Рішення

від 03.05.2019 по справі 923/208/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ  вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000, тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

---

Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И                             03 травня 2019 року, м. Херсон, справа №  923/208/19 Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу      за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія Нове місто"   про стягнення 10 000 грн,                                                      у с т а н о в и в: Дії та аргументи позивача 25.03.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Міраль» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Нове місто» про стягнення 10 000 грн  основної заборгованості у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договорами № 900023 від 02.04.2018 та № 900023 від 01.05.2018. У якості обґрунтування власної позиції позивач вказав, що на підставі укладених між сторонами договорів про вивезення твердих побутових відходів надав відповідачу відповідні послуги у травні та червні 2018 року на загальну суму 51  536,77 грн, проте відповідач вартість послуг у повному обсязі не сплатив, а тому заборгував 10 000 грн. Процесуальні дії та рішення суду Ухвалою суду від 26.03.2019 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (18.04.2019) надати відзив на позов, проте у вказаний час відповідач відзив на позов не надав. Вказана ухвала направлена відповідачу за його адресою у той же день та отримана ним 29.03.2019, що слідує з поштового повідомлення про вручення № 7350103665929. Таким чином судом вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий його розгляд. При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду. Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань. Установлені судом обставини 02.04.2018 та 01.05.2018 між  сторонами укладені договори № 900023 про вивезення твердих побутових відходів, за умовами яких позивач зобов'язався надавати відповідні послуги, а відповідач, у свою чергу, зобов'язався сплачувати вартість наданих послуг у строк до 30 числа поточного місяця на підставі акту виконаних робіт. На виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги за актами № ОУ-0004619 від 25.05.2018 на суму 20  694,07 грн, № ОУ-0004891 від 31.05.2018 на суму 5  671,40 грн,  № ОУ-0005423 від 25.06.2018 на суму 19  496,15 грн, № ОУ-0005965 від 30.06.2018 на суму 5  675,15 грн, а всього на суму 51  536,77 грн. Не дивлячись на умови договору, відповідач сплатив вартість отриманих послуг у сумі 41  536,77 грн, у зв'язку з чим заборгованість складає 10 000 грн, а саме за травень 2018 року – 7  365,47 грн та за червень 2018 року – 2  634,53 грн. З метою спонукання до виконання договірного зобов'язання позивач 12.12.2018 направив відповідачу претензію № 218 про оплату заборгованості, але на час розгляду справи в суді вона залишена без реагування. Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства Щодо правової природи договору та договірних відносин Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір про надання послуг, згідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими: - «Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом» (частина 1); - «кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» (частина 2); - «не  допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином» (частина 7). За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, допустивши несвоєчасну оплату вартості отриманих послуг, порушив  взяте на себе зобов'язання. Висновки суду з предмету судового розгляду На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати 10 000 грн  основної заборгованості у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем,  суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у цих сумах. Розподіл судових витрат Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 478 від 21.03.2019 у сумі 1 921 грн, які згідно з приписами статті 129 ГПК України  підлягають стягненню з відповідача. На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,                                                                      в и р і ш и в: 1. Позовні вимоги задовольнити. 2. Стягнути з  Товариства  з  обмеженою відповідальністю  «Керуюча компанія Нове місто» (73000, м. Херсон, вул. Філатова, буд. 32-А; ідентифікаційний номер 40128589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраль» (73000, м. Херсон, вул. 21 Січня, буд. 37, к. 441; ідентифікаційний код 39558319) – 10 000 грн  основної заборгованості та 1 921 грн компенсації по сплаті судового збору. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.                                         Суддя                                          М.К. Закурін