Рішення

від 17.04.2019 по справі 175/2739/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/2739/18

Провадження № 2/175/875/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2019 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

за участі секретаря Лукієнко В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільно нажитого майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розподіл спільного майна подружжя, який в жовтні 2018 року уточнив та просив суд постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1, на житловий будинок АДРЕСА_5, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_5, автомобіль марки: VOLKSWAGEN, модель: TOUAREG, легковий універсал-В, номер шасі: НОМЕР_6, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, причіп марка: УВН, модель: 810083, легковий, номер шасі:НОМЕР_7, реєстраційний номер НОМЕР_2, рік випуску 2015, автомобіль марка: SUZUKI, модель: GRAND VITARA, об'єм двигуна 1995, рік випуску 2007, держномер НОМЕР_3, земельну ділянку площа (га) 0,010 в селі Курилівка Петриківського району Дніпропетровської області, в рівних частках, по 1/2 за кожним.

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом про розподіл майна подружжя, в якому просила виділити ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку поділу майна подружжя кожному по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_5, загальною площею 117,3 кв.м., житловою площею 71,3 кв.м.; 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5; 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 (колишня - Плеханова), загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 29,6 кв.м.; 1/2 частині земельної ділянки площею 0,0990 га, яка розташована за адресою: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: НОМЕР_8; визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_6, причіп для перевезення водної техніки УВН-810083, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_2; визнати за нею, ОСОБА_2 право власності на автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_9; стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості різниці поділеного спільного сумісного майна подружжя у розмірі 179648,00 грн.; стягнути з відповідача фактично понесені нею судові витрати. В березні 2019 року ОСОБА_2 подала суду заяву про уточнення однієї позовної вимоги, а саме просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошову компенсацію вартості різниці поділеного спільного сумісного майна подружжя у розмірі 89 824 грн. а інші позовні вимоги зустрічного позову залишити без змін в редакції зустрічної позовної заяви від 09 листопада 2018 року.

В обґрунтування своїх позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що під час шлюбу ними було придбане майно: житловий будинок АДРЕСА_5, земельна ділянка площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, квартира АДРЕСА_1, земельна ділянка площею 0,0990 га, яка розташована за адресою: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: НОМЕР_8, автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_6, причіп для перевезення водної техніки УВН-810083, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_2, автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_9. Після розірвання шлюбу згоди про поділ майна між ними не досягнуто, а тому вважають, що спільне майно повинно бути розділено, внаслідок чого звернулися до суду з вищевказаними позовами.

Адвокат ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_3 позовні вимоги за основним позовом підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги визнав частково.

Адвокат ОСОБА_2 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_4 позовні вимоги за зустрічним позовом підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі. Позовні вимоги за основним позовом визнала частково.

Вислухавши представників сторін, повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що з 09 вересня 1995 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.10),шлюб сторін розірвано.

Під час шлюбу, за спільні кошти подружжям було придбане рухоме та нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_5, загальною площею 117,3 кв. м, житловою площею 71,3 кв.м., експертна вартість якої становить 2 418 194 грн. (а.с.19-20) та земельна ділянка площею 0,0449 га, розташована за адресою: АДРЕСА_5, кадастровий номер:НОМЕР_10, експертна грошова оцінка якої становить 418 423 грн. згідно із звітом №0709-18\5 від 06 вересня 2018 року (а.с.19-20). Загальна вартість домоволодіння (житловий будинок із земельною ділянкою), розташованих за адресою: АДРЕСА_5, становить 2 836 617 грн. згідно звіту № 0709-08\6 про проведення оцінки вартості майна від 06 вересня 2018 року, а право власності на вищевказане майно зареєстровано 15 грудня 2016 року за ОСОБА_2, що також не заперечується ОСОБА_1 Також подружжям була придбана квартира АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м., житлова площа 29,6 кв.м. (а.с.17-18), право власності на яку було зареєстровано за ОСОБА_1 26 травня 2004 року, що також не заперечується сторонами. Експертна грошова оцінка квартири становить 969 709 грн. згідно звіту №0709-18\4 від 06 вересня 2018 року. Окрім цього, подружжям була придбана земельна ділянка площею 0,0990 га, розташована за адресою: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: НОМЕР_8, яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 22 жовтня 2015 року, посвідченого державним нотаріусом Петриківської державної нотаріальної контори Астаховою О.С., реєстровий №2-722, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно НОМЕР_11, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно НОМЕР_12 від 02 липня 2018 року (а.с.17-18). Експертна грошова оцінка цієї ділянки становить 351 593 грн. згідно із звітом №0709-18\7 від 06 вересня 2018 року.

Окрім нерухомого майна сторони за час перебування у шлюбі придбали і рухоме майно, а саме: легковий автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_9, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_1 06.08.2010 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_13 (а.с.65). Відповідно до звіту №0709-18\1 від 06 вересня 2018 року оціночна експертна вартість цього автомобілю становить 214087 грн.; легковий автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, VIN НОМЕР_6, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 21.10.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_14 (а.с.45-46). Відповідно до звіту №0709-18\2 від 06 вересня 2018 року оціночна експертна вартість цього автомобілю становить 383133 грн.; причіп для перевезення водної техніки УВН-810083, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_2, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 згідно свідоцтва НОМЕР_15 від 15.04.2016 року (а.с.47-48). Відповідно до звіту №0709-18\3 від 06 вересня 2018 року оціночна експертна вартість цього автомобілю становить 10602 грн.

Угоди про добровільний поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжям не досягнуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, що також передбачено ст. 372 ЦК України, згідно якої у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 19, 23, 24 своєї Постанови від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу; вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання) майна за час шлюбу, крім випадків встановлених законом або договором.

Відповідно до правової позиції ВСУ, висловленої у постанові від 03.06.2015 року № 6-38цс15, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи ст. 60 СК України, та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: час набуття такого майна, кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття), мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя. Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма ст. 60 СК України вважається правильно застосованою.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 СК України).

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права та встановлені обставини є доказом того, що вищезазначене спірне майно є об'єктом спільної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а тому підлягає розподілу між подружжям.

Відповідно до положень ст. 12, 76, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи, що спірне майно набуте сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства,воно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому суд дійшов висновку про його поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні та встановленому між сторонами порядку користування рухомим майном, визнавши за сторонами право власності за кожним на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_5, загальною площею 117,3 кв.м., житловою площею 71,3 кв.м., земельної ділянки площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5, квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., земельної ділянки площею 0,0990 га, яка розташована за адресою: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: НОМЕР_8; визнавши за ОСОБА_1 право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску та право власності на причіп для перевезення водної техніки УВН-810083, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_2; визнавши за ОСОБА_2 право власності на автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску.

Загальна вартість усього спірного майна подружжя складає 4 765 741 грн., тобто вартість ідеальної долі кожного складає 2 382 870,50 грн. Вартість виділеного майна ОСОБА_1 складає 2 472 694,50 грн., а вартість виділеного майна ОСОБА_2 складає 2 293 046,50 грн., тобто вартість майна ОСОБА_2 є меншою від вартості ідеальної долі на 89824 грн., а вартість майна ОСОБА_1 відповідно є більшою на 89824 грн., тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути грошову компенсацію різниці вартості поділеного спільного сумісного майна подружжя у розмірі 89824 грн.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно вимог ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення основного позову ОСОБА_1 та задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

Що стосується судових витрат сторін по справі, суд прийшов до наступного.

Статтею 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 5523 грн. (а.с.4), а ОСОБА_2 при подачі зустрічного позову сплатила судовий збір у розмірі 5286 грн. (а.с.55), судовий збір у розмірі 352,40 грн. при подачі заяви про забезпечення доказів (а.с.128) та понесла додаткові витрати у вигляді вартості експертної оцінки для визначення ціни позову у розмірі 3900 грн. (а.с.56), що також підтверджується Договором про надання послуг з оцінки №1404-15/1 від 06 вересня 2018 року (а.с.62-63) та актом приймання-передавання послуг по незалежній оцінці №1404-15/1 від 08 вересня 2018 року (а.с.64).

Положенням ст. 4 Закону України Про судовий збір унормовано, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму, що в грошовому еквіваленті станом на 01 січня 2018 року (позов подано 11 липня 2018 року) 1% ціни позову становить 8810 грн. А тому суд прийшов до висновку, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави недоплачений при зверненні до суду з позовом судовий збір у розмірі 3287 грн., та з ОСОБА_2 стягнути на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 3524 грн.

Судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 352,40 грн. сплаченого ОСОБА_2 при подачі заяви про забезпечення доказів, слід віднести за рахунок ОСОБА_2

Судові витрати у вигляді вартості експертної оцінки для визначення ціни позову у розмірі 3900 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2

Керуючись ст. 317, 372, 391 ЦК України, ст. 60, 63, 68, 69, 70, 71, 72 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , ст.ст. 12, 13, 76, 81, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Розділити нерухоме майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, набуте у шлюбі, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, право власності кожного на:

- 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_5, загальною площею 117,3 кв.м., житловою площею 71,3 кв.м.;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0449 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 43,9 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м.;

- 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0990 га, яка розташована за адресою: Курилівська селищна рада Петриківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер: НОМЕР_8.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, право власності на автомобіль VOLKSWAGEN TOUREG, державний номер НОМЕР_1, 2006 року випуску, чорного кольору, VIN-код № НОМЕР_6 та право власності на причіп для перевезення водної техніки УВН-810083, 2015 року випуску, державний номер НОМЕР_2.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, право власності на автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску, чорного кольору, VIN-код № НОМЕР_9.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці вартості поділеного спільного сумісного майна подружжя у розмірі 89 824,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість експертної оцінки для визначення ціни позову у розмірі 3900 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 3287 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 3524 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.