Ухвала

від 25.04.2019 по справі 1640/2800/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2019 року

Київ

справа №1640/2800/18

касаційне провадження №К/9901/11378/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бившевої Л.І. (суддя-доповідач), Хохуляка В.В., Шипуліної Т.М., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019 у справі № 1640/2800/18 за позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_3, третя особа Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про стягнення податкового боргу,

У С Т А Н О В И В:

Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 30.10.2018, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019, позов задовольнив частково: стягнути з ОСОБА_3 податковий борг: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в загальному розмірі 122057,01 грн; з військового збору в загальному розмірі 9154,28 грн; в задоволенні решти позовних вимог відмовив..

Головне управління ДФС у Полтавській області подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Суд першої інстанції ухвалою від 27.08.2018 призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги частково, виходили з того, що згідно із витягу з інтегрованої картки позивача в автоматичному режимі на суму заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 97645,61 грн. та військового збору в сумі 7323,42 грн. з граничного дня сплати за звітний період (31.07.2016), за який виявлено заниження по дату закінчення нарахування пені (01.04.2018), загальна кількість календарних днів становить 610 днів, при цьому враховується облікова ставка НБУ, яка діяла на граничний день сплати. Тому контролюючим органом нараховано пеню за весь період (з 31.07.2016 по 01.04.2018), із врахуванням однакової облікової ставки НБУ, яка діяла на граничний день сплати, але податковим органом не враховано, що редакція статті 129 Податкового кодексу України та облікова ставка НБУ змінювалися, у зв'язку з чим позивачем збільшено відповідальність відповідача.

Випадки, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційні скарзі таких застережень не міститься.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає касаційну скаргу на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019, ухвалену за результатами апеляційного перегляду рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2018, необґрунтованою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись пунктом 5 частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна