Рішення

від 03.05.2019 по справі 826/23184/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03 травня 2019 року № 826/23184/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Чудак О.М., суддів Пащенка К.С., Шейко Т.І., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Фок-Пром АМЗ до Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

07.10.2015 Приватне підприємство Фок-Пром АМЗ (ПП Фок-Пром АМЗ ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної фіскальної служби (ДФС України), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати дії ДФС України щодо відмови у прийнятті для реєстрації наступних податкових накладних ПП Фок-Пром АМЗ : №1 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015; №2 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015; №126 від 25.08.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015; №8 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015; №6 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015, - протиправними;

- вважати прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли вони були направлені до ДФС України ПП Фок-Пром АМЗ засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: №1 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015; №2 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015; №126 від 25.08.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015; №8 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015; №6 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015.

В обґрунтування позову зазначено, що з метою реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних засобами електронного зв'язку підприємство подало податкові накладні №1 від 30.09.2015, №2 від 30.09.2015, №126 від 25.08.2015, №8 від 31.07.2015 та №6 від 31.07.2015, однак вказані накладні не прийняті з підстав порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, а саме, не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Позивач зазначає, що 11.05.2015 між ПП Фок-Пром АМЗ та ДПІ у Деснянському районі укладено Договір про визнання електронних документів №110520151. 25.08.2015 вказаний договір розірвано в односторонньому порядку ДПІ у Деснянському районі.

Оскільки, дії ДПІ у Деснянському районі щодо розірвання вказаного договору були визнані протиправними в судовому порядку, позивач вважає дії ДФС України щодо відмови у прийнятті для реєстрації вказаних податкових накладних протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2015 у справі відкрито провадження і призначено її до судового розгляду.

На підставі рішення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017 та згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.10.2017, справу передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), шляхом його викладення в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, розгляд даної справи після 15.12.2017 здійснено відповідно до приписів нової редакції КАС України.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.01.2018 справу прийнято до провадження і призначено до розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2018 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну податкову інспекцію у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (ДПІ у Деснянському районі).

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому вказав на безпідставність позовних вимог ПП Фок-Пром АМЗ . Відповідач посилається на пункт 5 розділу 6 Договору про визнання електронних документів №110520151 від 11.05.2015 згідно якого у разі припинення дії договору надіслана платником звітність в електронному вигляді не приймається. Крім того, ДФС України не є стороною у вказаному договорі, а тому не несе відповідальності та зобов'язань за вказаним договором перед позивачем.

Від ДПІ у Деснянському районі будь-яких пояснень щодо позову до суду не надходило.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд за клопотаннями представників сторін, на підставі частини четвертої статті 194 КАС України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.05.2015 між ПП Фок-Пром АМЗ та ДПІ у Деснянському районі укладено Договір про визнання електронних документів №110520151, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Згідно із умовами договору орган ДФС зобов'язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді та їх комп'ютерну обробку, забезпечити направлення квитанцій на електронну адресу платника податків. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місяця реєстрації. У разі припинення дії договору надісланий платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається.

Відповідно до умов вказаного договору ПП Фок-Пром АМЗ засобами електронного зв'язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних подані податкові накладні:

- №1 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015;

- №2 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015;

- №126 від 25.08.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015;

- №8 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015;

- №6 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015.

Зазначені податкові накладні не прийняті ДФС України з підстав порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, - а саме, не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Позивач вважає дії відповідача щодо неприйняття вказаних податкових накладних протиправними, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних встановлені статтею 201 Податкового кодексу України (ПК України).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 201.3 статті 201 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України.

Таким чином, процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні податковим органом фактичних дій з розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, а також реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, - дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 2 вказаної Інструкції, для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Пунктом 7 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, - передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України Про електронний цифровий підпис ; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, пунктами 7.3, 7.4 та 7.5 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, - встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно пункту 7.6 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, - якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Встановлено, що ПП Фок-Пром АМЗ здійснювалися дії щодо подання в електронній формі податкових накладних №1 від 30.09.2015, №2 від 30.09.2015, №126 від 25.08.2015, №8 від 31.07.2015 та №6 від 31.07.2015, в прийнятті яких податковим органом відмовлено з підстав порушення вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, - а саме, не укладено Договір про визнання електронної звітності.

Суд враховує, що 25.08.2015 Договір про визнання електронних документів від 11.05.2015 №110520151 розірвано в односторонньому порядку ДПІ у Деснянському районі.

Дії ДПІ у Деснянському районі щодо розірвання в односторонньому порядку Договору від 11.05.2015 №110520151 ПП Фок-Пром АМЗ оскаржило до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2015 у справі 826/24210/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016, дії ДПІ у Деснянському районі щодо розірвання в односторонньому порядку Договору про визнання електронних документів від 11.05.2015 №110520151 визнано протиправними.

Суд зауважує, що предметом судового розгляду у даній справі є дії ДФС України щодо неприйняття податкових накладних ПП Фок-Пром АМЗ , а тому суд досліджує правомірність таких дій станом на час їх вчинення відповідачем. Так, на час отримання ДФС України вказаних податкових накладних та формування квитанції про їх неприйняття Договір про визнання електронних податкових документів від 11.05.2015 №110520151 був розірваний, а дії ДПІ у Деснянському районі по розірванню вказаного договору не визнанні протиправними, що фактично вказує на відсутність протиправності дій ДФС України щодо не прийняття вказаних податкових накладних. Відтак, вимоги позовної заяви в цій частині є безпідставними.

Водночас, суд враховує, що визнання дій ДПІ у Деснянському районі щодо розірвання Договору від 11.05.2015 №110520151 протиправними вказує на необхідність усунення будь-яких правових наслідків таких дій.

При цьому, прийняття податкової накладної є обов'язковою умовою для її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних позбавляє покупця товарів за такою податковою накладною права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді позапланової перевірки. Тобто, наявна в даному випадку ситуація спричиняє порушення прав ПП Фок-Пром АМЗ .

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування , який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов'язків.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (заява №22414/93) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

У рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на наведене, а також враховуючи те, що податкові накладні №1 від 30.09.2015, №2 від 30.09.2015, №126 від 25.08.2015, №8 від 31.07.2015 та №6 від 31.07.2015 в електронній формі доставлено до центрального рівня ДФС України, проте не прийнято через протиправні дії ДПІ у Деснянському районі, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав ПП Фок-Пром АМЗ буде зобов'язання ДФС України прийняти податкові накладні ПП Фок-Пром АМЗ №1 від 30.09.2015, №2 від 30.09.2015, №126 від 25.08.2015, №8 від 31.07.2015 та №6 від 31.07.2015 та вважати вказані податкові накладні прийнятими датою, коли вони були направлені до ДФС України.

Щодо вимог позивача в частині визнання вказаних накладних зареєстрованими, суд зазначає, що за приписами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрація податкової накладної здійснюється після її прийняття та перевірки на наявність підстав для відмови в реєстрації. В даному випадку податкові накладні не були прийняті, контролюючим органом не було проведено перевірки таких накладних на предмет можливості їх реєстрації, тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та не підлягають задоволенню.

Разом з цим, суд зазначає, що часткове задоволення судом даного позову з обранням зазначеного вище способу захисту та відновлення прав позивача свідчить про дотримання судом гарантій на те, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, будуть відновлені.

При вирішенні даного спору судом також відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України враховано правову позицію Верховного Суду щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах, викладену у постанові від 29.03.2018 у справі №820/11798/15.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки даний позов сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягає задоволенню частково, а згідно наявної у справі квитанції №1130 від 06.10.2015 позивачем за його подання сплачено судовий збір у розмірі 2436 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судовий збір в сумі 1218 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246 КАС України,

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства Фок-Пром АМЗ задовольнити частково.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти за датою їх фактичного надходження податкові накладні Приватного підприємства Фок-Пром АМЗ : №1 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015; №2 від 30.09.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2015; №126 від 25.08.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015; №8 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015; №6 від 31.07.2015, яку було доставлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 25.08.2015.

В задоволенні решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства Фок-Пром АМЗ судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1218 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач - Приватне підприємство Фок-Пром АМЗ (місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Десятинна, будинок , кімната 5; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39683682).

Відповідач - Державна фіскальна служба України (місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39292197).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (місцезнаходження юридичної особи: 02217, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 41; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39466328).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя О.М. Чудак

Суддя К.С. Пащенко

Суддя Т.І. Шейко