Рішення

від 02.05.2019 по справі 420/199/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/199/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.;

за участі:

секретаря судового засідання - Кушкань Т.В.;

представник позивача - не з'явився;

представника відповідача - Івасишиної Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2018 року № 0049791401, -

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2018 року № 0049791401.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

ГУ ДФС України в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль-Сервіс ЛТД (код ЄДРПОУ 36796381) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2018 року. За результатами перевірки складений Акт від 23 жовтня 2018 року № 2284/15-32-14-01 36796381. Не погодившись з висновками, зробленими контролюючим органом в акті, ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД звернулося 30 жовтня 2018 року до ГУ ДФС в Одеській області з запереченнями до акту перевірки. 08 листопада 2018 року відповідачем було складено відповідь на заперечення до акту перевірки, якою скасовано висновки акту щодо не утримання в періоді з 01 січня 2015 року по 31 березня 2017 року податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23982,36 грн. та військового збору на загальну суму 1151,02 грн. ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД 11 грудня 2018 року поштою було отримано податкові повідомлення - рішення від 13 листопада 2018 року № 0049791401 та № 0451881307 щодо сплати грошового зобов'язання 253769 грн. та 510 грн. відповідно, складені Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.11.2018 року № 0049791401 є протиправним, а тому таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2018 року № 0049791401 було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що перевіркою встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 253769 грн.

У відповіді на відзив позивач вказує, що утім всупереч вимогам, встановленим КАС України, відповідачем у відзиві не зазначено, якими саме обставинами обґрунтовуються заперечення проти позову, не вказані обставини, які визнаються чи не визнаються відповідачем з відповідними посиланнями на докази та норми права. Фактично відзив відповідача є дублюванням змісту акту, де описані виявлені, на думку ГУ ДФС України в Одеській області, порушення ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД податкового законодавства.

В запереченнях відповідач зазначає, що в акті перевірки зазначено, що під час перевірки ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД не надано жодних документів на підтвердження отримання робіт (послуг), а саме договір, укладений з ФОП ОСОБА_1, заявки-замовлення, акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг), ТТН, рахунки-фактури (запит від 09.10.2018). До перевірки надано лише свідоцтво № 25250000000000322 від 13.01.2005 на ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, НОМЕР_3, свідоцтво платника єдиного податку 3 групи (5 %).

В судове засідання, призначене на 25.04.2019 року, з'явився представник відповідача, представник позивача до судового засідання не з'явився.

Згідно з ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД зареєстроване та перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС в Одеській області як платник податків з 27.10.2009 року за № 7172.

На підставі направлень від 22.06.2018 року, відповідно до плану-графіка проведення перевірок на 2 квартал 2018 року, наказів від 11.06.2018 року № 4138 та від 09.10.2018 року № 7581, в період з 27.06.2018 року по 16.10.2018 року співробітники Головного управління ДФС в Одеській області провели документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року.

Під час проведення перевірки ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД повідомило Головне управління ДФС в Одеській області про втрату первинних документів за 2015-2018 роки, про що було складено акт від 27.06.2018 року № 1417/15-32-14-01/36796381 про неможливість проведення документальної планової виїзної перевірки, винесено податкове повідомлення-рішення від 03.07.2018 року № 0027081401 про застосування штрафної санкції.

Відповідно до п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Згідно з п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

На підставі зазначеного, наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 05.07.2018 року № 4824 терміни проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД перенесено до дати відновлення втрачених документів у строки, що передбачені п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України. По закінченню строків відновлення втрачених документів, що передбачено п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, 25.09.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області поновило проведення документальної виїзної планової перевірки ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД .

Відповідно до п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

За результатами проведення вказаної перевірки 23.10.2018 року Головне управління ДФС в Одеській області склало акт № 2284/15-32-14-01/36796381, в якому встановлені наступні порушення з боку позивача:

- п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 253769 грн., в т.ч. 2015 рік - 253769 грн.;

- пп.14.1.47, пп.14.1.54 п.14.1 ст.14, пп.162.1.1, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1, пп.163.1.2 п.163.1, пп.163.2.1, пп.163.2.2 п.163.2 ст.163, пп.164.1.1, пп.164.1.2 п.164.1, абз. е пп.164.2.17 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, пп.168.1.1 пп.168.1.2 п.168.1, п.168.3, пп.168.4.1, пп.168.4.2, пп.168.4.3, пп.168.4.4, пп.168.4.7 п.168.4 ст.168, п.171.1, абз. а п.171.2 ст.171, абз. а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у періоді з 01.01.2015 року по 31.03.2017 року на загальну суму 23982,36 грн.;

-п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , пп.162.1.1, пп.162.1.2, пп.162.1.3 п.162.1 ст.162, пп.163.1.1, пп.163.1.2 п.163.1, пп.163.2.1, пп.163.2.2 п.163.2 ст.163, ст.168, п.171.1 ст.171, п.176 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено військовий збір за перевіряючий період на загальну суму 1151,02 грн.;

- п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та порядку заповнення Розділу 1 та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за перевіряючий період надавалась не в повному обсязі, а саме: не відображено суми доходів та суми утриманого податку, у вигляді додаткового блага з ознакою доходу 126 та не відображено перерахування грошових коштів СГД фізичним особам, без перерахування податку на доходи фізичних осіб - з ознакою доходу 157 .

Не погоджуючись з висновками акту перевірки від 23.10.2018 року № 2284/15-32-14-01/36796381 ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД 30.10.2018 року подало заперечення до Головного управління ДФС в Одеській області.

Головне управління ДФС в Одеській області прийняло рішення у формі листа про результати розгляду заперечень до акту перевірки від 08.11.2018 року, яким розділ 4 Висновок акту перевірки від 23.10.2018 року № 2284/15-32-14-01/36796381 вказала вважати наступним: перевіркою пунктів № 1-2, 3.2.2-3.4.4-6 плану перевірки порушень не встановлено; перевіркою встановлено порушення: 1. п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 253769 грн., в т.ч. 2015 рік - 253769 грн. 2. - п.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.119.2 ст.119, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та порядку заповнення Розділу 1 та Розділу II Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, податкова звітність про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків податку та суми утриманого з них податку за перевіряючий період надавалась не в повному обсязі, а саме: не відображено суми доходів та суми утриманого податку, у вигляді додаткового блага з ознакою доходу 126 та не відображено перерахування грошових коштів СГД фізичним особам, без перерахування податку на доходи фізичних осіб - з ознакою доходу 157 .

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД на підставі акту перевірки від 23.10.2018 року № 2284/15-32-14-01/36796381 відповідно до зазначених порушень Головне управління ДФС в Одеській області прийняло податкове повідомлення-рішення:

- від 13.11.2018 року № 0049791401, яким позивачеві за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 253769,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 253769,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані тим, що під час перевірки відображеного показника витрат за період з 01.01.2015 року по 31.03.2018 року встановлено його завищення у загальній сумі 1409830 грн. (податок на прибуток 253769,00 грн.), в т.ч. 2015 рік - 1409830 грн. (податок на прибуток 253769,00 грн.), оскільки ТОВ Магістраль Сервіс ЛТД до перевірки не було надано документів на підтвердження отримання робіт (послуг) від ФОП ОСОБА_1 протягом квітня-грудня 2015 року, а саме: договір, заявки-замовлення, акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг), ТТН, рахунки-фактури.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Як вже було зазначено судом вище, після повідомлення про втрату документів терміни проведення перевірки позивача відповідачем були перенесені в межах граничного строку 90 календарних днів. Тобто, позивач повинен був відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з моменту повідомлення контролюючого органу.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно з пп.2.1, пп.2.2 п.2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки позивач надав відповідачу на підтвердження фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 протягом квітня-грудня 2015 року лише свідоцтво № 25250000000000322 від 13.01.2005 на ведення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_3 та свідоцтво платника єдиного податку 3 групи (5 %), однак інших належних первинних документів на підтвердження отримання робіт (послуг) від ФОП ОСОБА_1 протягом квітня-грудня 2015 року не було надано.

Відповідно до п.п.85.2, 85.4, 85.8 ст.85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з пп.131.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років). Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу. Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Під час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД не надало до суду будь-яких належних та допустимих доказів (первинних документів) на підтвердження фінансово-господарських відносин з ФОП ОСОБА_1 протягом квітня-грудня 2015 року, виключно наявність яких є підставою для бухгалтерського обліку.

Тобто, висновки відповідача про порушення позивачем п.44.1, п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України є обґрунтованими.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 13.11.2018 року № 0049791401 прийняте відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим заявлені позивачем позовні вимоги не належать до задоволення.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланнями на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль Сервіс ЛТД (Ленінградське шосе, 2, м. Одеса, 65031, ідентифікаційний код 36796381) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ідентифікаційний код 39398646) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.11.2018 року № 0049791401 - відмовити повністю.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повний текст рішення складено 02 травня 2019 року.

Суддя М.М. Кравченко