Рішення

від 04.04.2019 по справі 335/864/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/864/19 2/335/1082/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Якимової О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ (далі ПАТ "СМЕП "Символ") про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, просить стягнути з ПАТ "СМЕП "Символ" середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 24.10.2018 року по 21.03.2019 року в розмірі 66 501,95 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення положень ст. 116 КЗпП України не виплатив позивачу нараховану заробітну плату в день його звільнення з посади інженера-електроніка, за що він має понести відповідальність передбачену ст. 117 КЗпП України у вигляді середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Ухвалою суду від 06.02.2019 року справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, витребувано докази, призначено розгляд справи на 06.03.2019 року, яке відкладалось через неяку учасників справи.

Учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача відзиву на позов, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, позивач надав заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, де також не заперечує проти заочного розгляду справи. За таких обставин, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенню ч.4 ст.223, ч.2 ст.247, ч.1 ст.280 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ПАТ "СМЕП "Символ", що підтверджується наказом про звільнення від 11.05.2018 року та записами трудової книжки (а.с.4, 7-8).

Згідно бухгалтерської довідки від 06.07.2018 року № 00000000025 дохід ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 11.05.2018 року склав 58 478,81 грн., заборгованість по заробітній платі підприємства перед працівником становить 47 075,44 грн. (а.с.5).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.10.2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ПАТ "СМЕП "Символ" на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату без урахування прибуткового податку з громадян й інших обов'язкових платежів у розмірі 58 478,81 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 14.05.2018 року по 23.10.2018 року у сумі 72 958,45 грн., а всього у розмірі 131 437,26 грн. (а.с.9-10).

Відповідно до ст.ст.47, 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Однак, в порушення вказаних положень КЗпП України підприємство не провело остаточний розрахунок з позивачем за виконану ним роботу, чим порушено його трудові права.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки "класичне" право власності, яке розглядається в Україні, а й до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

Згідно із ч. 5 ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Відповідно до ч.1 ст.21, ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що не проведення своєчасного розрахунку з позивачем є порушенням статей 47 та 116 Кодексу і з відповідача має бути стягнутий середній заробіток за весь час затримки розрахунку належних до сплати сум по день фактичного розрахунку.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 розділу IV Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З урахуванням викладеного, оскільки кількість робочих днів за період невиплаченої заробітної плати за період з 24.10.2018 року по 21.03.2019 року становить 103 робочих днів, виходячи із розміру середньоденної заробітної плати позивача на день звільнення в розмірі 645,65 грн., загальна сума середнього заробітку за вказаний час затримки остаточного розрахунку з позивачем при його звільненні складає 66 501,95 грн. (103*645,65 грн.).

Із змісту п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 року вбачається, що справляння та сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, а отже суд визначає суму до стягнення без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку в розмірі 66 501,95 грн. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.97, 115 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України "Про оплату праці", ст.ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ (код ЄДРПОУ 20503714, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 33-А, 69035) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені починаючи з 24.10.2018 року по 21.03.2019 року включно у розмірі 66 501 (шістдесят шість тисяч п'ятсот одна) грн. 95 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ (код ЄДРПОУ 20503714, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 33-А, 69035) на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. (стягувач - Державна судова адміністрація України, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету:22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач - Приватне акціонерне товариство Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне підприємство СИМВОЛ , код ЄДРПОУ 20503714, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 33-А, 69035.

Повний текст рішення складено 09.04.2019 року.

Суддя В.М. Ходько