Рішення

від 26.04.2019 по справі 320/5400/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2019 року м. Київ №320/5400/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального закладу "Старопетрівський будинок культури", третя особа: Київський обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Київське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) з позовом до Комунального закладу "Старопетрівський будинок культури" (далі - відповідач, КЗ "Старопетрівський БК"), третя особа: Київський обласний центр зайнятості, в якому просить стягнути з відповідача на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів грошову суму в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 23706,63 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у 2017 році не виконано норматив по створенню робочих місць та не забезпечено працевлаштування однієї особи, якій встановлена інвалідність. А тому, враховуючи приписи статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", позивач визначив відповідачу суму адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 23706,63 грн. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій та пені відповідач самостійно не сплатив, позивач скористався наданим йому законом правом на звернення з даним позовом до суду.

Відповідач позов не визнав та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Комунальний заклад "Старопетрівський будинок культури" є неприбутковим, бюджетним, некомерційним закладом (організацією) та повністю утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, а тому положення статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо застосування адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання вимог статті 19 цього Закону на нього не поширюються.

Третя особа правом на подання пояснень щодо позову не скористалось.

Натомість, третьою особою на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2018 надано суду інформацію, в якій повідомлено, що у 2017-2018 роках звітність за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів" від Комунального закладу "Старопетрівський будинок культури" до служби зайнятості не надходила.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 06.12.2018 зупинено провадження в адміністративній справі №320/5400/18 до вирішення питання про відвід.

Ухвалою суду від 07.12.2018 у задоволенні заяви представника позивача про відвід судді Виноградової О.І. в адміністративній справі №320/5400/18 відмовлено.

10 грудня 2018 року адміністративну справу №320/5400/18 було повернуто судді Виноградовій О.І. для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 11.12.2018 поновлено провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

У зв'язку із звільненням з посади головуючого судді у справі, розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 №19 призначений повторний автоматизований розподіл справи №320/5400/18.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено Басая О.В. головуючим суддею, що буде розглядати дану адміністративну справу.

Ухвалою суду від 22.01.2019 прийнято адміністративну справу №320/5400/18 до провадження та призначено судове засідання.

Протокольною ухвалою від 28.03.2019 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Комунальний заклад "Старопетрівський будинок культури" (ідентифікаційний код 40209196) зареєстроване в якості юридичної особи 30.12.2015 за адресою: 07353, Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Князя Святослава, буд. 149, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 14.02.2019 №1005005491 (том 1, а.с. 95-97).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником та органом управління КЗ "Старопетрівський БК" є Старопетрівська сільська рада.

З матеріалів справи вбачається, що 20 квітня 2018 року КЗ "Старопетрівський БК" подано до Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2017 рік (том 1, а.с. 9).

Відповідно до вищезазначеного звіту, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) становить 12 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, а кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", становить - 0 осіб.

Таким чином, на думку позивача, з даних звіту вбачається, що відповідач не забезпечив працевлаштування 1 інваліда.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем, відповідач, у зв'язку з відсутністю в його штаті необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, зобов'язаний сплатити на користь Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 21869,59 грн. та пеню в сумі 1837,05 грн., що разом становить 23706,63 грн. (том 1, а.с. 5).

З листа Київського обласного центру зайнятості від 29.10.2018 №2904/13/9-18 судом встановлено, що відповідач впродовж 2017-2018 років жодного разу не подавав звіти за формою №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів" до служби зайнятості (том 1, а.с. 45).

Вважаючи, що відповідачем всупереч вимогам статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" не працевлаштовано одного інваліда, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути в примусовому порядку з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).

Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої - третьої та п'ятої статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною дев'ятою статті 19 Закону №875-ХІІ встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який визначає процедуру подання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) та інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів - центру зайнятості (далі - Порядок №70).

Зазначена норма кореспондується з приписами частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ.

Згідно з пунктом 2 Порядку №70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем був поданий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2017 рік, з якого вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача становить 12 осіб, з них кількість інвалідів - 0 осіб, з фондом оплати праці 524870,00 грн., середньорічною заробітною платою штатного працівника - 43739,17 грн., кількість інвалідів, яка має бути працевлаштована на підприємстві - 0 осіб.

Однак, враховуючи, що за 4% нормативом (з урахуванням округлення до цілого числа) на підприємстві відповідача має бути працевлаштований 1 інвалід, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 21869,59 грн., що дорівнює середньорічній заробітній платі одного працівника, та пеню за порушення термінів сплати таких санкцій у сумі 1837,05 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Абзацом четвертим пункту 2 Порядку №70 передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, також подають (надсилають) копію довідки органу державної податкової служби про включення їх до реєстру неприбуткових установ. Оригінал довідки пред'являється під час подання звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів. У разі надсилання звіту поштою копія довідки засвідчується нотаріально.

З наявного в матеріалах справи рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області №1710084600132 від 18.01.2017 вбачається, що Комунальний заклад "Старопетрівський будинок культури" включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій та йому присвоєно ознаку неприбутковості - 0031 - бюджетні установи (том 1, а.с. 147).

Крім того, з наданих до суду довідки Старопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області від 18.03.2019 №259 (том 1, а.с. 148) та угод про надання субвенцій (том 1, а.с. 149-152) вбачається, що Комунальний заклад "Старопетрівський будинок культури" повністю фінансується за рахунок коштів із місцевого бюджету.

Таким чином, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено, що Комунальний заклад "Старопетрівський будинок культури" є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, суд приходить до висновку, що положення статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо застосування адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання вимог статті 19 цього Закону на відповідача не поширюються, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач під час розгляду справи не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.