Постанова

від 16.07.2019 по справі 916/2903/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2903/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Лавриненко Л.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання: Чеголя Є.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача - генеральний директор Ошарін С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД"

на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2019

по справі №916/2903/18

за позовом Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства

до комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД"

про стягнення 466 414,98 грн.

ВСТАНОВИВ

У грудні 2018 року Причорноморське державне регіональне геологічне підприємство в особі Південно-Української гідрогеологічної експедиції Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" в якій просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 466 414,98 грн.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором підряду в частині повної оплати за виконані позивачем роботи. Позивачем також нараховано на суму заборгованості інфляційні та три проценти річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 417 888 грн. 40 коп. заборгованості, 37 192 грн. 07коп. інфляційних втрат, 11 334 грн. 51 коп. 3% річних, 6 996 грн. 23 коп. судового збору.

В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору підряду було виконано роботи, проте відповідач у порушення взятих на себе договірних зобов`язань здійснив оплату виконаних позивачем робіт частково.

Пославшись на п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. за №1764 місцевий господарський суд зазначив, що відповідач був зобов`язаний здійснити кінцевий розрахунок у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених договором робіт, тобто до 14.01.2018 р., оскільки позивачем роботи були виконані у повному обсязі 30.12.2017 р.

Стосовно не підписання відповідачем наданих позивачем документів на підтвердження виконаних робіт, судом першої інстанції з посиланням на приписи 882 ЦК України зазначено, що відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Також, Господарським судом Одеської області з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини відхилено твердження відповідача щодо відсутності бюджетного фінансування на оплату здійснених позивачем робіт, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

З огляду на обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості судом першої інстанції визнано обґрунтованим й нараховані позивачем три проценти річних та інфляційні.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулось комунальне підприємство "ОБЛТРАНСБУД" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 у справі №916/2903/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі не повно досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права з огляду на наступне.

Так посилаючись на умови п.п.4.3., 4.4. укладеного між сторонами договору підряду апелянт зазначає, що остаточні розрахунки з позивачем здійснюються за умови наявності відповідного фінансування та коштів на рахунках відповідача.

Вважає апелянт необґрунтованим й посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини, оскільки у даній справі держава не виконувала рішення суду та перешкоджала заявнику по справі отримати присуджені йому кошти, мотивуючи це відсутністю бюджетних коштів, у той час як у справі, що розглядається спір виник між сторонами господарського договору щодо неналежного його виконання.

Скаржник також відзначає, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин норми права, що регулюються ці правовідносини, а саме постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві , яка з урахуванням п. 4.4. укладеного між сторонами договору визначає, що порядок виконання умов договору полягає у тому, що генпідрядник на власний ризик виконує роботи та здає їх замовнику, а замовник приймає та оплачує такі роботи в разі наявності та в межах бюджетних асигнувань по відповідному об`єкту. При цьому така оплата здійснюється виключно через Державну казначейську службу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 відкрито провадження у справі №916/2903/18 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" на рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2019, призначено справу до розгляду на 16.07.2019.

26.06.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від позивача в якому останній просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В своїх запереченнях позивач зазначає, що п.п.4.1., 4.3. укладеного між сторонами договору підряду чітко визначено порядок розрахунків за виконані позивачем роботи. Позивач відзначає, що відповідачем не заперечує проти факту виконання робіт, крім того виконання робіт підтверджується наявними матеріалами справи.

Посилаючись на п.19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 р. за №1764 позивач зазначає, що відповідач був обов`язаний здійснити кінцевий розрахунок у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених договором робіт, тобто до 14.01.2018.

Щодо відсутності бюджетного фінансування на оплату робіт позивач відзначає, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов`язання.

12.07.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано заяву від КП "ОБЛТРАНСБУД" в якій відповідач зазначає, що відповідно до рішення Одеської обласної ради від 19.06.2019 у поточному році передбачено фінансування робіт по об`єкту будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надежівка Арцизьського району Одеської області . Отже для отримання коштів позивачу необхідно надати до КП "ОБЛТРАНСБУД" відповідний пакет документів та підписати додаткову угоду до договору підряду.

З огляду на викладене відповідач вважає необґрунтованими твердження позивача про бездіяльність відповідача та односторонню відмову від виконання умов договору підряду, оскільки відповідачем виконано усі умови договору вчасно і в повному обсязі та вживається заходи щодо відповідного фінансування по цьому об`єкту у теперішній час.

15.07.2019 Південно-західним апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скарги, заперечення та вимоги за яким повністю збігаються із відзивом від 26.06.2019.

У судовому засіданні від 16.07.2019 представник позивача надав пояснення відповідно до яких не погоджується з апеляційною скарго, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Повноважний представник апелянта у судове засідання не з`явився. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга комунального підприємства "ОБЛТРАНСБУД" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2016 між комунальним підприємством "ОБЛТРАНСБУД" (замовник) та Південно-Українською гідрогеологічною експедицією Причорноморського державного регіонального геологічного підприємства (генпідрядник) укладено договір підряду №216 за умовами п.1.1. якого генпідрядник зобов`язується виконати роботи, згідно з умовами договору по об`єкту будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області , а замовник прийняти та оплатити такі роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору генпідрядник гарантує якість виконання робіт, змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених у кошторисній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Ціна цього договору є твердою та становить 471 453,98 грн., у тому числі ПДВ 78 575,66 грн. (п.3.1. договору).

Згідно з п.п. 4.1., 4.2. договору розрахунки проводяться наступним шляхом: замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% ціни договору 173 157,18 грн. (в редакції додаткової угоди №1 від 23.10.2017 р. до договору підряду №1 від 23.11.2016 р.) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти на придбання і постачання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів. Попередня оплата здійснюється після укладення договору за умови отримання відповідного бюджетного фінансування. Генпідрядник протягом строку виконання робіт, але не більш ніж протягом трьох місяців та не пізніше грудня 2016 року з дня надходження коштів попередньої оплати підтверджує їх використання за призначенням згідно з актом приймання виконаних робіт та/або документального підтвердження придбання і постачання необхідних матеріалів, конструкцій, виробів тощо з наданням розрахункових документів, що підтверджують таке придбання, інших документів, якщо надання таких передбачено діючим законодавством, що підтверджують якість придбання.

Поточні та остаточні розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням Загальних умов на підставі типових форм КБ-3, КБ-2в (розрахованих згідно з програмним комплексом АВК-5 або у програмному комплексі, який взаємодіє з ним в частині передачі кошторисної документації та розрахунків договірних цін), підписаних представниками сторін за умови наявності відповідного фінансування та коштів на рахунку замовника (п.4.3. договору).

У відповідності до п. 4.4. договору платіжні зобов`язання замовника виникають після підписання цього договору при наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Порядок їх використання залежить від обсягів реального фінансування. Реєстрація фінансових зобов`язань за цим договором в ГУ ДКСУ в Одеській області відбуватиметься при надходженні коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Згідно з п.5.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 23.10.2017 р. до договору підряду №1 від 23.11.2016 р.), строк виконання робіт становить: з дати підписання договору сторонами та одержання авансу генпідрядником до 31.12.2017/

Пунктом 5.4. договору сторони визначили, що до обставин не залежних від генпідрядника, які перешкоджають належному виконанню ним зобов`язань у встановлений термін і які надають йому право на їхню зміну, відноситься зокрема відсутність фінансування.

Відповідно до п. 5.5. договору замовник за взаємною згодою з генпідрядником може при необхідності приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду, у т.ч. до договірної ціни, плану фінансування, тощо, на підставі положення Загальних умов.

Згідно з п.5.8. договору, замовник зобов`язується не пізніше 10 (десяти) днів з дати одержання від генпідрядника акту КБ-2в та довідки КБ-3 за звітний місяць, перевірити обсяг та якість виконаних робіт та при відсутності заперечень, підписати вказані документи і передати їх генпідряднику, а за наявності заперечень у той самий термін замовник зобов`язаний передати генпідряднику обґрунтовані заперечення у письмовій формі або скласти дефектний акт з переліком неякісно виконаних або невиконаних робіт, або необхідних доопрацювань та строків їх виконання. При наявності зауважень замовника до виконаних робіт сторони узгоджують порядок та строки доопрацювань та виправлень, після виконання яких оформляють акт із врахуванням проведених доопрацювань.

Приймання-передача виконаних робіт здійснюється відповідно до Загальних умов та інших нормативних актів (п.5.11. договору).

Пунктом 6.1. договору визначено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату виконаних робіт, в порядку, передбаченому розділом 4 цього договору.

У відповідності до п. 6.2.3. замовник має право зменшувати обсяг виконаних робіт та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Відповідно до п.6.4.1. договору, генпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконані роботи.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 р., але за будь якої умови, у тому числі, в частині розрахунків, - до моменту повного виконання сторонами зобов`язань, що виникли протягом його дії (в редакції додаткової угоди №1 від 23.10.2017 р. до договору підряду №1 від 23.11.2016 р.).

У січні 2017 оформлено декларацію про початок будівельних робітна об`єкті за номером ОД 083170260823, що підтверджується витягом з реєстру Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

На виконання умов вищенаведеного договору із подальшими змінами, позивачем за замовленням відповідача, було виконано роботи на загальну суму 559 324,59 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Проте, відповідачем вартість виконаних позивачем робіт сплачено частково, в розмірі авансового платежу, у сумі 141 436,19 грн., у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 417 888,40 грн.

14.05.2018 р. позивачем на адресу відповідача направлена претензія, з пропозицією до 01.06.2018 р. перерахувати борг у сумі 417 888,40 грн., із попередженням про звернення до суду в разі не виконання претензії у строки визначені в останній.

У відповідь на претензію відповідач відзначив, що зобов`язання по договору підряду №216 від 23.11.2016 р. виконує належним чином, перерахувавши авансовий внесок у розмірі 141 436,19 р. При цьому, остаточний розрахунок не здійснено у зв`язку із тим, що інших коштів на фінансування робіт на об`єкті «Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області» не надходило.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду в частині оплати виконаних робіт стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Господарським судом Одеської області заявлені позовні вимоги визнано обґрунтованими та задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтями 627, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до положень ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За положеннями статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з частинами 4, 6 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Статтею 854 ЦК України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт здійснюється після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Так наявні матеріали справи містять, зокрема перелік робіт і витрат по будівництву (бурінню) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області, що були використанні при будівництві (бурінню) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2017 р., акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 р. на суму 153 841,40 грн., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017 р., акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 р. на суму 405483,19 грн.

При цьому колегія суддів відзначає, що наявні матеріали справи містять Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017, який підписано відповідачем без будь-яких зауважень (т.1, а.с. 157-161), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 р. на суму 153 841,40 грн. відповідачем підписано не було.

Між тим, судова колегія відзначає, що відповідач у відзивах на позовну заяву та в апеляційній скарзі не заперечував проти повного та належного виконання позивачем робіт за договором.

Так, документом, що підтверджує приймання замовником наданих послуг, є акт приймання-передачі виконаних робіт (акт виконаних робіт).

Саме акт приймання-передачі виконаних робіт (акт виконаних робіт) є документом, що підтверджує наявність певних матеріальних результатів і своєрідним посвідченням передачі права власності на них від однієї сторони договору до іншої.

В силу ч.4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 927/414/17, від 14.05.2018 у справі № 916/2726/17, від 19.06.2019 у справі №910/6275/18.

При цьому, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у т.ч. шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

Таким чином, законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи.

Виконання підрядником робіт за договором, за відсутності заперечень замовника щодо якості таких робіт, мотивованої відмови останнього від підписання акту виконаних робіт у встановлений договором чи законом термін, надає підряднику законне очікування що виконані ним роботи за цим договором будуть оплачені. Невиплата замовником таких коштів підряднику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах Брумареску проти Румунії (п. 74), Пономарьов проти України (п. 43), Агрокомплекс проти України (п. 166).

Відтак наявними матеріалами справи підтверджується, що позивачем належним чином виконано взяті на себе договірні зобов`язання.

В свою чергу відповідач, не надавши обґрунтованих заперечень з приводу виконаних позивачем робіт, ухиляється від виконання взятих на себе договірних зобов`язань в частині повної оплати за здійснені позивачем роботи.

Пунктом 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001р. за №1764 зазначено, що замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання і приймання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката, в тому числі щодо пускових комплексів та черг.

З огляду на що відповідач був зобов`язаний здійснити кінцевий розрахунок у двотижневий термін після виконання і прийняття всіх передбачених договором робіт, тобто до 14.01.2018 р., оскільки позивачем роботи були виконані у повному обсязі 30.12.2017 р. про що свідчить буровий журнал, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які наявні в матеріалах справи.

Проте, як станом на час винесення оскаржуваного рішення, так й до теперішнього часу відповідачем не виконано взятих на себе договірних зобов`язань.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на п.п. 4.3., 4.4. договору та відсутність бюджетного фінансування на оплату робіт по об`єкту «Будівництво (буріння) артезіанської свердловини с. Надеждівка Арцизького району Одеської області» з наступних підстав.

Спірні відносини, які склались між сторонами на підставі договору підряду є цивільно-правовими та регулюються положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Виходячи з положень ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України і ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору. Сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 29.06.2004 у справі "Войтенко проти України" та від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" вказав, що відсутність відповідних асигнувань у Державному бюджеті не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Юліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446).

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення перед позивачем зобов`язання зі сплати заборгованості за договором підряду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.07.2019 у справі №910/4377/18 та від 08.07.2019 у справі №910/4375/18.

Державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (див., з-поміж інших судових рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), пункт 35).

Окрім того, Європейський Суд зауважив, що він не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність бюджетних коштів як "виняткові обставини" (див. "Іммобіліаре Саффі" (Immobiliare Saffi), та "Меацці" (Meazzi); а також рішення "Сколо проти Італії" (Scollo c. ), від 28 вересня 1995 року, серія A N 315-C).

До того ж, згідно з приписами статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями і, оскільки між сторонами виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України), що регулюються актами цивільного законодавства України, то відсутність у відповідача необхідних коштів або взяття нею зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань не звільняє її від обов`язку виконати зобов`язання за Договором.

Судова колегія також відзначає, що у п. 5.5. договору сторонами погоджено, що замовник за взаємною згодою з генпідрядником може при необхідності приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт, їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду, у т.ч. до договірної ціни, плану фінансування, тощо, на підставі положення Загальних умов.

Також п. 11.5.1. договору визначено, що замовник може призупинити дію цього договору підряду за умови, зокрема, відсутності коштів для фінансування об`єкта.

Відтак, в разі відсутності коштів для оплати замовник був вправі та мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт.

Проте наявні матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення КП "ОБЛТРАНСБУД" до позивача з приводу призупинення робіт за договором у зв`язку з відсутністю коштів для фінансування об`єкта.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 11 334,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 37 192,07 грн. колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 11 334,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 37 192,07 грн., колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що останній містить арифметичні помилки.

Так за розрахунком суду сума 3% річних складає 11 368,85 грн., а сума інфляційних втрат становить 37 216,54 грн. Між тим, враховуючи те, що то суд позбавлений можливості виходити за межі заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 11 334,51 грн. та інфляційних втрат в сумі 37 192,07 грн.

При цьому колегією суддів не приймається до уваги п. 7.8. укладеного між сторонами договору яким визначено, що при ненадходженні або невчасному надходженні бюджетних коштів на рахунок замовника штрафні санкції до замовника не застосовуються з огляду на таке.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18).

Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі №6-42цс11).

Інших доводів, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення апелянтом не наведено.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 р. у справі №916/2903/18 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 23.04.2019 р. у справі №916/2903/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 18.07.2019 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Лавриненко Л.В.

Суддя Філінюк І.Г.