ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
26 квітня 2019 року № 640/2171/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши у спрощеному позовному провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фасоль
до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування)
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю Фасоль (далі також - позивач, ТОВ Фасоль ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) (далі також - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівних умов та обмежень для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформленої листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33 та скасувати наказ від 10.01.2019 року №33;
- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що з метою проведення реконструкції нежитлової будівлі, власником якої є позивач, ТОВ Фасоль 29.12.2018 року звернулося через Центр надання адміністративних послуг до відповідача із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлової будівлі без зміни геометричних розмірів, до якої долучено відповідний пакет документів.
За результатами розгляду вказаної заяви, 10.01.2019 року позивачем отримано лист від 02.01.2019 року вих.№11/0/7-1-19 на заяву від 29.12.2018 року з відмовою у видачі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію нежитлової будівлі, затвердженою наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 10.01.2019 року №33.
Підставою для відмови відповідачем вказано не відповідність намірів позивача вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804, земельна ділянка за функціональних призначенням належить до території зелених насаджень загального користування.
Оскаржувані наказ та відмову позивач вважає протиправними, оскільки останнім виконано усі вимоги законодавства щодо надання відповідачу необхідного пакету достовірних документів, якими підтверджуються наміри позивача з врахуванням цільового призначення земельної ділянки, місце розташування якої : м. Київ, вул. Марка Черемшини, 17; кадастровий номер 8000000000:66:148:0154 площею 0, 5012 га.
Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Пунктами 4 та 5 резолютивної частини ухвали відповідача зобов'язано подати відзив у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) цієї ухвали відповідно до вимог статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
У встановлений судом строк відзиву або інших заяв, клопотань відповідачем до суду не подано.
З матеріалів справи встановлено, що ухвалу суду від 13.02.2019 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення уповноваженою особою відповідача отримано 25.02.2019 року.
Згідно з частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Відповідно до копії Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 12.12.2017 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. в реєстрі за №7676, Приватним акціонерним товариством Дніпрянка передано у власність ТОВ Фасоль нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марка Черемшини, 17, що складається з: нежитлового будинку (літ. А ), літ. А , офісна будівля, загальною площею 1259,7 кв.м.; громадська будівля, гуртожиток, літ. Б , загальною площею 160,3 кв.м.; громадська будівля, гуртожиток, літ. В , загальною площею 228, 9 кв.м.
29.12.2018 року ТОВ Фасоль звернулося через Центр надання адміністративних послуг із заявою №50104-003523709-013-06 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень з реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини,17 Дніпровського району міста Києва.
Відповідно до копії опису документів, що надано до Центру надання адміністративних послуг позивачем, до вказаної заяви останнім долучено: засвідчену в установленому порядку копію документа про право власності на нерухоме майно - договір купівлі-продажу та витяг з реєстру речових прав; засвідчену в установленому порядку копію технічний паспорт; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); черговий кадастровий план М 1:2000; топоплан 1:500; витяг із земельного кадастру, містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва; довіреність на уповноважену особу.
Листом заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) начальника служби містобудівного кадастру Антоненко В.А. від 02.01.2019 року вх.№11/0/7-1-19 позивачу повідомлено, що підставою для відмови у задоволенні заяви є те, що наміри ТОВ Фасоль щодо забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування.
Відповідно до наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2019 року № 33 затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на вул. Марка Черемшини, 17 у Дніпровському районі з обґрунтуванням підстав, зазначених у листі, що додається.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, що діяла на момент їх виникнення) (далі також - Закон № 3038-VI).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).
Частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно з частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем подано повний перелік необхідних документів, що підтверджується копією опису до заяви, яку позивачем подано до Центру надання адміністративних послуг.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Частиною шостою статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень: про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.
Будь-яких інших підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, ніж зазначених у частині четвертій статті 29 Закону № 3038-VI, містобудівним законодавством не закріплено.
Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про надання містобудівних умов та обмежень без розгляду та повернення замовнику документів законодавством не передбачено.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідачем відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва з реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини,17 Дніпровського району міста Києва з огляду на не відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що на підтвердження намірів забудови до заяви від 29.12.2018 року позивачем долучено, зокрема, містобудівний розрахунок 477-Г-2017 щодо визначення інвестиційних намірів замовника, який складається у довільній формі з доступною, стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва та містить інформацію щодо основних параметрів об'єкта будівництва, у відповідності до встановлених вимог частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI.
З розділу 5 містобудівного розрахунку 477-Г-2017 встановлено підтвердження наміру позивача здійснити реконструкцію нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини,17 в Дніпровському районі міста Києва без зміни її геометричних розмірів.
Разом з тим, варто зауважити, що намірами позивача є проведення реконструкції існуючої нежитлової будівлі, яка перебуває у нього на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 20.12.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею, Т.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 7676.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до статті Закону №3038-VI, містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Згідно з копією витягу з державного земельного кадастру, долученого до матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:148:0154, на якій знаходиться нежитлова будівля, яку має намір реконструювати позивач, та яка належить йому на праві приватної власності, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку . Дані Державного земельного кадастру є офіційними та не спростовані відповідачем.
Отже, слід дійти висновку, що цільове призначення земельної ділянки, згідно з даних державного земельного кадастру, не суперечить намірам забудови позивача.
Відповідно до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та Концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року №806/3381, дію якої продовжено рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 року № 572/572 до 31.12.2018 року, а також, згідно з відомостями державного земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:66:148:0154 площею, 0,5012 га, в зону комплексного розвитку зелених зон не входить. Наразі, дію Програми не продовжено.
Отже, під час розгляду справи за наявними у ній матеріалами судом не встановлено, а відповідачем не надано жодних заперечень та не доведено наявність обставин, визначених частиною четвертою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформлену відповідачем листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як вказано у пункті 60 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 року у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції …заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном .
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дотримано вимоги містобудівного законодавства та подано документи згідно з переліком, визначеним частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI, які є достатніми для видачі містобудівних умов та обмежень.
З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень з підстав, вказаних у листі відповідача від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19, затвердженого наказом відповідача від 10.01.2019 року № 33, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівних умов та обмежень для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформленої листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33, скасування наказу від 10.01.2019 року №33 та їх задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, суд зазначає наступне.
У рішенні Верховного Суду України від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 01.03.2018 року у справі № 826/22282/15, дискреційні повноваження мають місце тоді, коли суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні. , тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
Відповідно до висновків, зроблених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року по справі № 806/639/15 у деяких справах, відповідач - орган державної влади помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - видати розпорядження, або відмовити у його виданні, існує лише один правомірний варіант поведінки. .
З огляду на встановлення судом, що позивачем виконано усі вимоги частини третьої статті 29 № 3038-VI, а відповідачем підстав для відмови у видачі ТОВ Фасоль містобудівних умов та обмежень не встановлено, слід дійти висновку, що в спірних правовідносинах повноваження відповідача, на думку суду, не є дискреційними, оскільки в останнього відсутні альтернативні варіанти поведінки, а є лише один - відповідачем мало б бути видано ТОВ Фасоль містобудівні умови та обмеження для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
Відповідно пункту 4 частини другої, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, з встановлених судом обставин слід дійти висновку, що єдиним рішенням, яке може бути прийнято Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо заяви позивача від 28.12.2018 року №50104-003523709-013-16 є рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва .
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжного доручення від 30.01.2019 року №4965633, яке міститься у матеріалах справи, за подання позовної заяви позивачем ТОВ Фасоль сплачено судовий збір у розмірі 3 842,00 грн.
З огляду на задоволення позову в повному обсязі, сплачена сума судового збору підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 2- 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фасоль задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівних умов та обмежень для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформленої листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33 та скасувати наказ від 10.01.2019 року №33.
3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фасоль (код ЄДРПОУ 41028986, адреса: 02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 13) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) сплачені судові витрати у розмірі 3 842, 00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. коп.).
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю Фасоль (код ЄДРПОУ 41028986, адреса: 02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, буд. 13);
Відповідач: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) (код ЄДРПОУ 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) .
Повне рішення складено 26.04.2019 року.
Суддя Л.О. Маруліна
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2019 |
Оприлюднено | 02.05.2019 |
Номер документу | 81477825 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Маруліна Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні