Рішення
від 24.04.2019 по справі 320/595/19
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2019 року № 320/595/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І.,

за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Бабченко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ПОЖБУДКЛАСІК" в особі директора ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці в Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство Пожбудкласік з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 22.01.2019 року № КВ 1933/1323/АВ/ТД/ФС-48 на загальну суму 335070 гривень.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було безпідставно прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 335070 грн, з підстав недодержання законодавства про працю, а саме допуск до роботи працівників без укладення трудового договору та допуск до роботи працівників без повідомлення територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку юридичної особи, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про прийняття працівників на роботу.

Позивач вказує, що на момент проведення перевірки посадова особа відповідача дійшла до помилкового висновку, що особи, які перебували на об'єкті перевірки - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не мали трудових відносин з ПП Пожбудкласік , оскільки між ними та підприємством були укладені цивільно-правові договори. А відтак, інформація, яка зазначена в акті перевірки не відповідає дійсності. Також позивач вважає, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки з тих підстав, що підприємству заздалегідь не було надано направлення на проведення перевірки, місцем інспектування був об'єкт виконання робіт, а не місце господарської діяльності ПП Пожбудкласік , а також інспектором не було зроблено запис у журналі перевірок.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що інспектор праці здійснював перевірку на підприємстві на підставі листа Управління захисту економіки у Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції № 11007/39/109/01-2018 від 10.12.2018 щодо додержання законодавства про працю, виявлення неоформлених трудових відносин. Під час проведення перевірки громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надали письмові пояснення, що офіційно не оформлені та виконують монтажні роботи. Також головний інженер ОСОБА_7 у своїх письмових поясненнях вказав, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 офіційно не працевлаштовані. При цьому відповідач зазначив, що характер виконуваних робіт є трудовим і укладення цивільно-правових угод для належного врегулювання даних відносин є недостатнім. Окрім того, відповідач вказав, що направлення про проведення перевірки було вручено директору підприємства 19.12.2018 року, журнал для запису про проведення перевірки інспектору праці, не зважаючи на вимогу останнього, не надавався. Таким чином, непрацевлаштування осіб та неповідомлення органів виконавчої влади про їх прийом на роботу є порушенням законодавства про працю, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 28.02.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі у судовому засіданні та призначено її до розгляду.

У судовому засіданні 24.04.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов. Зазначив, що інспекційне відвідування позивача проведено з дотриманням вимог закону, а рішення прийняті за результатами інспектування, є законними.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, допитавши свідків, розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, на адресу Головного Управління Держпраці у Київській області надійшов лист Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.12.2018 № 11007/39/109/01-2018 в якому зазначено, що з метою відпрацювання використання бюджетних коштів при здійсненні Приватним підприємством Пожбудкласік капітального ремонту пожежної сигналізації у Білоцерківській загальноосвітній школі № 11 за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Східна буд. 20, необхідно провести перевірку дотримання вимог законодавства про працю, оформлення трудових відносин з працівниками (а.с. 104-105).

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 18.12.2018 № 4948 начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Знов'юку було доручено організувати проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин ПП Пожбудкласік , код ЄДРПОУ 33223458 з 19 грудня по 29 грудня 2018 року (а.с. 106-107).

У подальшому, Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано направлення про проведення інспекційного відвідування від 19.12.2018 № 933 ПП Пожбудкласік (а.с. 108).

У ході інспекційного відвідування, Головним управлінням Держпраці у Київській області було складено вимогу про надання документів від 19.12.2018 № 1933 щодо офіційного оформлення трудових відносин або відносин цивільно-правового характеру ПП Пожбудкласік при виконанні робіт у БЗОШ № 11 за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна буд. 20, у строк до 11 годин 30 хвилин 20 грудня 2012 року (а.с. 109).

Вказану вимогу про надання документів від 19.12.2018 № 1933 та направлення про проведення інспекційного відвідування від 19.12.2018 № 933 було отримано директором ПП Пожбудкласік ОСОБА_3, про що свідчить її особистий підпис на цих документах (а.с. 108, 109).

У ході проведення інспекційного відвідування інспектором праці було опитано громадян ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які пояснили, що працюють електромонтажниками та виконують роботи з монтажу короба з пластику пожежної сигналізації у робочий час з 15 год. по 20 год. з вихідними днями у суботу та неділю. Працюють на підставі усної домовленості, інструктаж з питань праці з ними не проводився, проводився медичний огляд. ОСОБА_6 у своїх поясненнях вказав, що працює з 18.12.2018, заробітну плату ще не отримував, питання щодо того скільки разів на місяць буде здійснюватись заробітна плата, ще не обговорювалось. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вказали, що заробітну плату отримують по факту виконаних робіт (а.с. 110-112).

Відповідно до пояснень головного інженера ПП Пожбудкласік ОСОБА_7 від 19.12.2018, останній працює головним інженером з виконання робіт ПП Пожбудкласік з 2014 року. Виконує роботу щодо пошуку об'єктів, забезпечення грошово-матеріальними цінностями та робочою силою (працівниками) об'єктів, на яких ПП Пожбудкласік виконує роботи. Інструктаж з бригадою трьох осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яких було залучено 18.12.2018 до виконання робіт у Білоцерківській загальноосвітній школі, не проводився, так як вони ще не оформлені офіційно (а.с. 113).

Також, у ході проведення інспекційного відвідування було опитано заступника директора з господарських справ у загальноосвітній школі № 11 у м. Біла Церква ОСОБА_8, який пояснив, що директор школи повідомив його про виконання у школі робіт по встановленню пожежної сигналізації, представив йому головного інженера ПП Пожбудкласік ОСОБА_4 та сказав, що роботи будуть здійснювати вісім працівників. 15.12.2018 працівники ПП Пожбудкласік приблизно об 11:00 годині завезли обладнання та матеріали. 16 грудня 2018 року працівники підрядника розпочали роботу приблизно о 8 годині 15 хвилин та здійснювали її до 17 години 30 хвилин, 17.12.2018 робота розпочалась о 15 годині та закінчилась приблизно о 1 годині ночі, 18.12.2018 робота була розпочата приблизно о 15 годині і закінчена о 22:00 годині, 19.12.2018 працівники підрядника прийшли на роботу, однак фактично до неї не приступили. В телефонному режимі йому телефонував ОСОБА_6 та узгоджував з ним організаційні питання. Цими працівниками були ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 (а.с. 114).

Відповідно до пояснень ОСОБА_10 від 19.12.2018, яка працює прибиральницею у загальноосвітній школі № 11 у м. Біла Церква, слідує, що 17.12.2018 вона дізналась, що в будівлі школи здійснюється монтаж пожежної сигналізації. Після виконання певного обсягу робіт працівниками, їй доводилось прибирати після них. Як потім їй стало відомо, що даними працівниками були ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с. 116).

У ході проведення інспекційного відвідування Головним Управлінням Держпраці у Київській області було встановлено, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 працюють електромонтажниками на ПП Пожбудкласік при виконанні робіт з капітального ремонту пожежної сигналізації у Білоцерківській загальноосвітній школі № 11 без офіційного працевлаштування та без належного повідомлення компетентних органів про допуск вказаних працівників до роботи.

За наслідками інспекційного відвідування Головним Управлінням Держпраці у Київській області було складено Акт від 20 грудня 2018 року № КВ1933/1323/АВ, у якому зазначено, що керівництво ПП Пожбудкласік допустило до роботи трьох працівників без укладення з ними трудових відносин, що є порушенням вимог ч. 3 ст. 24 КзПП України (а.с. 26-31).

10 січня 2019 року позивач надіслав на адресу Головного Управління Держпраці у Київській області заперечення до зазначеного акту, в якому вказав, що перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 працюють на підставі цивільно-правових договорів, що повністю спростовують порушення позивача вимог трудового законодавства (а.с. 32-33).

При цьому, суд звертає увагу, що зазначені заперечення не містять будь-яких письмових доказів, які б підтверджували наявність цивільно-правові відносини (договорів) між ПП Пожбудкласік та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на ПП Пожбудкласік , відповідачем винесена постанова від 22.01.2019 № КB1933/1323/АВ/ТД/ФС-48 про накладення штрафу у розмірі 335070 гривень (а.с. 38-40).

У ході розгляду справи судом у якості свідків були допитані особи ОСОБА_4, ОСОБА_5, які пояснили, що на момент проведення перевірки у них були наявні цивільно-правові угоди, але по причині психологічного тиску, враховуючи наявність працівників поліції, інспектору праці ними були надані пояснення протилежного змісту.

Також, допитаний у судовому засіданні головний інженер ОСОБА_7 зазначив, що працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залучались для виконання робіт на конкретному об'єкті, а тому не було необхідності їх працевлаштовувати. З вказаними працівниками 18.12.2018 були укладені цивільно-правові договори, про що він повідомляв інспектора праці.

На запитання суду чи надавались під час перевірки вказані договори ОСОБА_11 повідомив, що директор підприємства привіз установчі документи, договори не привозив. Пояснити чому, у своїх поясненнях інспектору праці при проведенні перевірки зазначив, що вказані особи працювали без офіційного оформлення, не зміг.

Вважаючи, що висновки перевірки є необґрунтованими, а постанова про накладення штрафу є протиправною, ПП Пожбудкласік звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Постановою КМ України від 11.02.2015 № 100 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням КМ України від 16.09.2015 № 929-р Питання Державної служби з питань праці , на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою КМ України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 1 Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Отже, Головне управління Держпраці в Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Статтею 259 КЗпП України визначено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України 02.07.2012 № 390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів (надалі - Порядок № 390 від 02.07.2012).

У відповідності до пункту 2 Порядку право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що Інспектор має право на проведення перевірки за наявності у нього службового посвідчення та направлення на перевірку.

За результатами перевірки, що передбачено пунктом 7 Порядку, складається акт перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про працю вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Як убачається з позовної заяви, позивач вказує, що під час перевірки ПП Пожбудкласік інспектор праці діяв в порушення п. 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295 від 26.04.2017 року), так як почав інспектування не в місці здійснення господарської діяльності за адресою: АДРЕСА_1, а на об'єкті виконання робіт за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна буд. 20 (приміщення БЗОШ № 11).

Проте, з такими доводами позивача суд не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5 п.п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 від 26.04.2017 (надалі - Порядок № 295) інспекційні відвідування проводяться за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.

Також, згідно п. 11 п.п. 1 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Судом встановлено, що до Головного управління Держпраці у Київській області надійшов лист від Управління захисту економіки в Київській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 10.12.2018 року № 11007/39/109/01-2018 щодо проведення перевірки дотримання законодавства про працю, оформлення трудових відносин при виконанні ПП Пожбудкласік капітального ремонту пожежної сигналізації за бюджетні кошти у Білоцерківській загальноосвітній школі № 11, що знаходиться за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Східна, 20.

А тому, з метою перевірки обставин, викладених у вказаному листі, відповідачем було здійснено перевірку саме об'єкта, де використовувалась наймана праця, а не за юридичною адресою відповідача, що не суперечить вимогам п. 1 Порядку № 295 та свідчить про безпідставність тверджень позивача.

Також, не заслуговують на увагу доводи позивача про те, що 19.12.2018 року у день початку перевірки інспектор праці не надав направлення на перевірку, а вручив його лише 20.12.2018, тобто, після проведення перевірки, оскільки це спростовується відміткою про отримання копії даного направлення 19.12.2018 директором ПП Пожбудкласік ОСОБА_3 та її особистим підписом. Доказів протилежного стороною позивача суду не надано (а.с. 108).

Окрім того, у якості порушення процедури проведення перевірки, ПП Пожбудкласік зазначило, що в акті інспектування зроблена відмітка про те, що матеріали інспектування зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки, однак в порушення п. 22 Порядку обов'язок їх долучення до акта відповідачем не виконаний.

Так, згідно п. 22 Порядку № 295 матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.

В обґрунтування підстав, покладених в основу складання акту інспекційного відвідування та прийняття постанови про накладення штрафу, інспектором праці не покладено матеріалів аудіо-, фото- та відеотехніки, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що у Головного управління Держпраці не виникло обов'язку їх долучення.

Під час розгляду справи представник позивача також наполягав на тому, що інспектор праці не вніс запис про проведення інспекційного відвідування до журналу перевірок об'єкта відвідування.

Так, згідно п. 14 п.п. 4 Порядку № 295 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об'єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Судом встановлено, що дійсно в акті інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 20.12.2018 № КВ1933/1323/АВ інспектором вказано, що ним не було внесено запису до журналу перевірок об'єкта відвідування.

Проте, під час розгляду справи відповідач пояснив, що запис у журнал перевірок об'єкта відвідування не вносився, оскільки посадові особи ПП Пожбудкласік його не надали.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що будь-яких порушень з боку посадових осіб відповідача під час проведення інспекційного відвідування судом не встановлено, а тому посилання позивача на порушення відповідачем процедури проведення інспектування, є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо посилання позивача, що на момент перевірки з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були укладені цивільно-правові договори, що свідчить про відсутність порушення законодавства про працю та необхідності укладення трудових договорів, суд зазначає наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм убачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

У позовній заяві позивач зазначає, що між ПП Пожбудкласік та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 18 грудня 2018 року були укладені цивільно-правові договори № 1, 2, 3.

Так, відповідно до п. 1.1. цивільно-правових договорів Виконавець зобов'язується виконати роботи по прокладенню коробу блоку № 1 на об'єкті Білоцерківської загальноосвітньої школи № 11 по вул. Східна, буд. 20 у м. Біла Церква Київської області. А Замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти цю роботу та сплатити за неї винагороду у розмірі 3800 грн, що передбачено п. 4.2. вказаних договорів.

Також, позивач наполягав, що дані особи не підпорядковувались правилам внутрішнього трудового розпорядку, самі організовували процес роботи, а їх роботи носили разовий характер та мали кінцевий результат. Виконання робіт за цивільно-правовими договорами підтверджується актами прийому наданих послуг. Отже, позивач вважає, що на момент проведення перевірки, враховуючи наявність укладених цивільно-правових договорів, були відсутні порушення вимог законодавства про працю, що стали підставою для винесення постанови про накладення штрафу.

Проте, суд не погоджується з даними твердженнями позивача з таких підстав.

Судом встановлено, що головний інженер ПП Пожбудкласік ОСОБА_7 під час проведення перевірки у своїх письмових поясненнях зазначав, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 офіційно не оформлені. Аналогічні письмові пояснення давали і самі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Водночас, у судовому засіданні 17.04.2019 головний інженер ПП Пожбудкласік ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_5 надали суду протилежні пояснення, а саме, що на момент перевірки між позивачем та ними були укладені цивільно-правові договори і вони повідомляли про дані договори інспектора праці. Також, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 суду пояснили, що у письмових поясненнях, наданих ними під час перевірки, вони дали свідчення, які не відповідають дійсності, оскільки на них здійснювався психологічний тиск через присутність працівників поліції.

Однак, під час розгляду справи, позивачем не надано доказів, які б свідчили та підтверджували факт застосування психологічного тиску на осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

А тому, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість письмових пояснень, наданих під час інспектування інспектору праці ОСОБА_7 та ОСОБА_4, ОСОБА_5, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 стосовно того, що вони не були офіційно працевлаштовані.

Окрім того, суттєвим є той факт, що директору ПП Пожбудкласік ОСОБА_3 була вручена вимога про надання документів від 19.12.2018 № 1933, які б підтверджували офіційне оформлення відносин з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Строк виконання даної вимоги був встановлений до 11 години 30 хвилин 20.12.2018.

Проте, вказані документи не були надані позивачем ні у вказаний строк, ні під час подання заперечень.

Крім того, у судовому засіданні, головний інженер ПП Пожбудкласік ОСОБА_7 пояснив, що директор підприємства ОСОБА_3 під час проведення перевірки привезла установчі документи, водночас цивільно-правові договори від 18.12.2018 № 1,2,3 інспектору праці надані не були. Причину по якій під час проведення перевірки були надані установчі документи підприємства, а цивільно-правові договори ні, головний інженер ОСОБА_7, вказав відсутність доступу до офісу.

Проаналізувавши вищевикладені пояснення свідків, обставини справи та відповідні їм докази, суд дійшов до висновку, що відсутні підставі вважати, що на момент проведення перевірки у ПП Пожбудкласік взагалі були наявні цивільно-правові від 18.12.2018 № 1,2,3 з громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Також, не заслуговують на увагу доводи позивача, що до дня проведення перевірки, тобто до 19.12.2018, громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не виконували жодних робіт у БЗОШ № 11 за адресою: м. Біла Церква Київської області, вул. Східна буд. 20, а прийшли лише оглянути місце виконання робіт, оскільки вони спростовуються письмовими поясненнями заступника директора школи з господарських справ ОСОБА_8 та прибиральниці ОСОБА_10. А саме, заступник директора школи з господарських справ ОСОБА_8 у своїх письмових поясненнях, наданих під час проведення перевірки вказав, що 16,17 та 18 грудня 2018 року ПП Пожбудкласік виконували роботи з капітального ремонту пожежної сигналізації. Виконання позивачем ремонтних робіт у БЗОШ № 11 з 17 грудня 2018 року підтвердила ОСОБА_10, яка працює прибиральницею у даній школі. Також, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у своїх письмових поясненнях від 19.12.2018 зазначили, що працівниками, які виконують роботи у школі були ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.

У зв'язку з вищевикладеним, у суду є всі підстави вважати, що працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 виконували роботи по ремонту пожежної сигналізації у загальноосвітній школі № 11 у м. Біла Церква Київської області, до дня проведення перевірки відповідачем.

Доводи позивача про те, що ПП Пожбудкласік сплатило до Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області суми податку на прибуток, єдиного соціального внеску, військовий збір на основі цивільно-правових договорів від 18.12.2018 № 1,2,3, укладених між позивачем та громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, суд не бере до уваги, оскільки дані дії вчинені позивачем у січні 2019 року, а тому жодним чином не доводять та не спростовують висновків проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю 19 та 20 грудня 2018 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ПП Пожбудкласік здійснило порушення частини третьої статті 24 КзПП України, оскільки допустило до роботи працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомило центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, а тому оскаржувана постанова прийнята правомірно та не підлягає скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав. Натомість, відповідачем доведено суду правомірність та законність оскаржуваних рішень.

Враховуючи наведене вище, адміністративний позов є необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що заявлені безпідставно, тому не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення- 02 травня 2019 р.

Дата ухвалення рішення24.04.2019
Оприлюднено05.05.2019
Номер документу81510606
СудочинствоАдміністративне
Сутьзобов'язання вчинити певні дії

Судовий реєстр по справі —320/595/19

Ухвала від 07.09.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 07.09.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 12.06.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 06.05.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 18.03.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 16.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желєзний І.В.

Ухвала від 06.02.2020

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 17.12.2019

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 14.11.2019

Цивільне

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Іваненко О. В.

Ухвала від 04.11.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Желєзний І.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні