Рішення

від 23.04.2019 по справі 916/2903/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2903/18 Господарський суд Одеської області у складі: судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Ошарін С.Ю. згідно довіреності № 62-к від 02.04.2018р.

від відповідача: Прилипко І.О. згідно довіреності від 28.02.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/2903/18

за позовом: Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 1) в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (73035, м. Херсон, вул. 1-а Східна, 24)

до відповідача: комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, каб. 509)

про стягнення 466 414,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" про стягнення заборгованості у сумі 417 888,40грн., інфляційних втрат у сумі 37 192,07грн., 3% річних у сумі 11 334,51грн.

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що 23.11.2016р. між ним та відповідачем було укладено договір на виконання робіт по об'єкту: Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області №216. У зв'язку із недофінансуванням бюджетних робіт у 2016р. та з урахуванням рішення Одеської обласної ради від 21.03.2017р. №355-VII Про обласний бюджет Одеської області на 2017р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 23.10.2017р. до договору №216 від 23.11.2016р. За твердженнями позивача, на початку 2017р. оформлено декларацію про початок будівельних робіт на об'єкті за номером ОД 083170260838. Відповідно до відзначеної декларації, представником технічного нагляду замовника є Воробйов Сергій Михайлович.

Як відзначив позивач, 28.08.2017р. замовник перерахував на його розрахунковий рахунок аванс у розмірі 141 436,19грн. При цьому, свої зобов'язання позивач за вищевідзначеним договором виконав на загальну суму 559 324,59грн. Як стверджує позивач, під час виконання робіт вносилися записи до бурового журналу. Крім того, 29.11.2017р. по об'єкту було складено акт на закриття прихованих робіт №1, підписаний представниками підрядника, проектної організації та представником технічного нагляду замовника.

Позивач зазначає, що: - довідку про вартість робіт та акт виконаних робіт за листопад місяць 2017р. на суму 153 841,40грн. з ПДВ було направлено замовнику у листопаді 2017р.; - довідку про вартість робіт та акт виконаних робіт за грудень місяць 2017р. на суму 405 483,19грн. з ПДВ було направлено замовнику 22.12.2017р.

Натомість, за твердженнями позивача, відповідач не повернув позивачу підписані акти виконаних робіт за листопад, грудень 2017р. на загальну суму 559 324,59грн., чим порушив порядок приймання результатів виконаних робіт та розрахунків за них відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог закону.

Також, позивач відзначив, що відсутність бюджетних коштів, як підстава на яку посилається відповідач в обґрунтування не здійснення остаточних розрахунків за виконанні роботи, на думку позивача не виправдовує бездіяльність відповідача і не є підставою для звільнення від відповідальності.

В досудовому порядку сторони не врегулювали спір мирним шляхом, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2019р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

12.03.2019р. відповідач подав відзив за вх.№4847/19, в якому зазначив наступне.

Відповідно до ст.2 п.12, ст.ст.18, 47 БК України, головні розпорядники бюджетних коштів це бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових, зобов'язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету. Бюджетні установи це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Посилаючись на вищевідзначені норми, стверджує, що КП ОБЛТРАНСБУД не є головним розпорядником або розпорядником бюджетних коштів за законом. При цьому, рішенням Одеської обласної ради від 21.12.2015р. №49-VII Про обласний бюджет Одеської області на 2016р. із змінами та доповненнями визначено перелік об'єктів, видатки по яких здійснюються у 2016р. рахунок коштів бюджету розвитку. Головним розпорядником коштів передбачених для фінансування робіт на цих об'єктах було визначено Управління обласної ради з майнових відносин.

Таким чином, відповідач вважає, що згідно Рішення Одеської обласної ради від 21.12.2015р. №49-VII, відповідно до наведених положень Бюджетного кодексу України мав статус одержувача бюджетних коштів.

Так, порядок виконання умов укладеного договору підряду, полягає у тому, що генпідрядник на власний ризик виконує роботи та здає їх замовнику, а замовник приймає та оплачує такі роботи в разі наявності та в межах бюджетних асигнувань по відповідному об'єкту. При цьому, така оплата здійснюється виключно через Державну казначейську службу України. За твердженнями відповідача, у 2017р. Статут підприємства затверджено у новій редакції, відповідно до положень якого, постійний контроль за виконанням статутних завдань Підприємства здійснює Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації.

Таким чином, змінився головний розпорядник бюджетних коштів з Управління обласної ради з майнових відносин на Департамент житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації. Отже, надходження коштів на казначейські рахунки для фінансування робіт по договорам, за якими КП "ОБЛТРАНСБУД" виступає замовником здійснюється тільки за погодженням головного розпорядника - Департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Одеської обласної державної адміністрації.

Так, відповідачем листом до органу управління №696 від 22.12.2017р. було замовлено, зокрема, включення договору підряду №216 від 23.11.2016р. "Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надежівка Арцизьського району Одеської області" на суму 417 888,40грн. для фінансування останнього, проте коштів за вищевказаним запитом для фінансування робіт за цим об'єктом у 2017р. на рахунок КП "ОБЛТРАНСБУД" у ГУ ДКСУ в Одеській області не надійшло.

У зв'язку з цим, кошти на оплату робіт за цим об'єктом були передбачені у Рішенні сесії Одеської обласної ради від 21.12.2017р. "Про обласний бюджет Одеської області на 2018рік" у сумі 441300грн. Однак, позивач замість того, щоб укласти з КП "ОБЛТРАНСБУД" додаткову угоду про продовження строку дії договору та після її реєстрації в органах казначейства отримати оплату за виконані роботи звернувся із позовом до суду.

Відповідач відзначає, що КП "ОБЛТРАНСБУД" зазначений об'єкт внесено у перелік об'єктів для фінансування у 2019 році у сумі 441 288,40 грн.

Таким чином, вважає, твердження позивача про бездіяльність КП "ОБЛТРАНСБУД" є неправдивим, оскільки підприємство виконало усі вимоги договору вчасно і в повному обсязі та вживає заходів щодо отримання відповідного фінансування по цьому об'єкту у теперішній час.

Враховуючи викладене, КП "ОБЛТРАНСБУД" не заперечує наявність заборгованості за договором підряду № 216 від 23.11.2016р. "Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надежівка Арцизьського району С)деської області" у сумі 417 888,40 грн., але може оплатити її тільки у разі надходження бюджетного фінансування по вказаному об'єкту, оскільки немає інших коштів для фінансування робіт по об'єктах бюджету розвитку.

Враховуючи вищенаведене, відповідач не погоджується із нарахованими позивачем штрафними санкціями у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вважає останні штрафом в розумінні ст.549 ЦК України. При цьому, вказує, що п.7.8. договору відзначено, що при ненадходження аюо несвоєчасному надходженні бюджетних коштів на рахунок замовника штрафні санкції до замовника не застосовуються.

12.03.2019р. позивач подав відповідь на відзив за вх.№4712/19, в якій зазначив наступне.

Щодо терміну оплати виконаних робіт, позивач посилаючись на п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001р. за №1764, де зазначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором… Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених договором…робіт . Позивач також відзначив, що сторони договори в договорі прописали те, що поточні та остаточні розрахунки за виконанні роботи здійснюються з урахуванням загальних умов (постанови КМУ №668 від 01.08.2005р. Про затвердження загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві ) на підставі типових форм КБ-3, КБ-2в. А тому, вважає, що відповідно до умов договору та враховуючи діюче законодавство України відповідач зобов'язаний був здійснити кінцевий розрахунок у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених договором робіт, тобто до 09.01.2018р.

Крім цього, позивач не погоджується із відповідачем стосовно того, що відсутність бюджетного призначення на фінансування робіт за договором підряду є підставою для звільнення замовника від обов'язку оплати відповідних послуг, оскільки у разі відсутності коштів для оплати, замовник мав право призупинити виконання умов договору з моменту відсутності коштів на оплату останніх.

Також, позивач не погоджується із твердженнями відповідача щодо того, що відсутності у божника коштів звільнює останнього від господарсько-правових санкцій. На підтвердження своєї позиції, посилається на ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.2018 ГК України. Також, відзначає про те, що проценти та інфляційні втрати, передбачені чт.625 ЦК України, не є штрафними санкціями. При цьому, нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки висувають способом захисту майнового права та інтересу кредитора.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.03.2019р. підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

В процесі розгляду справи подані сторонами клопотання та заяви, які були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, відзначені у протоколах судових засідань.

Позивач, у судовому засіданні 16.04.2019р., позов підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити його.

Відповідач, у судовому засіданні 16.04.2019р., проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні 16.04.2019р. судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

23.11.2016р. між КП Облтрансбуд (замовник) та Південно-Українсько гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (генпідрядник) укладено договір підряду об'єкту: Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області №216, відповідно до умов якого, генпідрядник зобов'язується виконати роботи, згідно з умовами договору по об'єкту: Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області (надалі - об'єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Код 45255110-3 (Будівництво свердловини) відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, додатковою угодою №1 від 23.10.2017р., доповнено словами і цифрами: Код 45250000-3 (Будівництво заводів/ установок, гірничодобувних і переробних об'єктів та об'єктів нафтогазової інфраструктури) відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 .

Роботи, які доручаються за цим договором генпідряднику, визначаються на підставі проектно-кошторисної проектної документації (п.53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 - надалі Загальні умови ). Обсяги робіт можуть бути зменшенні залежно від реального фінансування випадків. (1.1. - 1.3. договору.)

Відповідно до п.3.1. ціна договору (договірна ціна) є твердою та становий 471 453,98грн. (чотириста сімдесят одна тисяча чотириста п'ятдесят три гривні 98 коп.) у тому числі ПДВ - 78 575,66грн.

Положеннями 4.1., 4.3. договору передбачено, що розрахунки проводяться наступним чином: Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% ціни договору 141 436,19грн. відповідно до постанови КМУ ВІД 23.04.2014Р. №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються з бюджетні кошти на придбання і постачання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів. Попередня оплата здійснюється після укладання договору за умови отримання відповідного бюджетного фінансування. Поточні та остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням загальних умов на підставі типових форм КБ-3, КБ-2в (розрахованих здійснено з програмним комплексом АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін), підписаних представниками сторін за умови наявності відповідного фінансування та коштів на рахунку замовника.

Відповідно до п.5.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 23.10.2017р. до договору підпяду №1 від 23.11.2016р.), строк виконання робіт становить: з дати підписання договору сторонами та одержання авансу генпідрядником до 31.12.2017р.

Згідно із п.5.8. договору, замовник зобов'язується не пізніше 10 (десяти) днів з дати одержання від генпідрядника акту КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць, перевірити обсяг та якість виконаних робіт та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх генпідряднику, а за наявності заперечень у той самий термін замовник зобов'язаний передати генпідряднику обґрунтовані заперечення у письмовій формі або скласти дефектний акт з переліком неякісно виконаних або невиконаних робіт, або необхідних доопрацювань та строків їх виконання. При наявності зауважень замовника до виконаних робіт сторони узгоджують порядок та строки доопрацювань та виправлень, після виконання яких оформляють акт із врахуванням проведених доопрацювань.

Як передбачено, п.6.1. договору, замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату виконаних робіт, в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору.

Відповідно до п.6.4.1. договору, генпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р., але за будь якої умови, у тому числі, в частині розрахунків, - до моменту повного виконання сторонами зобов'язань, що виникли протягом його дії.

23.10.2017р. сторонами укладено Додаткову угоду №1 від 23.10.2017р., предметом якої відзначено, що відповідно до рішення обласної ради від 21.03.2017р. №355 -VII Про обласний бюджет Одеської області на 2017р. та у зв'язку із недофінансуванням у 2016р. за згодою сторін ініціювали внесення змін у договір, зокрема викладено п.3.1. договору підряду №216 від 23.11.2016р. в наступній редакції: ціна цього договору (договірна ціна) є твердою та становить 577 190,60грн. у тому числі ПДВ - 96 198,43грн. Пункт 10.1. договору підряду №216 від 23.11.2016р. викладено в наступній редакції: цією додатковою угодою договір від 23.11.2016р №216 набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017р.

На початку 2017р. оформлено декларацію про початок будівельних робітна об'єкті за номером ОД 083170260823, що підтверджується витягом з реєстру Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

На виконання умов вищенаведеного договору із подальшими змінами, позивачем за замовленням відповідача, було виконано роботи на загальну суму 559 324,59грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, підписані уповноваженими представниками позивача, підпису відповідача останні не містять.

Проте, відповідачем вартість виконаних позивачем робіт сплачено частково в сумі 141 436,19грн., у зв'язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 417 888,40грн.

Зазначена заборгованість у розмірі 417 888,40грн. склалася у відповідача перед позивачем саме за роботи, виконані відповідачем за договором №216 від 23.11.2016р., додатковою угодою №1 від 23.10.2017р., за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017р. на суму 153 841,40грн., за довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017р., акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. на суму 405 483,19грн., акт на закриття прихованих робіт №1 від 29.11.2017р.

29.12.2017р. позивач повторно направив відповідачу на розгляд та підписання Акти та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2017р. на суму 153 841,40грн., за грудень 2017р. на суму 405 483,19грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та квитанцією укрпошти від 29.12.2017р.

14.05.2018р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія, з пропозицією до 01.06.2018р. перерахувати борг у сумі 417 888,40грн., із попередженням про звернення до суду в разі не виконання претензії у строки визначені в останній.

Проте, відповідач своїх зобов'язань щодо розгляду та та порернення підписаних Актів не виконало, направивши відповідь на претензію, в якій відзначив, що зобов'язання по договору підряду №216 від 23.11.2016р. виконує належним чином, перерахувавши авансовий внесок у розмірі 141 436,19р. При цьому, остаточний розрахунок не здійснено у зв'язку із тим, що інших коштів на фінансування робіт на об'єкті Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області не надходило.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду в частині оплати виконаних робіт стало підставою для позивача звернутись до Господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частин 1, 2 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

У відповідності до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, між КП Облтрансбуд (замовник) та Південно-Українсько гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (генпідрядник) укладено договір підряду об'єкту: Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області №216.

Частинами 1, 2 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Отже, істотними умовами договору підряду є предмет, строк та ціна.

При цьому, суд відзначає, що найважливішою характеристикою предмета є якість. Вимоги до якості роботи встановлено в ст. 857 ЦК: робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно пунктів 1.1-1.3 договору підряду №216 від 23.11.2016р., генпідрядник зобов'язується виконати роботи, згідно з умовами договору по об'єкту: Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області (надалі - об'єкт), а замовник прийняти та оплатити такі роботи. Код 45255110-3 (Будівництво свердловини) відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015.

Роботи, які доручаються за цим договором генпідряднику, визначаються на підставі проектно-кошторисної проектної документації (п.53 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 - надалі Загальні умови ). Обсяги робіт можуть бути зменшенні залежно від реального фінансування випадків.

Предметом договору №216 є виконання робіт по об'єкту: Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області , які визначаються на підставі проектно-кошторисної проектної документації.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Відповідно до п.5.1. договору, строк виконання робіт становить: з дати підписання договору сторонами та одержання авансу генпідрядником до 31.12.2017р. (договір №216 від 23.11.2016р. в редакції додаткової угоди №1 від 23.10.2017р.).

Отже, судом встановлено, що термін (строк) виконання робіт становить з дати підписання договору сторонами та одержання авансу генпідрядником до 31.12.2017р.

При цьому, п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001р. за №1764, де зокрема зазначено, що: замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов'язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

А тому, відповідач був зобов'язаний здійснити кінцевий розрахунок у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених договором робіт, тобто до 14.01.2018р., оскільки позивачем роботи були виконані у повному обсязі 30.12.2017р. про що свідчить буровий журнал, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які наявні в матеріалах справи.

Статтею 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

23.10.2017р. сторонами укладено Додаткову угоду №1, в якій зокрема, викладено п.3.1. договору підряду №216 від 23.11.2016р. в наступній редакції: ціна цього договору (договірна ціна) є твердою та становить 577 190,60грн. у тому числі ПДВ - 96 198,43грн.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст. 854 ЦК України).

Таким чином, законодавець надає можливість скористатись підряднику своїм правом отримання авансу на власний розсуд, в той час як перед замовником ставить обов`язок сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору №216 позивачем підготовлені наступні документи: договір підряду №216 від 23.11.2016р., додаткова угода №1 від 23.10.2017р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017р. на суму 153 841,40грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017р., акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. на суму 405 483,19грн., буровий журнал по об'єкту Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області .

Отже, судом встановлено, що в договорі підряду №216 від 23.11.2016р., погоджені між сторонами всі істотні умови договору підряду.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина восьма статті 181 ГК України).

З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Укладення договору підряду №216 від 23.11.2016р. та виконання позивачем робіт на обєкті Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області , відповідачем у відзиві не заперечується .

Як встановлено судом, позивачем виконано роботи підряду по Будівництву (бурінню) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області , і запропоновано відповідачу підписати довідку про вартість робіт та акт виконаних робіт за листопад місяць 2017р. на суму 153 841,40грн. з ПДВ, довідку про вартість робіт та акт виконаних робіт за грудень місяць 2017р. на суму 405 483,19грн.з ПДВ.

Проте, відповідач відзначені документи за підписом останнього позивачу не повернув, заборгованість за виконані роботи по об'єкту Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області не сплатив, в результаті чого у відповідача виник борг в сумі 417 888,40грн.

Стосовно не підписаних відповідачем документів, які надав позивач, а саме: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017р., акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017р. на суму 153 841,40грн., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017р., акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. на суму 405483,19грн. та документів, які надав відповідач до відзиву на позов, а саме: акт №2 приймання виконаних робіт за грудень 2017р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017р. за підписом останнього, суд зазначає наступне.

Документом, що підтверджує приймання замовником наданих послуг, є акт приймання-передачі виконаних робіт (акт виконаних робіт).

Саме акт приймання-передачі виконаних робіт (акт виконаних робіт) є документом, що підтверджує наявність певних матеріальних результатів і своєрідним посвідченням передачі права власності на них від однієї сторони договору до іншої.

Норми глави 61 ЦК України, які регулюють правовідносини підряду, врегульовують питання передача робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляються актом тільки статтею 882 ЦК України, яка регулює правовідносини у сфері будівельного підряду. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України та ч. 10 ст. 11 ГПК України суд застосовує аналогію закону.

В силу ч.4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.02.2012 у справі №3-42гс12 (23/236).

При цьому, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у т.ч. шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.

Таким чином, законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи.

У матеріалах справи наявні перелік робіт і витрат по будівництву (бурінню) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області, що були використанні при будівництві (бурінню) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017р. на суму 153 841,40грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017р., акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017р. на суму 405483,19грн. Вказані документи містять підпис позивача, а акт №2 приймання виконаних робіт за грудень 2017р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2017р. також містять підпис відповідача.

Дані документи складені та надані відповідачу 29.12.2017р., що підтверджено наявними в матеріалах справи квитанцією та описом вкладення в цінний лист.

Внаслідок даних обставин, відповідачем не підписані акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017р. та не проведено розрахунок за виконану позивачем роботу по договору підряду №216 від 23.11.2016р. в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 417 888,40грн.

Позивачем 14.05.2018р. було надіслано відповідачу (претензія) вих.№105 з доданими до нього документами рекомендованим повідомленням (а.с.82). В претензії було запропоновано відповідачу в строк до 01.06.2018р. виконати оплату виконаних робіт.

Відповідач своїх зобов'язань щодо розгляду та повернення позивачу підписаних Актів не виконав, у відповіді на претензію відзначив, що зобов'язання по договору підряду №216 від 23.11.2016р. виконує належним чином, перерахувавши авансовий внесок у розмірі 141 436,19р. При цьому, остаточний розрахунок не здійснено у зв'язку із тим, що інших коштів на фінансування робіт на об'єкті Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області не надходило.

Враховуючи викладене, позивач належним чином виконав свою частину зобов'язання та надав відповідачу акти на підпис, однак відповідач ухилився від повернення останніх позивачу, при цьому, зауважень чи заперечень щодо вказаних актів у встановленому законом порядку не надав.

Суд відзначає, що у зв'язку з тим, що акти на виконання, фіксує здійснення господарської операції, найменування виконаних робіт, їх вартість, суд зазначає про те, що такі акти є первинними обліковими документами, які свідчать про надання позивачем відповідачу обумовлених договором робіт, а також містить обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Доказів невиконання позивачем визначених у актах, або виконання їх відповідачем власними силами, чи шляхом залучення іншого підрядника - відповідачем суду не надано.

Також, судом твердження відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на оплату робіт по об'єкту Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області не приймаються з огляду на наступне.

За змістом частини другої статті 617 ЦК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005р. у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у Комунального підприємства ОБЛТРАНСБУД необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє її від обов'язку виконати зобов'язання за договором.

Крім того, про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем свідчить лист відповідача від 26.06.2018р. №228 у відповідь на звернення (претензію) позивача від 14.05.2018р. №105, в якому відповідач посилається на відсутність фінансування, як на підставу неможливості сплати боргу.

Крім того, в п.11.5.1. договору №216 від 23.11.2016р. сторонами погоджено, що у разі відсутності коштів для фінансування об'єкту, замовник може призупинити дію договору підряду.

Матеріали справи не містять письмового звернення відповідача чи то погодження між сторонами щодо призупинення договору підряду та відстрочення платежу у зв'язку з відсутністю фінансування.

Оцінюючи вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 334,51грн., інфляційних втрат в сумі 37 192,07грн. суд зазначає наступне.

У відповідності з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних входять до складу грошового зобов'язання боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, при цьому, нарахування 3% річних та інфляційних втрат не є штрафними санкціями в розумінні ст.549 ЦК України, як на те наголошував відповідач.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних в сумі 11 334,51грн., суд встановив, що він зроблено не вірно, а тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок за яким сума 3% річних становить 11 368,85грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 417888.40 15.01.2018 - 11.12.2018 331 3 % 11 368.85

У зв'язку із тим, що позивачем заявлена менша сума 3 % річних, ніж встановлена судом, позовні вимоги в цій частині підлягають судом задоволенню в повній мірі у розмірі 11 334,51грн.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат в сумі 37 192,07грн., суд встановив, що він зроблено не вірно, а тому судом самостійно здійснено відповідний розрахунок за яким сума інфляційних втрат становить 37 216,54грн.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 15.01.2018 - 11.12.2018 417888.40 1.089 37 216.54 455104.94 У зв'язку із тим, що позивачем заявлена менша сума інфляційних втрат, ніж встановлена судом, позовні вимоги в цій частині підлягають судом задоволенню в повній мірі у розмірі 37 192,07грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Усупереч вказаним нормам відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які спростовують доводи позивача.

З огляду на викладене, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, та те, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання підрядних робіт відповідачу на суму 417 888,40грн., не сплату останнім зазначеного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства до комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" про стягнення заборгованості по договору №216 від 23.11.2016р. підлягають задоволенню.

У попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, позивач відзначив судовий збір у розмірі 6 996,23грн.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовна вимога позивача про стягнення 466 414,98грн. в повному вигляді задоволена судом, йому підлягає відшкодування судового збору в сумі 6996,23грн. за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов - повністю.

2.Стягнути з комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83, каб. 422п, код ЄДРПОУ 33311491) на користь Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (65070, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 1, код ЄДРПОУ 01432144) в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (73035, м. Херсон, вул. 1-а Східна, 24, код ЄДРПОУ 21294767) 417 888 (чотириста сімнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім)грн. 40коп. заборгованості, 37 192 (тридцять сім тисяч сто дев'яносто дві)грн. 07коп. інфляційних втрат, 11 334 (одинадцять тисяч сто дев'яносто дві)грн. 51коп. 3% річних, 6 996 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто шість)грн. 23коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 03 травня 2019р.

Суддя О.В. Цісельський