Постанова

від 24.04.2019 по справі 910/10554/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2019 р. Справа№ 910/10554/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 02.11.2018 (вх. №09.1-04.1/1795/18 від 08.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпократ на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018

у справі №910/10554/18 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Київводоканал

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпократ

про стягнення 87 728,59 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Киященко О.А., довіреність №137 від 01.04.2019

від відповідача: Куценко М.В., керівник

Кочетова О.В., ордер КС №488010 від 21.12.2018

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Київводоканал звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпократ про стягнення 87 728,59 грн за скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод.

Позов обґрунтований тим, що відповідач всупереч вимог Правил приймання стічних вод від абонентів у систему каналізації міста Києва не отримав у позивача Умови на скид стічних вод, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу штраф у вигляді п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності відповідних умов.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпократ на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал 87 728,59 грн грошових коштів за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод і 1 762,00 грн судового збору.

13.11.2018 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи п. п. 2.4, 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва та встановивши обставини того, що відповідач з 2014 року не звертався до позивача за отриманням або за продовженням Умов на скид стічних вод, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Гіпократ , 22.12.2018 подав апеляційну скаргу б/н від 02.11.2018 (вх. №09.1-04.1/1795/18 від 08.11.2018), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/10554/18 скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та при неправильному застосуванні норм процесуального права. Так, апелянт вказує на те, що він був позбавлений можливості спростувати доводи позовної заяви, оскільки не отримував жодних процесуальних документів. Відповідач стверджує, що суд першої інстанції в разі неотримання ним процесуальних документів за юридичною адресою мав зв'язатися з ним за допомогою засобів телефонного зв'язку. Також, на думку скаржника, оскільки він належним чином виконував свої обов'язки, передбачені договором на послуги водопостачання та водовідведення, стягнення з нього коштів за неотримання умов на скид стічних вод є неправомірним. Крім того, відповідач вважає, що Публічне акціонерне товариство Київводоканал не є дозвільним органом, а отже не має права видавати документи дозвільного характеру.

На переконання відповідача, судом першої інстанції невірно визначено порядок розгляду даної справи в порядку спрощеного провадження, оскільки справа має важливе значення для сторін та становить суспільний інтерес.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 02.11.2018 (вх. №09.1-04.1/1795/18 від 08.11.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпократ" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/10554/18. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, учасникам справи встановлено строк для подання заяв та клопотань, пояснень тощо. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/10554/18.

21.02.2019 до Північного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства Київводоканал надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною, а доводи, викладені у ній - непідтвердженими. Позивач зазначає, що перекладання відповідачем обов'язку дотримання місцевих правил приймання стічних вод на позивача є неправомірним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2019 справу №910/10554/18 призначено до розгляду на 20.03.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 по справі оголошено перерву до 24.04.2019.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.04.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні 24.04.2019 заперечили проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, та просили рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Відповідно до абз. 1 ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 2 частини 10 статті 270 ГПК України передбачено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

10.09.1999 між Державним комунальним об'єднанням Київводоканал (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гіпократ (абонент, відповідач у справі) укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення №7080/5 01, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язався сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Відповідно до п. 2.2. договору абонент, зокрема, сплачує вартість наданих послуг за тарифами постачальника, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством України. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до Договору.

Згідно з п. 6.3. договору всі питання, не передбачені цим договором, регулюються Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 №65.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 наказ Держжитлокомунгоспу від 01.07.1994 №65 визнано таким, що втратив чинність.

Відповідно до пункту 1.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.02.2002 №37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за №403/6691, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

12.10.2011 розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) затверджено Правила приймання стічних вод від абонентів у систему каналізації міста Києва №1879.

Згідно з пунктом 1.2 Правил №1879 вказані правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Відповідно до п. 1.7 Правил №1879 стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого, згідно з виданими водоканалом Технічними умовами на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами державних будівельних норм, абонентом одержані Умови на скид та укладений договір на послуги водопостачання та водовідведення.

Пунктом 2.4. Правил №1879 встановлено, що абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України Про питну воду та питне водопостачання .

Підпунктом 3.3.1 пункту 3.3 Правил №1879 встановлено, що абоненти зобов'язані отримати у водоканалі умови на скид згідно з додатком 2.

Відповідно до пп. 3.3.3 п. 3.3 Правил №1879 водоканал в місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає умови на скид.

Місцевим господарським судом встановлено, що з 2014 року відповідач не звертався до позивача за отриманням або за продовженням Умов на скид стічних вод, та здійснював скид стічних вод без відповідного дозволу.

Скаржник в апеляційній скарзі посилається на розділ 2 договору №7080/5 01 від 10.09.1999, в якому визначені зобов'язання сторін, та зазначає, що ним зобов'язання за договором виконуються належним чином та в повному обсязі. Однак, колегія суддів не може погодитися із зазначеним з огляду на те, що обов'язки відповідача, як абонента, не вичерпуються лише розділом 2 згаданого договору. Як зазначено вище, відповідно до п. 1.2. Правил №1879 правила поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Отже, враховуючи положення Правил приймання стічних вод від абонентів у систему каналізації міста Києва та п. п. 1.1, 6.3. договору на послуги водопостачання та водовідведення №7080/5 01 від 10.09.1999, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність у відповідача обов'язку отримати Умови на скид стічних вод у міську каналізацію відповідно до вимог Правил №1879.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не спростовано того факту, що ним не було отримано вищезазначені Умови на скид, та не надано доказів протилежного. Натомість, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що Умови на скид стічних вод у міську каналізацію не були ним отримані саме з вини позивача, оскільки позивач, на думку апелянта, не звертався до нього з відповідною вимогою. Судовою колегією відхиляються зазначені доводи з підстав їх необґрунтованості, оскільки обов'язок відповідача отримати Умови не залежить від факту звернення до нього позивача з відповідною вимогою.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що Приватне акціонерне товариство Київводоканал не є державним органом, який в установленому порядку видає дозвільні документи, однак зазначає, що отримання Умов на скид стічних вод у міську каналізацію не є дозвільною процедурою в розумінні чинного законодавства.

Таким чином, місцевим господарським судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпократ про відкриття провадження у даній справі. Крім того, неотримання відповідачем копій процесуальних документів не спростовує того факту, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем не було надано належних доказів на спростування зазначених в позовній заяві обставин.

Згідно з пунктом 8.1 Правил №1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

Пунктом 7.10 Правил №1879 встановлено, що при виявленні факту порушення вимог Правил №1879 абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.

Факт неотримання відповідачем умов не спростовано відповідачем під час розгляду справи, а відтак є правомірним. Перевіривши наданий позивачем розрахунок №15/ВУ-Ф-02/228-05-2017 від 14.07.2017 суми, заявленої до стягнення, колегія погоджується з його правильністю.

Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність та обґрунтованість позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що він був позбавлений можливості належним чином захистити свої права, оскільки не був обізнаний про наявність даного спору, та йому на його юридичну адресу не надходило процесуальних документів суду. З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, реквізитах договору на послуги водопостачання та водовідведення №7080/5 01 від 10.09.1999 та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті такої ухвали. До матеріалів справи долучено конверт-повернення з адреси відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку вибули (а.с. 45).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17, від 10.09.20198 у справі №904/9277/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, тобто справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 4 цієї статті визначено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження: про банкрутство; за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій); у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю); у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна; в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що вказані відповідачем причини, а саме те, що дана справа, на його думку, має важливе значення для сторін та становить суспільний інтерес, не є безумовною підставою для розгляду справи судом першої інстанції в порядку загального провадження.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з'ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування обставин під час вирішення справи в суді першої інстанції не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі № 910/10554/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гіпократ на рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/10554/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/10554/18 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 16.10.2018 у справі №910/10554/18.

4. Справу №910/10554/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 02.05.2019