Ухвала

від 03.05.2019 по справі 927/363/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 травня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/363/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали заяви №б/н від 26.04.19 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАН-СЕРВІС

АДРЕСА_1, 03148

код ЄДРПОУ 40358910

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ІНДУСТРІ"

вул. Індустріальна, 25, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300,

код ЄДРПОУ 34338802

про стягнення 67 854,84 грн

В С Т А Н О В И В:

Подано позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ІНДУСТРІ" 67 854,84 грн заборгованості, з яких: інфляційні нарахування в сумі 53 097,98 грн за період з серпня 2018 по березень 2019 р.р.; 14 756,86 грн - 3% річних за періоди з 04.07.18 по 22.03.19 та з 22.03.19 по 25.04.19.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання зобов'язання з оплати заборгованості, що встановлена рішенням господарського суду Чернігівської області по справі №927/1061/17 від 04.07.18, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 03.05.19 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом із позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОТАН-СЕРВІС" подано заяву №б/н від 26.04.19 про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ІНДУСТРІ" в розмірі 67 854,84 грн:

- р/р 26000051400875 /840/, р/р 26002051401612/978/, р/р 26005060137015/980/, р/р 26040051402833/980/ у Чернігівське регіональне управління АТ КБ Приватбанк , МФО 353586;

-р/р 26046300057510 /980/, р/р 26002300057510/840/, р/р 26002300057510/978/;

-р/р 26002300057510/980/ у філія Чернігівське обласне управління АТ Ощадбанк м.Чернігів, МФО 353553;

-р/р 26002530662/840/, р/р 26006530657 /980/, р/р 26004555526/978/ у АТ ОСОБА_1 Аваль у м. Києві, МФО 380805;

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову заявник посилається на умисне невиконання рішення господарського суду Чернігівської області по справі №927/1061/17 від 04.07.18 та велику імовірність доведення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ІНДУСТРІ" до банкрутства. В обгрунтування також зазначає про наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАН-СЕРВІС" відомостей про запланований продаж відповідачем свого обладнання. Також, вказує заявник, аналізуючи строк розгляду судами першої та апеляційної інстанції справи №927/1061/17, враховуючи недобросовісну поведінку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ІНДУСТРІ", направлену на затягування процесу, зловживаючи своїми процесуальними правами, невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду в частині ефективного захисту порушених інтересів позивача. Отже, вказує заявник, є всі підстави вважати, що аналогічні дії будуть здійснюватись відповідачем при розгляді даної справи, а тому, вважає доцільним накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на положення ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України Про Вищу раду юстиції , Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження від 16.06.2011 №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином суд, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, приходить до висновку про те, що заява від 26.04.19 позивача про вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову. Заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.73, 74, 76, 79, 86, 136, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОТАН-СЕРВІС" (від 26.04.19 б/н) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 03 травня 2019 року.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/