Постанова

від 24.04.2019 по справі 2040/6362/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

24 квітня 2019 р.Справа № 2040/6362/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Бенедик А.П. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою малого шляхово-будівельного підприємства ПІК на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року по справі за адміністративним позовом малого шляхово-будівельного підприємства ПІК до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, -

В с т а н о в и л а:

08.08.2018 позивач мале шляхово-будівельне підприємство ПІК (подалі - МШБП ПІК , підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправними дії відповідача Головного управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області) щодо проведення перевірки на підставі п. 299.11 Податкового Кодексу України, за результатами якої складено Акт перевірки від 27.06.2018 року № 4853/20-40-12-15-20/21262543;

- визнати протиправним та скасувати Рішення відповідача № 41/20-40-12-15-37 від 27.06.2018 року Про виключення з реєстру платника єдиного податку .

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що Акт перевірки не може бути законною підставою для вирішення питання про виключення МШБП ПІК із реєстру платників єдиного податку, адже працівники ГУ ДФС у Харківській області грубо порушили процедуру її призначення та проведення. Із Акту не можливо встановити, який саме вид перевірки був проведений контролюючим органом, оскільки перевірка проведена підставі п. 299.11 Податкового кодексу України, яка не встановлює додаткового виду перевірки, а лише зазначає порядок анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Також вказує, що факт не подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування на зміну ставки з 3% доходу на 5% доходу не може бути законною підставою для виключення МШБП ПІК із реєстру платників єдиного податку.

Заперечуючи проти позову, ГУ ДФС у Харківській області вказує, що МШБП ПІК протягом 12 послідовних місяців надавало контролюючому органу декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту , тому підприємству з дотриманням вимог пп. г п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України 16.03.2018 року складено рішення № 1463 та анульовано свідоцтво платника ПДВ. Один примірник направлений на адресу позивача, та вручено 22.03.2018 року.

В дотримання пп. 293.8.5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V цього Кодексу, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни єдиного податку чи відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу в якому здійснено анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. У даному випадку до контролюючого органу такої заяви від посадових осіб МШБП ПІК не надійшло.

Платником єдиного податку МШБП ПІК порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування - у зв'язку з анулюванням реєстрації платника податку на додану вартість не здійснено перехід на спрощену систему за ставкою 5 відсотків доходу, чим порушено п.п. 293.3.1 п. 293.3 ст. 293 Податкового кодексу України. Тобто позивачем незважаючи на наявність підстав та обізнаності про їх існування, щодо зміни системи оподаткування не було здійснено заходи, які передбачені чинним законодавством.

Зазначає, що згідно даних ITC Податковий блок МШБП ПІК з 01.01.2017 року звітує до контролюючого органу про відсутність фінансово - господарської діяльності.

З урахуванням наведених положень на підставі Акта перевірки від 27.06.2018 року № 4853/20-40-12-15-20/21262543, відповідачем правомірно прийнято рішення від 27.06.2018 року № 41/20-40-12-15-37 Про виключення з реєстру платників єдиного податку МШБП ПІК .

У відповіді на відзив позивач підтвердив свою позицію, що викладена ним у позові.

У запереченнях на відповідь на відзив ГУ ДФС у Харківській області наводить доводи, аналогічні зазначеним у відзиві на позов.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року (рішення у повному обсязі складено 25.09.2018 року) у задоволенні вимог МШБП ПІК відмовлено.

Висновок суду першої інстанції фактично вмотивований обґрунтованістю позиції контролюючого органу.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач МШБП ПІК , посилаючись на не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємства у повному обсязі.

Аргументуючи вимоги апеляційної скарги, покладені в обґрунтування її вимог, позивач мотивує порушенням контролюючим органом процедури проведення перевірки та безпідставністю Рішення відповідача № 41/20-40-12-15-37 від 27.06.2018 року Про виключення з реєстру платника єдиного податку .

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Харківській області, дублюючи заяви по суті, подані суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу МШБП ПІК без задоволення, а рішення суду без змін.

За приписами статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга МШБП ПІК підлягає задоволенню, а судове рішення слід частково скасувати, з наступних підстав.

Згідно з п. 299.10. ст. 299 ПК України встановлено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

Судом установлено, що МШБП ПІК станом на 01.01.2018 року було зареєстровано платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 3 відсотки, що передбачає реєстрацію платником ПДВ.

Відповідно до п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Згідно з п. 184.2 ст. 184 ПКУ анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. а п. 184.1 ст. 184 ПКУ, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з п. 184.1 ст. 184 ПКУ, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Оскільки протягом 12 послідовних місяців МШБП ПІК подавало контролюючому органу декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, рішенням ГУ ДФС в Харківській області від 16.03.2018 року № 1463 анульовано свідоцтво платника ПДВ підприємства.

На виконання вимог п.п. 293.8.5 п. 293.8 ст. 293 ПК України МШБП ПІК у встановленому порядку повинен був перейти на сплату єдиного податку у розмірі 5 відсотків.

До контролюючого органу заяви підприємства про перехід на сплату єдиного податку у розмірі 5 відсотків не надійшла.

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податків і зборів з юридичних осіб території обслуговування Східної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України проведена перевірка МШБП ПІК щодо порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування платника єдиного податку.

За результатами перевірки складено Акт № 4853/20-40-12-15-20/21262543 від 27.06.2018 року, яким установлено наступне:

Відповідно до бази ІС Податковий блок Реєстрація ПП МШБП ПІК 16.03.2018 року виключено з реєстру платників ПДВ за рішенням контролюючого органу.

Згідно пп. 293.8.5 п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України платником не подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування на зміну ставки з 3% доходу на 5 відсотків.

Таким чином, за результатами перевірки виявлено, що платником єдиного податку МШБП ПІК порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування /а.с. 17/.

На підставі означеного акту перевірки, Рішенням ГУ ДФС у Харківській області № 41/20-40-12-15-37 від 27.06.2018 року позивача МШБП ПІК з 01.04.2018 року виключено з Реєстру платників єдиного податку /а.с. 18/.

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених гл. 1 розд. XIV "Спеціальні податкові режими" ПК України, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПК України).

Рішенням ДФС України від 31.07.2018 року № 25063/6/99-99-12-03-05-15 скарга МШБП ПІК на рішення ГУ ДФС у Харківській області № 41/20-40-12-15-37 від 27.06.2018 року залишена без розгляду з підстав порушення платником податків пунктів 56.3 і 56.6 Податкового кодексу України /а.с. 20-21/.

Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (пп. 75.1.2 п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75. 1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що чинним податковим законодавством визначений вичерпний перелік підстав та видів перевірок, які мають право призначати та проводити контролюючі органи, в розумінні ст. 19 Конституції України.

З урахуванням тієї обставини, що проведена відповідачем перевірка позивача призначена і проведена в порушення вимог ст. 75 ПК України, колегія суддів вважає, що рішення, прийняте за результатами її проведення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що орган ДФС не мають право на проведення перевірок, оскільки таке право прямо визначено положеннями пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог МШБП ПІК про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 41/20-40-12-15-37 від 27.06.2018 року Про виключення з реєстру платників єдиного податку , скасовує судове рішення в цій частині та приймає нове судове рішення про задоволення вимог МШБП ПІК .

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (пункти 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення в частині, якою судом відмовлено в задоволенні вимог МШБМ ПІК про визнання протиправними дії відповідача ГУ ДФС у Харківській області, оскільки контролюючі органи мають право на проведення перевірок.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи учасників справи та заперечення відповідача на висновки колегії суддів не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10.02.2010 року).

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу малого шляхово-будівельного підприємства ПІК задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року скасувати, з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог малого шляхово-будівельного підприємства ПІК .

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 27 червня 2018 року № 41/20-40-12-15-37 Про виключення малого шляхово-будівельного підприємства ПІК з реєстру платника єдиного внеску .

У задоволенні іншої частини позовних вимог малого шляхово-будівельного підприємства ПІК відмовити.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик О.В. Присяжнюк Постанова у повному обсязі складена і підписана 03 травня 2019 року.