КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2019 року м. Київ №810/2928/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр", в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 143979,54 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкових обов'язків зі сплати податку на додану вартість та орендної плати за землю. Позивач зазначає, що вказана заборгованість підтверджується даними податкових декларацій, які були подані відповідачем самостійно, податковими повідомленнями-рішеннями, а також нарахованою пенею, яка у добровільному порядку не сплачена.
Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивачем при подані даної позовної заяви не враховано те, що в провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №810/3352/16 за позовом Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" про стягнення податкового боргу в сумі 119956,59 грн., який виник з тих самих підстав, що у даній справі.
Крім того, у відзиві на позовну заяву та в клопотаннях про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень відповідач зауважив, що ним сплачено податковий борг з орендної плати за землю та з податку на додану вартість.
Відповідно до ухвали від 19.06.2018, суд відкрив провадження в адміністративній справі, задовольнив клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.
2 серпня 2018 року суд постановив ухвалу, згідно з якою задовольнив клопотання представників сторін, надав їм час для примирення до 20.09.2018 та зупинив провадження в адміністративній справі №810/2928/18.
Відповідно до ухвали від 30.10.2018, суд поновив провадження в адміністративній справі №810/2928/18.
Протокольною ухвалою від 20.12.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 заяви про зменшення позовних вимог за вх. №15523/18 від 01.08.2018, за вх. №20721/18 від 27.09.2018 та за вх. №1351/19 від 17.01.2019 повернуто заявникові.
Відповідно до ухвали від 25.04.2019, позов Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" в частині заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 75751,58 грн., а саме щодо стягнення податкового боргу:
- по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502 в сумі 66892,34 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9023159894 від 24.09.2016 за період березень-серпень 2016 року в сумі 8451,66 грн.;
- по пені в сумі 407,58 грн., яка нарахована з 29.04.2016 по 27.09.2016 по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502, - залишено без розгляду.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" (ідентифікаційний код 31463492) зареєстроване в якості юридичної особи 15.06.2001 за адресою: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, буд. 5, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.06.2018 №1001097092 (том 1, а.с. 61-63).
З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань на підставі податкових декларацій (з податку на додану вартість та з плати за землю), штрафних санкцій, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень, та пені, нарахованої у зв'язку з простроченням сплати узгоджених грошових зобов'язань з плати за землю.
З приводу податкового боргу з податку на додану вартість, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.
В січні 2018 року ТОВ "Інтер'єр" подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (м. Бровари) податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року №9256608841 від 17.01.2018, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22624,00 грн. (том 1, а.с. 13).
Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), ТОВ "Інтер'єр" було частково погашено зобов'язання, у тому числі за рахунок переплати, у загальному розмірі 15555,49 грн., у зв'язку з чим самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість станом на 31.03.2018 складає 7068,51 грн. (том 1, а.с. 31).
Отже, загальний розмір самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість становить 7068,51 грн.
З приводу податкового боргу з плати за землю, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених грошових зобов'язань, суд зазначає наступне.
Так, в лютому 2016 року відповідачем подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (м. Бровари) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9023159894 від 24.02.2016, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті помісячно у розмірі 1408,61 грн. за січень - листопад 2016 року включно та 1408,59 грн. за грудень 2016 року (том 1, а.с. 14-16).
Відповідні грошові зобов'язання не були сплачені відповідачем у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за період березень-грудень 2016 року в розмірі 14086,08 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю (том 1, а.с. 74-77) та розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
У лютому 2017 року відповідачем подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (м. Бровари) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік №9024679054 від 20.02.2017, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті помісячно у розмірі 2672,50 грн. за січень - листопад 2017 року включно та 2672,45 грн. за грудень 2017 року (том 1, а.с. 17-18, 22).
Відповідні грошові зобов'язання не були сплачені відповідачем, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за період січень-грудень 2017 року в розмірі 32069,95 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю (том 1, а.с. 77-82) та розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
У лютому 2018 року відповідачем подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (м. Бровари) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9012555584 від 06.02.2018, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті помісячно у розмірі 3038,63 грн. за січень - листопад 2018 року включно та 3038,61 грн. за грудень 2018 року (том 1, а.с. 19-21).
Визначене у податковій декларації податкове зобов'язання з плати за землю не сплачено відповідачем за січень-лютий 2018 року в розмірі 6077,26 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю (том 1, а.с. 82) та розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2016 року Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок) на 2015 рік ТОВ "Інтер'єр", за результатами якої складено акт від 01.02.2016 №2/1502/31463492 (том 1, а.с. 39-42).
Відповідно до висновків даного акту перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог ст. 271, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні суми податкових зобов'язань за 2015 рік, заявлених у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік на загальну суму 95355,04 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 01.02.2016 №2/1502/31463492 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2016 №0000231502, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 119193,80 грн., в тому числі 95355,04 грн. за основним платежем та 23838,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с. 43-44).
Відповідне грошове зобов'язання не було сплачено відповідачем у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість по вказаному податковому повідомленню-рішенню в сумі 66892,34 грн., з яких 55743,58 грн. за основним платежем та 11148,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що підтверджується розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
В жовтні 2017 року Головним управлінням ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати за землю платником податку - ТОВ "Інтер'єр", за результатами якої складено акт від 06.10.2017 №4620/10-36-12-13/31463492 (том 1, а.с. 32-33).
Відповідно до висновків даного акту перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що виявилось в порушенні термінів сплати узгодженого зобов'язання з орендної плати за землю по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502 в розмірі 22793,50 грн. із затримкою більше ніж на 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.
На підставі висновків акту перевірки від 06.10.2017 №4620/10-36-12-13/31463492 Головним управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060101213, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 4558,70 грн. (том 1, а.с. 35-37).
Відповідне грошове зобов'язання не було сплачено відповідачем, внаслідок чого утворилась заборгованість по вказаному податковому повідомленню-рішенню в сумі 4558,70 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
У зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502, контролюючим органом здійснено нарахування пені за період з 29.04.2016 по 28.03.2018 у розмірі 13226,70 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю (том 1, а.с. 74-82) та розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області була виставлена відповідачу податкова вимога від 10.05.2016 №431-17 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в загальному розмірі 119147,84 грн. (том 1, а.с. 12, 73).
Вказана податкова вимога була направлена відповідачу рекомендованим поштовим відправленням, проте конверт з вмістом поштового відправлення повернувся на адресу контролюючого органу з довідкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (том 1, а.с. 12, 73).
Проте, як зазначає позивач, дана податкова вимога залишилась без задоволення.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач 12.06.2018 звернувся з даним позовом до суду.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ухвали від 25.04.2019, позов Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" в частині заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 75751,58 грн., а саме щодо стягнення податкового боргу:
- по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502 в сумі 66892,34 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9023159894 від 24.09.2016 за період березень-серпень 2016 року в сумі 8451,66 грн.;
- по пені в сумі 407,58 грн., яка нарахована з 29.04.2016 по 27.09.2016 по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502, - залишено без розгляду.
Таким чином, загальна сума податкового боргу ТОВ "Інтер'єр", яка є предметом розгляду даної справи, становить 68227,96 грн., а саме щодо стягнення податкового боргу:
- по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року №9256608841 від 17.01.2018 в сумі 7068,51 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9023159894 від 24.09.2016 за період вересень-грудень 2016 року в сумі 5634,42 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік №9024679054 від 20.02.2017 за період січень-грудень 2017 року в сумі 32069,95 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9012555584 від 06.02.2018 за період січень-лютий 2018 року в розмірі 6077,26 грн.;
- по податковому повідомленню-рішенню від 19.10.2017 №0060101213, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 4558,70 грн.;
- по пені в сумі 12819,12 грн., яка нарахована за період з 28.10.2016 по 28.03.2018 у зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.
Згідно з п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктами 95.2, 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, умовою звернення стягнення на кошти платника податків, у тому числі розміщених на його банківських рахунках, є наявність у такого платника податків податкового боргу.
Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У той же час, пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Як було встановлено судом, в січні 2018 року ТОВ "Інтер'єр" було подано до Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (м. Бровари) податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2017 року №9256608841 від 17.01.2018, в якій самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22624,00 грн. (том 1, а.с. 13).
Разом з цим, відповідно до витягу із зворотного боку інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), ТОВ "Інтер'єр" було частково погашено зобов'язання, у тому числі за рахунок переплати, у загальному розмірі 15555,49 грн., у зв'язку з чим самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість станом на 31.03.2018 складає 7068,51 грн. (том 1, а.с. 31).
Отже, загальний розмір самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість становить 7068,51 грн.
Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Таким чином, визначене у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року податкове зобов'язання відповідач повинен був сплатити до 30.01.2018.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачено у добровільному порядку суму податкового боргу з податку на додану вартість.
Так, згідно платіжного доручення від 09.07.2018 №37 відповідачем сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3507,00 грн. (том 1, а.с. 135).
Згідно платіжного доручення від 11.07.2018 №57 відповідачем сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4281,00 грн. (том 1, а.с. 135).
Отже, станом на час розгляду справи відповідачем у добровільному порядку сплачено суму заборгованості з податку на додану вартість у сумі 7068,51 грн., а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вказаної суми.
З приводу доводів позивача про наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю, суд зазначає наступне.
Як було зазначено вище, предметом розгляду даної справи, є зокрема, стягнення податкового боргу:
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік №9023159894 від 24.09.2016 за період вересень-грудень 2016 року в сумі 5634,42 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік №9024679054 від 20.02.2017 за період січень-грудень 2017 року в сумі 32069,95 грн.;
- по податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік №9012555584 від 06.02.2018 за період січень-лютий 2018 року в розмірі 6077,26 грн.
Згідно з приписами п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Як свідчать матеріали справи, податкові зобов'язання з орендної плати за землю за вказаний вище період відповідач сплатив своєчасно та у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- від 12.10.2016 №822, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за вересень 2016 року в сумі 1410,00 грн. (том 2, а.с. 16);
- від 25.11.2016 №919, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень 2016 року в сумі 1410,00 грн. (том 2, а.с. 17);
- від 19.12.2016 №921, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за листопад 2016 року в сумі 1410,00 грн. (том 2, а.с. 18);
- від 23.01.2017 №6, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за грудень 2016 року в сумі 1410,00 грн. (том 2, а.с. 19);
- від 27.02.2017 №9, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за січень 2017 року в сумі 2672,50 грн. (том 2, а.с. 20);
- від 28.03.2017 №15, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за лютий 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 21);
- від 27.04.2017 №34, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за березень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 22);
- від 23.05.2017 №87, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за квітень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 23);
- від 27.06.2017 №81, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за травень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 24);
- від 21.07.2017 №110, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за червень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 25);
- від 11.08.2017 №134, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за липень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 26);
- від 05.09.2017 №184, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за серпень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 27);
- від 03.10.2017 №190, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за вересень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 28);
- від 09.11.2017 №204, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 29);
- від 07.12.2017 №284, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за листопад 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 30);
- від 03.01.2018 №4, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за грудень 2017 року в сумі 2673,00 грн. (том 2, а.с. 31);
- від 07.02.2018 №14, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за січень 2018 року в сумі 3040,00 грн. (том 2, а.с. 32);
- від березня 2018 року №18, відповідно до якого сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за землю за лютий 2018 року в сумі 3040,00 грн. (том 2, а.с. 33).
Отже, твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу з орендної плати за землю за період вересень-грудень 2016 року в сумі 5634,42 грн., за період січень-грудень 2017 року в сумі 32069,95 грн. та за період січень-лютий 2018 року в розмірі 6077,26 грн. є необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про наявність у відповідача податкового боргу в сумі 4558,70 грн., яке було визначено на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060101213, суд зазначає наступне.
Згідно з вимогами п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.58.2 ст. 58 ПК України).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Як було зазначено вище, на підставі висновків акту перевірки від 06.10.2017 №4620/10-36-12-13/31463492 Головним управління ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060101213, яким відповідачу нараховано штраф у розмірі 4558,70 грн. (том 1, а.с. 35-37).
Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачу 13.11.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 1, а.с. 38).
Проте, під час розгляду справи суду не були надані належні та допустимі докази оскарження відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку, у зв'язку з чим визначена ним сума грошового зобов'язання є узгодженою.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначеного грошового зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням на загальну суму 4558,70 грн. відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.
У той же час, з наданих відповідачем доказів слідує, що ним сплачено у добровільному порядку суму податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060101213.
Так, згідно платіжного доручення від 20.12.2018 №98 відповідачем сплачено штрафну санкцію з плати за землю в сумі 6300,00 грн. (том 2, а.с. 50).
Дана обставина також підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю (том 2, а.с. 55-62).
Отже, твердження позивача про наявність у відповідача податкового боргу в розмірі 4558,70 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.10.2017 №0060101213, є необґрунтованими.
Щодо нарахованої пені в сумі 12819,12 грн., яка нарахована за період з 28.10.2016 по 28.03.2018 у зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, в лютому 2016 року Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок) на 2015 рік ТОВ "Інтер'єр", за результатами якої складено акт від 01.02.2016 №2/1502/31463492 (том 1, а.с. 39-42).
Відповідно до висновків даного акту перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог ст. 271, п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні суми податкових зобов'язань за 2015 рік, заявлених у податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2015 рік на загальну суму 95355,04 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 01.02.2016 №2/1502/31463492 Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2016 №0000231502, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб на загальну суму 119193,80 грн., в тому числі 95355,04 грн. за основним платежем та 23838,76 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1, а.с. 43-44).
Судом було встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502, контролюючим органом здійснено нарахування пені за період з 29.04.2016 по 28.03.2018 у розмірі 13226,70 грн., що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку з орендної плати за землю (том 1, а.с. 74-82) та розрахунком податкового боргу (том 1, а.с. 10-11).
При цьому, предметом розгляду даної справи є, зокрема, податковий борг по сплаті пені в сумі 12819,12 грн., яка нарахована за період з 28.10.2016 по 28.03.2018 у зв'язку з порушенням відповідачем граничних строків сплати податкових зобов'язань по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502.
Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно з п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що пеня може бути нарахована на суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства виключно у випадку наявності у платника податків податкового боргу, тобто узгодженого грошового зобов'язання.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та інформації з автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду", в квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 09.03.2016 №0000231502.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 у справі №810/1513/17 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" в задоволенні позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" залишено без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018.
Постановою Верховного Суду від 13.12.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер'єр" задоволено. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.
24.01.2019 матеріали адміністративної справи №810/1513/17 надійшли до Київського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Лиска І.Г.
Відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу "Діловодство спеціалізованого суду" розгляд справи №810/1513/17 Київським окружним адміністративним судом станом на момент прийняття рішення у даній справі не завершився.
Отже, з наведеного слідує, що станом на момент прийняття рішення у даній справі грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 09.03.2016 №0000231502, відповідно до положень п. 56.18 ст. 56 ПК України вважається неузгодженим, у зв'язку з чим підстави вважати його податковим боргом в розумінні положень п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України відсутні.
Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача податкового боргу по сплаті пені в сумі 12819,12 грн., яка нарахована за період з 28.10.2016 по 28.03.2018 по податковому повідомленню-рішенню від 09.03.2016 №0000231502, є передчасною, оскільки така пеня нарахована на суму грошового зобов'язання, яке станом на момент прийняття рішення у даній справі не набуло статусу узгодженого.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Басай О.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.04.2019 |
Оприлюднено | 03.05.2019 |
Номер документу | 81474684 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Басай О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні