Рішення

від 26.04.2019 по справі 460/654/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2019 року м. Рівне №460/654/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про зобов'язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком з 21.09.2018 з урахуванням перерахунку пенсії, проведеного з 18.05.2017 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії. Вказує, що на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1062/17 відповідачем був проведений перерахунок його пенсії за віком з 18.05.2017 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75%, на підставі норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, з 01.02.2018 відповідач виплачує пенсію позивачу без врахування підвищення, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З листа відповідача від 14.02.2019 № 330/П-21, позивачу стало відомо, що таке зменшення розміру його пенсії останній мотивує тим, що постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1059/17 його було зобов'язано здійснювати виплату пенсії позивачу з врахуванням підвищення, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по день припинення права на вказаний вид збільшення пенсії на таких підставах. Так, у листі відповідач вказує, що 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.12.2017 № 2148-VII, яким норму ч.2 ст.56 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи доповнено словами та цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим позивач більше немає права на виплату вказаного виду підвищення. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, оскільки зміни, що внесенні до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.12.2017 №2148-VII, стосуються порядку обчислення фактичного середньомісячного заробітку для пенсії та не можуть бути перешкодою для перерахунку пенсії у зв'язку із понаднормовим страховим стажем. Крім того, вказані зміни набрали чинності після набуття позивачем права на збільшення розміру пенсії, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що дійсно на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1059/17 ним був проведений перерахунок пенсії позивача з врахуванням підвищення, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Разом з тим, відповідач звертає увагу на те, що резолютивна частина вказаної постанови не містить положень про зобов'язання відповідача виплачувати позивачу відповідне підвищення до пенсії довічно, а лише по день припинення права на вказаний вид збільшення пенсії на таких підставах. Так, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.12.2017 №2148-VII, яким норму ч.2 ст.56 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи доповнено словами та цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" . Таким чином, з 01.02.2018 розмір пенсійної виплати позивача визначений відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З огляду на вказане, відповідач стверджує, що в спірних правовідносинах він діяв в межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, тобто не порушуючи вимог статті 19 Конституції України, а тому просить відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.

22.03.2019 позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою суду від 27.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2, виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 26.04.1993.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

На виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1062/17 відповідачем було проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 18.05.2017 із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75%, на підставі норми ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказане визнається учасниками справи згідно зі змістом позовної заяви та відзиву.

05.02.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив інформацію щодо стану виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1062/17.

Листом від 14.02.2019 за № 330/П-21 відповідач повідомив позивачу, що постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1062/17 його було зобов'язано здійснювати виплату пенсії позивачу з врахуванням підвищення, передбаченого ч.2 ст.56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по день припинення права на вказаний вид збільшення пенсії на таких підставах. Так, 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії від 03.12.2017 №2148-VII, яким норму ч.2 ст.56 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи доповнено словами та цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим позивач більше немає права на виплату вказаного виду підвищення. Тому, з 01.02.2018 відповідачем проведений перерахунок пенсії позивача без врахування такого підвищення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 01.01.2004.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 1058 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

При цьому, пунктом 13 розділу XV Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.

Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 49 Закону № 796 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє прийти до висновку, що законодавцем надано право особі обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058, або спеціальним Законом № 796.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 796, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку

При цьому, слід зазначити, що починаючи з впровадженням в Україні пенсійної реформи, тобто з 01.01.2004, призначення та перерахунок пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції є неможливим лише на підставі Закону № 796 без врахування положень Закону № 1058.

Застосування окремих положень Закону № 1058, на переконання суду, не є перешкодою до застосування положень Закону № 796 при обрахунку пенсії вказаній категорії осіб.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія за віком та на яких поширюється дія Закону № 796, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 560/675/17.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву та листі від 14.02.2019 за № 330/П-21 на те, що постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 13.07.2017 у справі №565/1062/17 його було зобов'язано здійснювати виплату пенсії позивачу з врахуванням підвищення, передбаченого ч.2 ст.56 Закону № 796, по день припинення права на вказаний вид збільшення пенсії на таких підставах, а також на те, що з 11.10.2017 у відповідній частині набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148), яким у статті 56 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пункт 2 доповнено словами і цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , суд вважає безпідставним та необґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 принцип, закріплений у ч.1 ст.58 Конституції України, треба розуміти так, що дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач набув права на призначення пенсії за віком та підвищення пенсії, передбачене ч.2 ст.56 Закону № 796, значно раніше ніж зміни, що були внесені Законом № 2148 до ч.2 ст.56 Закону № 796, що набрали чинності з 11.10.2017, а тому вказані зміни, на переконання суду, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, що виникли значно раніше ніж Закон №2148 набрав чинності.

Щодо строку з якого належить зобов'язати відповідача виплачувати пенсію позивачу з врахуванням проведеного з 18.05.2017 перерахунку відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796, суд зазначає таке.

Так, в позовній заяві позивач відновити виплату йому пенсії з врахуванням відповідного перерахунку з 21.09.2018.

Разом з тим, згідно з наявною в матеріалах справи копією розпорядження №121001 від 05.01.2018, відповідач припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбаченого ч.2 ст.56 Закону № 796, з 01.02.2018.

Вказане також не заперечується відповідачем згідно зі змістом відзиву на позовну заяву та листа від 14.02.2019 за № 330/П-21.

Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За наведених обставин, з метою забезпечення повного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та зобов'язати відповідача відновити виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням перерахунку пенсії, проведеного з 18.05.2017 відповідно до ч.2 ст.56 Закону № 796, з 01.02.2018.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні, оскільки відповідно до п.10 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області з 01 лютого 2018 року виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з врахуванням перерахунку пенсії, проведеного з 18 травня 2017 року відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);

2) відповідач - Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, Рівненська обл., смт. Володимирець, вул. Соборна, 29, код ЄДРПОУ 40377142).

Суддя Комшелюк Т.О.