Постанова

від 26.04.2019 по справі 821/1423/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 квітня 2019 року

Київ

справа №821/1423/16

адміністративне провадження №К/9901/39769/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 (суддя Варняк С.О.)

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 (судді Бітов А.І., Милосердний М.М., Ступакова І.Г.)

у справі № 821/1423/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білокриницький вапняний завод

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , - Приватне підприємство Трейднафтохім

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Білокриницький вапняний завод звернулося до суду з адміністративним позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі Новокаховська ОДПІ), третя особа: приватне підприємство (далі ПП) Трейднафтохім , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0000091400 від 01 липня 2016 року про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 288 771 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 231 017 грн., та штрафними санкціями у розмірі 57 754 грн.; №0000252200 від 13 вересня 2016 року про збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) на суму 320 858 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 256 686 грн., та штрафними санкціями у розмірі 64 172 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017, адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 25.05.2016 по 31.05.2016 на підставі наказу від 24.05.2016 № 166, направлення від 25.05.2016 № 0275 згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ Білокриницький вапняний завод щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Трейднафтохім за період з 01.09.2015 по 30.09.2015 та відображення зазначених операцій в податковому обліку в декларації з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 07.06.2016 № 283/21-02-22-014/31070558 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту а пункту 198.1 статті 198 та абзаців першого і другого пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 256 686 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 256 686 грн; підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за період 2015 року в сумі 231 017 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 01.07.2016 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000091400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 288 771 грн, в тому числі 231 017 грн - за основним платежем та 57 754 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями) та № 0000101400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 385 029 грн, в тому числі 256 686 грн - за основним платежем та 128 343 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області №1622/10/21-22-10-01-06 від 02 вересня 2016 року про результати розгляду первинної скарги, скарга позивача була частково задоволена: було частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0000101400 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями в сумі 64 171 грн. В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0000101400, а також податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2016 року №0000091400 були залишені без змін.

13.09.2016 відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення № 0000252200 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ Білокриницький вапняний завод за платежем ПДВ на суму у розмірі 320 858 грн., в тому числі 256 686 грн. за основним платежем та 64 172 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з акту перевірки від 07.06.2016 № 283/21-02-22-014/31070558 та доводів касаційної скарги фактичною підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов'язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПП Трейднафтохім , які, за твердженнями відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. При цьому податковий орган посилається на недоліки оформлених документів за результатами господарських взаємовідносин з вказаним контрагентом: договору, залізничної накладної, видаткових накладних, які в своїй сукупності не підтверджують реального виконання господарських операцій. Крім того, податковим органом зазначено, що неможливо встановити походження та джерела отримання вугілля марки АКО ( 25-100) ПП Трейднафтохім .

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, судами попередніх інстанцій вірно зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно із статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 20.03.2015 року між ТОВ Білокриницький вапняний завод (за договором - Покупець) та ПП Трейднафтохім (за договором - Продавець) укладено договір купівлі - продажу № 20/03-15, згідно умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору вугільну продукцію, найменування, марки обсяги, ціни, якість, вантажовідправник, вантажоодержувач, терміни і умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах до цього договору.

Операції з поставки вугілля відображено ТОВ Білокриницький вапняний завод по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками , контрагент Трейднафтохім за вересень 2015 року.

Транспортування вугільної продукції здійснювалося залізничним транспортом.

Судами встановлено, що у вересні 2015 року єдиним постачальником вугілля марки АКО (25-100) ПП Трейднафтохім є ТОВ ДЖЕКО .

Разом з тим, ПП Трейднафтохім було у встановленому порядку зареєстроване, як суб'єкт підприємницької діяльності, а також як платник податку на додану вартість, перебуває на обліку у органах ДФС України, як про це зазначено в акті перевірки.

Серед видів діяльності ПП Трейднафтохім - 46.71 - оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

Крім того, Наказом Першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 415 від 12.06.2015 було затверджено Тимчасовий порядок контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

Додатком № 5 до цього Тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей визначено Перелік суб'єктів господарювання, яким надано право перевозити визначені товари з неконтрольованої території.

Під порядковим № 12154 у цьому переліку зазначено власника вугілля ПП Трейднафтохім , а отримувачем - ТОВ Білокриницький вапняний завод .

Вугілля використовувалося підприємством в ході виробництва вапна, яке є кінцевим продуктом виробництва підприємства, що перевірялося.

ТОВ Білокриницький вапняний завод відображено в обліку придбання матеріалів (робіт послуг) від ПП Трейднафтохім на суму 1283431,48 грн., сума ПДВ 256686,30 грн. згідно виписаних податкових та видаткових накладних та договору постачання.

В матеріалах справи наявні акти прийому-передачі вугільної продукції від 26.09.2015 згідно договору поставки № 20/03-15 від 20.03.2015 щодо передачі у власність ТОВ Білокриницький вапняний завод 418 т вугілля та акт від 27.09.2015 щодо передачі у власність ТОВ Білокриницький вапняний завод 138 т вугілля. Всього поставлено товару згідно виписаних податкових накладних: - у вересні 2015 року: 556 т вугілля марки АКО (25-100) на загальну суму 1540117,78 грн., в тому числі ПДВ 256686,30 грн.

Розрахунки за отримане від ПП Трейднафтохім вугілля проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок: згідно виписки банку по рахунку ТОВ Білокриницький вапняний завод № 26007215777 в ВАТ Райффайзенбанк Аваль у м. Києві, МФО 380805, ТОВ Білокриницький вапняний завод у вересні 2015 року було перераховано ПП Трейднафтохім на рахунок № 26008050257165, МФО 305299.

Обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 821/1423/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко