Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/12326/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2019 року № 826/12326/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова асоціація АЛЬФА до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов від 19.07.2018 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова асоціація АЛЬФА (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ, Відповідач) та просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 19 липня 2018 року №111/18/10/26-2/1907/02/2;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 19 липня 2018 року №112/18/10/26-2/1907/02/2;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДАБІ на користь Позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає наступне.

З 26 квітня 2018 року по 16 травня 2018 року Відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, назва та місце об'єкта будівництва Ремонтно-реставраційні роботи басейну Зорі та сузір'я з фонтанами та декоративним оздобленням Київського палацу дітей та юнацтва на вул. Івана Мазепи,13 у Печерському районі міста Києва (далі - Об'єкт).

16 травня 2018 року Позивачу вручено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

29 травня 2018 року за результатами позапланової перевірки та розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акту, протоколу) прийнято постанову про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 68/18/10/26-10/2905/02/2 та 67/18/10/26-11/2905/0/2, якими Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частиною третьою статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . При цьому зазначені постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності Позивач не оскаржує. В подальшому Позивач повідомив Відповідача про усунення виявлених порушень.

06 липня 2018 року Позивач в позовній заяві зазначає, що телефоном Відповідач повідомив про необхідність прибути керівника Позивача у приміщення ДАБІ для підписання та отримання акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Того ж дня, представник Позивача з'явився за зазначеною адресою для з'ясування обставин справи.

06 липня 2018 року Відповідачем вручено представникові Позивача, який здійснював свої повноваження на підставі довіреності, під особистий підпис - акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н на Об'єкті. Позивач зазначає про те, що в акті строк проведення заходу державного нагляду (контролю) складає 12 робочих днів, зокрема з 21 червня 2018 року по 06 липня 2018 року, що в свою чергу є порушенням законодавства. Також всупереч передбаченої законодавством процедури Відповідач не пред'являв службове посвідчення та копію направлення для проведення позапланової перевірки. Перед початком проведення заходу державного контролю не внесено запис про проведення такого заходу до відповідного журналу суб'єкта господарювання.

06 липня 2018 року додатково Позивачу вручено протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності (порушення пункту 4.30. ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення ), яким виявлено та встановлено невиконання Позивачем вимог припису від 16 травня 2018 року. У зв'язку з цим Позивачем порушено підпункт а пункту третього частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

19 липня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. винесено постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності №111/18/10/26-2/1907/02/2 та №112/18/10/26-2/1907/02/2. Постановою №111/18/10/26-2/1907/02/2 Позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 165690,00 грн. Постановою №112/18/10/26-2/1907/02/2 Позивача визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у розмірі 27615,00 грн.

Не погодившись з вищевказаними постановами, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Позивач вважає, що спірне рішення про притягнення до відповідальності не відповідає пунктам 7, 9, 13 Постанови Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , як наслідок постанови про накладення штрафу є незаконними.

Ухвалою суду від 23.08.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19 вересня 2018 року Відповідачем поданий відзив, в якому зазначається, що Відповідачем дотримана процедура винесення постанов про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності Позивачем, а тому вони є правомірними і законними, а позовні вимоги Позивача є недоведеними та безпідставними. Так, під час виїзду головного інспектора Подкіна Б.Л. на об'єкт будівництва встановлено, що Позивач не виконав вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 травня 2018 року, а саме: особи, що перебувають на будівельному майданчику, не забезпечені сигнальними жилетами.

Оцінивши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач на підставі договору №1511 від 15 листопада 2017 року виступає підрядником щодо виконання ремонтно-реставраційних робіт на Об'єкті.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою Кабінет Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, згідно абзацу 6 пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

З 26 квітня 2018 року по 16 травня 2018 року Відповідачем проведено позапланову перевірку на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на Об'єкті.

У відповідності до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис , розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис ).

16 травня 2018 року Позивачу особисто вручено припис про усунення порушення до 16 червня 2018 року, зокрема вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про що свідчить підпис представника за довіреністю Позивача.

29 травня 2018 року за результатами позапланової перевірки та розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (акту, протоколу) прийнято постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 68/18/10/26-10/2905/02/2 та 67/18/10/26-11/2905/0/2, якими Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частиною третьою статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності . При цьому зазначені постанови про накладання штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності Позивач не оскаржує.

Позивач в позовній заяві зазначає про те, що в подальшому Позивач повідомив Відповідача про усунення виявлених порушень під час позапланової перевірки відповідно до припису, натомість докази, які б підтверджували зазначений факт в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої, другої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Разом з тим, за приписами частини другої статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

При цьому положеннями КАС України передбачається не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (Відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (частина друга статті 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частина перша статті 77 КАС України).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 41 Про регулювання містобудівної діяльності підставою для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, Відповідач, керуючись пунктом 4 частини першої статті 41 Про регулювання містобудівної діяльності позапланово перевірив виконання припису від 16 травня 2018 року.

Відповідно до статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Підставою позапланової перевірки є наказ Про проведення позапланової перевірки Позивача від 15 червня 2018 року № 193.

21 червня 2018 року Відповідачем складено направлення б/н про проведення планового (позапланового) заходу. При цьому відповідно до частини третьої статті 6 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Під час безпосереднього виїзду Відповідача на Об'єкт встановлено, що Позивачем не виконано вимоги припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 16 травня 2018 року. Зокрема особи, які перебували на будівельному майданчику не забезпечені сигнальними жилетами, а отже порушені пункти 4.30. ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення .

Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Наведена норма кореспондує з правом суб'єкта містобудування щодо якого здійснюються заходи державного архітектурно-будівельного контролю, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 13 Порядку №553).

Як стверджує Позивач, відповідно до Загального журналу робіт, які виконує Позивач на Об'єкті, з 19 червня 2018 року до 07 липня 2018 року припинені будь-які роботи. Отже, Позивачем підтверджена відсутність уповноважених осіб з боку Позивача в ході проведення позапланової перевірки у період з 21 червня 2018 року по 06 липня 2018 року.

Підтвердження участі представника Позивача, а також належного його повідомлення про проведення планового (позапланового) заходу у період з 21 червня 2018 року по 06 липня 2018 року Відповідачем під час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про недотримання Відповідачем положення пункту 9 Порядку №553 та обмеження права Позивача відповідно до пункту 13 Порядку №553.

Позивач в позовній заяві зазначає, що лише 06 липня 2018 року, телефоном Відповідач повідомив про необхідність прибути Позивача у приміщення ДАБІ для підписання та отримання акту позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Того ж дня, представник Позивача з'явився за зазначеною адресою для з'ясування щодо якого акту позапланової перевірки викликає Відповідач.

06 липня 2018 року Відповідачем вручено представникові Позивача, який здійснював свої повноваження на підставі довіреності, під особистий підпис - акт, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № б/н на Об'єкті. В зазначеному акті Позивачем зазначено наступне:

- посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) не пред'явлено;

- службове посвідчення, що засвідчує посадову особу Відповідача не пред'явлено;

- копію посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) не надано;

- Відповідачем, перед початком проведення заходу державного нагляду (контролю) не внесено запис про проведення такого заходу до відповідного журналу Позивача.

Позивач зазначає про те, що в акті строк проведення заходу державного нагляду (контролю) складає 12 робочих днів, зокрема з 21 червня 2018 року по 06 липня 2018 року. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні. При цьому, згідно винесеного заступником директора департаменту Відповідача направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21 червня 2018 року б/н встановлено, що період дії даного направлення становить більше десяти робочих днів. Натомість жодного рішення про продовження строку відповідно пункту 7 Порядку №553 Відповідач не надав суду.

Верховний Суд України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Застосовуючи дану правову позицію до спірних правовідносин суд виходить з того, що як положеннями статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , так і приписами пунктів 9, 13 Порядку №553 покладено на контролюючі органи обов'язок із забезпечення проведення перевірки у присутності суб'єкта містобудування або його уповноваженої особи, що, у свою чергу, кореспондується з гарантованим правом останнього вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства та бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Разом з тим, як було встановлено раніше, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Подкіним Б.Л. було проведено перевірку за відсутності уповноваженої особи суб'єкта містобудування та без належних на те правових підстав, що на переконання суду з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду України, тягне за собою відсутність правових наслідків такої перевірки.

Як стверджує Позивач, порушення процедури позапланової перевірки Відповідачем є причиною відмови представника Позивача за довіреністю від підписання акту перевірки від 06 липня 2018 року, про що вказано в зазначеному акті.

Відповідно до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 квітня 1995 року № 244 (далі - Порядок №244) уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акту перевірки такого суб'єкта містобудування.

Так, 06 липня 2018 року, Позивачу вручено два протоколи правопорушення у сфері містобудівної діяльності (порушені пункти 4.30. ДБН А.3.2-2-2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення ), якими виявлено та встановлено невиконання Позивачем вимог припису від 16 травня 2018 року. У зв'язку з цим Позивачем порушено підпункт а пункту третього частини третьої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 06 квітня 1995 року № 244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 244 від 06 квітня 1995 року.

Згідно абзацу 3 пункту 3 Порядку № 244 у разі відмови суб'єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб'єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Пунктами 16-21 Порядку № 244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Суд встановив, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності складено 06 липня 2018 року, а оскаржені постанови винесено 19 липня 2018, тобто в межах 15-ти денного строку.

Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що Відповідач виконав свій обов'язок та надіслав поштою Позивачу постанови по накладення штрафу.

Згідно пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, висловленій, зокрема, у пар. 45 рішення в справі Бочаров проти України , пар.53 рішення в справі Федорченко та Лозенко проти України , пар.43 рішення в справі Кобець проти України , при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення поза розумним сумнівом . Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.

Зібрані і досліджені матеріали цієї справи підтверджують та обґрунтовують частину позовних вимог, із якими до суду звернувся позивач. У той же час, відповідачем не доведено в повній мірі правомірність своїх дій і рішень у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Основного Закону та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онерїлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обовязок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року.

Суд звертає увагу на те, що усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що постанови винесені головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Подкіним Б.Л. №111/18/10/26-2/1907/02/2 та №112/18/10/26-2/1907/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також направлення від 21 червня 2018 року винесені з порушенням законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Суд встановив, що за подання позовної заяви до суду, Позивач сплатив судовий збір на суму 2899,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №351 від 04 серпня 2018 року; платіжне доручення № 375 від 13 серпня 2018 року на суму 624,42 грн. В зв'язку з задоволенням позовних вимог, вказана сума підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова асоціація АЛЬФА (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 8, код ЄДРПОУ - 37054203) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ - 37471912) про визнання протиправними та скасування постанов від 19 липня 2018 року - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 19 липня 2018 року №111/18/10/26-2/1907/02/2 та №112/18/10/26-2/1907/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова асоціація АЛЬФА (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 8, код ЄДРПОУ - 37054203) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. судового збору.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач (Стягувач): Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова асоціація АЛЬФА , адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 8, код ЄДРПОУ 37054203, тел. (044) 243-65-40, електронна пошта: bkibud@ukr.net.

Відповідач (Боржник): Державна архітектурно-будівельна інспекція України, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912, тел. (044) 291-69-04, електронна пошта: public@dabi.gov.ua.

Суддя В.І. Келеберда