Рішення

від 25.04.2019 по справі 824/410/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/410/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Анісімова О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кривохижої Н.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Федюкової Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування відмов та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - відповідач або Держгеокадастр), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року;

- скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-100/0-218/0/16-19;

- скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-98/0-217/0/16-19;

- скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-99/0-219/0/16-19;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області розглянути його чотири клопотання про надання дозволу та надати дозволи на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області

1.2. Ухвалою суду від 11.04.2019 року відкрите спрощене позовне провадження з викликом учасників справи та призначеного судове засіданні на 25.04.2019 року.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2.1. У січні 2019 року позивач звернувся з чотирма клопотаннями до Держгеокадастру про надання дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області.

2.2. Листами від 19.02.2019 року за №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19, В-98/0-219/0/16-19 Держгеокадастром йому відмовлено у наданні дозволу на розроблення проектів землеустрою, оскільки вони не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

2.3. Вважає такі вимоги не законними та просить їх скасувати.

ІІІ АРГУМЕНТИ СТОРІН

3.1. У судовому засіданні позивач підтримав позов та надав суду пояснення, відповідно до його змісту. Зокрема, пояснив, що Держгеокадастром відмовлено йому у наданні дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які не передбачені законодавством. А саме, обґрунтовуючи відмову, відповідач послався на невідповідність клопотань позивача вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, не вказавши при цьому саму норму, на підставі якої здійснено відмову.

3.2. Також зазначив, що Стратегією удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року, №413 (далі - Стратегія №413) зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався. Запитувані ним земельні ділянки є не сформовані, а отже їм не присвоєно відповідний кадастровий номер.

3.3. У судовому засіданні представник відповідача щодо задоволення позову заперечила та надала суду пояснення, аналогічні тим, які викладені у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 24.04.2019 року. Зокрема, посилаючись на положення Стратегії №413 зазначила, що територіальні органи Держгеокадастру під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в користування (оренда, емфітевзис) повинні у разі надходження заявок на отримання земельних ділянок для сінокосіння, випасання худоби, городництва передавати в користування (оренда, емфітевзис) лише за результатами земельних торгів. Окрім того, відповідно до вказаної Стратегії №413, пріоритетами управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними є передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності переважно на умовах оренди на строк не більше як сім років.

3.4. Також, представник відповідача суду пояснила, що 24.04.2019 року Держгеокадастром прийнято наказ №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Боянської сільської ради (за межами с. Гай) Новоселицького району Чернівецької області, а тому відповідно до частини 3 статті 136 Земельного кодексу України, зазначена земельна ділянка не можу відчужуватись, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

3.5. На уточнююче запитання суду, щодо нормативної підстави для відмови позивачу у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою, представник відповідача суду пояснила, що відмова ґрунтується виключно на положеннях Стратегії №413, а також зазначила, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є дискреційним повноваженням Держгеокадастру, а тому суд не може втручатись в ці повноваження.

ІV. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

4.1. Так, 21.01.2019 року позивач звернувся до Держгеокадастру з чотирма клопотання, які зареєстровані за вхідними номерами В-98/0/15-19, В-99/0/15-19, В-100/0/15-19, В-101/0/15-19 про надання дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області (а.с.37,40,43,46).

4.2. Разом з клопотаннями позивачем подано викопіювання з плану землекористування Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться в урочище Толока та пропонується для надання у власність для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер орієнтовної земельної ділянки 7323080800:04:001:) (а.с.38,41,44,47).

4.3. Листами №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19, В-98/0-219/0/16-19 від 19.02.2019 року, які є ідентичні за змістом, Держгеокадастр відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області (а.с.39,42,45,48).

Підставами для відмови стала невідповідність поданих позивачем матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема те, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби та городництва передаються в оренду лише за результатами земельних торгів.

4.4. 24.04.2019 року Держгеокадастром прийнято наказ №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Боянської сільської ради (за межами с. Гай), Новоселицького району, Чернівецької області (а.с.51).

До цього наказу додається інформація щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на неї на земельних торгах за межами населеного пункту села Гай Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області, в якій зазначено кадастровий номер-орієнтир НОМЕР_3 (а.с.52).

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є відмови Держгеокадастру, оформлені листами №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19, В-98/0-219/0/16-19 від 19.02.2019 року, про надання дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області, які позивач просить скасувати.

Разом з цим, для скасування акту індивідуальної дії, яким є оскаржувані рішення, необхідно надати їм оцінку на предмет правомірності (пункту 2 частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України), а тому суд, керуючись положеннями частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, виходить за межі позовних вимог та надає оцінку оскаржуваним рішенням на предмет їх правомірності.

5.2. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

5.3. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

5.4. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

5.5. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

5.6. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

5.7. Згідно із частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

5.8. Пунктом "а" частини 3 статті 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

5.9. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

5.10. Згідно пункту "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

5.11. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

5.12. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

5.13. Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

5.14. Отже, із системного аналізу вказаних норм видно, що законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства.

5.15. Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Разом із цим, даний перелік є вичерпним.

5.16. Як встановлено вище судом, відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області на підставі невідповідності поданих позивачем матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема те, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби та городництва передаються в оренду лише за результатами земельних торгів (див. пункт 4.3 цього рішення).

З даного приводу суд зазначає наступне.

5.17. Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним, що зокрема слідує із слова лише .

5.18. Представник позивача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні суду пояснила, що підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність стала невідповідність поданих позивачем матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема те, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби та городництва передаються в оренду лише за результатами земельних торгів. Таку позицію обґрунтувала положеннями Стратегії №413.

5.19. Однак така позиція відповідача суперечить положенням ЗК України, які не містять зазначеної підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки.

Проводячи системний аналіз положень абзацу 1 частини 7 статті 118 ЗК України слід прийти до висновку, що у ньому йде мова виключно про невідповідність саме місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Тобто, відмова у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки можлива виключно, якщо розташування земельної ділянки, яка зазначена в документах, не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (при цьому ці нормативно-правові акти врегульовують питання місця розташування земельної ділянки, а не питання щодо умов отримання земельної ділянки у власність).

5.20. Отже підсумовуючи викладене, слід прийти до висновку, що відмови Держгеокадастру у наданні позивачеві дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області, які викладені у листах №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19, В-98/0-219/0/16-19 від 19.02.2019 року не ґрунтуються на положеннях ЗК України.

5.21. При цьому варто зазначити, що отримання суб'єктом звернення дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, автоматично не свідчить, що він отримає таку земельну ділянку у користування, оскільки цьому передує окрема нормативно закріплена процедура.

Щодо Стратегії №413.

5.22. Так, Стратегія №413 затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 і її метою є удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

5.23. По своїй правовій природі постанова Кабінету Міністрів України є підзаконних нормативно-правовим актом, а тому у разі її невідповідності закону, зокрема ЗК України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (частина 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України).

5.24. За таких обставин, положення Стратегії №413, які суперечать положенням ЗК України не можуть застосовуватись до виниклих правовідносин.

5.25. Отже, відповідач у разі наявності у нього сумнівів щодо того, який нормативно-правовий акт необхідно було застосувати мав керуватись зазначеними вище правилами правозастосування та відповідно застосувати до цих правовідносин, акт, який має вищу юридичну силу, тобто ЗК України, а не Стратегію №413.

5.26. Окрім цього, Стратегія №413 не містить норм, які розширюють перелік підстав для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, а тому посилання на її положення відповідачем є безпідставним.

5.27. В абзаці 6 розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" Стратегії №413 було передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні: надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції)".

5.28. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2018 року, у справі №826/12032/17, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року визнано незаконним і нечинним положення вищезазначеного абзацу, в частині: - "надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції)".

5.29. Згідно мотивувальної частини цього рішення підставою для визнання незаконним та чинним абзацу 6 розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" стало те, що Кабінетом Міністрів України у спосіб, який не передбачений законом, встановлено обмеження у отриманні/наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом покладення на Держгеокадастр та його територіальні органи вимоги надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки (сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації) у залежності від того, чи включена така земельна ділянка до певного переліку.

5.30. У зв'язку із визнанням нечинним цього абзацу, в подальшому він, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року, №1144, був викладений у наступній редакції: надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, обчисленої за формулою, зазначеною в абзаці другому цього розділу, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6, пунктів 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції) .

Аналізуючи зазначені зміни, слід прийти до висновку, що фактично Кабінетом Міністрів України не усунені обмеження у отриманні/наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, про які у своєму рішенні зазначав Окружний адміністративний суд міста Києва, а відбулась заміна механізму обмеження - замість певних переліків введено формулу, на підставі якої визначаються межі норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, однак надання правової оцінки зазначеному знаходиться поза межами юрисдикції Чернівецького окружного адміністративного суду.

5.31. Підсумовуючи викладене, слід прийти до висновку, що положення Стратегії №413 не можуть бути підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у користування, оскільки це суперечить ЗК України.

Щодо наказу Держгеокадастру №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах від 24.04.2019 року

5.31. Як встановлено судом раніше (дивись пункт 4.4. рішення) 24.04.2019 року Держгеокадастром прийнято наказ №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Боянської сільської ради (за межами с. Гай), Новоселицького району, Чернівецької області.

5.32. Тобто, зазначений наказ був прийнятий після прийняття оскаржуваних рішень, а отже він не міг бути підставою для відмову у наданні позивачеві дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області.

5.33. При цьому варто пояснити, що суд надає правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача на момент їх ухвалення і, з врахуванням положень абзацу 2 частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає, що у таких справах суб'єкт владних повноважень, яким є Держгеокадастр, не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

5.34. Крім цього, доказів того, що зазначений у додатку до цього наказу кадастровий номер-орієнтир НОМЕР_3 є тим, про який у своєму клопотанні зазначає позивач, немає, оскільки земельна ділянка є не сформованою. На сьогодні технічно за можливе лише визначити КОАТУУ - НОМЕР_1, номер кадастрової зони - 04 та номер кадастрового кварталу та ділянки - 001, решта інформації (останні чотири цифри нумерації) є лише орієнтиром.

5.35. За таких обставин, наказ Держгеокадастру №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах від 24.04.2019 року не міг бути підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у користування.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачем протиправно обмежено право позивача на одержання земельної ділянки у користування; підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування позивачу, зазначені відповідачем у листах від 19.02.2019 року, не є належними підставами відповідно до норм ЗК України для такої відмови, а отже відповідач діяв всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

6.3. Відповідачем не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішень про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, натомість останній довів суду їх протиправність, а тому, суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування відмов Держгеокадастру, які викладені в листах від 19.02.2019 року за №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19 та в частині зобов'язання розглянути його чотири клопотання про надання дозволу - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.4. Щодо вимог позивача в частині зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення 4 (чотирьох) земельних ділянок у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, які розташовані на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, суд зазначає наступне.

6.5. Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено повноваження суду при вирішенні справи. Зокрема відповідно до пункту 2 частини 2 цієї статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

6.6. Отже, виходячи із зазначених положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи те, що позивачем оскаржуються індивідуальний акт, суд може відповідача у цій справі зобов'язати вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

6.7. Натомість позивач просить суд зобов'язувати відповідача прийняти рішення на його користь, однак такий спосіб захисту порушеного права суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки по своїй природі рішення є відмінним від дій, які суд може зобов'язати вчинити.

6.8. Дійсно чинний Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, можливість суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (частина 4 статті 245 КАС України), однак такий спосіб захисту порушеного права можливий у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії).

6.9. У цій справі, відповідно до змісту позовної заяви, бездіяльності з боку відповідача не було, а тому зобов'язувати його приймати відповідне рішення є не правильним та суперечить положенням процесуального закону.

6.10. За таких обставин суд не вбачає підстав для втручання в діяльність Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, шляхом підміни його виключної функції через зобов'язання прийняти певне рішення, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

6.11. Разом з цим, враховуючи положення частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також положення частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідним у цій справі вийти за межі позовних вимог і з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, зобов'язати відповідача:

- повторно розглянути чотири клопотання про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (кожна земельна ділянка) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.

6.12. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті рішення відповідачем щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів "може", "або".

У випадку, коли повноваження суб'єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії "задоволити-відмовити", а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини третьої цієї ж статті Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6152 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями №40342264 від 08.04.2019 року, №40520800 від 15.04.2019 року (а.с.3,24).

7.3. Оскільки, позов задоволено частково, суд стягує, на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 4610 грн. 40 коп. (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування відмов та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-101/0-220/0/16-19

3. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-100/0-218/0/16-19.

4. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-98/0-217/0/16-19.

5. Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-99/0-219/0/16-19.

6. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.

7. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.

8. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.

9. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення.

10. У частині зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення 4 (чотирьох) земельних ділянок у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, які розташовані на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області - у задоволенні позову відмовити.

11. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 194-А, м. Чернівці, 58013) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанцій № 40342264 від 08.04.2019 року та № 40520800 від 15.04.2019 року судового збору у розмірі 4610 (чотири тисячі шістсот десять) грн. 40 коп. (пропорційного задоволеним вимогам).

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 травня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2).

Відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код ЄДРПОУ 39909396)

Суддя О.В. Анісімов