КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Кременчуцького регіонального технічного центру» адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року,-
В с т а н о в и л а:
Цією ухвалою частково задоволено клопотання начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на майно ТОВ «Кременчуцький регіональний технічний центр» а саме: на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 331401) та гроші у будь - якій валюті, які розміщені на вказаному банківському рахунку за винятком видаткових операцій по сплаті аліментів, податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати працівникам.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2019 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні прокурора про арешт майна.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що у кримінальному провадженні №12015100000000310 жодній особі не було повідомлено про підозру та не визначено розмір матеріальної шкоди (збитків), завданих кримінальним правопорушенням, що розслідується в межах даного кримінального провадження. Натомість, оскаржувана ухвала унеможливлює здійснення товариством господарської діяльності та виконання взятих на себе фінансово-господарських зобов`язань перед податковими та іншими контролюючими органами, перед контрагентами та третіми особами, призведе до нарахування неустойок (штрафів, та пені), інших штрафних санкцій. Крім того, на думку апелянта, стороною обвинувачення не надано належних доказів відповідності арештованого майна ознакам речового доказу.
Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження вказує на те, що розгляд клопотання прокурора проводився без повідомлення представника власника майна, а апеляційна скарга подана у строки визначені ч. 3 ст. 395 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не потребує поновлення.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, СВ Печерського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №1201510000000310 від 01.04.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Постановою начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_7 від 07.02.2019 року вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №1201510000000310 від 01.04.2015 року речовим доказом.
11.02.2019 р. начальник першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 331401) та гроші у будь - якій валюті, які розміщені на вказаному банківському рахунку, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року клопотання сторони обвинувачення задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та сторона обвинувачення не дотрималися.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, не зважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову сторони обвинувачення про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №1201510000000310 від 01.04.2015 року, як вважає апеляційний суд, прокурором під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення про визнання майна речовим доказом є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначеного кримінального правопорушення, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог ст. 173 КПК України.
На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про арешт майна, а саме рахунку № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 331401) та гроші у будь - якій валюті, які розміщені на вказаному банківському рахунку, як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Кременчуцького регіонального технічного центру» адвоката ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року, якою частково задоволено клопотання начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про арешт майна та накладено арешт на майно ТОВ «Кременчуцький регіональний технічний центр», а саме: на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 331401) та гроші у будь - якій валюті, які розміщені на вказаному банківському рахунку, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання начальника першого відділу військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_6 про арешт майна, а саме: на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк», (ЄДРПОУ 14360570, МФО 331401) та гроші у будь - якій валюті, які розміщені на вказаному банківському рахунку, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2486/2019 Категорія ст.170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.04.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 81501527 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Рибак Іван Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні