Рішення

від 26.04.2019 по справі 420/6238/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6238/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2019 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІУС" про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 13.02.2019р. вхід.№5203/19), просять суд визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №258, затверджені Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208.

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №258, затверджені Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, порушують їх права як мешканців суміжних будинків, прийняті на підставі неповних, та недостовірних даних. Зокрема, ОСОБА_1 є мешканцем будинку АДРЕСА_2, однак згоди на будівництво спірного об'єкта нерухомості за вказаною адресою не надавав, більше того, ТОВ ФОРТІУС з даного питання до нього не зверталося і, за наявною інформацією, до інших мешканців будинку також.

Відповідач - Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на адміністративний позов (від 18.03.2019р. вхід.№9511/19), наголошуючи, зокрема, що надання погоджень суміжних землекористувачів для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, чинним законодавством не передбачено. Більш того, законодавцем чітко зазначено, що орган, який надає містобудівні умови та обмеження не вправі вимагати від заявника, документів більше, аніж передбачено відповідною нормою закону. Виходячи із законодавчо визначеного поняття містобудівних умов та обмежень, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є передусім визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об'єкту. Також, відповідач стверджує, що заявником - ТОВ Фортіус було надано повний пакет документів, що передбачено ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Крім того, наміри забудови земельної ділянки у повній мірі відповідають вимогам містобудівної документації. Отже, враховуючи відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, та надання передбаченого законодавством пакета документів, підстави для відмови Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, за зазначеною вище адресою, були відсутні.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/6238/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІУС" про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №205, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 12.10.2018р. №01-06/208.

Ухвалою суду від 19.03.2019р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, розгляд даної адміністративної справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, за результатами розгляду звернення ТОВ Фортіус щодо корегування наданих раніше містобудівних умов та обмежень, та розгляду наданих документів, Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 28.12.2018року ТОВ Фортіус надано Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №258, котрі затверджено Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208.

Вважаючи що вищеозначені Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва №258, затверджені Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, порушують права ОСОБА_1, ОСОБА_2, останні звернулись до Одеського окружного адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, є неправомірними, безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, місцем проживання ОСОБА_2 згідно державної реєстрації, є АДРЕСА_1. Вказане підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином засвідченими копіями Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.1999р. №2492, паспорта громадянина України виданого Приморським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 16.12.2010р. серії НОМЕР_3, Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 27.10.2006р., Технічного паспорта від 26.11.2006р.

Також, судом з ясовано, що 04.06.2010р. між Одеською міською радою (Орендодавець) та ТОВ Фортіус (Орендар) укладено Договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі", та Рішення Одеської міської ради №4542-V від 07.07.2009року передає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 635кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, для будівництва та подальшої експлуатації готелю й благоустрою прилеглої території, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що Одеською міською радою передано, а ТОВ Фортіус прийнято у строкове, платне користування земельну ділянку площею 635кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, для будівництва та подальшої експлуатації готелю й благоустрою прилеглої території, про що свідчить наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія Акта прийому-передачі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_4, що передається в оренду ТОВ Фортіус .

На виконання Рішення Одеської міської ради №4542-V від 07.07.2009р. спеціалістом виробничого відділу КП "Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів" Кирилович Л.А., та спеціалістом геодезичного відділу Ольховським В.М., в присутності представника користувача земельної ділянки - директора ТОВ ФОРТІУС Данилюка М.М., проведено визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), загальною площею 0,0635га. для будівництва та подальшої експлуатації готелю й благоустрою прилеглої території за адресою: АДРЕСА_4, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Акта від 03.02.2010р.

Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/2018 Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва від від 28.12.2018р. №01-06/208 на проектування будівництва будівлі змішаного використання з житловими приміщеннями та апартаментами квартирного типу та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4, на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС , з відновленням архітектурної стилістики фасадів будівлі після будівництва, яка по стилістиці прийнятна для історичного ареалу міста, з благоустроєм внутрішньодворової та прилеглої території (корегування проекту). Замовник - Товариство з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС .

Так, згідно спірних Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, ТОВ Фортіус здійснює будівництво будівлі змішаного використання з житловими приміщеннями та апартаментами квартирного типу та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_4, на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді у Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС , з відновленням архітектурної стилістики фасадів будівлі після будівництва, яка по стилістиці прийнятна для історичного ареалу міста, з благоустроєм внутрішньодворової та прилеглої території (корегування проекту).

Зокрема, судом з ясовано, що з метою отримання вказаних Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, окрім містобудівного розрахунку, виконаного головним інженером проекту - Коржовим Борисом Гавриловичем, також надано Договір оренди землі від 04.06.2010р.; Акт від 03.02.2010р. визначення меж земельної ділянки в натурі (місцевості; Акт прийому-передачі земельної ділянки, який зареєстрований в Одеському міському управлінні земельних ресурсів Одеської міської ради 25.06.2010р. за №799; Свідоцтво №200075879 про реєстрацію платника податку на додану вартість; Виписку з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №186829; Статут Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ ФОРТІУС , затверджений рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ ФОРТІУС (протокол б/н від 24.04.2014р.), державну реєстрацію право установчих документів проведено 21.11.2014року, номер запису: 15561050020020561; Протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС від 04.04.2014року, Архітектурно-планувальне завдання №431, затверджене Управлінням архітектури та містобудування м.Одеси від 17.10.2008року на проектування об'єкту архітектури для нового будівництва, назва об'єкту та загальні характеристики: готель, адреса об'єкта архітектури: АДРЕСА_4, замовник: ТОВ ФОРТІУС ; Акт вибору земельної ділянки для розміщення об'єкта від 11.07.2008р., зареєстрований в книзі видачі актів №531 від 16.09.2008р., заявник: ТОВ Фортіус ;Висновок Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 11.07.2008р. №467/08; Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008р. №959 Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Фортіус на будівництво готелю за адресою: АДРЕСА_4 ; Додаток до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №959 від 29.07.2008р.; Протокол №3-1/185 від 07.04.2009року державної санітарно-епідеміологічної експертизи;Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 22.09.2009р. №981 Про внесення змін до Рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008р. №959 Про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Фортіус на будівництво готелю за адресою: АДРЕСА_4 , в частині продовження терміну погодження й затвердження проектної документації та терміну завершення будівництва; Додаткову угоду до договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси від 29.07.2008р. №559/кс; Висновок Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 14.04.2011р. №133/11; Позитивний висновок по проекту готелю за адресою: АДРЕСА_4 від 15.07.2011р. №16-00121-11, виданий комплексною Державною експертизою Філіалу ДП Укрдержбудекспертиза в Одеській області ТОВ ФОРТІУС ; Декларацію про початок виконання будівельних робіт від 19.07.2011р. на будівництво готелю по АДРЕСА_4, яка зареєстрована Інспекцією ДАК в Одеській області на ТОВ ФОРТІУС ; Лист Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.05.2017р. №01-11/2276; Розрахунок впливу об'єкту який проектується за адресою: АДРЕСА_4, на продовжність інсоляції прилеглої забудови , виконаний головним інженером проекту Коржовим Б.Г.; Меморандум про співпрацю від 22.03.2018р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС , в особі представника Гнезділова В.В. та Ініціативною групою мешканців житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2; Згода мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 22.03.2018р., які не заперечують проти будівництва на ділянці, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; Схема розміщення транспортних засобів на спеціально відведеній автостоянці, площею 360,25кв.м. за адресою: АДРЕСА_5.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідно до п.п.7, 8 ч.1 ст.1 якого містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Відповідно до статті 8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Згідно з ч.1 ст.16 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до приписів ч.1 ст.17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Частиною 1 статті 18 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Таким чином, системно проаналізувавши вище окреслені законодавчі норми, суд дійшов висновку, що основним видом містобудівної документації на місцевому рівні є генеральний план населеного пункту на основі якого (у його складі або як окремий документ), з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, може розроблятися план зонування території відповідного населеного пункту.

Відповідно до ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Отже, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки надання погоджень суміжних землекористувачів, чинним законодавством не передбачено.

Частиною 4 статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Зокрема, як встановлено судом, та зазначено вище, з метою отримання Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю ФОРТІУС до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради було подано повний перелік документів, котрий передбачено статтею 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а також Меморандум про співпрацю від 22.03.2018р., укладений між ТОВ Фортіус та ініціативною групою мешканців житлового будинку по АДРЕСА_2.

Відповідно до ч.8 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; 3) за рішенням суду.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що позивачами - ОСОБА_1, ОСОБА_2 до матеріалів справи не надано будь-яких доказів на підтвердження невідповідності спірних Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Окрім того, суд вважає за доцільне наголосити, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України (п.1 резолютивної частини Рішення №6-зп від 25 листопада 1997року; п.1 резолютивної частини Рішення №9-зп від 25 грудня 1997року; та п.1 резолютивної частини Рішення №19-рп/2011 від 14 грудня 2011року).

Так, у рішенні №19-рп/2011 від 14 грудня 2011року Конституційним Судом України зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення ст.55 Конституції України дає змогу дійти висновку, що частина 2 статті 55 Конституції України гарантує кожному захист своїх прав , які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Саме в такому значенні сформульовано ч.3, 5 та 6 ст.55 Конституції України.

З аналізу вищезазначених норм, слідує, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача (як то наприклад права власності чи права користування спірною земельною ділянкою) з боку відповідача, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення.

Так, обгрунтовуючи наявність порушення своїх прав, ОСОБА_1, зокрема, зазначено, що він є мешканцем будинку АДРЕСА_2, однак згоди на будівництво спірного об'єкта нерухомості за вказаною адресою не надавав.

Водночас, як з ясовано судом, позивачем - ОСОБА_1 жодних доказів на підтвердження означеного суду не надано, а відтак, видача ТОВ Фортіус оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, позбавляє можливості встановлення судом у межах спірних правовідносин, факту порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, зокрема, ОСОБА_1

При цьому, відповідно до Постанови Верховного Суду України від 23 травня 2017року по справі №800/541/16, обов'язковою умовою для надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо безпідставності, та неправомірності уточнених позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, та відповідно відсутності законодавчо передбачених підстав для їх задоволення.

Вищевикладене спростовує твердження позивачів, наведені у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІУС" про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, не обґрунтовані, документально не підтверджені, не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТІУС" (65009, м.Одеса, вул.Генуезька,1-А, код ЄДРПОУ 34505587) про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва №258, затверджених Наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 28.12.2018р. №01-06/208, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.