ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відвід судді
26 квітня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/230/19
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,
представників позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 02.01.2019 б/н)
ОСОБА_2 (довіреність від 27.12.2018 б/н)
та відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у підготовчому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Чернявської Т.І. від розгляду справи за позовом
Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації
до ОСОБА_3
про відшкодування матеріальної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації (далі - позивач) до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на користь Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації матеріальну шкоду в розмірі 155802,00 грн.
Відповідно до роз'яснень ОСОБА_4 суддів України, викладених у посібнику Особливості конфлікту інтересів у діяльності судді та рекомендації щодо його запобігання і врегулювання у типових ситуаціях , затвердженому рішенням ОСОБА_4 суддів України від 02 березня 2018 року № 12, з метою врегулювання конфлікту інтересів розкрито учасникам справи інформацію про навчання (заочна форма навчання) у магістратурі Луганської академії внутрішніх справ МВС імені 10-річчя незалежності України з 20 вересня 2004 року по 17 вересня 2005 року разом з ОСОБА_2, яка представляє інтереси Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації.
Внаслідок того, що всі поштові відправлення, які направлялись відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, повернуті поштовою службою без вручення адресату через закінчення терміну зберігання та відсутність адресата (арк. спр. 113-114, 115-116, 129), ухвалу про відкриття провадження у справі отримано відповідачем 25 квітня 2019 року нарочним перед підготовчим засіданням (арк. спр. 102).
25 квітня 2019 року у підготовчому засіданні після розкриття учасникам справи інформації про навчання з представником позивача в освітньому закладі, відповідач повідомила, що має намір подати заяву про відвід судді, у зв'язку з чим просила надати час на оформлення відповідної заяви (арк. спр. 137).
У підготовчому засіданні 25 квітня 2019 року відповідачу надано час на оформлення заяви про відвід судді та оголошено перерву до 26 квітня 2019 року до 14 год. 00 хв. (арк. спр. 137).
Через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) 26 квітня 2019 року за вхідним реєстраційним № 23868/2019 від ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді Чернявської Т.І. від розгляду справи № 360/230/19. В обґрунтування поданої заяви про відвід судді відповідач зазначила, що вважає, що стосунки, які склались у минулому під час спільного навчання судді та представника позивача, в подальшому можуть вплинути на неупередженість та об'єктивність прийнятого рішення, що суперечить статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 140).
У підготовчому засіданні відповідач підтримала заяву про відвід судді.
Представники позивача у підготовчому засіданні проти поданої заяви про відвід судді заперечували.
Розглянувши заяву про відвід судді, вислухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на таке.
Згідно зі статтею 1 Закону України Про запобігання корупції під реальним конфліктом інтересів розуміється суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; під потенційним конфліктом інтересів розуміється наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
При цьому приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Відповідно до статті 28 Закону України Про запобігання корупції судді зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Підпунктом 4 частини першої статті 4 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затвердженого рішенням ОСОБА_4 суддів України від 04 лютого 2016 року № 2, передбачено обов'язок суб'єкта конфлікту інтересів вживати заходів щодо, зокрема, самостійного врегулювання конфлікту інтересів (в тому числі - в процесуальному порядку).
Відповідно до статей 1, 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_4 ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, закріплено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах стороннього спостерігача.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України та частини другої статті 8 КАС України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ) закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.
Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.
В пунктах 49, 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України (Заява № 33949/02, рішення від 9 листопада 2006 року) зазначено, що відповідно до усталеної практики суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі Фей проти Австрії (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
В пункті 81 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України (Заява № 65518/01, рішення від 6 вересня 2005 року) суд нагадав, що неупередженість , в сенсі статті 6 параграф 1, має визначатися суб'єктивною оцінкою, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивною оцінкою - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які законні сумніви з цього приводу […]. У межах об'єктивної оцінки має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо неупередженості судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Вирішується питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Жодний факт, яким створюється навіть підозра у втручанні у процес правосуддя, не повинен мати місця. Сам факт недовіри особи може створити враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді даної справи, а відтак в майбутньому стане причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності судового рішення у цій справі і сумніву щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд.
Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина третя статті 39 КАС України).
Частиною третьою статті 40 КАС України визначено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з частиною першою статті 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладені в заяві доводи, зокрема пов'язані з висловленою відповідачем недовірою у неупередженості або об'єктивності судді при розгляді справи та прийнятті рішення, враховуючи, що суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені, з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, уникнення будь-яких можливих сумнівів по справі щодо об'єктивності і неупередженості судді Чернявської Т.І. при розгляді справи, заява про відвід судді Чернявської Т.І. підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 41, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_3 про відвід судді Чернявської Т.І. від розгляду справи задовольнити.
Відвести суддю Чернявську Тетяну Іванівну від розгляду справи № 360/230/19 за позовом Департаменту економічного розвитку, торгівлі та туризму Луганської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди.
Справу № 360/230/19 передати керівнику апарату суду для визначення автоматизованою системою документообігу суду головуючого судді у справі в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повний текст ухвали складено 02 травня 2019 року.
СуддяОСОБА_5
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2019 |
Оприлюднено | 02.05.2019 |
Номер документу | 81481767 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.І. Чернявська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні