Ухвала

від 03.05.2019 по справі 520/10678/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 травня 2019 р.Справа № 520/10678/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Чалого І.С. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі № 520/10678/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" (далі - позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Держпраці у Харківській області подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 року по справі № 520/10678/18.

02 травня 2019 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне Вугілля" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 893 520,00 грн. до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

В обґрунтування вимог поданої заяви позивач вказує, що Головне управління Держпраці у Харківській області подало постанову на примусове виконання та постановою старшого державного виконавця Міського відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції Топоріною Л.О. від 21.12.2018 року відкрито виконавче провадження № 57955393 з виконання постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу.

На даний час Головним управлінням Держпраці у Харківській області, а також Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції вживаються активні заходи зі стягнення грошових коштів з Товариства у безспірному порядку на підставі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу, зокрема, постановою державного виконавця від 25.04.2019 року у ВП №57955397 накладено арешт на грошові кошти які містяться на рахунках Товариства в загальному розмірі 983 022,00грн., що крім основної суми включає виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.

Позивач зазначає, що згідно із фінансовим звітом Товариства, станом на 31.12.2018 рік, чистий прибуток складав 341,5 тис. грн., при сукупних витратах 886,7 тис. грн., що призвело до збитковості в розмірі 545,2 тис. грн. Тобто, сума штрафу (893 520,00 грн.), застосованого оскаржуваною постановою ГУ Держпраці є занадто великою для Товариства та є неспівмірною з доходами. А тому, у разі передчасного його стягнення, Товариство буде позбавлено будь-яких джерел існування, що унеможливить в подальшому відновлення нормального господарської діяльності. Невжиття вказаного заходу забезпечення позову призведе до повної зупинки роботи Товариства, неможливості сплати податків та зборів, унеможливить оплату праці співробітникам (відповідно до Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованим особам та суми ЄСВ за березень 2019 року Товариство має 6 працівників), та виконання зобов'язань перед контрагентами.

Крім того, у випадку доведення судами протиправності оскаржуваної Постанови ГУ Держпраці у Харківській області Товариство не буде вимушене докладати додаткових зусиль направлених на повернення суми стягнутих за Постановою про арешт коштів боржника.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Частинами 1,2 та 3 вказаної статті передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Матеріалами справи свідчать, що Головним управлінням Держпраці у Харківській області на підставі ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України винесено стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" постанову від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 893 520,00 грн. за порушення трудового законодавства.

Згідно частин 1 та 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Забезпечення адміністративного позову можливе зокрема, за наявності мотивів та підстав, які доводять існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, така небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника повинна бути реальною, виражатися в конкретних діях та наслідках.

Згідно ст. 3 Закону України Про виконавче провадження відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Згідно ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Поряд з тим, згідно ст. 265 КЗпПУ посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації. Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються, зокрема, органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 27 вказаного Закону, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Пунктом 2 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Позивачем разом із заявою про забезпечення позову надано суду, зокрема: копію постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції від 21.12.2018 про відкриття виконавчого провадження № 57955397; постанови від 25.04.2019 про арешт коштів боржника ВП № 57955397 на суму 983072 грн.; копію звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Форма Д4) за березень 2019 року; фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва станом на 31.12.2018 року.

З наданих постанов державного виконавця вбачається, що на даний час в межах виконавчого провадження ВП №57955397 здійснюється примусове виконання постанови ГУ Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС, правомірність якої є предметом судового розгляду у даній справі.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що виконання цієї постанови до набрання законної сили рішенням суду у даній справі може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, у разі задоволення адміністративного позову.

Враховуючи те, що виконавчою службою проводяться виконавчі дії з примусового виконання оскаржуваної постанови про стягнення штрафу, колегія суддів вважає, що виконання спірної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі може призвести до значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або обмеження у користуванні таким майном. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову для усунення негативних наслідків необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Також колегія суддів виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті та набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Таким чином, на час подання апеляційної скарги та до розгляду даної справи в апеляційному порядку, існують підстави для забезпечення позову, передбачені частиною 1 статті 151 КАС України, з огляду на те, що реалізація спірної постанови, яка є обов'язковою до виконання, може призвести до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів, оцінивши матеріали справи, доводи заяви про забезпечення позову, вважає за необхідне заяву Товариства задовольнити та забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 № ХК 1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 893 520,00 грн. до набрання судовим рішенням у справі законної сили.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська виробнича компанія "Деревне вугілля" про забезпечення позову - задовольнити.

Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 01.11.2018 № ХК1887/290/2НД/П/ТД-ФС про накладення штрафу у розмірі 893 520,00 грн. до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Чалий І.С. Перцова Т.С.