Ухвала

від 25.04.2019 по справі 912/3239/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 квітня 2019 року Справа № 912/3239/18

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Скопець В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3239/18

за позовом Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі:

Східного офісу Державної аудиторської служби України

та Олександрівської районної державної адміністрації

до відповідача 1: Відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп"

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 125 999,56 грн.

Представники:

від прокуратури - Топонар Н.С., посвідчення №033353 від 13.05.15;

від позивача 1 - Ауліна Н.І., довіреність № 22/25/19-УК від 10.01.19;

від позивача 2 - Каражбей А.М., довіреність № 01-29/06/1 від 18.01.19;

від відповідача 1 - Тимко С.М., начальник, розпорядження № 86-к від 03.11.15;

від відповідача 1 - Гура В.Т., довіреність № 01-23/70/01 від 21.01.19;

від відповідача 2 - Кабанець В.О., адвокат, ордер ПТ №067228 від 25.03.19,

від відповідача 2 - Макаров С.О., адвокат, ордер ЧН №06551 від 21.09.18,

від відповідача 2 - Курлейко О.С., адвокат, ордер КР № 60919 від 24.04.19.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави Східного офісу Державної аудиторської служби України та Олександрівської районної державної адміністрації до Відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 22.11.2017, до договору № 128 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 20.11.2017, укладеного між відділом освіти Олександрівської РДА та ТОВ "Укртранссервіс-груп"; визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 22.11.2017, до договору № 128 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 20.11.2017, укладеного між відділом освіти Олександрівської РДА та ТОВ "Укртранссервіс-груп"; визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 12.12.2017, до договору № 128 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 20.11.2017, укладеного між відділом освіти Олександрівської РДА та ТОВ "Укртранссервіс-груп"; стягнення з ТОВ "Укртранссервіс-груп" на користь бюджету безпідставно сплачені кошти в сумі 125 999,56 грн з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 29.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3239/18, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 28.01.2019.

Ухвалою від 21.01.2019 постановлено, враховуючи перебування головуючого судді Вавренюк Л.С. у службовому відрядженні, призначити підготовче засідання на 05.02.2019.

22.01.2019 на електронну адресу суду надійшов письмовий відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп", в якому відповіда 2 заперечив проти задоволення позовних вимог, а також додатково просив продовжити процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та витребувати додаткові докази. Зокрема відповідач 2 просив витребувати з СУ ГУНП в Кіровоградській області або у прокурора висновок експертизи у кримінальному провадженні № 1201812000000000056, проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 20.11.2018 у справі № 405/8000/18.

25.01.2019 до суду надійшла відповідь прокуратури на відзив відповідача 2 (товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп"), в якій заступник прокурора вказує на необґрунтованість та безпідставність тверджень відповідача 2. Щодо прохання відповідача 2 витребувати з СУ ГУНП в Кіровоградській області або у прокурора висновок експертизи у кримінальному провадженні, проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 20.11.2018, то прокурор повідомляє, що наразі вказана експертиза не завершена, тому витребування висновку є передчасним.

28.01.2019 до суду надійшов відзив відділу освіти Олександрівської РДА, у якому відповідач 1 просить відмовити у задоволенні позову. Так відповідач 1 наголошує, що у справі відсутній факт порушення публічних закупівель газового палива (природний газ) Prozorro UA-2017-10-04-001508-b, який може встановити лише орган Державної аудиторської служби. Законом України "Про публічні закупівлі" не визначено повноваження прокуратури проводити державний фінансовий контроль у сфері публічних закупівель, а тому Позивач не має повноважень встановити "недійсними додаткових угод до договору та повернення безпідставно сплачених коштів в сумі 125 999,6 грн", про що він зазначив у "ціні позову" поданої позовної заяви, а звідси висновок - зазначена ціна позову є необґрунтована. Крім того відповідачем 1 вказано, що у позовній заяві не зазначено, за які кошти були здійснені публічні закупівлі природного газу, хоча в листі Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2018 № 01-29/563/2 зазначено проведення розрахунків за спожитий природний газ здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету . Рішенням десятої сесії сьомого скликання Олександрівської районної ради Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року № 147 Про районний бюджет на 2017 рік затверджено районний бюджет на 2017 рік. Відповідно до п.8 зазначеного рішення затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду районного бюджету на 2017 рік за їх економічною структурою, в тому числі на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Згідно розподілу видатків районного бюджету на 2017 рік (додаток №2 до рішення Олександрівської районної ради Про районний бюджет на 2017 рік ) Відділу освіти райдержадміністрації, як головному розпоряднику коштів районного бюджету, передбачено на комунальні послуги та енергоносії 5 732,2 тис. грн - код програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 1011020; надходжень за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету - 0; за рахунок додаткової дотації - 0. Відповідно до п. 3 зазначеного рішення Олександрівської районної ради Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року № 147 контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію районної ради з питань бюджету, фінансів, власності, інвестиційної діяльності соціально-економічного розвитку територій, благоустрою та житлово-комунального господарства. Звідси, на думку відповідача 1, випливає висновок - оскільки з державного бюджету кошти на закупівлю природного газу не виділялись, природний газ придбано виключно за кошти районного бюджету, то обґрунтування позивача про заподіяння шкоди державі невірне.

31.01.2019 електронною поштою отримано додатковий відзив на позовну заяву відповідача 2. Так відповідач 2, зокрема, наголошує, що зверненню прокурором з позовом до суду передують дії щодо вжиття заходів державного контролю, виявлення порушень та пред'явлення вимоги щодо їх усунення. Відповідач 2 стверджує, що, в установленому законодавством порядку, відповідним органом державного фінансового контролю жодні заходи державного контролю не здійснювалися, порушення не виявлялися, вимоги щодо їх усунення не пред'являлися, а органи прокуратури, за відсутності відповідних повноважень, вчинили дії, які явно виходять за межі "аналізу", протиправно перебрали на себе функції органу державного контролю та зробили незаконні висновки, які поклали в основу позовної заяви. Крім того, твердження прокурора про те, що районна державна адміністрація, яка здійснює на відповідній території державний контроль за додержанням законодавства з питань освіти жодним чином не уповноважує її на звернення до суду та виконання контрольних повноважень в сфері витрачання бюджетних коштів. Так, рішенням Олександрівської районної ради Кіровоградської області №147 від 22.12.2016 Про районний бюджет на 2017 рік розпорядником бюджетних коштів визначено саме відділ освіти райдержадміністрації, а контроль за його виконанням покладено на відповідну профільну постійну комісію районної ради, а не на райдержадміністрацію.

Прокуратура подала до суду заяву №08-2400-19 від 30.01.2019 про зміну (уточнення) позовних вимог 05.02.2019, у якій виклала п. 4 прохальної частини позовної заяви із зазначенням реквізитів рахунку для стягнення коштів з відповідача 2 в разі задоволення позову.

05.02.2019 від Олександрівської районної державної адміністрації надійшла заява, у якій позивач 2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. Так позивач 2 стверджує, що у справі відсутній факт порушення публічних закупівель газового палива (природний газ) Prozorro UA-2017-10-04-001508-b, який можуть встановити лише органи Державної аудиторської служби України, Антимонопольного комітету України, Рахункової палати України та Державної казначейської служби України. Публічні закупівлі газового палива (природний газ) Prozorro UA-2017-10-04-001508-b здійснені виключно за кошти місцевого бюджету, що підтверджується додатком 2 до відзиву від 21.01.2019 № 01-23/74/01 Відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації на позовну заяву - копією рішення Олександрівської районної ради від 22 грудня 2016 року № 147 Про районний бюджет на 2017 рік . Відповідно до п.8 зазначеного рішення затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду районного бюджету на 2017 рік за їх економічною структурою, в тому числі на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Згідно з розподілом видатків районного бюджету на 2017 рік (додаток №2 рішення Олександрівської районної ради Про районний бюджет на 2017 рік ) Відділу освіти райдержадміністрації як головному розпоряднику коштів районного бюджету передбачено на комунальні послуги та енергоносії 5 732,2 тис. грн - код програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 1011020. Надходжень за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету - 0; за рахунок додаткової дотації - 0. Відповідно до п.23 зазначеного рішення Олександрівської районної ради Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року № 147 контроль за виконанням даного рішення покладено на постійну комісію районної ради з питань бюджету, фінансів, власності, інвестиційної діяльності соціально-економічного розвитку територій, благоустрою та житлово-комунального господарства. В позовній заяві не зазначено, за які кошти були здійснені публічні закупівлі природного газу. У листі Олександрівської районної державної адміністрації від 19.11.2018 № 01-29/563/2 зазначено проведення розрахунків за спожитий природний газ здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету . Майнові інтереси Олександрівської районної державної адміністрації не порушені, збитків не завдано, а тому позивачем Олександрівська районна державна адміністрація не являється.

За результатами підготовчого засідання 05.02.2019 господарським судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання до 11.03.2019, зобов'язано прокурора у строк до 05.03.2019 подати до суду уточнення позовних вимог в частині визначення рахунків на які підлягають перерахуванню грошові кошти пред'явлені до стягнення з урахуванням доводів Олександрівської РДА; за ініціативою суду продовжено позивачу 1 (Східному офісу Державної аудиторської служби України) встановлений судом процесуальний строк для подання заяви по суті пред'явленого прокурором позову - до 05.03.2019; зобов'язано відповідача 2 (Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп") у строк до 05.03.2019 подати до суду ухвалу слідчого судді у справі №405/3997/18 від 25.06.2018 у кримінальному провадженні №12018120000000056 з метою вирішення поданого до суду клопотання про витребування доказів.

13.02.2019 на електронну адресу суду від відповідача 2 надійшла ухвала слідчого судді від 25.06.2018 у справі № 405/3997/18 (номер провадження 1-кс/405/2043/18) про призначення судово-економічної експертизи.

19.02.2019 від прокуратури Кіровоградської області надійшли пояснення, у яких заступник прокурора області зазначає про неотримання додаткового відзиву відповідача 2 та порушення останнім строку на подання такого відзиву. Також прокурор стверджує, що Відділ освіти при проведенні процедури публічної закупівлі із порушеннями Закону України "Про публічні закупівлі" та укладення договору внаслідок проведення такої процедури, витратив кошти, які передбачені та виділені з державного бюджету та кошти з районного бюджету, тобто кошти територіальної громади. У даному випадку, порушуючи законодавство при витрачанні бюджетних коштів, відділ освіти порушив, серед інших, права територіальної громади, а органом, що здійснює розподіл коштів та представництво територіальної громади, заходів щодо усунення порушень не вживалися. Закони України, прийняті шляхом народовладдя, спрямовані на захист державної власності (по суті, власності народу), а тому будь-який відступ судових рішень для надання тих або інших процесуальних переваг власникам інших форм власності та позбавлення законних можливостей захисту у суді власності народу вочевидь суперечать суспільному інтересу, оскільки механізм захисту власності народу звужується. Український народ чи територіальна громада як його частина є визначеними Конституцією України суб'єктами права власності на землю в межах території України, рівними в своїх правах перед законом із іншими суб'єктами права власності. Суспільство має право правомірно припускати та одночасно правомірно очікувати, що і окремі члени суспільства (громадяни), і органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування при вирішенні земельних питань додержуються засад правового порядку в Україні, визначених статтею 19 Конституції України. Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб'єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішені бюджетних питань, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу. Виконання зобов'язань за додатковими угодами до договору, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України Про публічні закупівлі та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими у статті 3 даного Закону. У даному випадку, на думку прокурора, наявний як державний, так і суспільний інтерес. Бюджетна система - це сукупність усіх бюджетів, які формуються і діють на території певної країни згідно з її бюджетним устроєм. Бюджетну систему України складають державний бюджет і місцеві бюджети. Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, Її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Частиною 1 статті 62 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Прокурор наголошує, що оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції) та місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади, виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ. Проведення процедури закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

28.02.2019 від прокуратури Кіровоградської області надійшла заява про зміну (уточнення) позовних вимог (у порядку ст.ст. 169, 182 ГПК України), у якій заступник прокурора області пункт 4 прохальної частини позовної заяви виклав у редакції:

Стягнути з ТОВ Укртранссервіс-груп на користь бюджету надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 125 999,56 грн, перерахувавши їх за такими реквізитами та у відсотковому співвідношенні: ГУДКСУ в Кіровоградській області, код ЄДР 02144128, МФО 823016

КПК - 0611090 - надання позашкільної освіти позашкільним закладам освіти заходи із позашкільної роботи з дітьми р/р 35413084049966-4,03%;

КПК - 0611150 - методичне забезпечення діяльності навчальних закладів та інші заходи в галузі освіти, р/р 35419044049966 - 0,85%;

КПК - 0611020 - надання загальної середньої освіти загальноосвітніми закладами (в т.ч. школою-дитячим садком, інтернатом при школі), спеціалізованими школами, ліцеями, гімназіями, колегіумами, р/р - 3541071049966-94,55%;

КПК - 0611161 - забезпечення діяльності інших закладів у сфері освіти, р\р 354108090049966 - 0,57%."

Господарським судом враховано, що прокурор 11.02.2019 ознайомився із матеріалами справи, зокрема, і з додатковим відзивом відповідача 2; ТОВ "Укртранссервіс-груп" у своєму відзиві просив суд продовжити строк на подання більш розгорнутого відзиву у зв'язку з неотриманням позовної заяви. На підставі ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою від 11.03.2019 продовжив відповідачу 2 строк для подання розгорнутого відзиву і прийняв поданий ним додатковий відзив до розгляду.

06.03.2019 від позивача 1 - Східного офісу Держаудитслужби надійшов лист про підтримку позовних вимог Заступника прокурора Кіровоградської області.

11.03.2019 від Відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області надійшли пояснення, у яких відповідач 1 наголошує, що прокуратура відповідно до ст.7 Закону України Про публічні закупівлі не наділена повноваженнями в сфері публічних закупівель, а тому не може встановлювати та робити висновки про факти порушень. Закупівля газового палива (природний газ) Prozorro UA-2017-10-04-001508-b здійснена публічно і органи, уповноважені встановлювати порушення чи проводити моніторинг, порушень не встановили. Сам факт непроведення перевірки не може свідчити про неналежне виконання функцій та наявність порушень у сфері публічних закупівель. Факт невиконання уповноваженими органами своїх функцій прокуратурою документально у справі не доведено. У поясненні заступника прокурора Кіровоградської області від 14.12.2019 № 08-83 вих-19 невірно зазначено: оскільки фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюєтеся за рахунок коштів державного бюджету (субвенції) та місцевого бюджету... . Відділом освіти Олександрівської райдержадміністрації до відзиву на позовну заяву долучено додаток 2 - копію рішення Олександрівської районної ради від 22.12.2016 №147, згідно якого з державного бюджету (субвенції) на енергоносії кошти не виділялись. До самої позовної заяви долучено додатки - платіжні доручення, з яких видно, що за придбання газового палива сплачені кошти виключно з місцевого бюджету. Однак, прокурор не звертає увагу на факти і намагається переконати суд, що витрачені кошти саме державного бюджету. Відповідно до ст. 103-2 Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 6 Деякі питання надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам освітня субвенція спрямовується лише на оплату праці з нарахуваннями педагогічним працівникам у відповідних типах навчальних закладів, а тому на оплату за енергоносії використовуватись не може.

Ухвалою від 11.03.2019 господарським судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 25.03.2019; задоволено клопотання відповідача 2 про витребування доказів у справі від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та витребувано від Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області висновок експертизи у кримінальному провадженні №12018120000000056, проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 25.06.2018 у справі №405/3997/18 (провадження 1-кс/405/2043/18), а також зобов'язано прокурора у строк до 25.03.2019 подати до суду висновок експертизи у кримінальному провадженні № 12018120000000056, проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 20.11.2018 у справі № 405/8000/18.

18.03.2019 засобами електронного зв'язку до суду надійшов лист представника ТОВ "Укртранссервіс-груп", яким відповідач 2 повідомляє, що йому відмовлено у наданні для ознайомлення матеріалів експертизи, проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 25.06.2018 у справі №405/3997/18.

22.03.2019 прокурором на виконання ухвали від 11.03.2019 до суду подано висновок експертизи у кримінальному провадженні № 12018120000000056, проведеної на підставі ухвали слідчого судді від 20.11.2018 у справі № 405/8000/18.

25.03.2019 до суду надійшли додаткові пояснення відділу освіти Олександрівської РДА, в яких відповідач 1 звертає увагу на формальне визначення ціни позову без урахування ринкових механізмів, а також підтверджує факт придбання природного газу за кошти місцевого бюджету. Також відповідач 1 звертає увагу суду, що правова позиція Східного офісу Держаудитслужби власне не містить обґрунтування, має формальний характер і не може замінити собою акта ревізії.

Господарський суд прийняв пояснення до розгляду, в тому числі доданий до нього лист від 15.03.2019 № 03-39/306 Управління Державної казначейської служби України в Олександрівському районі Кіровоградської області, про що зазначено в ухвалі від 25.03.2019.

За результатами підготовчого засідання 25.03.2019 господарським судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 29.03.2019.

До початку розгляду справи по суті 28.03.2109 від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення у справі, у яких наголошується на недотримані прокурором при зверненні з даним позовом вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення з даним позовом до суду. Також на думку відповідача 2, матеріали справи не містять жодних доказів про те, що визначений прокурором орган - Держаудитслужба, взагалі знав про допущені порушення, усвідомлював порушення інтересів держави, мав відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Від відповідача 1 засобами електронної пошти надійшли пояснення 29.03.2019, проте такі пояснення не підписані електронно-цифровим підписом, тому не приймаються до розгляду господарським судом.

29.03.2019 господарським судом розпочато розгляд справи по суті. На підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.04.2019.

У судовому засіданні 22.04.2019 господарським судом продовжено розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

На підставі вказаної процесуальної норми господарський суд витребував від позивача 1 - Східного офісу Держаудитслужби додаткові пояснення щодо окремого питання.

На підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні судом оголошено перерву до 25.04.2019.

На вимогу суду від позивача 1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких суду надано пояснення про те, що на вимогу Управління захисту економіки в Кіровоградській області Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області проведено аналіз інформації по закупівлі газового палива Відділом освіти Олександрівської районної державної адміністрації та про результати повідомлено Управління захисту економіки в Кіровоградській області. На лист прокуратури позивачем 1 повідомлено, що відсутні підстави для проведення ревізії на об'єкті - відділ освіти Олександрівської РДА.

В результаті заслуховування позиції прокурора та позивача 1, господарський суд встановив наступне.

Відділом освіти Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області проведено відкриті торги щодо закупівлі природного газу ДК 021:2015.091200000-6 - 77 411 метр кубічний з очікуваною вартістю 701 994,00 грн, що становить 9,0684 грн за 1 метр кубічний.

Оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті Prozorro за UA-2017-10-04-001508-b. Основним критерієм вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися:

- ТОВ Укртрансервіс-груп з пропозицією 612 166,19 грн (остаточна пропозиція 608 656,19 грн);

- ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ з попередньою пропозицією 637 866,64 (остаточна пропозиція 612 088,00 грн)

- ДП ЦЕНТРГАЗ ВАТ по газопостачанню та газифікації КІРОВОГРАДГАЗ з попередньою пропозицією 675 798,03 грн (остаточна пропозиція 612 088,77 грн);

- ТОВ ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ ЕСКО-ПІВНІЧ з пропозицією 688 957,90 грн (остаточна пропозиція 688 957,90 грн);

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ Укртрансервіс-груп з остаточною пропозицією 608 656,19 грн, тобто з ціною за природний газ по 7,862 грн за 1 куб.м.

За результатами проведених торгів між відділом освіти Олександрівської РДА та ТОВ Укртрансервіс-груп укладено договір №128 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 20.11.2017.

Предметом договору є газове паливо з річним обсягом постачання 77,411 тис.куб.м.

У подальшому між замовником та постачальником укладено 3 додаткові угоди, кожного разу збільшуючи ціну за одиницю товару на 10 %, без зміни суми договору (із одночасним зменшенням кількості одиниць товару), а саме додатковими угодами:

- №1 від 22.11.2017 ціну за природний газ збільшено до 8 647,00 грн за 1 тис. куб.м, кількість зменшено до 70,389 тис.куб.м;

- №2 від 22.11.2017 ціну за природний газ збільшено до 9 510,00 грн за 1 тис. куб.м, кількість зменшено до 64,001 тис.куб.м;

- №3 від 12.12.2017 ціну за природний газ збільшено до 9 915,00 грн за 1 тис.куб.м, кількість зменшено до 61 386 тис.куб.м.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №56 від 21.11.2017 на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно ст.36 Закону України Про публічні закупівлі ТОВ Укртрансервіс-груп надав лист Харківської Торгово-промислової плати України від 10.11.2017, згідно якого станом на 01.11.2017 ціна на природний газ становить 9 692,40 грн за 1000 куб.м.

Згідно протоколу засідання тендерного комітету №57 від 22.11.2017 на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно ст.36 Закону України Про публічні закупівлі ТОВ Укртрансервіс-груп надав копію листа від асоціації Газових трейдерів України №34 від 30.10.2017, згідно якого станом на 30.10.2017 ціна на природний газ становить 9 550-9 600 грн за 1000 куб.м.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №61 від 11.12.2017 на підтвердження збільшення ціни за одиницю товару згідно ст.36 Закону України Про публічні закупівлі ТОВ Укртрансервіс-груп надав лист Харківської Торгово-промислової плати України від 01.12.2017, згідно якого станом на 01.12.2017 ціна на природний газ становить 9918,00 грн за 1000 куб.м.

Прокурор у своєму позові наголошує, що згідно з ч. 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

З огляду на вказані порушення прокурор просить визнати додаткові угоди недійсними, а надмірно сплачені, на думку прокурора, кошти стягнути на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, як безпідставно отримані.

При зверненні до суду прокурор стверджує, що має повноваження на представництво, оскільки органи, що уповноважені здійснювати контроль за публічними закупівлями не виконують своїх функцій.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п.27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N42454/02, п.35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 N1604(2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч.2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до ч.3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

У справі, що розглядається, заступник прокурора обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у сфері публічних закупівель.

Водночас п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 с. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом; Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та не виконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Згідно з п. п. 3, 4, 9 ч. 4 вказаного Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використання коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

З наведеного випливає, що, здійснюючи моніторинг публічних закупівель Державна аудиторська служба України має право при виявленні випадків недотримання законодавства про державні закупівлі та невиконанні підконтрольною установою вимог до усунення відповідних порушень, звернутися до суду в інтересах держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Метою Закону України "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Закупівля товару за вказаним Законом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Законом встановлено, що замовником є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак, зокрема, юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів (ст. 1).

Згідно ст. 61 Закону України "Про освіту" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Вказана норма кореспондується із статтею 78 Закону України "Про освіту" в новій редакції від 05.09.2017.

Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту, а також валютні асигнування на основну діяльність. Бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням, що закріплено Законом України "Про освіту".

Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Згідно ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).

Органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. У статті 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки та збори відповідно до закону; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації, установи.

Частиною 1 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 та 5 цієї статті Закону України "Про місцеве самоврядування" самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України має бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів, де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Заступник прокурора зазначає, що оскільки фінансування за оспорюваним договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції) та місцевого бюджету, то у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджетних коштів, за рахунок яких здійснюється фінансування закладів освіти територіальної громади тощо. Проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Проте матеріалами справи підтверджується, що оскаржувані торги відбулись виключно за рахунок коштів місцевого бюджету, прокурор не спростував такі доводи позивача 2 та відповідача 1. Так відповідно до п. 8 рішення Олександрівської районної ради від 22 грудня 2016 року № 147 Про районний бюджет на 2017 рік затверджено перелік захищених статей видатків загального фонду районного бюджету на 2017 рік за їх економічною структурою, в тому числі на оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Згідно розподілу видатків районного бюджету на 2017 рік (додаток №2 рішення Олександрівської районної ради Про районний бюджет на 2017 рік ) Відділу освіти райдержадміністрації як головному розпоряднику коштів районного бюджету передбачено на комунальні послуги та енергоносії 5 732,2 тис. грн - код програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів 1011020. Надходжень за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету - 0; за рахунок додаткової дотації - 0.

Отже, прокурор не довів суду що фінансування за оспорюваним договором здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (субвенції), тобто прокурором належним чином не доведено, в чому ж його звернення спрямоване на задоволення суспільних потреб.

За твердженням Заступника прокурора, а ні Східним офісом Держаудитслужби, а ні Олександрівською районною державною адміністрацією не вжито заходів до оскарження додаткових угод до договору № 128 від 20.11.2017 про закупівлю товарів за бюджетні кошти від 22.11.2017, 22.11.2017, 12.12.2017, що укладені між Відділом освіти Олександрівської районної державної адміністрації та ТОВ "Укртранссервіс-груп" в судовому порядку.

Однак, прокурором не доведено у чому саме полягає завідомо суперечна інтересам держави та суспільства мета укладення оскаржуваних додаткових угод, оскільки самі по собі посилання на порушення при укладенні спірного правочину вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та невжиття зазначеними прокурором органами відповідних заходів щодо усунення порушень при використанні коштів місцевого бюджету, не є безумовними правовими підставами для здійснення представництва в суді інтересів держави прокурором.

Більш того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо.

Всупереч вказаному прокурором не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Східним офісом Держаудитслужби, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади тощо. Сама по собі обставина незвернення позивачем 1 з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з усталеними правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №926/03/18, від 23.09.2018 у справі №924/1237/17.

Стосовно зазначення в якості позивача Олександрівської районної державної адміністрації, то прокурором не доведено, а самою Олександрівською РДА спростовано, право бути позивачем у даній справі, оскільки вказана юридична особа не уповноважена відповідно до ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснювати контроль у сфері публічних закупівель.

Також, як вказано вище, господарський суд повинен дослідити дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема відповідно до ч. 4 вказаної статті прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Як доказ такого завчасного повідомлення прокурор подає суду копії повідомлень №08-500вих-18 та 08-501вих-18 від 27.11.2018 (а.с. 74, 75, том 1), "в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", які адресовані Олександрівській районній державній адміністрації та Східному офісу Державної аудиторської служби відповідно. Проте доказів направлення таких повідомлень вказаним юридичним особам суду не подано, на таких повідомленнях стоїть лише штамп прокуратури "Опрацювання та надсилання вихідної кореспонденції".

Отже, Заступником прокурора не доведено, що ним виконано імперативні вимоги ч. 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в частині повідомлення позивачів : Олександрівську районну державну адміністрацію та Східний офіс Державної аудиторської служби про намір здійснювати представництво у суді інтересів держави.

Попереднє листування із вказаними юридичними особами не є відповідним повідомленням у порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Обставини дотримання прокурором встановленої ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів ст. ст. 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Представник позивача 1, крім наданих до суду в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України письмових пояснень, у судовому засіданні на питання суду надав усні пояснення про те, що Східний офіс Держаудитслужби в Кіровоградській області не мав правових підстав для здійснення планових контрольних заходів щодо законності публічних закупівель з боку відповідача 1, відповідно й відсутні були підстави для звернення до суду з позовом.

Також представник Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області у судовому засіданні пояснив, що не виключає можливість, з метою здійснення контрольних заходів, включення відповідача 1 - відділ освіти Олександрівської РДА, як підконтрольну установу, до плану заходів щодо проведення контрольного заходу у формі ревізії, за наслідками якої та за умови виявлення порушень - звернутися до суду із відповідним позовом до суду.

Більш того, на питання відповідача 2 у справі позивач 1 надав також відповідь, у якій останній не визнає неналежне виконання ним визначених чинним законодавством обов"язків, саме про що в позові стверджує прокурор у даній справі.

З урахуванням вищенаведеного господарський суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку законних і правових підстав для представництва прокурором інтересів держави, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно сплаченого судового збору, то на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" він буде повернутий в разі звернення заступником прокурора із відповідним клопотанням.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Копії ухвали направити сторонам у справі, а саме:

Східному офісу Державної аудиторської служби України (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, корп. 2);

Олександрівській районній державній адміністрації (27300, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, вул. Незалежності України, б. 78);

Відділу освіти Олександрівської районної державної адміністрації (27300, Кіроовградська область, смт. Олексадрівка, вул. Незалежності України, б. 82);

Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-груп" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 1002);

прокуратурі Кіровоградської області за адресою : 25006, м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4.

Дата складення повної ухвали 02.05.2019.

Суддя Л.С. Вавренюк