ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2171/19 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ключковича В.Ю.,
суддів Парінова А.Б,
Беспалова О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суддя Маруліна Л.О.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фасоль" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фасоль" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
- визнати протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівних умов та обмежень для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформленої листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33 та скасувати наказ від 10.01.2019 року №33;
- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі; визнано протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) у видачі товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівних умов та обмежень для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформленої листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33 та скасувати наказ від 10.01.2019 року №33; зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) видати товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року і прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі відповідач вказує, що судом першої інстанції не було досліджено та не надано оцінку положенням Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, відповідно до якого земельна ділянка будівлі на вул. Марка Черемшини, 17 у Дніпровському районі м. Києва (кадастровий номер 800000000:66:148:0154) відноситься до території зелених насаджень загального користування, а невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні у відповідності до п. З ч. 4 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності є підставою для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.
20.08.2019 до суду апеляційної інстанції від товариства з обмеженою відповідальністю "Фасоль" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач, зокрема, зазначає, що ним виконано усі вимоги законодавства щодо надання відповідачу необхідного пакету достовірних документів, якими підтверджуються наміри позивача з врахуванням цільового призначення земельної ділянки, місце розташування якої: м. Київ, вул. Марка Черемшини, 17; кадастровий номер 8000000000:66:148:0154 площею 0, 5012 га. Разом з тим, намірами позивача є проведення реконструкції існуючої нежитлової будівлі, яка перебуває у нього на праві приватної власності, та позивачем планується проведення реконструкції без зміни геометричних розмірів у фундаменті будівлі, а лише реконструкція з надбудовою 4-х поверхів над існуючою будівлею.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що відповідно до копії Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 12.12.2017, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В. в реєстрі за №7676, приватним акціонерним товариством Дніпрянка передано у власність ТОВ Фасоль нежитловий будинок, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Марка Черемшини, 17, що складається з: нежитлового будинку (літ. А ), літ. А , офісна будівля, загальною площею 1259,7 кв.м.; громадська будівля, гуртожиток, літ. Б , загальною площею 160,3 кв.м.; громадська будівля, гуртожиток, літ. В , загальною площею 228, 9 кв.м.
29.12.2018 року ТОВ Фасоль звернулося через Центр надання адміністративних послуг із заявою №50104-003523709-013-06 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень з реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини,17 Дніпровського району міста Києва.
Відповідно до копії опису документів, що надано до Центру надання адміністративних послуг позивачем, до вказаної заяви останнім долучено: засвідчену в установленому порядку копію документа про право власності на нерухоме майно - договір купівлі-продажу та витяг з реєстру речових прав; засвідчену в установленому порядку копію технічний паспорт; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); черговий кадастровий план М 1:2000; топоплан 1:500; витяг із земельного кадастру, містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва; довіреність на уповноважену особу.
Листом заступника директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) начальника служби містобудівного кадастру Антоненко В.А. від 02.01.2019 року вх.№11/0/7-1-19 позивачу повідомлено, що підставою для відмови у задоволенні заяви є те, що наміри ТОВ Фасоль щодо забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території зелених насаджень загального користування.
Відповідно до наказу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.01.2019 року № 33 затверджено відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва на вул. Марка Черемшини, 17 у Дніпровському районі з обґрунтуванням підстав, зазначених у листі, що додається.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції, що діяла на момент їх виникнення) (далі також - Закон № 3038-VI).
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).
Частиною першою статті 29 Закону № 3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Згідно з частиною 3 статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем подано повний перелік необхідних документів, що підтверджується копією опису до заяви, яку позивачем подано до Центру надання адміністративних послуг.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Частиною шостою статті 29 Закону № 3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що відповідний уповноважений орган містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень: про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.
Будь-яких інших підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, ніж зазначених у частині четвертій статті 29 Закону № 3038-VI, містобудівним законодавством не закріплено.
Прийняття будь-якого іншого рішення, у тому числі щодо залишення заяви про надання містобудівних умов та обмежень без розгляду та повернення замовнику документів законодавством не передбачено.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідачем відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва з реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини,17 Дніпровського району міста Києва з огляду на не відповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Водночас, з матеріалів вбачається, що на підтвердження намірів забудови до заяви від 29.12.2018 позивачем долучено, зокрема, містобудівний розрахунок 477-Г-2017 щодо визначення інвестиційних намірів замовника, який складається у довільній формі з доступною, стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва та містить інформацію щодо основних параметрів об'єкта будівництва, у відповідності до встановлених вимог частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI.
З розділу 5 містобудівного розрахунку 477-Г-2017 встановлено підтвердження наміру позивача здійснити реконструкцію нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини,17 в Дніпровському районі міста Києва без зміни її геометричних розмірів.
Разом з тим, варто зауважити, що намірами позивача є проведення реконструкції існуючої нежитлової будівлі, яка перебуває у нього на праві приватної власності, що підтверджується договором купівлі-продажу нежитлового будинку від 20.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею, Т.В. та зареєстрованого у реєстрі за № 7676.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно із статтею 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Разом з тим, відповідно до статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до статті Закону №3038-VI, містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Згідно з копією витягу з державного земельного кадастру, долученого до матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:148:0154, на якій знаходиться нежитлова будівля, яку має намір реконструювати позивач, та яка належить йому на праві приватної власності, відноситься до категорії земель: землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку . Дані Державного земельного кадастру є офіційними та не спростовані відповідачем.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що цільове призначення земельної ділянки, згідно з даних державного земельного кадастру, не суперечить намірам забудови позивача.
Відповідно до Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та Концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затвердженої рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 року №806/3381, дію якої продовжено рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 № 572/572 до 31.12.2018, а також, згідно з відомостями державного земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером 8000000000:66:148:0154 площею, 0,5012 га, в зону комплексного розвитку зелених зон не входить. Наразі, дію Програми не продовжено.
Отже, під час розгляду справи за наявними у ній матеріалами судом не встановлено, а відповідачем не надано жодних заперечень та не доведено наявність обставин, визначених частиною четвертою статті 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформлену відповідачем листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 № 33.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Як вказано у пункті 60 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 року у справі Спорронг та Льонрот проти Швеції …заборони на будівництво, безперечно, обмежували право заявників на користування своїм майном .
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дотримано вимоги містобудівного законодавства та подано документи згідно з переліком, визначеним частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI, які є достатніми для видачі містобудівних умов та обмежень.
З огляду на те, що колегією суддів не встановлено підстав для відмови позивачу у видачі містобудівних умов та обмежень з підстав, вказаних у листі відповідача від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19, затвердженого наказом відповідача від 10.01.2019 року № 33, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною відмову Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівних умов та обмежень для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, оформленої листом від 02.01.2019 року за вих. № 11/0/7-1-19 та затверджену наказом від 10.01.2019 року № 33, скасування наказу від 10.01.2019 року №33 та їх задоволення.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (Київмістобудування) видати Товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, наведеного у постанові від 01.03.2018 року у справі № 826/22282/15, дискреційні повноваження мають місце тоді, коли суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні. , тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .
Відповідно до висновків, зроблених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.08.2016 року по справі № 806/639/15 у деяких справах, відповідач - орган державної влади помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій. Підставою для відмови у прийнятті такого рішення можуть бути лише визначені законодавством обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - видати розпорядження, або відмовити у його виданні, існує лише один правомірний варіант поведінки. .
З огляду на те, що позивачем виконано усі вимоги частини третьої статті 29 № 3038-VI, а відповідачем підстав для відмови у видачі ТОВ Фасоль містобудівних умов та обмежень не встановлено, колегія суддів вважає вірним висновком суду першої інстанції про те, що в спірних правовідносинах повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки в останнього відсутні альтернативні варіанти поведінки, а є лише один - відповідачем мало б бути видано ТОВ Фасоль містобудівні умови та обмеження для проекту проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
Відповідно пункту 4 частини другої, абзацу другого частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, з встановлених судом обставин слід дійти висновку, що єдиним рішенням, яке може бути прийнято Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо заяви позивача від 28.12.2018 року №50104-003523709-013-16 є рішення про видачу товариству з обмеженою відповідальністю Фасоль містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта реконструкції нежитлової будівлі за адресою: вул. Марка Черемшини, 17 в Дніпровському районі міста Києва.
З огляду на те, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у повному обсязі
Крім того, апеляційна скарга фактично повторює доводи відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав оцінку та вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку не виконаний.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді А.Б. Парінов
О.О. Беспалов
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2019 |
Оприлюднено | 09.09.2019 |
Номер документу | 84076243 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ключкович Василь Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні