Ухвала

від 02.05.2019 по справі 160/8508/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 травня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8508/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Малиш Н.І., Чабаненко С.В., розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року у справі №160/8508/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року у вказаній вище справі позовну заяву задоволено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- доказів на підтвердження дати отримання скаржником копії оскаржуваного рішення суду або заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду;

- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу;

- документа про сплату судового збору у розмірі 2643 гривні.

Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Копія ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана поштою скаржникові.

26.04.2019 року до суду від скаржника надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначається, що у строк виконання вимог ухвали суду відсутні кошти для сплати судового збору на рахунках ГУ ДФС у Дніпропетровській області за бюджетною класифікацією КЕКВ 2800, у зв'язку із списанням коштів, призначених на квітень 2019 року на погашення зобов'язань ГУ ДФС за минулий бюджетний рік - 2018, сплату судового збору не було здійснено.

Також скаржник посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" та зазначає, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суд вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.

Разом з тим, обмежене фінансування або безспірне списання коштів бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є безумовними підставими для звільнення такої особи від сплати судового збору.

          Суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, які викладені ним в рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" та полягають в тому, що сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду (п. 60, 61).

Крім того, суд у пунктах 62, 66 та 67 вказаного рішення дійшов висновку, що судовий збір у розмірі середнього річного заробітку в країні є значним та надмірним, що становить непропорційне обмеження права доступу до суду.

Вказані висновки Європейського суду з прав людини кореспондуються з положеннями статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Застосовуючи вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України та висновки Європейського суду з прав людини до конкретних обставин справи, суд зазначає, що сума судового збору, яка підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги, не є значною або надмірною, не становить непропорційного обмеження права доступу до суду.

Також суд зазначає, що звільнення скаржника від сплати судового збору без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право інших учасників справи.

З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору є дискреційною функцією суду.

Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув, і скаржником такі недоліки не усунуті.

Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2019 року у справі №160/8508/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЮР до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддя                                                                      І.В. Юрко

                     суддя                                                                      Н.І. Малиш

                     суддя                                                                      С.В. Чабаненко