Постанова

від 25.04.2019 по справі 813/1820/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2019 року

Київ

справа №813/1820/16

адміністративне провадження №К/9901/27262/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю Гарантбудімекс на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 (колегія суддів у складі: В.П. Сапіга, Н.Г. Левицька, І.М. Обрізко ) у справі № 813/1820/16 (876/6790/16) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гарантбудімекс доГородоцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Львівській області провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гарантбудімекс звернулося в суд з адміністративним позовом до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2016 №0000992201, №0001002201.

Позов мотивований тим, що прийняті оскаржувані рішення є протиправними і підлягають скасуванню, так як всі господарські операції з контрагентом ТОВ Агросмарт-70 є реальними, направлені на виконання господарських завдань товариства, всі первинні документи, які складалися при документуванні господарських операцій, відповідають вимогам чинного законодавства та є достатньою законною підставою для відображення в бухгалтерському і податковому обліку відповідних операцій, а відтак господарські операції з вказаними контрагентом не можуть бути визнані такими, що не відбулись.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 позов задоволено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що операції з ТОВ Агросмарт-70 є реальними та підтверджуються первинною документацією.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.08.2016 та прийнято нове рішення, яким відмовлено у позові.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з обґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства при проведенні господарських операцій з контрагентом, посилаючись на наявність вироку Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 у справі №464/4809/16-к, який на момент розгляду справи в суді першої інстанції, а саме 17.08.2016 набрав законної сили, та яким встановлено, що Олійник П.Р., переслідуючи корисливу мету та для реалізації своїх злочинних намірів, 17.08.2014 створив ТОВ Агросмарт-70 та призначив себе на посаду директора, достовірно знаючи, що не буде здійснювати організаційно-розпорядчі функції керівника, а лише документально буде числитися службовою особою, визнав свою вину та був засуджений по ч.2, 3 ст. 27, ч.2 ст.205 КК України..

Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення місцевого суду, оскільки вважає, що судове рішення було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанцій залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ Гарантбудімекс зареєстроване 02.04.2014 здійснює діяльність у сфері монтажу водопровідних мереж, систем опалення, кондиціонування, будівельно-монтажних робіт, будівництва, оптової торгівлі, у позивача наявний дозвіл ТУ Держгірпромнагляду на виконання будівельних робіт.

В період з 14.04.2016 по 20.04.2016 відповідно до наказу від 13.04.2016 №174 Городоцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ Гарантбудімекс (код ЄДРПОУ 39159540) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із ПП Проект-інвест (39051162), ТОВ ККМ Схід (ПП Проект-інвест 1 , 34559632), ТОВ Проект-інвест 2 (34605641), ТОВ Натура Ексім (39342038), ПП Ромо (30163150), ПП Ігор та Фабіо (37527713), ТОВ Інтеграл менеджмент (39376046), ТОВ Астрологістик (39376046), ТОВ Сантехніка та механізація (29211191), ТОВ Агросмарт-70 (39355230), ТОВ Стеко Інвест-79 (39619376), ТОВ Октавія-ЛТД (39643613), ТОВ Неаполітанка-16 (39224127), ПП Прикарпаття Акцент (39440048), ТОВ Інтеграл логістик (39376093), ТОВ Немо Етієне (38821084), ПП Джанго Будсервіс (39693198), ПП Львівавторем (22343723), ТОВ БК Інстал Плюс (33805356), ТОВ Відпочинок в Карпатах (39413077), ТОВ Асфальті тре Б.Н. (39401171), ТОВ Будівельне управління Карпатспецбуд (38627248), ПП Метінвест-80 (39604312), ТОВ Каскад Карпати-44 (39556715), ТОВ Винники-Зерно (39850928), ТОВ Яворівський комбікормовий завод (39850962), ТОВ Сокар Плюс (39776258), ПП Агро-фірма Убині (35785599), ТОВ Бастіон Тайм (38370394), ТОВ РЗ Консалтинг (40015625), ТОВ Будівельний центр Юпітер (40027693), ТОВ Будівельний центр Меркурій (40027696) за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт №83/2201/39159540 від 27.04.2016, у якому зафіксовано порушення податкового законодавства, допущені ТОВ Гарантбудімекс у своїй діяльності: пп.198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 142 212 грн., у тому числі за січень 2015 року на 34251 грн., за лютий 2015 року на 46566 грн., за березень 2015 року на 65395 грн.; пп.134.1.1 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 131591 грн., у тому числі за 2015 рік на 131591 грн.

Виявлені порушення ґрунтуються на тому, що господарські операції між ТОВ Гарантбудімекс і його контрагентом ТОВ Агросмарт-70 фактично не мали місця та не відбувалися, оскільки у останнього відсутні необхідні для реального здійснення документованих операцій фінансові та трудові ресурси, виробничі потужності, основні засоби, фонди тощо. Фіктивність діяльності контрагента позивача - ТОВ Агросмарт-70 засвідчується й фактом досудового розслідування у кримінальному провадженні, за яким групою невстановлених осіб у 2014-2015 роках було зареєстровано, придбано та використовувалося на підставних осіб ряд суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності (у т.ч. й ТОВ Агросмарт-70 ). А також і вироком суду від 29.06.2016 у справі №464/4809/16-к встановлено створення ТОВ Агросмарт-70 без мети здійснення реальної діяльності, що в свою чергу ставить під сумнів усі операції, які документувало таке товариство. Отже ТОВ Гарантбудімекс фактично не могло отримувати і не отримувало від ТОВ Агросмарт-70 результатів робіт і послуг, що було ним безпідставно задокументовано. А за відсутності фактичного здійснення господарських операцій, у позивача було відсутнє право на формування витрат та податкового кредиту.

На підставі акта перевірки Городоцькою ОДПІ винесено: податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0000992201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 182 765 грн., в т.ч. основного платежу в сумі 146 212 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі, 36553 грн.; податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №0001002201 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 131 591 грн.

Судами також було встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 у справі №464/4809/16-к встановлено, що Олійник П.Р., переслідуючи корисливу мету та для реалізації своїх злочинних намірів, 17.08.2014 створив ТОВ Агросмарт-70 та призначив себе на посаду директора, достовірно знаючи, що не буде здійснювати організаційно-розпорядчі функції керівника, а лише документально буде числитися службовою особою, визнав свою вину та був засуджений за ч.2, 3 ст. 27, ч.2 ст.205 КК України.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до приписів підпункту а пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За вимогами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Приписами розділу ІІІ Податкового кодексу України встановлено, що фінансовий результат до оподаткування (прибутку або збитку), визначається у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Проведення господарських операцій суб'єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Разом з цим, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку врахування витрат при проведенні господарських операцій наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. Якщо ж певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

В тому числі з обов'язковим врахуванням того, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту та складу витрат, зокрема виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/робіт/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Водночас звертається увага, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту та складу витрат належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання на суму понесених витрат, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Отже, у разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 статті 77 КАС України обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов'язку.

Касаційний суд вважає обґрунтованою оцінку судом апеляційної інстанції вироку Сихівського районного суду м. Львова, яким встановлено факт фіктивності господарської діяльності ТОВ Агросмарт-70 , що несумісно з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, не спростованим доводами касаційної скарги, про те, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що ґрунтуються на нормах закону, а тому вони не підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гарантбудімекс залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

........................

В.П.Юрченко І.А.Васильєва С.С.Пасічник Судді Верховного Суду