Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/6905/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/6905/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів: Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "УКРБАЛТБУД" до третя особаДержавної архітектурно-будівельної інспекції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" про представники учасників справи:визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії позивача - не прибув; відповідачів - Гашинський Д.М.; 3-ї особи ? не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "УКРБАЛТБУД" (далі - позивач або ТОВ "УКРБАЛТБУД") подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції (надалі - відповідач або ДАБІ), у якому просить суд:

- визнання протиправними дій Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві щодо проведення 19.04.2016 р. позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівного законодавства та складання Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.04.2016 р.;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил від 25.04.2016 р.;

- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 25.04.2016 р.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що акт перевірки, приписи про усунення порушень та зупинення будівництва від 25.04.2016 відповідачем винесенні з порушенням норм чинного законодавства України, а викладені в них дані не відповідають дійсним обставинам справи.

У запереченнях на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки при проведенні перевірки та при винесенні приписів, посадова особа Департаменту ДАБК діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами.

У своїх поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю "Терра Капітал" (далі - третя особа або ТОВ "Терра Капітал") підтримує позицію відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 30.05.2016 Окружним адміністративним судом міста Києва (суддя Федорчук А.Б.) позовну заяву залишено без руху.

Позивач зазначені в ухвалі недоліки усунув у строк встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2016 (суддя Федорчук А.Б.) Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 30.08.2016.

30.08.2016 судом, у зв'язку з формуванням колегії суддів по справі, розгляд справи відкладено на 14.11.2016

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії від 11.10.2016, у справі № 826/6905/16 визначено такий склад колегії: головуючий суддя - Федорчук А.Б., судді Кобилянський К.М., Мазур А.С.

У судовому засіданні 14.11.2016 колегія суддів ухвалила перейти у письмове провадження.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 4021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Пащенко К.С. - головуючий суддя, судді Мазур А.С., Келеберда В.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 (суддя Пащенко К.С.) судом прийнято справу до свого провадження та призначено до судового розгляду у судове засідання на 21.02.2018.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії від 11.10.2016, у справі № 826/6905/16 визначено такий склад колегії: головуючий суддя - Пащенко К.С., судді Чудак О.М., Шейко Т.І.

21.02.2018, у зв'язку з перебуванням члена колегії на лікарняному, розгляд справи було відкладено на 11.04.2018.

11.04.2018 та 30.05.2018 розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 13.06.2018 представник відповідача проти позову заперечив. Представники позивача та третьої особи у судове засідання не прибули, хоча про місце, дату та час розгляду справи були повідомленні належним чином.

Також, представник відповідача звернувся до колегії суддів із клопотанням про розгляд даної справи у порядку письмового провадження.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пп. 10 п. 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, в новій редакції, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 с. 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України), розглядається у порядку письмового провадження та суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

02.06.2014 між позивачем, Генеральний підрядник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ", Замовник, було укладено Договір № 602 на будівництво житлово-офісних комплексів між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва (1 черга).

13.01.2015 ДАБІ видала замовнику ТОВ "Терра Капітал" та генеральному підряднику ПП "УКРБАЛТБУД" дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва житлово-офісного комплексу (І черга будівництва. Будинки 1, 2, 3 (між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом у м. Києві за № ІУ 115150130533.

У квітні 2016 року, Департаментом ДАБІ у м. Києві, відповідно до ст. 41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та згідно з Порядком № 533, на підставі звернення Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 060-1942 від 21.03.2016, яке надійшло із дорученням ДАБІ № 40-6521 від 04.04.2016, у присутності відповідального виконавця робіт ОСОБА_3 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва житлово-офісного комплексу (І черга будівництва. Будинки 1, 2, 3( між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва.

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (надалі - Акт перевірки) від 24.05.2016.

Відповідно до Акта перевірки Департаментом ДАБІ у м. Києві встановлено наступні порушення:

- відсутній проект виконання геодезичних робіт (ПВГР) та проект моніторингу, чим порушено п. 4.8 ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві";

- біля в'їзду на будівельний майданчик відсутня схема руху автотранспорту, чим порушено вимоги п. 6.2.6 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення";

- не огороджено зони з постійно діючими небезпечними виробничими факторами (місця поблизу перепадів по висоті 1,3 м і більше), безпосередньо відсутнє огородження котловану будинку № ІІІ, відсутнє сигнальне огородження зон з потенційними небезпечними факторами, чим порушено вимоги п. 4.16, 4.18, 4.19 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення";

- для спуску людей у котлован будинку № 3 не встановлено маршеві сходи шириною не менше ніж 0,6 м з огородженням або приставні драбини (дерев'яні - довжиною не більше ніж 5,0 м), чим порушено п. 10.2.3 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення";

- у будинку № 1 та № 2 відсутні вертикальні суцільні захисні огороджувальні системами, які повинні захищати останні три поверхи (включно з поверхом робочого горизонту), чим порушено п. 13.4.8 ДБН А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці промислова безпека в будівництві. Основні положення";

- будівельний майданчик облаштований із відхиленням від проектних рішень проекту виконання робіт (ПВР), а саме: не у відповідності до будгенплану влаштовано: внутрішньомайданчикові тимчасові дороги, площадки заготовки арматурних каркасів, зварювальний пост, побутове містечко; необлаштовано місце чищення коліс автотранспорту; не встановлені передбачені будгенпланом: огородження зон постійно діючих і потенційно небезпечних виробничих факторів, знаки безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76, червоні пропорці (в темний час доби - ліхтарі) на кордоні зони, в яку винос вантажів забороняється, схема руху транспорту на будівельному майданчику, знак обмеження швидкості руху транспорту, знаки безпеки, суцільна захисна огороджувальна система (суцільний захистний екран) на будинках № 1 та № 2 , чим порушено ст. 9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Також, Актом перевірки встановлено, що:

- під час будівництва не виконуються вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва № 2144/0/012/009-14 від 06.03.2014 в частині вимог щодо охорони культурної спадщини, а саме: роботи проводяться без нагляду спеціального уповноваженого органу у сфері охорони археологічної спадщини: не виконано історичну довідку на місцевість та не погоджено її з відповідним органом охорони культурної спадщини, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності";

- основна складова вихідних даних для проектування об'єкта перевірки - містобудівниі умови та обмеження забудови земельної ділянки між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва від 06.03.2014 зареєстрованих за № 2144/0/012/009-14 рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі № 826/2706/15 визнано протиправними та скасовано;

- згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 57852538 земельна ділянка із кадастровим номером 8000000000:66:178:0085 належить Публічному акціонерному товариству "Державний ощадний банк України" (код ЄДРПОУ 00032129), чим порушено ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

На підставі вказаного Акта перевірки щодо позивача винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівних норм, стандартів і правил та Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 25.04.2016.

Враховуючи викладене, вважаючи дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки та винесення приписів протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 (далі - Положення № 294), Положенням про Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.10.2015 № 978 (далі - Положення № 978) (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення № 294, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

- видає обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт;

- складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону;

- здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках (п. 4 Положення № 294).

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 7 Положення № 294).

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Зазначені положення Закону № 3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абз. 1 та 2 п. 7 Порядку № 553).

Таким чином, підставами для проведення позапланової перевірки законом, зокрема, визначено звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктами 15-17 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку на підставі звернення Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) № 060-1942 від 21.03.2016, яке надійшло із дорученням ДАБІ № 40-6521 від 04.04.2016.

Відповідно до Направлення на проведення позапланової перевірки № б/н від 19.04.2016, на перевірку направлено головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Євдокименко Андрія Володимировича; строк дії направлення - з 19.04.2016 по 25.04.2016.

При здійсненні перевірки був присутній відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_3.

За результатами вказаної перевірки Євдокименком А.В. складено Акт перевірки від 25.04.2016, в якому зазначено, що відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_3 з Актом ознайомився, від підпису відмовився, а також відмовився від отримання примірника акту.

Також в Акті перевірки посадовою особою відповідача зазначено, що примірник Акта перевірки надіслано поштою (Укрпошта, К-133, Р0113323671094).

Позивач у позовній заяві просить визнати дії відповідача на проведення перевірки протиправними і скасувати сам Акт та мотивує це тим, що перевірка проведена поверхнево, без проведення належного дослідження всіх обставин, а також зазначає, що лист-повідомлення вих. № 10126-48/2004/0212 від 20.04.2016, в якому зазначено про необхідність прибуття 25.04.2016 представника позивача для надання пояснень, останній отримав лише 28.04.2016, у зв'язку з чим останній не зміг надати вчасно пояснення щодо порушень зафіксованих в Акті перевірки.

Колегія суддів зазначає, що п. 18 Порядку № 553 акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Згідно з п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Отже, вказаними нормами передбачено право представника суб'єкта містобудування підписувати Акт перевірки із зауваженнями, у разі з незгодою із висновками викладеними в акті або відмовитися від підписання такого Акту.

Водночас, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Колегією суддів встановлено, а позивачем не заперечується той факт, що відповідальний виконавець робіт - ОСОБА_3 від підписання та отримання Акт перевірки відмовився, а тому вказаний Акт надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням, копія якого знаходиться у матеріалах справи.

Крім того колегія суддів зауважує, що позивачем не надано доказів, які б свідчили що перевірка проведена поверхнево.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва житлово-офісного комплексу (І черга будівництва. Будинки 1, 2, 3) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва та складання Акту перевірки були правомірними.

Щодо виявлених порушень, які вказані у Акті перевірки, то колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАСУ обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 у справі № 826/4437/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2016, та Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2015 у справі № 826/6798/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, визнано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115150130533 від 13.01.2015 правомірним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.08.2016 у справі № 826/2706/15 постанова Київського апеляційного адміністративного суду України від 16 лютого 2016 року про визнання протиправними містобудівних умов скасована, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2015 про відмову у задоволенні позову залишена в силі.

Постановою Верховного Суду України від 17.10.2017 у справі № 826/2706/15 відмовлено у задоволенні заяв громадської спілки "Асоціація органів самоорганізації населення міста Києва" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18.08.2016 у зв'язку із неоднаковим застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, колегія суддів зазначила, що; "у справі, що розглядається, Громадська спілка оскаржує рішення щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, що за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії. Крім того, спірна земельна ділянка, щодо забудови якої згідно з оскарженими до суду містобудівними умовами та обмеженнями, як слідує з наявних матеріалів, не відноситься до історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури м. Києва, які становлять об'єкт охорони відповідно до закону згідно з положеннями частини четвертої статті 54 Конституції України. Тому за встановлених у справі фактичних обставин цей суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.".

Вказаною постановою суд дійшов висновку про не доведеність факту невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, суд визнав відсутніми підстави для визнання нечинними з моменту затвердження містобудівних умов та обмежень.

Викладеним спростовуються висновки Акту перевірки щодо порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не чинності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва.

Щодо порушення ч. 4 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме спірна земельна ділянка на момент проведення перевірки належала Публічному акціонерному товариство "Державний ощадний банк України", то суд зазначає, що вказане порушення не стосується Генерального підрядника, оскільки він виконує свої обов'язки відповідно до укладеного із замовником Договору.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що позивачем не надано доказів, які б спростовували виявлені відповідачем інші порушення, які зафіксовані в Акті перевірки.

Також, колегією суддів встановлено, що під час розгляду вказаної справи змінився замовник об'єкта будівництва.

Так, на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2016, за умовами якого Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" передало земельну ділянку площею 0,7 га, кадастровий номер 8000000000:66:178:0258, що знаходиться за адресою: місто Київ, Дніпровський район, між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що знаходиться в межах кордону: А-Б - Товариство з обмеженою відповідальністю "Майк" (кадастровий номер 8000000000:66:178:0090); Б-А - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", у приватну власність Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Відповідно до Акту приймання передачі земельної ділянки від 19.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" прийняло у власність вказану вище земельну ділянку.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.12.2016, відповідно до якого земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:66:178:0258, що знаходиться за адресою: місто Київ, Дніпровський район, між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ".

Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки між вул. Микільсько-Слобідською та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва № 36/17/012/009-17 від 17.01.2017.

27.01.2017 відповідачем видано Товариству з обмеженою відповідальністю "УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ" Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115170271813. Генеральним підрядником у вказаному дозволі є Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУД-ПЛЮС".

Позивач зазначає, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю СПЕЦБУД-ПЛЮС", укладено договір підряду, проте матеріали справи не містять відповідних документів на підтвердження вказаного, зокрема копії договору підряду.

Враховуючи назване, колегія суддів звертає увагу, що на момент винесення рішення у даній справі оскаржувані приписи не порушують права та інтереси позивача та не створюють для нього відповідні обов'язки.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, враховуючи зміну статусу позивача у даній справі, правомірність проведення перевірки та складання Акту перевірки, та враховуючи, що приписи відповідача на час розгляду справи не впливають та не порушують права позивача, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Приватного підприємства "УКРБАЛТБУД" - відмовити повнстю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва .

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя О.М. Чудак

Суддя Т.І. Шейко