Постанова

від 22.11.2019 по справі 824/410/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/410/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович

Суддя-доповідач - Сушко О.О.

22 листопада 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року (м. Чернівці, 02 травня 2019 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області про скасування відмов та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року; скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-100/0-218/0/16-19; скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-98/0-217/0/16-19; скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-99/0-219/0/16-19; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області розглянути його чотири клопотання про надання дозволу та надати дозволи на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області.

Відповідно до рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-101/0-220/0/16-19; визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-100/0-218/0/16-19; визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-98/0-217/0/16-19; визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років від 19.02.2019 року В-99/0-219/0/16-19; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, з урахуванням висновків викладених у мотивувальній частині цього рішення. У частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення 4 (чотирьох) земельних ділянок у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, які розташовані на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 21.01.2019 року позивач звернувся до Держгеокадастру з чотирма клопотання, які зареєстровані за вхідними номерами В-98/0/15-19, В-99/0/15-19, В-100/0/15-19, В-101/0/15-19 про надання дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області.

Разом з клопотаннями позивачем подано викопіювання з плану землекористування Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га, яка знаходиться в урочище Толока та пропонується для надання у власність для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер орієнтовної земельної ділянки 7323080800:04:001:)

Листами №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19, В-98/0-219/0/16-19 від 19.02.2019 року, які є ідентичні за змістом, Держгеокадастр відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області.

Підставами для відмови стала невідповідність поданих позивачем матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема те, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби та городництва передаються в оренду лише за результатами земельних торгів.

24.04.2019 року Держгеокадастром прийнято наказ №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Боянської сільської ради (за межами с. Гай), Новоселицького району, Чернівецької області.

До цього наказу додається інформація щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на неї на земельних торгах за межами населеного пункту села Гай Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області, в якій зазначено кадастровий номер-орієнтир 7323080800:04:001:0037.

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

Згідно із ч. 1 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

За змістом ч. 1 ст. 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

В силу ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

У відповідності до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тобто, законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства.

Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Разом із цим, даний перелік є вичерпним.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем відмовлено у наданні дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області на підставі невідповідності поданих позивачем матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема те, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби та городництва передаються в оренду лише за результатами земельних торгів (див. пункт 4.3 цього рішення).

З даного приводу слід зазначити наступне.

Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним, що зокрема слідує із слова лише .

Представник позивача у відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні в суді першої інстанції пояснила, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність стала невідповідність поданих позивачем матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, зокрема те, що земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби та городництва передаються в оренду лише за результатами земельних торгів. Таку позицію обґрунтувала положеннями Стратегії №413.

Проте, така позиція відповідача суперечить положенням ЗК України, які не містять зазначеної підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки.

Так, у абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України слід прийти до висновку, що у ньому йде мова виключно про невідповідність саме місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Тобто, відмова у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки можлива виключно, якщо розташування земельної ділянки, яка зазначена в документах, не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (при цьому ці нормативно-правові акти врегульовують питання місця розташування земельної ділянки, а не питання щодо умов отримання земельної ділянки у власність).

Беручи до уваги викладене, відмови Держгеокадастру у наданні позивачеві дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області, які викладені у листах №№В-101/0-220/0/16-19, В-100/0-218/0/16-19, В-98/0-217/0/16-19, В-98/0-219/0/16-19 від 19.02.2019 року не ґрунтуються на положеннях ЗК України.

Разом з тим, отримання суб`єктом звернення дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування, автоматично не свідчить, що він отримає таку земельну ділянку у користування, оскільки цьому передує окрема нормативно закріплена процедура.

Що тосується Стратегії №413, то слід зазанчити наступне.

Стратегія №413 затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 і її метою є удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними.

По своїй правовій природі постанова Кабінету Міністрів України є підзаконних нормативно-правовим актом, а тому у разі її невідповідності закону, зокрема ЗК України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу (ч. 3 ст. 7 КАС України).

За таких обставин, положення Стратегії №413, які суперечать положенням ЗК України не можуть застосовуватись до виниклих правовідносин.

Тому, відповідач у разі наявності у нього сумнівів щодо того, який нормативно-правовий акт необхідно було застосувати мав керуватись зазначеними вище правилами правозастосування та відповідно застосувати до цих правовідносин, акт, який має вищу юридичну силу, тобто ЗК України, а не Стратегію №413.

Крім цього, Стратегія №413 не містить норм, які розширюють перелік підстав для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, а тому посилання на її положення відповідачем є безпідставним.

В абз. 6 розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" Стратегії №413 було передбачено, що Держгеокадастр та його територіальні органи під час передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність у межах норм безоплатної приватизації повинні: надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія п.п. 19 і 20 ч. 1 ст. 6, п.п. 11 - 14 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції)".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2018 року, у справі №826/12032/17, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2018 року визнано незаконним і нечинним положення вищезазначеного абзацу, в частині: - "надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія п.п. 19 і 20 ч. 1 ст. 6, п.п. 11 - 14 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції)".

Згідно мотивувальної частини цього рішення підставою для визнання незаконним та чинним абзацу 6 розділу "Система організації процесу виконання Стратегії" стало те, що Кабінетом Міністрів України у спосіб, який не передбачений законом, встановлено обмеження у отриманні/наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом покладення на Держгеокадастр та його територіальні органи вимоги надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки (сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації) у залежності від того, чи включена така земельна ділянка до певного переліку.

У зв`язку із визнанням нечинним цього абзацу, в подальшому він, постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 року, №1144, був викладений у наступній редакції: надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, обчисленої за формулою, зазначеною в абзаці другому цього розділу, крім надання земельних ділянок особам, на яких поширюється дія п.п. 19 і 20 ч. 1 ст. 6, п.п. 11 - 14 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасникам антитерористичної операції) .

Отже, фактично Кабінетом Міністрів України не усунені обмеження у отриманні/наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, про які у своєму рішенні зазначав Окружний адміністративний суд міста Києва, а відбулась заміна механізму обмеження - замість певних переліків введено формулу, на підставі якої визначаються межі норм безоплатної приватизації з урахуванням площі земельних ділянок, однак надання правової оцінки зазначеному знаходиться поза межами юрисдикції Чернівецького окружного адміністративного суду.

Таким чином, положення Стратегії №413 не можуть бути підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у користування, оскільки це суперечить ЗК України.

Стосовно наказу Держгеокадастру №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах від 24.04.2019 року, то слід зауважити наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 24.04.2019 року Держгеокадастром прийнято наказ №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах , яким включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах земельну ділянку та надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Боянської сільської ради (за межами с. Гай), Новоселицького району, Чернівецької області.

Тобто, зазначений наказ був прийнятий після прийняття оскаржуваних рішень, а отже він не міг бути підставою для відмову у наданні позивачеві дозволу на розробку чотирьох проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га (розмір кожної земельної ділянки) строком на 30 років, яка розташована на території с. Гай, Боянської сільської ради, Новоселицького району, Чернівецької області.

Водночас, суд надає правову оцінку оскарженим рішенням відповідача на момент їх ухвалення і, з врахуванням положень абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, зазначає, що у таких справах суб`єкт владних повноважень, яким є Держгеокадастр, не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскарженого рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскарженого рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також, доказів того, що зазначений у додатку до цього наказу кадастровий номер-орієнтир 7323080800:04:001:0037 є тим, про який у своєму клопотанні зазначає позивач, немає, оскільки земельна ділянка є не сформованою. На сьогодні технічно за можливе лише визначити КОАТУУ - 7323080800, номер кадастрової зони - 04 та номер кадастрового кварталу та ділянки - 001, решта інформації (останні чотири цифри нумерації) є лише орієнтиром.

За таких обставин, наказ Держгеокадастру №150-од Про визначення переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах від 24.04.2019 року не міг бути підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у користування.

Відтак, відповідачем протиправно обмежено право позивача на одержання земельної ділянки у користування; підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування позивачу, зазначені відповідачем у листах від 19.02.2019 року, не є належними підставами відповідно до норм ЗК України для такої відмови, а отже відповідач діяв всупереч положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення 4 (чотирьох) земельних ділянок у користування шляхом передачі в оренду для сінокосіння та випасання худоби орієнтовною площею 2,00 га строком на 30 років, які розташовані на території с. Гай, Боянської сільської ради, Чернівецької області, то слід зазначити наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 цієї ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, виходячи із зазначених положень ст. 245 КАС України, враховуючи те, що позивачем оскаржуються індивідуальний акт, суд може відповідача у цій справі зобов`язати вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Натомість позивач просить суд зобов`язувати відповідача прийняти рішення на його користь, однак такий спосіб захисту порушеного права суперечить вимогам КАС України, оскільки по своїй природі рішення є відмінним від дій, які суд може зобов`язати вчинити.

За таких обставин суд немає підстав для втручання в діяльність Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, шляхом підміни його виключної функції через зобов`язання прийняти певне рішення, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.