апеляційної скарги.

20.12.2019 року Головне управління ДФС у Миколаївській області повторно звернулась з апеляційною скаргою на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі №400/2952/18.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 КАС України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії (заява № 55555/08) суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження і доводи відповідача щодо неналежного фінансування ГУ ДФС в Миколаївській області з боку державного бюджету, оскільки особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії.

Зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов`язаними.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Аналогічні висновки викладені зокрема у судових рішеннях Верховного Суду від 23 грудня 2019 року (справа №2040/6272/18), від 23 грудня 2019 року (справа №160/815/19) від 12 грудня 2019 року (справа №160/8755/18), від 14 листопада 2019 року (справа №826/13980/18)

Крім того, колегія суддів наголошує, що вищевказаним аргументам апелянта в обґрунтування причин поважності пропуску строку апеляційного оскарження було надано оцінку ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 січня 2020 року та зобов'язано апелянта направити на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин для такого поновлення, проте жодних нових підстав в обґрунтування причин поважності пропуску строку апеляційного оскарження апелянтом не вказано.

У справі Пономарьов проти України (рішення від 03 квітня 2008 року, заява № 3236/03) Європейський суд з прав людини нагадав про необхідність розуміння права на справедливий розгляд судом з урахуванням принципу юридичної визначеності, який є одним із аспектів верховенства права. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених КАС України, зокрема ст. ст.286 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до положень ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

За таких обставин, оскільки у апелянта закінчився строк, для надання доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 296, 298, 299, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року по справі за позовом Фермерського господарства "КВАТ" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2018 № 00083011401.

Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко