Рішення

від 26.04.2019 по справі 826/16589/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 26 квітня 2019 року                                                    № 826/16589/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І.,  розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом                Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор» до                               виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської                                   державної адміністрації) про                       визнання протиправним та скасування розпорядження № 1207 від 10 липня 2018 року, зобов'язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор» (далі – ТОВ «Юніпол Оутдор») звернулося до суду з адміністративним позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – КМДА) з вимогами про визнання протиправним та скасування розпорядження № 1207 від 10 липня 2018 року та зобов'язання продовжити товариству відповідно до принципу мовчазної згоди строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №07162-04-П-1, №12650-06-П-1 строком на п'ять років. В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до дозвільного органу  із заявами від 01 березня 2016 року про продовження строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами: №07162-04-П-1 (адреса розташування: м. Київ, Солом'янський район, вул. Лебедєва-Кумача/вул. Тупикова, строк дії продовжено із 05 квітня 2011 року по 05 квітня 2016 року на підставі розпорядження КМДА від 05 квітня 2011 року № 481); та №12650-06-П-1 (адреса розташування: м. Київ, Шевченківський район, вул. Щербакова, 63, строк дії дозволу продовжено із 05 квітня 2011 року по 05 квітня 2015 року на підставі розпорядження КМДА від 05 квітня 2011 року № 481).   Зазначені заяви були залишені відповідачем без розгляду, через що позивач змушений був звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом, що розглядався у справі № 826/13570/16, та згідно з постановою від 31 серпня 2017 року позовні було задоволено, зобов'язано відповідача повторно розглянути заяви ТОВ «Юніпол Оутдор» та прийняти мотивоване рішення відповідно до норм законодавства України. За вказаним рішенням суду відповідачем повторно розглянуто заяви та винесено оскаржуване у даній справі № 826/16589/18 розпорядження № 1207 від 10 липня 2018 року, відповідно до якого відмовлено у продовженні строку дії дозволів.   Із зазначеним розпорядженням позивач не погоджується, вважає, що вчасно звернувся до дозвільного органу, подав усі передбачені, належно оформлені документи, які містять достовірні відомості, а крім того, оскільки відповідач не дотримався вимог Закону України «Про рекламу» та вчасно не направив позивачу документ дозвільного характеру, він зобов'язаний за принципом «мовчазної згоди» продовжити строк дії зазначених вище дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Ухвалою суду від 18 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі, визначено провадити розгляд справи суддею одноособово, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду, зокрема, належним чином засвідчену копію оскаржуваного розпорядження № 1207 від 10 липня 2018 року та матеріалів, що слугували підставою для прийняття такого розпорядження. Від відповідача у встановлений строк відзиву не надійшло, як не надходило інших заяв, клопотань до початку розгляду справи по суті. Також відповідачем не виконано ухвалу суду від 18 жовтня 2018 року та не надано належним чином засвідченої копії оскаржуваного розпорядження № 1207 від 10 липня 2018 року.   Відповідно до положень частини шостої статті 162 та частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.  Крім того, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України. Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.           З наявних у справі матеріалів вбачається, що Головним управлінням з питань реклами міста Києва Київської міської державної адміністрації ТОВ «Юніпол Оутдор» видано дозволи №12650-06-П-1 та №07162-04-П-1 на розміщення об'єктів зовнішньої реклами.           Строки дії зазначених дозволів продовжувалися відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 05 квітня 2011 року № 481 на 5 років до 05 квітня 2016 року.           У чергове скориставшись правом на продовження строку дії дозволів, 01 березня 2016 року ТОВ «Юніпол Оутдор» звернулось до відповідача із відповідними заявами, додавши до них: заяву згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07 грудня        2005 року №1176 (зі змінами) з обов'язковим зазначенням номеру дозволу; оригінал зареєстрованого дозволу; висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають необхідні ліцензії) щодо відповідності встановленого рекламного засобу вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл; лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування рекламного засобу або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення рекламного засобу на строк продовження дії дозволу; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення рекламного засобу якого було надано дозвіл за договором тимчасового користування місцем.           Зазначені заяви позивача були повернуті без розгляду, не погодившись із чим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та отримав постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року у справі № 826/13570/16, відповідно до якої зобов'язано виконавчий орган Київської міської ради (Київську міську державну адміністрацію) та Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути заяви ТОВ «Юніпол Оутдор» щодо продовження строку дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами №12650-06-П-1 та №07162-04-П-1 на п'ять років та прийняти вмотивоване рішення відповідно до законодавства України.           На виконання судового рішення за результатами повторного розгляду поданих позивачем документів відповідачем видано розпорядження №1207 від 10 липня 2018 року, згідно з яким ТОВ «Юніпол Оутдор» відмовлено у продовженні строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами. Незгода позивача із даним розпорядженням в частині, що стосується його прав та законних інтересів, зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного. Засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР (із змінами та доповненнями) (надалі – Закон № 270/96-ВР). Згідно зі статтею 1 Закону № 270/96-ВР, зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 270/96-ВР, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами регулюють Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067 (надалі - Типові правила). Відповідно до пункту 2 Типових правил, дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці. Згідно з пунктом 4 Типових правил, на територіях, будинках і спорудах зовнішня реклама розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб) з урахуванням архітектурних, функціонально-планувальних, історико-культурних чинників, типології елементів місцевого середовища та з додержанням правил благоустрою територій населених пунктів. Дозвіл надається строком на п'ять років, якщо менший строк не зазначено у заяві (пункт 23 Типових правил). Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу (пункт 24 Типових правил). Відповідно до Типових правил, а також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про рекламу», Закону України «Про автомобільні дороги», Закону України «Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування» та інших нормативно-правових актів, розроблено Порядок розміщення реклами в місті Києві, затверджений Рішенням Київської міської ради від 22 вересня 2011 року № 37/6253 (надалі – Порядок № 37/6253), метою впровадження якого є уніфікація всіх процедур з питань розміщення зовнішньої реклами, реклами на транспорті комунальної власності та реклами в ліфтах будинків комунальної власності міста Києва. Згідно з пунктом 1.3. розділу І Порядку № 37/6253 вживаються наступні терміни, зокрема: дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу реклами на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який дає право на розміщення зовнішньої реклами; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; дозвільний орган - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), яке уповноважене виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) виконувати покладені на нього функції (у сфері розміщення зовнішньої реклами та реклами на транспорті, у ліфтах комунальної власності територіальної громади міста Києва), передбачені цим Порядком та Положенням про Департамент містобудування та архітектури; самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування. Не вважається самовільно встановленим рекламний засіб протягом часу розгляду заяви розповсюджувача реклами про продовження строку дії дозволу до моменту прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) відповідного рішення за такою заявою. Відповідно до підпунктів 2.1.4. та 2.1.6. пункту 2.1. розділу 2 Порядку № 37/6253, дозвільний орган, зокрема: реєструє та розглядає заяви розповсюджувачів реклами щодо надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу, скасування та продовження строку його дії; здійснює підготовку та подає в установленому порядку проекти розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про надання дозволу, відмову у його наданні, продовження строку дії дозволу, відмову у його продовженні або скасування дозволу. Порядок продовження строку дії дозволу регулюється розділом 9 Порядку № 37/6253. Згідно з пунктом 9.1. Порядку № 37/6253, строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається державним адміністратором за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2005 року № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру» (із змінами і доповненнями), не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу разом із оригіналом зареєстрованого дозволу. Разом із заявою на продовження строку дії дозволу розповсюджувач реклами надає: висновок (виданий підприємством, установою чи організацією, які мають відповідні ліцензії) щодо відповідності встановленого РЗ вимогам безпеки його розміщення та використання протягом строку, на який продовжується дозвіл, а також завірену належним чином копію ліцензії розробника цього висновку, що підтверджує право останнього надавати такі послуги (роботи); лист-погодження від власника (балансоутримувача) місця розташування РЗ або уповноваженої ним особи щодо відсутності заперечення на розміщення РЗ на строк продовження дії дозволу; документ (акт звірки взаєморозрахунків), який підтверджує відсутність заборгованості у розповсюджувача зовнішньої реклами, на розміщення РЗ якого раніше було надано дозвіл за договором на право тимчасового користування місцем. Відповідно до пункту 9.2 Порядку № 37/6253 дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати одержання заяви державного адміністратора про продовження строку дії дозволу розглядає її та надає пропозиції з проектом відповідного розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для прийняття рішення. Продовження строку дії дозволу допускається за умови відповідності місця розташування та типу РЗ схемі розміщення рекламоносіїв, що входить до складу відповідного паспорта вулиці, затвердженого в установленому порядку. Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання від дозвільного органу зазначених пропозицій розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні (пункт 9.3. Порядку № 37/6253). Згідно з пунктом 9.4. Порядку № 37/6253, дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дати видання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вносить відповідні зміни до дозволу, які мають бути підписані керівником дозвільного органу, скріплені печаткою дозвільного органу, та передає його державному адміністратору для видачі заявнику. Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу. Перший примірник дозволу видається заявникові державним адміністратором після надання заявником підписаного з його боку додатка до договору на право тимчасового користування місцем (адресною програмою) у разі розташування рекламного засобу на місці, яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, а другий примірник дозволу залишається у дозвільному органі. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством (пункт 9.6. Порядку № 37/6253). Окрім того, правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06 вересня 2005 року №2806-IV (надалі - Закон №2806-IV), дія якого поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб'єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність. У Законі №2806-IV терміни вживаються в такому значенні, зокрема: дозвільна система у сфері господарської діяльності - сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб'єктами господарювання у зв'язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб'єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено; дозвільна (погоджувальна) процедура - сукупність дій, що здійснюються адміністраторами та дозвільними органами під час проведення погодження (розгляду), оформлення, надання висновків тощо, які передують отриманню документа дозвільного характеру. За приписами статті 4-1 Закону №2806-IV порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно, на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом. Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви. При цьому, Закон України «Про рекламу» не встановлює інших строків для видачі (продовження строку дії) дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Відповідно до статті 5 Закону № 2806-IV, підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру. Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру. Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається. У разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови). Як убачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 37/6253 подавалися державному реєстратору заяви за встановленою формою та необхідні документи для продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами, які були прийняті останнім без зауважень. Проте, розпорядженням № 1207 від 10 липня 2018 року позивачу відмовлено у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами. Під час розгляду справи відповідачем не надано суду аргументованого відзиву на позовну заяву та пояснень причин відмови у продовженні позивачу строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами З огляду на наведене, суд дійшов висновку про протиправність спірного розпорядження відповідача та необхідність його скасування, як такого, що не відповідає критеріям прийняття, закріпленим у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача продовжити позивачу термін дії дозволів на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, суд зазначає наступне. У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі "Волохи проти України" (заява №23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання". В окремій думці судді Лоренцена, до якого приєдналися судді - Розакіс, Бонелло, Стражницька, Бірсан та Фішбах, висловленої з приводу рішення Європейського суду з прав людини у справі "Феррадзіні проти Італії" (Case of Ferrazzini v. Italy) (Заява №44759/98) від 12липня 2001 року, зазначено, що не підлягає сумніву те, що обов'язок сплачувати податки безпосередньо і суттєво торкається фінансових інтересів громадян і що в демократичному суспільстві оподаткування (його база, порядок сплати і стягнення, на відміну від судового спору, що виникає на підставі бюджетного закону) ґрунтується на застосуванні юридичних норм, а не забезпечується дискреційними повноваженнями органів влади. Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права. Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією.         В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень. За змістом ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача лише у випадку визнання протиправної бездіяльності такого суб'єкта та якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. З урахування викладених обставин, суд не вбачає достатніх підстав для можливості застосування правил наведеної норми. А тому, - приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання продовжити позивачу строк дії дозволів №12650-06-П-1 та №07162-04-П-1 на розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених вимог. Оскільки позивач – ТОВ «Юніпол Оутдор» не є суб'єктом владних повноважень та при подачі адміністративного позову до суду сплатило судовий збір у розмірі             3   524,00 грн., а також враховуючи те, що суд позовні вимоги задовольняє одну з двох вимог, на користь позивача підлягає стягненню зазначена  сума судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1762 грн.. З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор» до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської                                    державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування розпорядження № 1207 від 10 липня 2018 року, зобов'язання вчинити дії – задовольнити частково. 2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 липня 2018 року №1207 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор» у продовженні строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами №071604-П-1 та № 12650-06-П-1. 3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор» понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). 4. В іншій частині вимог – відмовити. За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне найменування сторін: Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніпол Оутдор», поштова адреса: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 32-Г, прим. № 261, юридична адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 8-Б, код ЄДРПОУ 34819328, р/р 26008010078991 АТ «Укрексімбанк», код банку 322313тел. +380442201199.   Відповідач: Київська міська рада, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, тел.+0442057337, код ЄДРПОУ 00022527. Суддя                                                                                             В.І. Келеберда